Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.4. Рецептивна естетика
Цей напрям обгрунтували німецькі літературознавці з Констанцського університету Ганс Роберт Яусс і Вольфганг Ізер. Він набув широкої популярності у 70-ті роки XX століття. Рецептивна естетика пов'язана з проблемою читача. Вольфганг Ізер (1926 р.) - професор англійської літератури і компаративістики, автор праць "Імпліцитний читач: зразки комунікації у прозі від Буньяна до Беккета", "Акт читання: теорія естетичної відповіді", вважає, що кожен текст наповнений значенням, яке конкретизує рецепція читача, значущість тексту породжує не текст, а реципієнті Твір, на думку В. Ізера, є щось більше, ніж текст, бо "текст оживає тільки тоді, коли він реалізується, і, крім того, ця реалізація в жодному разі не є залежною від індивідуальних рис читача... Сходження в одній точці тексту і читача започатковує екзистенцію літературного твору, і це сходження ніколи не можна точно передбачити, але завжди воно повинне залишатися можливим для здійснення, оскільки не ідентифікується ні з текстуальною дійсністю, ні з індивідуальними уподобаннями читача". Твір, за словами В. Ізера, "нагадує арену, де читач і автор беруть участь у грі уяви", "потенційний текст незмірно більший, ніж будь-яка його індивідуальна реалізація". Про це свідчить те, що повторне читання тексту нерідко "викликає враження, відмінні від першого прочитання". Причиною цього, на думку В. Ізера, є зміна власних обставин читача. Читання "включає моменти бачення тексту через перспективу".
Рецептивна естетика спростовує думку про те, що художній твір є відображенням дійсності. Р. Яусс (1921-1997 рр.), професор романістики в Констанцському університеті, вважає, що текст має віртуальний зміст. Рецепційні переживання - множинні, вони ніколи не збігаються з переживаннями автора. Твір-подразнювач, який у кожного читача збуджує море думок і емоцій, зумовлених його досвідом. Читання має суб'єктивний характер. В уяві кожного читача постають такі образи і поняття, які не були закладені автором твору. Єдиної інтерпретації твору не існує, інтерпретація не має дна.
У різні часи історії рецепції зміст тексту постає в нових інтерпретаціях. Письменник постійно запрошує кожного читача до гри уяви. В. Ізер вважає, щоб втягнути читача у текст, автор має уникати надмірної повноти і докладності зображення.
Німецький філософ Ганс Георг Гадамер (1900-2002 рр.) відзначає, що в процесі читання окреслюється горизонт розуміння світу, тексту і себе, а значення народжується в процесі злиття горизонту тексту і горизонту читача.
Оскільки текст має віртуальний зміст, до цього треба ставитися критично. Некритичне сприйняття твору може привести до таких драм, яких зазнали Дон Кіхот і Емма Боварі.
Візія читача як співтворця твору не нова, ії заклав О. Потебня. Елементи рецептивної теорії є в естетиці Арістотеля, Г. Е. Лессінга і Ф. Шиллера, у працях феноменологічної критики, постструктуралізму, деконструктивізму, послідовників онтологічної герменевтики.
З естетикою рецепції споріднена теорія семіотики італійця Умберто Еко (1932 р.). У праці "Відкритий твір" він поєднує естетику творчості і естетику рецепції. Еко ділить твори на відкриті - такі, що заохочують читача до творення тексту з автором, і завершені, які підлягають розмноженню. Ступінь відкритості збігається зі свободою інтерпретації. "Незавершені" твори, - відзначає У. Еко, - пропонують інтерпретаторові подібне до іграшкового конструктора, і їхнє "завершення" є вже поза увагою автора".1 Читач і критик розглядають літературний твір як постійну можливість відкриття, невичерпний резерв значень. У кожному прочитанні виявляється особистий світ, який "прагне співвідноситись у дусі згоди зі світом тексту". Всі інтерпретації - екзистенціалістські, теологічні, клінічні, психоаналітичні вичерпуються лише сферою можливостей твору.
Вияв усвідомленої поетики "відкритого" твору У. Еко знаходить у символізмі другої половини XIX ст., зокрема у вірші Верлена "Поетичне мистецтво":
Про музику лиш треба дбати
І вірш компонувати так,
Щоб у хисткий його кістяк
Всю душу вкласти без засади.
Відтінки лиш чарують нас, -
Ніяких фарб, лише відтінки!
Вони єднають щохвилинки
І флейту, й річ, і мрію й час.
Про музику завжди і знову!
Хай вірний вірш крилатий твій
Підносить душу в край новий
Ясного неба і любови.
Нехай твій вірш, як скрізь похмуро,
Летить з ранковим вітром десь.
Від м'яти й кмину п'яний весь.
А інше все - література.
(Переклад М. Терещенка)
Найкращим зразком "відкритого" твору, що має на меті створити образ точного екзистенціального та онтологічного стану сучасного світу, У. Еко вважає твір Дж. Джойса "Улісс".
"В "Уліссі", - відзначає У. Еко,- кожен з розділів створює маленький всесвіт, який можна сприймати під різними кутами зору, де немає вже натяку про поетику Арістотелівської форми, а з нею і про однозначну тяглість часу в однорідному просторі". Вчений твердить, що пізнання світу в науці має свій дозволений шлях, а кожне поривання митця до осяяння завжди має у собі щось двозначне. Окрім того, мистецтво, пізнаючи світ, ще продукує доповнення світу, незалежні форми, "які долучаються до них, які вже існують, виявляючи власні закони і проживаючи власним життям".
Схожі статті
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.1. Постструктуралізм
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.2. Деконструктивізм
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 4. НОВІТНІ НАПРЯМИ І ТЕЧІЇ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.7. Структуралізм
Структуралізм (лат. struktura - будова, розміщення) почав формуватися у 20-30-х роках XX століття. У його становленні відіграла важливу роль концепція Ф....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.3. Фемінізм
Фемінізм (пат. femina - жінка) - напрям постмодернізму, що набув популярності в другій половині XX століття. Ідеологію фемінізму в Європі обгрунтували...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.1. Літературознавство періоду античності
2.1. Літературознавство періоду античності 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження 2.4....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.4. Теоретико-літературна думка в епоху бароко
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження
Розпал античного світу і встановлення феодального ладу позначилися на особливостях культури. В епоху середньовіччя (V-XV ст.) антична література була...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя
Розпал античного світу і встановлення феодального ладу позначилися на особливостях культури. В епоху середньовіччя (V-XV ст.) антична література була...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.6. Фройдизм
Популярним напрямом світового літературознавства XX століття став фройдизм. Його засновник австрійський лікар-психіатр Зигмунд Фройд (1856-1939 рр.) у...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.5. Інтуїтивізм
На початку XX століття у європейському літературознавстві набув популярності інтуїтивізм. Його основоположник француз Анрі Бергсон (1895-1941 рр.) у...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.6. Літературознавство епохи Просвітництва
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.5. Літературно-критична думка в епоху класицизму
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.8. Екзистенціалізм
Популярною течією у літературознавстві був екзистенціалізм (лат. exstentia - існування). Він почав формуватися у працях російських філософів Лева...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ДУМКИ
2.1. Літературознавство періоду античності 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження 2.4....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.4. Компаративізм
Родоначальник культурно-історичної школи французький історик, мистецтвознавець Іпполіт Тен (1828-1893 pp.). Школа базувалася на філософії позитивізму,...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.3. Культурно-історична школа
Родоначальник культурно-історичної школи французький історик, мистецтвознавець Іпполіт Тен (1828-1893 pp.). Школа базувалася на філософії позитивізму,...
-
На початку XIX ст. найвищого рівня розвитку досягла естетична думка в творах класичних німецьких філософів Канта, Фіхте, Шеллінга і Гегеля. Еммануїл Кант...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.2. Біографічний метод
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.1. Міфологічна школа
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 1. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Функції вчителя
У виховному процесі дуже важливо, щоб людина, яка передає свою точку зору (тобто виховує учня), не переходила "межу дозволеного", щоб вона, трактуючи...
-
З часу виходу в світ першого видання цього посібника (2003 р.) автор одержав чимало схвальних відгуків, а також побажань, які вважає за доцільне...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.3. Ідеї естетики античних натурфілософів
Початки становлення естетичної теорії Давньої Греції пов'язані з архаїчним періодом (VI ст. до н. е.). Це час формування античного логосу, що постає...
-
Процес підготовки і прийняття управлінського рішення грунтується на відповідних принципах, здійснення яких забезпечує досягнення цілей організації. Ці...
-
Четверте питання теми присвячене періоду створення політичної науки в часи Відродження. Велике науково-історичне значення для розвитку політичної думки...
-
З відкриттям у Харкові в 1804 р. університету в історико-літературній думці Росії мав би утвердитися й український (чи хоча б малоросійський) мотив. Але...
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.4. Рецептивна естетика