Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Мета і завдання виховання в сучасній школі
Загальноприйнятою метою у світовій теорії і практиці гуманістичного виховання був і залишається ідеал всебічно і гармонійно розвинутої особистості, який іде із глибини століть.
В Україні загальна мета виховання - всебічний розвиток людської особистості як рівновеликої цінності1 - конкретизується через систему виховних завдань, які об'єднані в напрями. Так, інтелектуальне (розумове) виховання передбачає:
- засвоєння системи знань, яка спроектована з відповідних навчальних предметів і містить перелік смислових елементів суспільного досвіду (фактів, понять, означень, теорем, законів, положень, правил, алгоритмів діяльності тощо);
- розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення, раціональної організації навчальної праці;
- розвиток критичного мислення, здатності усвідомлю вати та відстоювати особисту позицію;
- вироблення вміння самостійно здобувати знання;
- готовність до застосування знань, умінь в практичній діяльності;
- формування особистісного світогляду - узагальненого розуміння всього світу в цілому на грунті великої кількості впорядкованих поглядів, переконань, ідеалів.
Громадянське виховання:
- формування потреби та уміння жити в громадянському суспільстві;
- готовність розвивати демократичне громадянське суспільство в Україні;
- виховання громадянського обов'язку перед країною, суспільством;
- виховання любові до рідного краю, свого народу, держави;
- формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;
- виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні;
- формування культури міжетнічних і міжнаціональних відносин;
- формування політичної культури.
Правове виховання:
- прищеплення поваги до прав та свобод людини і громадянина;
- виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну);
- засвоєння основ державного, трудового, цивільного, сімейного і кримінального права;
- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між Ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
- виховання поваги до прав і свобод інших людей;
- формування активної протидії випадкам порушення законів.
Моральне виховання:
- формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності, толерантності та інших доброчинностей;
- виховання поваги до батьків, духовної єдності поколінь;
- виховання почуття власної гідності: честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;
- готовність будувати своє життя за принципами гуманізму;
- подвижництво у подоланні страху, насильства, жорстокості, помсти;
- виховання культури поведінки.
Художньо-естетичне виховання:
- оволодіння основами народного мистецтва, музики, архітектури, усної народної творчості, національної пісенної і танцювальної культури, побуту, ремесел, гри;
- формування системи знань про світову культуру і мистецтво;
- розвиток естетичних потреб і почуттів;
- розвиток художніх здібностей і творчої діяльності;
- готовність будувати власне життя за законами краси.
Трудове виховання:
- вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства;
- формування трудових навичок та умінь;
- формування уміння самостійно й ефективно працювати; - розвиток потреби в творчій праці;
- виховання діловитості, підприємливості ;
- виховання почуття господаря й господарської відповідальності;
- формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.
Екологічне виховання:
- формування розуміння необхідності гармонії людини з природою;
- засвоєння знаннями про природу рідного краю;
- виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на землі;
- формування готовності до активної екологічної діяльності;
- формування основ глобального екологічного мислення.
Фізичне виховання:
-озброєння школярів науково обгрунтованими знаннями про здоров'я і засоби його зміцнення;
- виховання відповідального ставлення до зміцнення власного здоров'я і здоров'я інших людей;
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді; фізичне, духовне і психічне загартування;
- формування навичок санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування;
- розвиток потреби у здоровому способі життя. Статеве виховання:
- психосексуальна підготовка;
- формування готовності укласти шлюб і виконувати сімейні обов'язки;
- формування культури сімейних і статевих відносин1.
Мета і завдання виховання, визначені суспільством, мають об'єктивний характер, оскільки випливають із об'єктивної необхідності. Без чіткої стратегії неможлива соціальна перебудова: неминуче виникнуть розмиті ідеали, фальшиві зразки життя, еталони поведінки.
У розвинутих країнах світу цілеспрямоване виховання є головною складовою діяльності школи, а моральне, духовне становлення особистості - її найважливішими напрямами.
Так, у США документ "Америка-2000: Стратегія розвитку освіти" (1991) передбачає використати школу як "центр, здатний перебудувати розвиток цивілізованого суспільства". Програму морального виховання пропонує базувати на біблейських цінностях і принципах. На перший план висуваються чесність, цілісність, прямота, старанність, особиста відповідальність. Описано 60 головних рис характеру, які слід формувати у дітей (відвага, стійкість, рішучість, настирливість, співчуття, терпимість та інші).
У доповіді національної комісії з освіти Великобританії (1993) сказано, що "Освіта - це не тільки перевага знань, але й наділення моральною, духовною силою". Школа повинна передавати підростаючому поколінню такі цінності, як громадянськість, правдивість, повагу до інших, почуття обов'язку перед суспільством, турботу про людей, а також культурну спадщину (музику, театр, живопис) тощо.
В інструкціях Міністерства освіти Франції (1985) підкреслюється, що "У процесі навчання необхідно виховувати особистість цивілізованого і демократичного суспільства, спрямовану до істини, з вірою в людський розум, з почуттям відповідальності, власної гідності, поваги до інших людей, солідарності, неприйняття расизму, розуміння універсальності різних культур, любові до Франції, невід'ємної від любові до Свободи, Рівності, Братерства".
У Японії закон про освіту (1947) проголошує, що на школу покладена місія формування нації, яка служить ідеалам миру і людяності. Документ визначає цілі "повноцінного розвитку особистості", виховання "будівників миролюбної держави і суспільства", людей, які "люблять істину і справедливість, особисту свободу, працю, відповідальних і незалежних". У 1966 році програма шкільного виховання була конкретизована. Було видано "Опис ідеального японця", в якому визначалися 4 групи якостей:
1) якості персональні: бути вільним, розвивати індивідуальність, бути самостійним, керувати своїми бажаннями, володіти почуттями пієтету (лат. Ріеїа&;- благочестя);
2) якості сім'янина: вміти перетворити свій дім у місце любові, відпочинку і виховання:
3) якості суспільні: бути відданим роботі, сприяти добробуту суспільства, бути творчою людиною, поважати соціальні цінності;
4) громадянські якості: бути патріотом, поважати державну символіку, володіти найкращими національними якостями.
У Росії на основі Закону "Про освіту" виховання розглядається як діяльність, спрямована на формування і вільний розвиток особистості дитини, надання їй підтримки у життєвому самовизначенні, виховання якостей громадянина-патріота, професіонала-працівника, сім'янина-батька.
Соціальний (зовнішній) план розвитку особистості відображає її соціумність. Соціумність характеризується такими параметрами, як широта і висота підняття особистості до соціальних цінностей, ступінь орієнтації в них і рівень набутих на їх основі особистісних якостей.
Внутрішній план розвитку особистості передусім психофізичний, відображає ЇЇ Самість. Самість характеризує глибину індивідуальності особистості, її потреби, інтереси, цінності.
Справжнє виховання тому і поєднує в собі науку і мистецтво, що І об'єктивні закономірності соціального розвитку у жорстких рамках [ культури повинні залишити місце для індивідуальної своєрідності, свободи сюобиспсного "Я", становлення суб'єктності. К. Д. Ушинський І
Гармонія самості (життя у собі) і соціумності (життя у суспільстві) характеризує особистість з позиції Цілісності. Досягнення цієї гармонії є стратегічним напрямом гуманістичного виховання. Специфіка мети гуманістичного виховання полягає у створенні умов для самореалізації і саморозвитку особистості у гармонії із собою і суспільством.
Така мета виховання реалізує гуманістичні позиції суспільства щодо склистості і свого майбутнього. Вона розкриває перед особистістю спектр різних життєвих виборів, можливостей самостійно будувати життя, поведінку, діяльність, вчинки згідно з власними уявленнями про щастя. Водночас створює можливість зрозуміти своє право і відповідальність за розкриття власних здібностей, творчого потенціалу, за власну долю; краще осмислити співвідношення між внутрішньою свободою вибору самореалізації і саморозвитку та цілеспрямованим впливом суспільства.
Схожі статті
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Мета виховання в сучасній педагогіці
Як уже зазначалося, в жодній країні світу немає виховання "взагалі". Воно завжди має конкретно-історичну форму вираження і спрямоване на формування...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 3. Мета виховання
1. Поняття про мету виховання 2. Умови і фактори визначення мети виховання 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості 4. Мета...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Закономірності і принципи виховання
Реалізація мети і завдань виховання супроводжується необхідністю дотримання наукового підходу до органвації виховного процесу, тобто врахуванням...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Умови і фактори визначення мети виховання
Упродовж тисячоліть зароджувалися, здійснювалися і відмирали цілі виховання, а також педагогічні системи, що їх реалізовували. Це означає, що ціль...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Поняття про мету виховання
1. Поняття про мету виховання 2. Умови і фактори визначення мети виховання 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості 4. Мета...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості
Виховання - третій суттєвий фактор розвитку і формування особистості. Воно коректує вплив спадковості й середовища з метою реалізації соціальної програми...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості
1. Особистість і умови її розвитку 2. Спадковість у людському розвитку 3. Соціалізація і становлення особистості 4. Роль виховання у розвитку людини і...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості
Найвище призначення виховання - сформувати досконалу людину. Ідеали досконалої особистості у різних народів луже схожі. Вони включають розум, красу,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 8. Загально - і конкретно-наукова методологія педагогіки
У вітчизняній науці категорія цінності стала предметом філософського осмислення, починаючи з 60-х років XIX століття, коли зріс інтерес до суб'єктивного...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 7. Педагогічні цінності
У вітчизняній науці категорія цінності стала предметом філософського осмислення, починаючи з 60-х років XIX століття, коли зріс інтерес до суб'єктивного...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 14. Процес виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Процес виховання як система
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Суть процесу виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Частина ІІІ. Теорія виховання
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Виникнення педагогіки як науки
Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан 1. Виникнення педагогіки як науки 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки 3. Зв'язок педагогіки з іншими...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан
Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан 1. Виникнення педагогіки як науки 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки 3. Зв'язок педагогіки з іншими...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3.2. Педагогічна і гуманітарна культура
Термін Культура (лат. cultura) означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених усіма видами перетворюючої діяльності людини і...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Закономірності педагогічного процесу
У такій складній, великій динамічній системі, якою є педагогічний процес, проявляються численні різноманітні зв'язки й залежності. У закономірностях,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Спадковість у людському розвитку
Людина є природною істотою. Як природне створіння вона наділена природними силами, задатками й здібностями, які впливають на соціальний розвиток та...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Особистість і умови її розвитку
1. Особистість і умови її розвитку 2. Спадковість у людському розвитку 3. Соціалізація і становлення особистості 4. Роль виховання у розвитку людини і...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Частина І. Загальні засади педагогіки
Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан 1. Виникнення педагогіки як науки 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки 3. Зв'язок педагогіки з іншими...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Педагог демократичної школи
Рівень здійснення педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, досягнення високих результатів у навчанні і вихованні школярів залежать передусім...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ
Методологія (від гр. methodos - шлях до чогось, спосіб пізнання, дослідження і logos - вчення) - наукове знання про шляхи, способи, методи наукового...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти
1. Поняття про зміст освіти 2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти 3. Компетенція: суть, структура, основні види 4. Наукові вимоги до...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 1. Поняття про зміст освіти
1. Поняття про зміст освіти 2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти 3. Компетенція: суть, структура, основні види 4. Наукові вимоги до...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - Тема 7. Зміст освіти
1. Поняття про зміст освіти 2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти 3. Компетенція: суть, структура, основні види 4. Наукові вимоги до...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя
Рівень здійснення педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, досягнення високих результатів у навчанні і вихованні школярів залежать передусім...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Суть нової методології педагогіки
Методологія (від гр. methodos - шлях до чогось, спосіб пізнання, дослідження і logos - вчення) - наукове знання про шляхи, способи, методи наукового...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Ціль і завдання процесу навчання (цільовий компонент)
Одним з визначальних компонентів процесу навчання є його ціль. Ціль навчання - це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання
Найважливішою ланкою реалізації загальної мети виховання є освіта. Джерела поняття "освіта" (рос. "образование") сягають раннього середньовіччя. Воно...
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 5. Мета і завдання виховання в сучасній школі