Основи екології - Олійник Я. Б. - Негативні зміни грунтового і рослинного покриву
Щорічно у світі перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, вирубується та гине через пожежі більше 11 млн га лісу. Приблизно стільки ж земель руйнується внаслідок видобування корисних копалин. А можливості рекультивації порушених земель обмежені через дорожнечу і тривалість процесу. Так, для утворення 1 см гумусного шару грунту потрібно приблизно 150 років.
Як правило, першопричиною порушення грунтів є процеси, які ініціюються діяльністю людини (це, наприклад, механічна обробка грунтів, трансформація шарів землі в будівництві, переущільнення грунтів внаслідок діяльності транспорту, випас худоби, зрошення, забруднення грунтів та ін.). Наслідки цих первинних змін можуть багаторазово посилюватися під впливом природних чинників, наприклад, дії вітру, дощових потоків тощо. Тобто грунт є дуже складною і вразливою системою, що формувалася протягом століть, але може бути зруйнована неправильними діями людини за лічені роки, місяці і навіть дні.
Основними забруднювачами грунтів є метали та їх сполуки, радіоактивні елементи, добрива та пестициди. У зв'язку з тим, що самоочищення грунтів практично не відбувається, на відміну від атмосфери та водойм, або швидкість його дуже мала, токсичні речовини накопичуються, що призводить до поступової зміни хімічного складу грунтів. Звідси токсичні речовини (через ланку рослин) потрапляють в організми тварин і людей. За масштабами забруднення і впливу на біологічні об'єкти особливе місце посідають важкі метали, які до того ще й дуже повільно виводяться з грунту.
Значної екологічної шкоди завдає використання засобів хімізації в аграрному секторі. Надмірні дози при застосуванні азотних добрив можуть призвести до зниження родючості грунтів та накопичення нітратів у рослинах і продуктах харчування. Потрапляючи в організм з водою та їжею, частина нітратів перетворюється у нітрити, які знижують гемоглобін у крові, порушують функціонування щитовидної залози людини. З мінеральними добривами у грунт вносять не лише азот, фосфор, калій, а й численні домішки, серед яких і важкі метали - ртуть, цинк, мідь, свинець, миш'як тощо.
Однією з найнебезпечніших проблем є застосування у сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин - пестицидів. У світі нараховується більше 1000 хімічних сполук, на основі котрих випускають десятки тисяч форм пестицидів. Усі пестициди є отрутохімікатами і їхня токсична дія залежить не лише від концентрації, а й від тривалості впливу. Найбільш небезпечними є пестициди промислового органічного синтезу - органічні сполуки хлору, фосфору, ртуті. Це отрутохімікати, які мають застосовуватися лише як виняток - у мінімально необхідних кількостях і лише там, де хімічні засоби захисту поки не можна замінити біологічними. За цільовим призначенням пестициди поділяють на такі групи:
- гербіциди - для боротьби з бур'янами;
- інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами;
- фунгіциди - для боротьби з грибковими хворобами рослин;
- зооциди - для боротьби зі шкідливими хребетними;
- родентициди - для боротьби з гризунами;
- бактерициди - для боротьби з бактеріями і бактеріальними хворобами рослин;
- альгіциди - для знищення водоростей і бур'янів у водоймах;
- дефоліанти - для видалення листя і бадилля;
- десиканти - для підсушування листя перед збиранням врожаю;
- ретарданти - для гальмування росту рослин, підвищення стійкості стебел.
Основними негативними наслідками застосування пестицидів є такі:
- пестициди надзвичайно токсичні для людей і тварин;
- при їх застосуванні уражаються не лише "потрібні" об'єкти, а й багато інших видів, у т. ч. людина;
- як правило, майже завжди витрачають значно більшу кількість препаратів, ніж це необхідно для знищення шкідників;
- залишки пестицидів акумулюються і концентруються у трофічних ланцюгах, а також виносяться за межі оброблюваної території;
- з'являються резистентні до пестицидів форми шкідливих організмів;
- збільшується ймовірність віддалених наслідків, пов'язаних із патологічною та генетичною дією деяких препаратів на біоту і людину.
Рослини відіграють величезну роль у захисті природного середовища від забруднення. Так, 1 га ялинового лісу поглинає з повітря 32 т пилу, соснового - 35, букового - 65 т. Сосновий ліс особливо корисний для хворих на легені; з хвойних дерев отримують препарат, який знищує збудників дизентерії та коклюшу. Рослини стримують перебіг ерозійних процесів, позитивно впливають на психофізіологічний стан людини. За приблизними розрахунками, лише ліси України здатні вилучати з атмосфери понад 180 млн т вуглекислого газу та виділяти 130 млн т кисню на рік. Таким чином, серед головних наслідків забруднення грунтово-рослинного покриву можна назвати такі:
- накопичення небезпечних речовин у біологічних ланцюгах живлення;
- споживання забруднених харчових продуктів;
- поширення алергічних хвороб;
- опосередковані наслідки через вплив на біо-, гідро - та атмосферу.
Схожі статті
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.4.2. Основні причини погіршення якості земельних ресурсів
Порушення (руйнування) грунтів є складним комплексом антропогенних і природних процесів зміни фізико-хімічних та механічних характеристик грунту. Як...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 3.3. Антропогенні фактори
Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Клімат
Тепло - це форма кінетичної енергії, котра може перетворюватися на інші види енергії та передаватися від відносно більш нагрітого тіла до відносно більш...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Температура
Тепло - це форма кінетичної енергії, котра може перетворюватися на інші види енергії та передаватися від відносно більш нагрітого тіла до відносно більш...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Їжа
Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Фізичні бар'єри
Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Вогонь
Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Глибинна геотермія
Геотермічні ресурси можна використовувати вже на перших 100 м глибини, хоча там температура дорівнює лише 8-15 °С. Для одержання більш високих температур...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Приповерхнева геотермія
Геотермічні ресурси можна використовувати вже на перших 100 м глибини, хоча там температура дорівнює лише 8-15 °С. Для одержання більш високих температур...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Грунти
Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Кисень
Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 3.1. Основні характеристики екологічних факторів
Усі умови середовища, необхідні для життя, впливають на організми, що визначається насамперед впливом на їхній обмін речовин. У зв'язку з цим всі...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.2.2. Нехарчові взаємовідносини в екосистемах
Окрім трофічних існують також інші форми залежності одного виду від іншого, які можуть бути як сприятливими, так і не дуже. Учені підрахували, що якщо в...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Кругообіг кисню
У цьому кругообігу чітко виражені активна геохімічна діяльність живої речовини та її першорядна роль у цьому процесі. Біогеохімічний цикл кисню є...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.7.1. Загальні закони екології
Закони природничих наук (біології, фізики, хімії тощо) не можна порушити чи скасувати, тому лише головні здобутки природничих наук мають повне право...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.7. Основні закони біосферного розвитку
Закони природничих наук (біології, фізики, хімії тощо) не можна порушити чи скасувати, тому лише головні здобутки природничих наук мають повне право...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Забруднення водного середовища
Оскільки головними завданнями екології людини, як було вказано вище, є аналіз впливу факторів навколишнього середовища на організм людини, вплив людини...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Забруднення атмосфери і зменшення вмісту кисню у повітрі
Оскільки головними завданнями екології людини, як було вказано вище, є аналіз впливу факторів навколишнього середовища на організм людини, вплив людини...
-
Оскільки головними завданнями екології людини, як було вказано вище, є аналіз впливу факторів навколишнього середовища на організм людини, вплив людини...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Кругообіг фосфору
У цьому кругообігу чітко виражені активна геохімічна діяльність живої речовини та її першорядна роль у цьому процесі. Біогеохімічний цикл кисню є...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.7.1. Рослинні ресурси
Рослинні ресурси - це всі рослинні організми (вищі рослини, гриби, мохи, лишайники, водорості), які ростуть на територіях і акваторіях та...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.5.2. Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води
Коли водні ресурси (або водні об'єкти) використовуються для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Кругообіг азоту
У цьому кругообігу чітко виражені активна геохімічна діяльність живої речовини та її першорядна роль у цьому процесі. Біогеохімічний цикл кисню є...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.4.1. Грунти та їх значення в агроекосистемах
Грунти є природними утвореннями, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.1. Загальна характеристика і поділ природних ресурсів
Існують різні підходи до наукової класифікації природних ресурсів. Спочатку розглянемо добре відомий загальний поділ природних ресурсів за різними...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.3. Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології
Сучасна екологія є однією з фундаментальних наук про взаємовідносини живої та неживої природи, новою філософією людства, що перебуває на стадії...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Розділ 3. Екологічні фактори
Для кожного живого організму найбільше значення мають умови його існування. Умовами існування називають сукупність життєво необхідних чинників...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.5. Антропогенна трансформація біосфери
Біосфера існувала без людини мільярди років. Тільки в антропогені (3,5-2,5 млн років тому) виникли перші предки людини - презиндкантропи. Ці та наступні...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.3. Екосистемні рівні організації
Усе розмаїття існуючих живих систем на нашій планеті зводиться до трьох основних рівнів організації - організмового (найнижчого), популяційного та...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.2.2. Новітні галузі екології
Сучасна екологія нині перебуває у стані постійного розвитку, пошуку нових наукових напрямів для вирішення різноманітних проблем, що виникають у процесі...
Основи екології - Олійник Я. Б. - Негативні зміни грунтового і рослинного покриву