Педагогіка - Зайченко І. B. - 14.3. Організація навчальної діяльності учнів на уроці
У пошуках шляхів найбільш ефективного використання структури уроків різних типів особливе значення набуває форма організації навчальної діяльності учнів на уроці. В педагогічній літературі і шкільній практиці поширені три такі форми - Фронтальна, Індивідуальна і Групова. Перша передбачає спільні дії учнів класу під керівництвом учителя; друга - самостійну роботу кожного учня окремо; групова - учні працюють в групах з 3 - 6 чоловік або парами. Завдання для груп можуть бути однаковими або різними.
Фронтальною формою організації навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності вчителя і учнів на уроці, коли всі учні одночасно виконують однакову, спільну для всіх роботу, усім класом обговорюють, порівнюють і узагальнюють її результати. Вчитель працює з усім класом одночасно, спілкується з учнями безпосередньо в процесі своєї розповіді, пояснення, показу, залучення школярів до обговорення конкретних питань тощо. Це сприяє встановленню особливо довірливих відносин і спілкуванню між учителем та учнями, а також учнів між собою, виховує у дітей почуття колективізму, дозволяє вчити школярів міркувати і знаходити помилки в міркуваннях своїх товаришів, формувати стійкі пізнавальні інтереси, активізувати їх діяльність.
Від учителя вимагається вміння знайти посильну роботу думки для всіх учнів, заздалегідь проектувати, а потім і створювати навчальні ситуації; вміння і терпіння вислухати всіх бажаючих висловитися, тактовно підтримати і, разом з тим, внести необхідні корективи в процесі обговорення. Такий підхід учителя дозволяє учням активно слухати і ділитися своїми думками, знаннями з іншими, з розумінням вислуховувати думки інших, порівнювати їх зі своїми, знаходити помилки в думках інших та ін. У цьому випадку на уроці панує дух колективного мислення. Вчитель має можливість вільно впливати на весь колектив класу, викладати навчальний матеріал усьому класу, досягає певної ритмічності в діяльності школярів на основі врахування їхніх індивідуальних особливостей. Все це є перевагами фронтальної форми організації навчальної роботи учнів на уроці. Ось чому в умовах масового навчання ця форма організації навчальної роботи учнів є незамінною і найбільш розповсюдженою в роботі сучасної школи.
Фронтальна форма організації навчання може бути реалізована у вигляді проблемного, інформаційного, пояснювально-ілюстративного викладу і супроводжуватися репродуктивними та творчими завданнями.
Однак, фронтальна форма навчальної роботи має ряд суттєвих недоліків. За своєю природою вона спрямована на деякого абстрактного учня, у зв'язку з чим у практиці роботи школи часто проявляються тенденції до нівелювання учнів, спонуканню їх до єдиного темпу роботи, до чого вони не готові. Учні з низькими навчальними можливостями працюють повільно, гірше засвоюють матеріал. їм потрібно більше уваги з боку вчителя, більше часу на виконання завдань, більше вправ, ніж учням з високими навчальними можливостями.
То ж, для максимальної ефективності навчальної діяльності учнів необхідно використовувати й інші форми навчальної роботи.
Індивідуальна форма організації роботи учнів на уроці передбачає, що кожен учень отримує для самостійного виконання завдання, спеціально для нього підібране, у відповідності з його підготовкою і навчальними можливостями. Такими завданнями можуть бути робота з підручником, іншою навчальною і науковою літературою, різноманітними джерелами (довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії); розв'язання задач, прикладів, написання переказів, творів, рефератів, доповідей; проведення всіляких спостережень і т. д. Широко використовується індивідуальна робота в програмованому навчанні.
В педагогічній літературі виділяють два види індивідуальних форм організації виконання завдань: Індивідуальну і Індивідуалізовану. Перша характеризується тим, що виконання учнем спільних для всього класу завдань здійснюється без контакту з іншими школярами, але в єдиному для всіх темпі; друга передбачає навчально-пізнавальну діяльність учнів у процесі виконання специфічних завдань. Саме вона дозволяє регулювати темп просування в навчанні кожного школяра у відповідності з його підготовкою і можливостями.
Таким чином, одним з найефективніших шляхів реалізації індивідуальної форми навчання школярів на уроці є Диференційовані індивідуальні завдання, особливо завдання з друкованою основою. Однак, цього не досить. Не менш важливим є контроль учителя за виконанням завдань, його своєчасна допомога у вирішенні навчальних проблем. Причому, для слабо встигаючих учнів диференціація повинна проявлятися не стільки в диференціації завдань, скільки в мірі надання допомоги з боку вчителя.
Індивідуальну роботу доцільно проводити на всіх етапах уроку, при розв'язуванні різних дидактичних завдань: для засвоєння нових знань та їх закріплення, для формування і закріплення умінь та навичок, для узагальнення і повторення пройденого, для контролю, для оволодіння досліджуваним методом. Найпростіше, звичайно, використовувати цю форму організації навчання школярів для закріплення, повторення, організації різноманітних вправ. Однак, вона не менш ефективна і при самостійному вивченні нового матеріалу, особливо при його попередньому домашньому опрацюванні.
Для слабо встигаючих учнів необхідно складати таку систему завдань, які містили б у собі: зразки розв'язування задач і вправ, які потрібно розв'язати на основі поданого зразка; різні алгоритмічні приписи, що дозволяють учню крок за кроком розв'язати визначену задачу; різні теоретичні відомості, що пояснюють теорію, явище, процес, механізм процесів, які дозволяють відповісти на ряд питань, а також різноманітні вимоги порівнювати, класифікувати, узагальнювати. Така організація навчальної роботи учнів на уроці дає можливість кожному школяреві у відповідності зі своїми можливостями, здібностями постійно, але неухильно поглиблювати і зміцнювати знання, виробляти необхідні уміння, навички, досвід пізнавальної діяльності, формувати в собі потребу до самоосвіти. Це переваги індивідуальної форми організації навчання учнів. Але вона має й серйозні недоліки. Сприяючи вихованню самостійності учнів, організованості, наполегливості в досягненні мети, індивідуалізована форма навчальної роботи дещо обмежує їх спілкування між собою, прагнення передавати свої знання іншим, брати участь у колективних досягненнях. Ці недоліки компенсуються в практичній роботі вчителя поєднанням індивідуальної форми навчання і групової.
Групова (ланцюгова) форма організації навчальної роботи учнів, її головними ознаками є:
¾ клас на даному уроці поділяється на групи для розв'язування конкретних навчальних завдань;
¾ кожна група отримує окреме завдання (однакове або диференційоване) і виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя;
¾ завдання в групі виконуються таким чином, який дозволяє враховувати і оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи;
¾ склад групи не є постійний, а добирається з урахуванням того, щоб з максимальною ефективністю для колективу могли реалізуватися навчальні можливості кожного члена групи.
Кількість членів групи різна. Вона коливається в межах 3-6 чоловік. Склад групи змінюється в залежності від змісту і характеру майбутньої роботи. Не менше половини групи повинні складати учні, здатні успішно займатися самостійною роботою.
Керівники груп і їх склад можуть бути різними з різних навчальних предметів і добираються вони за принципом об'єднання школярів різного рівня підготовки, позаурочної інформації з даного предмету, сумісності учнів, що дозволяє їм взаємно доповнювати і компенсувати переваги і недоліки один одного. В групі не повинно бути негативно налаштованих один до одного учнів.
Однорідна групова робота передбачає виконання невеликими групами учнів однакового для всіх завдання, а диференційована - виконання різних завдань різними групами. В процесі роботи членам групи дозволяється спільне обговорення ходу і результатів роботи, звертання за порадою один до одного.
Групову форму роботи доцільно використовувати при проведенні практичних і лабораторних робіт, робіт-практикумів з природничих предметів; при виробленні трудових навичок, навичок розмовної мови; при вивченні текстів копій історичних документів та ін. В процесі такої роботи максимально використовуються колективні обговорення результатів, взаємні консультації. Все це супроводжується індивідуальною самостійною роботою.
Групова діяльність учнів складається з наступних елементів:
1. Попередня підготовка учнів до виконання групового завдання, визначення навчальних завдань, короткий інструктаж учителя.
2. Обговорення і складання плану виконання навчального завдання в групі, визначення способів його вирішення, розподіл обов'язків.
3. Виконання навчального завдання.
4. Спостереження вчителя і коректування роботи групи і
Окремих учнів.
5. Взаємоперевірка і контроль за виконанням завдань у групі.
6. Повідомлення учнів за викликом учителя про отримані результати, загальна дискусія в класі під керівництвом учителя і формування загальних висновків.
7. Індивідуальна оцінка роботи груп і класу в цілому.
Групова форма навчання учнів на уроці пред'являє високі вимоги до учителя, що керує навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Він повинен добре володіти дисципліною, досконало освоїти методику визначення завдань для групової роботи учнів, уміло спрямовувати й забезпечувати ефективність їхньої діяльності, виділяючи ключові моменти, акцентуючи увагу на найголовнішому в навчальному матеріалі, стежачи за співробітництвом учнів у різних групах.
Переваги групової організації навчальної роботи учнів на уроці очевидні. Результати спільної роботи учнів досить помітні як у привчанні їх до колективних методів роботи, так і в формуванні позитивних моральних якостей особистості.
Однак, ця форма також має ряд недоліків. Найсуттєвішими з них є: Труднощі комплектування груп і організації роботи в них; учні в групах не завжди в змозі самостійно розібратися в складному навчальному матеріалі і вибрати найдосконаліший шлях для його опанування. В результаті слабі учні важко засвоюють матеріал, а сильні потребують більш складних, оригінальних завдань. Отже, лише в поєднанні з іншими формами навчання ця форма організації учнівської роботи може забезпечувати очікувані позитивні результати.
Схожі статті
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 13.3. Форми організації навчання та їх розвиток у дидактиці
В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші форми організації навчання. їх виникнення, розвиток, удосконалення і поступове...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 8.3. Структура діяльності вчителя у навчальному процесі
Діяльність учителя полягає в тому, щоб здійснювати управління активною і свідомою діяльністю учнів, спрямованою на засвоєння навчального матеріалу. Тому...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 8.4. Психологічні основи діяльності учнів у процесі навчання
Ідея діяльнісного підходу є найважливішою характеристикою процесу навчання. Навчання - це система пізнавальних дій учня, спрямована на розв'язання...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 14.2. Типологія і структура уроку
Дана проблема має принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки значною мірою визначає ефективність навчання, його результати. Які ж...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 13.1. Поняття про форми організації навчального процесу в школі
13.1. Поняття про форми організації навчального процесу в школі Успіх навчально-виховної роботи у значною мірою залежить не лише від використання в ній...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 13. Форми організації навчального процесу в школі
13.1. Поняття про форми організації навчального процесу в школі Успіх навчально-виховної роботи у значною мірою залежить не лише від використання в ній...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 14. Урок - основна форма організації навчання в сучасній школі
14.1. Урок як цілісна система Урок - це Цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 4.2. Особливості виховання учнів різних вікових груп
Молодший шкільний вік (6 - 10 років) . У шестирічному віці дитина переживає значні зміни в житті. Перехід до шкільного віку пов'язаний з помітними...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 13.2. Функції форм навчання
Академік Б. Т. Лихачов виділяє наступні функції форм навчання: Навчально-освітню , Виховну , Організаційну , Психологічну , Розвиваючу ,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 11.2. Класифікація методів навчання
Як багатомірне утворення, метод має багато аспектів, взявши кожний з яких за основу, можна групувати методи в систему. У зв'язку з цим існує багато...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 11.1. Поняття про методи навчання
11.1. Поняття про методи навчання Успіх навчання залежить як від правильного визначення його мети і завдань, так і від способів досягнення їх, тобто від...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 11. Загальні методи навчання
11.1. Поняття про методи навчання Успіх навчання залежить як від правильного визначення його мети і завдань, так і від способів досягнення їх, тобто від...
-
Будь-яка діяльність здійснюється більш ефективно і забезпечує якісні результати, якщо при цьому в особистості є сильні, яскраві, глибокі мотиви, які...
-
Провідну роль в організації і здійсненні навчально-пізнавальної діяльності відіграють Словесні методи (Розповідь, пояснення, бесіда, діалог, лекція та...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 8.1. Поняття процесу навчання, його структура
8.1. Поняття процесу навчання, його структура Головним і найскладнішим явищем, що вивчає дидактика, є процес навчання. Саме в процесі навчання...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 9.3. Характеристика принципів навчання
Принципи навчання - це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і проведення дидактичного процесу. Вони мають характер найзагальніших вказівок,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 8.5. Діяльність учителя і учня в різних видах навчання
В дидактиці існує ряд теорій навчання, які по-різному пояснюють сутність дидактичних процесів і, отже, пропонують будувати його по-різному. Види навчання...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 11.6. Проблема оптимального вибору методів навчання
Між різними методами існує органічний взаємозв'язок і взаємопроникнення. Керуючись принципом оптимальності при виборі методів, необхідно пам'ятати, що...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 14.1. Урок як цілісна система
14.1. Урок як цілісна система Урок - це Цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 11.5. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
Управління будь-яким процесом передбачає здійснення Контролю , тобто певної системи перевірки ефективності його функціонування. З кібернетичних позицій...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 8. Процес навчання як цілісна система
8.1. Поняття процесу навчання, його структура Головним і найскладнішим явищем, що вивчає дидактика, є процес навчання. Саме в процесі навчання...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 12.1. Поняття засобів навчання та їх класифікація
12.1. Поняття засобів навчання та їх класифікація Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який "розміщено" між учителем та учнем і...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 12. Засоби навчання
12.1. Поняття засобів навчання та їх класифікація Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який "розміщено" між учителем та учнем і...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 9.2. Закони і закономірності навчання
Педагогічний закон - об'єктивний, необхідний, загальний і сумісний зв'язок і взаємозв'язок між завданнями, змістом і методами педагогічного процесу та...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 12.3. Засоби матеріалізації розумових дій
Кожна дія відбувається за допомогою якого-небудь засобу. Розумові дії здійснюються за допомогою Ідеальних засобів , які входять до складу компонентів...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 12.2. Матеріальні засоби навчання
За сукупністю об'єктів засоби навчання поділяються на Матеріальні та Ідеальні . До Матеріальних засобів навчання належать: Підручники і навчальні...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 7.3. Становлення сучасної дидактичної системи
Сучасна дидактика прагне до розробки такої моделі процесу навчання, яка дозволила б поєднати в єдине ціле чуттєве пізнання з мисленням, практику - як...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 8.2. Функції процесу навчання
Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з мети і завдань сучасної...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 7.2. Основні дидактичні концепції
Процес навчання грунтується на психолого-педагогічних концепціях, які часто називають також дидактичними системами. Дидактична система - це сукупність...
-
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв'язок з іншими науками 1.1. Педагогіка - наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від...
Педагогіка - Зайченко І. B. - 14.3. Організація навчальної діяльності учнів на уроці