Педагогіка - Зайченко І. B. - 25.4. Виховна робота з педагогічно занедбаними та хворими дітьми
Педагогічно занедбані діти - це такі діти, які успішно не навчаються, а то й зовсім не відвідують школу, недисципліновані, невиховані, не дотримуються норм і правил суспільно-соціального буття. Причин такого явища багато. Але чи не вирішальна з них - це недоліки сімейного виховання. Можна виділити кілька типів сімей:
Сім'я Однодітна може сформувати і "збаловану дитину" з безмежно зростаючими потребами і, врешті, неможливістю їх задоволення та конфліктними стосунками з суспільством; і одиноку людину з комплексом неповноцінності, уразливу, невпевнену в собі, невдачливу; і "узурповану" батьківською безмежною любов'ю, яка прагне якомога швидше вирватися з цього гіперопікування.
Сім'я Багатодітна може виховати не лише дітей-колективістів, але й дітей педагогічно занедбаних, з асоціальною і навіть антисоціальною поведінкою, якщо батьки постійно зайняті добуванням засобів до існування, а життя і виховання дітей не організовані, пущені на самоплив.
Сім'я З низьким рівнем матеріального забезпечення, яка перебуває за межею бідності з різних причин (безробіття, низька зарплата, алкоголізм батьків, невміння правильно організувати сімейний бюджет тощо), може мати різноманітні наслідки для дітей: позбавлення дітей найнеобхіднішого в задоволенні матеріальних і духовних потреб (гальмується розвиток дитини); експлуатація дітей як здобувачів матеріальних благ (залучення до торгівлі, трудової діяльності, яка не відповідає віку і підготовці дитини, шкодить фізичним силам, розтліває душу, створює ризик для життя дитини, відриває від навчальних занять у школі і систематичного виховання в сім'ї); допущення, а інколи й стимулювання аморальної і антиправової діяльності з боку батьків і дітей, яка приносить доход у сім'ю.
Сім'я Неповна, у зв'язку з відсутністю материнського чи батьківського впливу, може сприяти формуванню такого явища як маскулунузацію дівчаток і фемінізацію хлопчиків.
Сім'я З нерідними дітьми може сприяти появі неприязні, навіть ворожих стосунків дітей між собою і оточуючими їх людьми.
Сім'я з Порушеними стосунками, підвищеною конфліктністю між членами сім'ї. Причому, конфліктність і драматизм стосунків у деяких сім'ях зростають зі зростанням дитини, досягаючи апогею у старшому підлітковому і молодшому юнацькому віці. Результатом може бути позбавлення сприятливого впливу сім'ї і школи.
Сім'я, яка свідомо чи несвідомо допускає Бездоглядність дітей, сприяє тому, що дитина знаходить себе поза домівкою і школою в компаніях ровесників, у неформальних об'єднаннях молоді (різноманітних: соціально-корисних, асоціальних і антисоціальних). На жаль, в Україні через економічні, соціально-політичні і моральні умови з року в рік зростає дитяча безпритульність.
Сім'ї З жорстоким поводженням з дітьми існують з різних причин: нервозність батьків у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, безробіттям; відхилення в психіці; надмірне незадоволення своїми дітьми; деспотизм батька чи вітчима через невиконання завищених вимог до них; стомленість і депресія батьків. В усіх випадках жорстокість батьків породжує жорстокість дітей, їх невміння мирно жити з ровесниками і педагогами.
І, нарешті, велика кількість варіантів сімей, у яких Батьки фактично Не займаються вихованням дітей, забезпечуючи їх лише матеріальними умовами існування.
Можливі й інші, добре відомі класному керівнику варіанти негативних умов і тенденцій сімейного виховання, які потребують допомоги і корекції з боку педагогів.
Зовнішній вияв поведінки дітей з таких сімей може бути найрізноманітнішим: фізична і словесна агресивність, руйнівність, гарячковість, розлюченість, неслухняність і загальна неконтактність, неуважність і пасивність, страхи, фобії та інші проблеми.
Якщо своєчасно не здійснити коригування виховного впливу з боку школи, класного керівника, то доведеться мати справу з неблагополучними сім'ями і педагогічно занедбаними дітьми. Поняття неблагополучна сім'я є досить відносним. Але в даному випадку мова йде про неблагополучну сім'ю стосовно даної дитини і, отже, мова може йти про те:
1) які бувають неблагополучні сім'ї;
2) які бувають діти зі своїми психологічними і
Психопатологічними особливостями, що надмірно реагують на
Сімейне неблагополуччя;
3) як відображається сімейне неблагополуччя на дитину, яка схильна до загостреної реакції на різноманітні несприятливі фактори;
4) як хвора дитина може порушувати спокій сім'ї, викликати у батьків роздратування, злість, нетерпимість тощо, перетворюючи, таким чином, сім'ю в неблагополучну, що в свою чергу, ще більше може поглибити психічний стан дитини;
5) що повинні зробити педагоги, щоб хоч якось допомогти дитині, - адже вона не винна, що живе в неблагополучній сім'ї.
Переконавшись, що дитина живе в тяжких умовах, класний керівник повинен:
1) пояснити батькам, що через конфлікти страждає, перш за все, дитина, що хлопчик чи дівчинка не можуть бути розмінною монетою у складних стосунках між дорослими, які суперничають, а не співробітничають між собою;
2) якщо не вдається роз'яснити батькам, які створюють своїй дитині психотравмуючі обставини, здатні зіпсувати її душу, то потрібно якимось чином ізолювати її від подібних батьків: влаштувати и в інтернат, санаторій, порадити передати тимчасово іншим родичам; варіантів тут багато і в кожному конкретному випадкові оптимальним з них буде суто індивідуальний;
3) якщо у школяра вже з'явилися аномалії на грунті сімейного розладу, то варто проконсультуватися у дитячого психіатра, а потім вирішити, що потрібно робити.
Класний керівник повинен систематично й постійно стежити за соціально-психологічним кліматом у сім'ї школяра, зберігати спокій, мужність і почуття власної гідності незалежно від соціального престижу батьків, їх зарозумілості і тиску на нього.
І як би добре матеріально не жили школярі, які б високі чини не займали їхні батьки, класний керівник, вчителі ніколи не повинні пасувати перед ними, якщо є очевидним, що неблагополуччя сім'ї обумовило неблагополуччя школяра.
Роботу з сім'ями педагогічно занедбаних дітей необхідно здійснювати диференційовано.
З урахуванням особливостей сім'ї необхідно здійснювати педагогічний всеобуч батьків (диференційовано, по групах), індивідуальні і групові зустрічі з батьками, вплив батьківської громадськості. Принципово важливою є позиція класного керівника, яку він повинен зайняти в усіх контактах з батьками педагогічно занедбаних дітей: він повинен стати не звинувачувачем батьків і їхньої безпорадності, а співучасником у подоланні спільних труднощів. При цьому спільні зусилля мають бути спрямовані не проти учня (як це часто буває), а проти тих труднощів, які виникають у процесі його розвитку.
Тому методично будь-яка зустріч, будь-яка розмова з батьками педагогічно занедбаних дітей передбачає дотримання наступних вимог:
1) що доброго я можу сказати про дитину (з метою психологічного налаштування до себе батьків, залучення їх до однодумців);
2) що мене турбує в ній (саме те, що сприяло виклику батьків до школи, відвідування учня вдома, обговорення на батьківських зборах);
3) які, на нашу спільну думку, причини цього негативного явища, факту (це викликає відвертість, а отже, дозволяє з'ясувати причини);
4) які заходи необхідно вжити і з боку батьків, і школи (вироблення спільної стратегії і тактики виховання й перевиховання);
5) яких спільних вимог, загальних принципів підходу до дитини необхідно дотримуватися, щоб накреслені заходи були ефективними. У такому випадку батьки відверто підтримують класного керівника і активно йому допомагають.
Ще один важливий аспект роботи класного керівника - це хворі діти, - фізично й духовно. В сучасних умовах поглиблення кризового стану у всіх сферах життя українського суспільства, втрати інтересу різних державних і громадських інституцій до проблем виховання і дитинства, погіршення соціальної ситуації, збільшення кількості дітей, що живуть у винятково тяжких соціальних умовах, різкого погіршення здоров'я підростаючого покоління, особливо після згубних наслідків Чорнобильської катастрофи, в педагогічній науці викристалізувався новий напрямок теоретичної думки - Реабілітаційна педагогіка, ідеї якої набувають стрижневого значення не лише в роботі з хворими дітьми в спеціальних лікувальних закладах, а й для масової середньої школи, для поглиблення ЇЇ реабілітаційної функції, оскільки вона покликана допомогти учневі зорієнтуватися у складному й суперечливому світі, знайти вихід із кризової ситуації, допомогти відновити й набратися фізичного, психічного, морального, духовного здоров'я дітей.
Стратегічним орієнтиром в експериментально-пошуковій діяльності науковців і практиків є Національна програма "Діти України", яка дала новий імпульс у вирішенні складних проблем профілактики захворюваності та забезпечення дітей найдосконалішими видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров'я.
Реабілітаційна педагогіка - це система педагогічних, медико-психологічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психофізіологічних функцій, станів, особистісного й соціального статусу хворих дітей, дітей-інвалідів, а також тих, хто переніс хворобу, отримав психічну травму внаслідок різкої зміни соціальних обставин, умов життя.
Актуальним завданням реабілітаційної педагогіки є розробка ефективних методів педагогічної терапії і корекції, компенсації, ігротерапії, спрямованих на відновлення фізичного, психічного, морального та духовного здоров'я дитини.
Як відзначає І. Г. Єрмаков, реабілітаційна педагогіка покликана визначити шляхи вирішення соціальної, медичної, психолого-педагогічної проблематики розвитку дитини, життя якої обтяжене хворобою або іншими несприятливими соціально-психологічними умовами. Вона передбачає відновлення частково втрачених або послаблених властивостей і функцій організму особистості дитини з метою забезпечення максимального розвитку її індивідуальних здібностей і можливостей та активно-перетворювальної адаптації до навколишнього світу. Вона здійснюється шляхом цілеспрямованого застосування психолого-педагогічних засобів і прийомів з неодмінним використанням медичних засобів. Можливості загальноосвітньої школи не дозволяють приділити серйозну увагу кожній дитині, яка її потребує, виділяючи дітей у спеціалізовані класи компенсуючого навчання. У цій ситуації засвоєння прийомів реабілітаційної педагогіки є потребою кожного педагога, класного керівника, вихователя школи, дитячого садка, школи-інтернату. Важливим завданням реабілітаційної педагогіки є допомога кожній дитині оволодіти мистецтвом самореабілітації - механізмом і здатністю до самодопомоги у подоланні кризових ситуацій, виході із скрутного становища, поверненні на тимчасово втрачену траєкторію життєвого шляху [352. - Ч. 1,57 - 58].
Відновлення здоров'я передбачає подолання наслідків переживань, небажаних установок, невпевненості у своїх силах, тривоги про можливість погіршення стану і рецидиву хвороби. У Конвенції про права дитини підкреслюється, що обов'язок держави полягає у тому, щоб допомогти хворій дитині вести повноцінне й гідне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості у собі і полегшують ЇЇ активну участь у житті суспільства. Не менш важливим завданням є захист дитини від усіх форм фізичного та психологічного примусу.
Місія школи, а отже і класного керівника для хворої дитини має бути спрямована на утвердження особистісно зорієнтованого навчання, що передбачає відновлення фізичного та психічного здоров'я, розвиток і саморозвиток особистості учня як суб'єкта пізнання і предметної діяльності.
У навчально-реабілітаційному процесі ключовими домінантами є педагогічна підтримка і захист хворої дитини. Педагогічна підтримка передбачає організацію взаємодії класного керівника й учня у виявленні, аналізі реальних або потенційних проблем дитини, спільне проектування можливостей вирішення їх. Педагогічний захист хворої дитини - це моральна охорона її від можливих соціальних чи психологічних стресів і створення умов для самостійного опору різним негативним явищам.
Схожі статті
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 23.2. Педагогічний всеобуч батьків, шляхи підвищення його ефективності
Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи - єдність у діяльності школи й сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над...
-
22.1. Вплив атмосфери сімейного життя на процес і результат виховання особистості В сім'ї закладаються основи формування особистості. Сім'я пов'язана...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 22. Основи сімейного виховання
22.1. Вплив атмосфери сімейного життя на процес і результат виховання особистості В сім'ї закладаються основи формування особистості. Сім'я пов'язана...
-
23.1. Види, форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками учнів У роботі з батьками учнів використовують різноманітні її види й методи....
-
23.1. Види, форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками учнів У роботі з батьками учнів використовують різноманітні її види й методи....
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 22.4. Сімейне виховання і сімейне право
Сім'я тисячами ниток пов'язана з суспільством, державними і громадськими організаціями й установами. Вона чутливо реагує на всі зміни, що відбуваються в...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 25.3. Напрями і форми роботи класного керівника
Завдання і функції класного керівника визначають основні напрями, зміст, методи і форми його роботи. Практика роботи середньої загальноосвітньої школи...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 22.2. Характеристика сімейної політики і демографії в Україні
Результати досліджень засвідчують, що протягом майже всього XX ст. в Україні різко не вистачало чоловіків. їх забирали війни:' перша світова,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 22.3. Тенденції сучасного сімейного виховання
Вчені констатують, що сучасні молоді батьки не вміють виховувати своїх власних дітей. Від цього потерпають і діти, і їх батьки, і вчителі. Причин...
-
Для успішного виховання підростаючого покоління важливо, щоб його оточувала атмосфера поваги до моральних норм поведінки. Цього досягають за умови, що у...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 23.3. Залучення громадськості до виховання дітей
Для успішного виховання підростаючого покоління важливо, щоб його оточувала атмосфера поваги до моральних норм поведінки. Цього досягають за умови, що у...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання
18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання Як відомо, Закон - Філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 25.1. Історія виникнення посади класного керівника
25.1. Історія виникнення посади класного керівника Кожна історична епоха пред'являла свої вимоги до освіти й виховання молодого підростаючого покоління...
-
25.1. Історія виникнення посади класного керівника Кожна історична епоха пред'являла свої вимоги до освіти й виховання молодого підростаючого покоління...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 18. Загальні закономірності і принципи виховання
18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання Як відомо, Закон - Філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 2. Методологія і методи педагогічних досліджень
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 3.2. Спадковість і розвиток
Пізнати закономірності людського розвитку - це означає отримати відповідь на ключове питання: якими факторами обумовлені хід і результати даного процесу....
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 17.2. Мета виховання в сучасній школі
Серед загальнолюдських завдань виховання є одне завдання, яке виражає найвище призначення виховання - забезпечення кожній людині можливості всебічного і...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 25.2. Завдання і функції класного керівника
Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.3. Методи формування свідомості особистості, або методи переконань
Перший етап правильно організованого виховання - знання (розуміння) вихованцем тих норм і правил поведінки, які повинні бути сформовані в процесі...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 2.2. Філософські основи педагогіки
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 24.4. Система безперервного національного виховання
Основні виховні завдання сім'ї та родини: ¾ формування національної свідомості, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги і любові...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 1.4. Система педагогічних наук
З розвитком суспільного прогресу, зростанням нових знань, розширенням сфери проникнення наукової думки в реальне життя відбувається й розширення галузей...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку
4.1. Вікова періодизація З метою активного керівництва й управління процесами розвитку педагоги вже в далекому минулому здійснювали спроби класифікації...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 3.5. Діяльність як фактор розвитку. Діагностика розвитку
Вплив на розвиток спадковості, середовища і виховання доповнюється ще одним важливим фактором - діяльністю особистості. Під діяльністю особистості...
-
Провідну роль в організації і здійсненні навчально-пізнавальної діяльності відіграють Словесні методи (Розповідь, пояснення, бесіда, діалог, лекція та...
-
19.1. Поняття про сутність методів, прийомів і засобів виховання. Умови, що визначають вибір методів виховання Метод (від грецького "методос" - шлях) -...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 19. Загальні методи і засоби виховання
19.1. Поняття про сутність методів, прийомів і засобів виховання. Умови, що визначають вибір методів виховання Метод (від грецького "методос" - шлях) -...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.4. Суспільна спрямованість виховання
Принципи виховного процесу (принципи виховання) - Це загальні положення, в яких виражені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного...
Педагогіка - Зайченко І. B. - 25.4. Виховна робота з педагогічно занедбаними та хворими дітьми