Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
Президент України Л. Кучма у Києві 23.09.1999 р. за № 1105-XIV підписав Закон України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - Закон "Про соціальне страхування", або Закон). Зміни і доповнення до цього Закону було внесено Законами України від 21.12.2000 р. № 2180-ІИ та від 22.02.2001 р. № 2272-ІП.
Зазначений Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
2.6.1. Загальні положення
У першому розділі Закону про соціальне страхування наведені загальні положення. Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання
- нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших випадків загрози здоров'ю застрахованим, викликаних умовами праці;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей (ст. 1).
Дія Закону про соціальне страхування поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (ст. 2).
Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення страховкою від нещасного випадку відповідно до Закону про соціальне страхування (ст. 2 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 22.02.2001 р. № 2272-111).
Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (ст. 3).
Законодавство про страхування від нещасного випадку складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону про соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів (ст. 4).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.
Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
- своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
- обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;
- надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
- обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
- формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;
- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
- економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
- цільове використання коштів страхування від нещасного випадку (ст. 5).
Суб'єкти страхування від нещасного випадку - це застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник) (ст. 6).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:
- власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;
- власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 7).
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами (ст. 8). Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим.
Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, і до 16 років (або до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років) їй надається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків (ст. 9).
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника (ст. 10). Страхування здійснюється в безособовій формі. Усі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Реєстрація страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводиться:
- страхувальників - юридичних осіб - у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
- страхувальників - фізичних осіб, які використовують найману працю, - у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.
Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Перереєстрація страхувальників проводиться у строки, встановлені страховиком.
Добровільно, за письмовою заявою у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:
1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (ст. 11). Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем
Прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску. Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців із дня подання заяви.
Особам, що підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності (ст. 12).
Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок (ст. 13).
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Страховим випадком є також професійне захворювання у разі його встановлення або виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах із підприємством, на якому він захворів.
Нещасний випадок або професійне захворювання, що сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також вважається страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ст. 14). Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим і той нещасний випадок, що стався за обставин, не передбачених переліком, наведеним у частині другій статті 14.
До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних із роботою. Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.
В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою статті 14, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, що дають підстави вважати це захворювання професійним.
Схожі статті
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.2.1. Загальні положення
1.2.1. Загальні положення Концепція управління охороною праці (далі - Концепція) спрямована на реалізацію положень Конституції та Законів України щодо...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
1.2.1. Загальні положення Концепція управління охороною праці (далі - Концепція) спрямована на реалізацію положень Конституції та Законів України щодо...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Розслідування та облік аварій
Розслідування та облік нещасних випадків на підприємствах проводиться керівником чи уповноваженим ним органом відповідно до Положення про розслідування і...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідування та облік нещасних випадків на підприємствах проводиться керівником чи уповноваженим ним органом відповідно до Положення про розслідування і...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці Конституція України до соціальних прав включає право кожного на належні, безпечні й здорові умови праці....
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.5. Законодавство з охорони праці
2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці Конституція України до соціальних прав включає право кожного на належні, безпечні й здорові умови праці....
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
Поняття та види джерел підвищеної небезпеки Стаття 450 Цивільного Кодексу (ЦК) України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння...
-
Поняття та види джерел підвищеної небезпеки Стаття 450 Цивільного Кодексу (ЦК) України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння...
-
Поняття та види джерел підвищеної небезпеки Стаття 450 Цивільного Кодексу (ЦК) України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння...
-
Поняття та види джерел підвищеної небезпеки Стаття 450 Цивільного Кодексу (ЦК) України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
1.3.1. Мета дисципліни Метою дисципліни "Основи охорони праці" є надання майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.3.1. Мета дисципліни
1.3.1. Мета дисципліни Метою дисципліни "Основи охорони праці" є надання майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для...
-
1.3.1. Мета дисципліни Метою дисципліни "Основи охорони праці" є надання майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.2.2. Державна політика управління охороною праці
Державна політика управління охороною праці визначена в Законі України "Про охорону праці" і грунтується на принципі пріоритетності життя людини відносно...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Експертиза
Основна мета атестації робочих місць полягає в регулюванні відносин між керівником і працівником у частині реалізації прав на здоров'я і безпечні умови...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Реєстрація та облік
Основна мета атестації робочих місць полягає в регулюванні відносин між керівником і працівником у частині реалізації прав на здоров'я і безпечні умови...
-
Основна мета атестації робочих місць полягає в регулюванні відносин між керівником і працівником у частині реалізації прав на здоров'я і безпечні умови...
-
Відповідно до закону "Про охорону праці" управління охороною праці на державному рівні здійснює створена при Кабінеті Міністрів Національна Рада з питань...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
У 2001 році в Україні прийнято Закон "Про об'єкти підвищеної небезпеки", який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності,...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
Відповідно до закону "Про охорону праці" управління охороною праці на державному рівні здійснює створена при Кабінеті Міністрів Національна Рада з питань...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці Кожна наука має свій об'єкт, предмет і засоби пізнання або вивчення, а також закони, що виявлені...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2. МЕНЕДЖМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці Кожна наука має свій об'єкт, предмет і засоби пізнання або вивчення, а також закони, що виявлені...
-
1.3.1. Мета дисципліни Метою дисципліни "Основи охорони праці" є надання майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для...
-
1.3.1. Мета дисципліни Метою дисципліни "Основи охорони праці" є надання майбутнім інженерам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Узгодження і видача дозволів
Ці функції пов'язані з експлуатацією промислових об'єктів з підвищеною небезпекою, які націлені на впровадження заходів безпеки або пов'язані з...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - Ліцензування і сертифікація
Основна мета атестації робочих місць полягає в регулюванні відносин між керівником і працівником у частині реалізації прав на здоров'я і безпечні умови...
-
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - ПЕРЕДМОВА
Практично з 1991 до 1995 роки в Україні було сформовано законодавчу базу з питань охорони праці. У цей час було видано Закон України "Про охорону праці",...
Основи охорони праці - Березуцький В. В. - 2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві