Педіатрія - Тяжка O. B. - Хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневої системи
Актуальність теми. Хронічні неспецифічні захворювання легень посідають суттєве місце в патології дітей (їх діагностують у 1 % дітей), при цьому спадкові та вроджені захворювання трапляються у 10 % хворих. В їх розвитку важливу роль відіграють стан макроорганізму та екологічні фактори. Сформовані в дитячому віці хронічні неспецифічні захворювання легень є однією з важливих причин, які зумовлюють погіршення працездатності та ранню інвал ідизацію дорослого населення. Враховуючи мультифакторіальністьцих захворювань, їх профілактику повинні проводити фахівці різного профілю.
Мета заняття. Навчитись діагностувати різні варіанти хронічних захворювань органів дихання неспецифічної етіології, проводити диференціальну діагностику зі схожими захворюваннями, призначати комплексне лікування, визначати прогноз, знати принципи диспансерного спостереження цієї групи хворих, оволодіти профілактичними заходами.
Основна література
Дитячі хвороби / За ред. В. М. Сидельникова, В. В. Бережного. - К.: Здоров'я, 1999. - С. 177-207.
Медицина дитинства / За ред. П. С. Мощича: У 4 т. - К.: Здоров'я, 1994. - Т. 2. - С. 89-100,104-124.
Майданник В. Г. Педиатрия. - Харьков: Фолио, 2004. - С. 108-162.
Додаткова література
Болезни детей старшего возраста / Под ред. A. A. Баранова. - М.: Иваново, 1998. - С. 14-17, 40-45.
Шабалов Н. П. Детские болезни. - СПб. и др.: Питер, 1998. - С. 162-178.
Детские болезни / Под ред. Л. А. Исаевой. - М.: Медицина, 1994. - С. 212-218.
Допоміжні матеріали
1. Хронічний бронхіт.
2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт.
3. Спадкові захворювання та вади розвитку бронхів і легень.
4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легень і легеневих судин.
5. Етапи діагностики вад розвитку бронхолегеневої системи.
Хронічний бронхіт
Хронічний бронхіт - ураження бронхіального дерева з перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком запального процесу і склеротичними змінами в глибоких шарах бронхіальної стінки, проявами яких є продуктивний кашель, постійні різнокаліберні хрипи в легенях (не менше ніж 3 міс) та наявність загострень не менше ніж 2 рази на рік протягом 2 років.
Хронічний бронхіт у дитячому віці частіше є вторинним і розвивається при інших хронічних захворюваннях легень: муковісцидозі, бронхолегеневій дисплазії, вроджених вадах розвитку бронхів і легень. Як самостійне захворювання первинний хронічний бронхіт діагностується частіше в дітей старшого віку та підлітків.
Критерії діагностики:
Анамнестичнії наявність тривалих (протягом 2-3 міс) загострень бронхіту не менше ніж 2 рази на рік за останні 2 роки; скарги на постійний (протягом 9-10 міс) вологий кашель; дані про активне чи пасивне куріння; обтяжена спадковість щодо бронхолегеневих захворювань; проживання в екологічно несприятливих зонах.
Клінічні:
- респіраторний синдром: продуктивний кашель з виділенням слизистого чи слизисто-гнійного мокротиння під час загострення; кашель зберігається і під час стійкого клінічного благополуччя, легко провокується змінами фізико-хімічних властивостей повітря, психоемоційними факторами, фізичним навантаженням, інфекціями;
- бронхолегеневий синдром: стійкі вологі різнокаліберні хрипи в легенях (частіше дифузні) на фоні жорсткого дихання;
- симптоми хронічної інтоксикації різного ступеня, з періодичним підвищенням температури тіла до фебрильних цифр при загостренні і до субфебрильних - у період ремісії.
Параклінічні:
- рентгенографія органів грудної клітки: посилення бронхо-судинного малюнка та стійка деформація локального чи дифузного характеру;
- бронхоскопія: картина катарального, катарально-гнійного ендобронхіту під час ремісії та гнійного при загостренні процесу;
- бронхографія: зміни ходу бронхів, їх просвіту з розширенням різного ступеня в дистальних відділах;
- загальний аналіз крові: незначний лейкоцитоз з ознаками запалення або відсутність зрушень в період ремісії, нейтрофільний лейкоцитоз та збільшення ШОЕ при загостренні;
- дослідження мокротиння: підвищення кількості сегментоядерних нейтрофілів і еозинофілів, зменшення кількості макрофагів, зниження рівня секреторного ІgА;
- біохімічне дослідження крові: диспротеїнемія, гіпогаммаглобулінемія, позитивний С-реактнвний білок;
- бронхо-альвеолярний лаваж: підвищення вмісту альфа-1-антипротеази, зменшення поверхнево-активних властивостей сурфактанту, підвищення кількості нейтрофілів, еозинофілів, зменшення кількості альвеолярних макрофагів, лізоциму, позитивні результати бактеріологічного дослідження з виділенням переважно грампозитивної мікрофлори;
- функція зовнішнього дихання: змішаний характер порушень з переважанням обструктивних змін легеневої вентиляції;
Диференціальну діагностику проводять з бронхіальною астмою, туберкульозом легень, між первинною та вторинною формами хронічного бронхіту.
Приклад діагнозу: Муковісцидоз, легенева форма, хронічний гнійний бронхіт, праворуч у нижній частці циліндричні бронхоектази, ДН ІІ, період загострення.
Лікування.
І. Період загострення:
1. При токсикозі І ступеня - загальний режим; при токсикозі II ступеня - постільний режим.
2. Дієта - високобілкове харчування, свіжі овочі, фрукти, соки. Обмежити вуглеводи та сіль до половини потреби.
3. Антибактеріальна терапія залежно від виділеної флори та її чутливості.
4. Фізіотерапія; УВЧ, мікрохвильова терапія, електрофорез з розчинами платифіліну, міді сульфату, нікотинової кислоти, кальцію хлориду. Аерозольтерапія: при катаральному ендобронхіті - ультразвукові інгаляції натрію хлориду, натрію гідрокарбонату, калію йодиду. При гнійному ендобронхіті - трипсин, хімотрнпсин, ацетил-цистеїн, інгаляції антисептиків, антибіотиків.
5. Бронхоскопічна санація (при гнійному ендобронхіті) розчинами фурациліну, поліміксину, ацетил цистеїну.
6. Муколітики та експекторанти: бромгексин, фіцимуцин, лазолван, 3 % розчин калію йодиду.
7. Усунення бронхообструктивного синдрому: теофілін і теопек.
8. Вібраційний масаж і постуральний дренаж.
9. Лікувальна фізична фізкультура, дихальна гімнастика за щадною схемою.
10. Вітамінотерапія.
11. Симптоматична терапія.
II. Період ремісій
1. За наявності кашлю - муколітики та експекторанти: бромгексин, мукалтин, терпінгідрат, пертусин.
2. Фітотерапія: збір за Чистяковою (корінь дев'ясилу, квітки календули - по 30 г, лист подорожника, трава чебрецю, лист мати-й-мачухи - по 50 г) - 1 столова ложка на 200 мл води, вживати по 50 мл 5-б разів на добу протягом 4-6 тиж; грудний збір № 1, № 2, №3.
3. Постуральний дренаж і вибраційний масаж.
4. Лікувальна фізична культура (комплекс відновлювального періоду, потім тренувальний комплекс).
5. Дихальна гімнастика (за Токаревим, за Стрельниковою), респіраторно-звукова гімнастика.
6. Вітамінотерапія.
7. Фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення грудної клітки, індуктотермія надниркових залоз, електрофорез з лідазою.
8. Загальний масаж.
9. Неспецифічна імуномодуляція: екстракт елеутерококу, настоянка китайського лимоннику, настоянка аралії, настоянка женьшеню, апілак.
10. Специфічна імуностимуляція: рибомуніл, ІРС-19, імудон, бронхомунал, продигіозан, бронховаксон.
11. Санаторне лікування (кліматотерапія).
12. Санація хронічних вогнищ інфекції ЛОР-органів, лікування кишкового дисбактеріозу.
13. Диспансеризація: огляд педіатра - 2-4 рази на рік; отоларинголога, стоматолога - 2 рази на рік; дитячого хірурга, пульмонолога - 2 рази на рік.
14. Оперативне лікування показане дітям з однобічними бронхо-ектазами при резистентності до консервативної терапії.
Схожі статті
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Семіотика уражень дихальної системи в дітей
Під час дослідження органів дихання в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1. Збираючи анамнез - на початок захворювання, появу перших...
-
Актуальність теми. Дихальна система інтенсивно розвивається в постнатальний період у морфофункціональному плані. Анатомо-фізіологічні особливості органів...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Актуальність теми. Актуальність вивчення даної патології лікарем загального профілю визначається частотою як аліментарних гіпотрофік (за даними ВООЗ, у...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Методика дослідження кровотворної системи в дітей
Для встановлення порушення гемопоезу або його виключення, а також для оцінки ефективності лікування захворювання крові велике значення має пункція...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Семіотика порушень системи крові
Для встановлення порушення гемопоезу або його виключення, а також для оцінки ефективності лікування захворювання крові велике значення має пункція...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Препарати для етіопатогенетичної терапії ГРВІ
Бронхіт - запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології. Розрізняють первинні та вторинні бронхіти. При первинному бронхіті...
-
Діагноз вірусної пневмонії підтверджується такими даними: позитивні результати імунофлуоресцентного методу за відбитками зі слизової оболонки носа,...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
Бронхіт - запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології. Розрізняють первинні та вторинні бронхіти. При первинному бронхіті...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку
Актуальність теми. Нервова система регулює життєдіяльність організму, забезпечує координовану діяльність органів і систем. Крім того, головний мозок є...
-
Актуальність теми. Імунна система дитини перебуває на етапі формування і розвитку, що й обумовлює своєрідність її реагування на антигенну стимуляцію....
-
Актуальність теми. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини в дітей раннього віку, що відбуваються на фоні функціональної недосконалості...
-
Менінгеальний синдром. Клінічні симптоми, які виникають при ураженні мозкових оболон (запального і незапального генезу), утворюють менінгеальний синдром....
-
Актуальність теми. Обмін речовин та енергетичний обмін, ріст і розвиток, реалізація генетичної програми, гомеостаз, взаємодія окремих систем організму...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Семіотика уражень сечової системи
1. Опитування дитини та її батьків. 2. Загально клінічне обстеження: огляд, пальпація органів сечової системи. 3. Лабораторне дослідження сечі, крові, у...
-
1. Опитування дитини та її батьків. 2. Загально клінічне обстеження: огляд, пальпація органів сечової системи. 3. Лабораторне дослідження сечі, крові, у...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Головні синдроми ураження травної системи в дітей
При дослідженні системи травлення в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1. Збираючи анамнез, необхідно з'ясувати спадковість щодо...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Методика дослідження травної системи дитини
При дослідженні системи травлення в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1. Збираючи анамнез, необхідно з'ясувати спадковість щодо...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Основні методи дослідження травної системи
Нормальна кишкова мікрофлора виконує такі головні функції: захисну, імунну, метаболічну, сприяє остаточному перетравленню рештків їжі, синтезу вітамінів...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
Актуальність теми. Органи травлення в дітей мають певні анатомофізіологічні особливості, що обумовлюють особливості вигодовування, а також специфіку...
-
Актуальність теми. Органи травлення в дітей мають певні анатомофізіологічні особливості, що обумовлюють особливості вигодовування, а також специфіку...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Методика дослідження кістково-м'язової системи в дітей
1. Під час обстеження дітей необхідно вивчити дані анамнезу, що мають значення для розвитку кістково-м'язової системи, статики та моторики (стан здоров'я...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи в дітей
Актуальність теми. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини в дітей раннього віку, що відбуваються на фоні функціональної недосконалості...
-
Актуальність теми. Нервова система регулює життєдіяльність організму, забезпечує координовану діяльність органів і систем. Крім того, головний мозок є...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Методика дослідження органів дихання в дітей
Під час дослідження органів дихання в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1. Збираючи анамнез - на початок захворювання, появу перших...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Розлади травлення в дітей раннього віку. Кишковий токсикоз
Актуальність теми. Захворювання травного тракту в дітей раннього Віку є одним із складних розділів педіатрії. Це обумовлено різноманітністю етіологічних...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості
Паратрофія - хронічний розлад харчування в дітей раннього віку, який характеризується надмірною (перевищує середні вікові показники до 10 %) чи...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Дистрофії з надмірною масою тіла
Паратрофія - хронічний розлад харчування в дітей раннього віку, який характеризується надмірною (перевищує середні вікові показники до 10 %) чи...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Дисбактеріоз кишечнику
Аліментарна диспепсія - це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування,...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Алергічне ураження травного тракту
Аліментарна диспепсія - це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування,...
-
Педіатрія - Тяжка O. B. - Аліментарна диспепсія
Аліментарна диспепсія - це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування,...
Педіатрія - Тяжка O. B. - Хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневої системи