Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип свідомості та активності учнів в навчанні
Нерідко називали і продовжують називати провідним (Г. І. Щукіна, М. МФіцула та ін.). Виник він і розвивався як протидія догматизму і пасивній ролі учня у процесі навчання. Різнобій у його трактуванні призвів до однобокого і неправильного розуміння цього принципу, тим паче у такому поєднанні понять, як це має місце у назві. У вітчизняній педагогіці досить поширеним стало твердження, згідно з яким успішному засвоєнню знань, умінь і навичок на уроці, активності учнів сприяє роз'яснення вчителем мети, цілей, завдань навчання і глибоке усвідомлення їх учнями. Учителі старшого покоління пам'ятають ті часи, коли за обов'язкове вважалося перед початком уроку записувати на класній дошці цілі та завдання уроку. В категоричності такого підходу у свій час сумнівався В. О. Сухомлинський. ,Чому мої діти так легко запам'ятовували букви, навчилися читати і писати? - запитував він своїх читачів. - Тому, що перед ними не ставили цілі зробити це. Тому, що кожна буква для дитини була втіленням яскравого образу, який викликав почуття захоплення. Якби я кожний день давав дітям-дошкільникам, порцію знань" - показував букву і вимагав запам'ятати її, нічого б не вийшло. Це, звичайно, не означає, що треба ховати від дитини ціль. Учити потрібно так, щоб діти не думали про ціль - це полегшує розумову працю" (Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям, - K. t 1989. - С 105).
Якщо розуміти цей принцип як керівництво до використання у процесі навчального пізнання лише чинників свідомості, то це суперечило б природі людського пізнання, для якого характерна синергія свідомого-парасвідомого, у той час, коли таке розуміння розділяло б їх "китайською стіною". Якщо ж пов'язувати його із формуванням свідомої мотивації у ставленні до навчання, тоді втрачається "коріння" останньої, яке, згідно з прийнятими у філософії сучасної освіти уявленнями, лежить у тій "живій інтенції" учня, суть якої неможливо розкрити ".. .логічними формами пізнання або мовою", оскільки вона є ".. .неусвідомленою спрямованістю мислення, намірами життєдіяльності" (Путай B. C.. Філософія сучасної освіти. - К., 1995. - С 91). До того ж не слід забувати, що одним із головних завдань школи є виховання у підростаючої людини здатності до індивідуальної творчості, якої настійливо вимагає життя на кожному кроці, примхами долі пропонуючи людині серію її особистісних унікальних проблем та ситуацій. А загальноприйнятої методології розвитку творчої особистості не створено до сьогодні, оскільки суть будь-якого виду творчості зводиться до розвитку творчої інтуїції, яка, згідно з Ейнштейном, є "нелогічною і нераціональною формою мислення", механізми якої не можна розкрити в якихось раціональних її формах, хоч А. Г. Спіркін і вважає, що вона є начебто "згорнутою логікою мислення".
Оскільки наукою давно доведений діалектичний взаємозв'язок між свідомим та парасвідомим, невіддільність їх одне від одного, то це примушувало дидактія час від часу вносити певні корективи у розуміння цього принципу. Наприклад, Г. І. Щукіна, називаючи принцип свідомості та активності провідним у той же ж час зауважувала: "Принцип свідомості та активності вимагає глибокого проникнення вчителя у внутрішні процеси розуміння і осмислення учнями всієї складної системи зв'язків у пізнанні" (Щукина Г. И. Педагогика школы. - М., 1977. - С. 196). Зрозуміло, що така система зв'язків аж ніяк не могла бути осторонь процесів парасвідомості.
Схожі статті
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип науковості
Має тривалу історію. Всебічно обгрунтовувався у працях Я. А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцці, А. Дістервега. В Україні його розробляли,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип природовідповідності
Має тривалу історію. Всебічно обгрунтовувався у працях Я. А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцці, А. Дістервега. В Україні його розробляли,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Структура дидактичних принципів та їхня система
Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М. М. Фіцула виділяє...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічні аспекти у філософських системах давнього світу
У своїх працях та виступах давньогрецькі і давньоримські вчені й філософи висвітлили низку перших педагогічних теорій, які в той час ще не могли...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Теорія центрів інтересів дитини
Покладена в основу педагогічної практики бельгійського педагога Жан-Овіда Декролі (1871-1932). Будучи, окрім педагога, ще й лікарем та психологом,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Середньовічні освітні заклади
Середньовічні освітні заклади. Римська імперія в IV ст розділилася на Західну й Східну. Східна ввійшла в історію під назвою Візантії, проіснувала ще...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 2.2. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі
Середньовічні освітні заклади. Римська імперія в IV ст розділилася на Західну й Східну. Східна ввійшла в історію під назвою Візантії, проіснувала ще...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.5. Засоби навчання
Згідно зі стратегією підготовки вчителя до уроку стає зрозумілим, що педагогові важко визначити форму чи методи навчання, якщо йому невідомо, якими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Навички та вміння
Відомі різні розуміння понять навичок та вмінь, а також взаємозв'язків між ними. Одні вважають, що уміння - результат виробленої системи навичок (М....
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Кожний молодий учитель, який уперше переступив поріг класу, повинен розуміти, що йому, як обраному, суспільство доручає таїнство передачі певної частини...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічний напрям дидактичної художності
Покладена в основу педагогічної практики бельгійського педагога Жан-Овіда Декролі (1871-1932). Будучи, окрім педагога, ще й лікарем та психологом,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Функціональна педагогіка
Покладена в основу педагогічної практики бельгійського педагога Жан-Овіда Декролі (1871-1932). Будучи, окрім педагога, ще й лікарем та психологом,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про стимуляційно-мотиваційний компонент процесу навчання
Не можна вчителю, який готується до уроку, приступити до вибору методів, прийомів навчання та визначення форми його проведення, не врахувавши...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.6. Мотивація навчальної діяльності школярів
Не можна вчителю, який готується до уроку, приступити до вибору методів, прийомів навчання та визначення форми його проведення, не врахувавши...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Вплив інформації на психічний розвиток особистості
Поряд із позитивним впливом комп'ютера на розвиток учня, відомі й негативні впливи. На думку доктора психологічних наук Пасічника І. Д., подальших...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про засоби навчання та їхню класифікацію
Згідно зі стратегією підготовки вчителя до уроку стає зрозумілим, що педагогові важко визначити форму чи методи навчання, якщо йому невідомо, якими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дошкільний вік
Триває від п'яти до шести-семи років, Вершинним досягненням цього періоду є шкільна зрілість як готовність до школи. У цей час стає важливим забезпечення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Виховання у первісному суспільстві
Характеризується ознаками, які започатковують логіку розвитку відповідних доаграрному варіанту суспільства характеристик системи виховання: 1)...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.3. Розвиток, виховання та формування особистості
Бути людиною в нашому складному суперечливому світі з кожним роком стає відповідальніше. Як уже згадувалося, згідно із "Заповітом" К. Лоренцо і...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Перші стадії раннього дитинства
Особистість починається з любові. Уперше про це у вітчизняній психології ствердив С. Д. Максименко. На його думку, якщо виходити з тези "Початок...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Перші школи у світовій цивілізації
Характеризується виникненням сусідських общин, становим і майновим розшаруванням суспільства, що певним чином позначилося на вихованні. Станова...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Період розпаду первісного ладу (7-6 тис. років тому)
Характеризується виникненням сусідських общин, становим і майновим розшаруванням суспільства, що певним чином позначилося на вихованні. Станова...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Фрідріх Вільгельм Адольф Дістервег (1790-1866)
Народився у сім'ї чиновника-юриста. Навчався у Герборнському, а пізніше у Тюбінгенському університетах. Здобув ступінь доктора філософії. Тривалий час...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічна діяльність Й. Гербарта та Ф. Дістервега
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Неогуманізм у педагогіці В. Гумбольдта
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічні ідеї та проекти німецьких педагогів-філантропістів
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Фундаментальною ідеєю його педагогіки був пансофізм, тобто узагальнення всіх здобутих цивілізацією знань і донесення цього узагальненого знання через...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичні погляди Я. А. Коменського
Фундаментальною ідеєю його педагогіки був пансофізм, тобто узагальнення всіх здобутих цивілізацією знань і донесення цього узагальненого знання через...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Історичний аспект формування змісту шкільної освіти
Упродовж тривалого історичного часу зміст шкільної освіти змінювався згідно з чинниками, які викликали таку зміну. Найважливіші з них: 1) змінність...
-
Культура епохи європейського Відродження та її відображення в освітньо-виховній практиці. Епоха Відродження була покликана до життя появою у надрах...
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип свідомості та активності учнів в навчанні