Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.2.2. Поняття екологічного потенціалу
Частиною ПРП є екологічний потенціал території - здатність природного середовища відтворювати певний рівень якості протягом тривалого часу.
Сама ідея екологічного потенціалу з чітким визначенням сутності поняття та сфери його використання, а також пов'язаних із ним похідних і допоміжних понять може бути плідною як для розкриття суті сучасних антропогенних змін у структурно-функціональній організації екосистем, так і для обгрунтування напрямів господарської діяльності, спрямованих на ефективне використання цього потенціалу. На думку деяких авторів, екологічний потенціал - це сукупність речовинно-енергетичних ресурсів та властивостей екосистем, що забезпечують її максимально можливі структурно-функціональні параметри (енергетичні, біогеохімічні, середовищні) і корисні функції (захисні, продуктивні, рекреаційні, ресурсні, естетичні), котрі можуть бути використані людиною.
Термін "екологічний потенціал" може бути використаний виключно для характеристики первинних (корінних) екосистем. Але великі площі земної поверхні зайняті вторинними, зміненими людиною, штучно створеними і піонерними екосистемами. У зв'язку з цим постає потреба оцінювати також їхні потенціальні можливості та величини їх відхилень від екологічного потенціалу корінної екосистеми, на місці якої вони виникли та існують. Для цього запропоновано використовувати поняття "вторинний потенціал екосистеми". Звичайно, що його речовинно-енергетичною базою завжди буде екологічний потенціал екосистеми, на місці якої існує вторинна екосистема.
Вторинний потенціал екосистеми слід розуміти як сукупність її речовинно-енергетичних ресурсів і властивостей, сформованих під впливом господарської діяльності, яка визначає теперішні структурно-функціональні параметри і корисні функції цієї екосистеми. Основними критеріями для визначення екологічного потенціалу та вторинного потенціалу екосистем є:
- загальна біопродуктивність екосистеми і запаси в ній біотичної продукції як результат реалізації речовинно-енергетичного потенціалу певної ділянки земної поверхні та генетично зумовлених властивостей компонентів біогеоценозу - визначається за показниками кількості продукції на одиниці площі, виробленої за одиницю часу;
- загальна енерготрансформаційна (енергетична) здатність екосистеми - визначається за показниками кількості енергії, накопиченої в екосистемі на одиниці площі за одиницю часу або кількості енергії, накопиченої на одиниці площі;
- загальна водотрансформаційна здатність екосистеми - визначається за показниками кількості опадів, трансформованих (тобто повернених в атмосферу шляхом фізичного та фізіологічного випаровування, перетворених у внутрішньогрунтовий стік і запаси води у грунті) екосистемою на одиниці площі за одинцю часу.
Кожна екосистема містить певну кількість структурно-функціональних блоків (продуцентів, консументів, редуцентів, автотрофів, гетеротрофів, грунтів тощо), у її складі бере участь певна кількість популяцій рослин і тварин. Для означення їх потенційних можливостей (на відміну від екологічного потенціалу як властивості цілої системи) застосовується термін "біотичний потенціал". Біотичний потенціал - це генетично зумовлена здатність організмів, видів, популяцій, структурних чи функціональних блоків екосистеми існувати у певному діапазоні екологічних умов та підтримувати структурно-функціональну організацію екосистеми, у складі якої вони перебувають.
Для структурних блоків екосистеми еталонним можна вважати такий стан (величину) біотичного потенціалу, котрий відповідає первинній екосистемі конкретної ділянки земної поверхні. Загалом же екологічний потенціал можна розглядати як емерджентну сукупність біотичних потенціалів екосистеми, а саме: автотрофного (фітоценозу, популяцій рослин), консументного (різних груп і популяцій другого та наступних трофічних рівнів), редуцентного (трофічних груп безхребетних і мікроорганізмів) блоків загалом, або підпорядкованих їм структур (популяцій, трофічних груп та ін.).
Різниця між екологічним потенціалом і вторинним потенціалом екосистеми свідчить, з одного боку, про рівень використання екологічного потенціалу вторинною екосистемою, з іншого - про втрату або примноження цього потенціалу під впливом антропогенного навантаження (ерозії грунтів, внесення добрив тощо). Наприклад, якщо взяти екологічний потенціал за 1, то вторинний потенціал досліджуваної екосистеми може дорівнювати 0,7, тобто рівень використання першого становитиме 70 %, а його втрата - 30 %.
Послідовність операцій або дій, необхідних для визначення екологічного і вторинного потенціалів, узагальнено можна визначити так:
- спочатку на великомасштабних картах корінного і сучасного біогеоценотичного покривів певної екосистеми чи її частин (полігону) визначають площі зображених біогеоценозів та їх екологічних груп, а також інших, не зайнятих рослинністю, виділів (доріг, забудов, кар'єрів тощо);
- потім роблять зведену експлікацію площ, для кожного виділу встановлюється величина екологічного (для первинного покриву) і вторинного (для сучасного покриву) потенціалів (за показниками запасів біомаси, продуктивності, енергетики тощо);
- остаточно визначають сумарні показники потенціалів для досліджуваної екосистеми чи полігону і на підставі їх порівнянь
Схожі статті
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.3. Екосистемні рівні організації
Усе розмаїття існуючих живих систем на нашій планеті зводиться до трьох основних рівнів організації - організмового (найнижчого), популяційного та...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи
1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи Як уже було зазначено, сучасна екологія використовує методи і досягнення практично усіх наук, вона стала...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.2.2. Новітні галузі екології
Сучасна екологія нині перебуває у стані постійного розвитку, пошуку нових наукових напрямів для вирішення різноманітних проблем, що виникають у процесі...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Глобальна екологія
1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи Як уже було зазначено, сучасна екологія використовує методи і досягнення практично усіх наук, вона стала...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.1. Загальна характеристика екосистем
Екосистеми є функціональними одиницями біосфери подібно до того, як клітини е функціональними одиницями організму. Термін "екосистема" (від грец. oikos -...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
Екосистеми є функціональними одиницями біосфери подібно до того, як клітини е функціональними одиницями організму. Термін "екосистема" (від грец. oikos -...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.3. Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології
Сучасна екологія є однією з фундаментальних наук про взаємовідносини живої та неживої природи, новою філософією людства, що перебуває на стадії...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.2. Природно-ресурсний потенціал і природокористування
Від природних ресурсів слід відрізняти природні умови, тобто сукупність об'єктів, явищ та факторів природного середовища, які впливають на особливості...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.1. Загальна характеристика і поділ природних ресурсів
Існують різні підходи до наукової класифікації природних ресурсів. Спочатку розглянемо добре відомий загальний поділ природних ресурсів за різними...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.5. Антропогенна трансформація біосфери
Біосфера існувала без людини мільярди років. Тільки в антропогені (3,5-2,5 млн років тому) виникли перші предки людини - презиндкантропи. Ці та наступні...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.4. Стабільність та динамічність екосистем
З усього викладеного вище можна зробити висновок, що кожна екосистема є динамічною структурою із сотень і навіть тисяч продуцентів, консументів,...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.2. Структура сучасної екології
1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи Як уже було зазначено, сучасна екологія використовує методи і досягнення практично усіх наук, вона стала...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.2.1. Харчові взаємовідносини в екосистемах
При вивченні біотичної структури екосистем стає очевидним, що одними з найважливіших взаємовідносин між організмами є харчові, або трофічні, зв'язки....
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.7. Основні закони біосферного розвитку
Закони природничих наук (біології, фізики, хімії тощо) не можна порушити чи скасувати, тому лише головні здобутки природничих наук мають повне право...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 2.2. Структура екосистем
Структура є найважливішою властивістю будь-якої екосистеми. Структуру розуміють як внутрішню будову системи і певні зв'язки між її складниками. Загалом в...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 3.3. Антропогенні фактори
Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.2.1. Природокористування та ресурсні цикли
Людина використовує ПРП у процесі природокористування. Природокористування - це використання природи, сфера виробничої та наукової діяльності,...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 3.2.2. Біотичні екологічні фактори
Життя організмів у природі залежить не тільки від абіотичних факторів, а й впливу інших живих організмів. На різні прояви життєдіяльності організмів...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Розділ 3. Екологічні фактори
Для кожного живого організму найбільше значення мають умови його існування. Умовами існування називають сукупність життєво необхідних чинників...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери
Слово "ресурси" прийшло із французької мови і походить від стародавнього дієслова "вирішити, розв'язати проблему". Терміном "ресурси" ми позначаємо...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.7.1. Загальні закони екології
Закони природничих наук (біології, фізики, хімії тощо) не можна порушити чи скасувати, тому лише головні здобутки природничих наук мають повне право...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - ПЕРЕДМОВА
Можна сказати, що призначення людини полягає у тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя.., Жан Батист Ламарк На...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 3.2. Класифікація екологічних факторів
В основній класифікації усі екологічні фактори поділяють на три великі групи - абіотичні, біотичні й антропогенні (рис. 3.3). Абіотичними факторами...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Кругообіг кисню
У цьому кругообігу чітко виражені активна геохімічна діяльність живої речовини та її першорядна роль у цьому процесі. Біогеохімічний цикл кисню є...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.4.1. Великий і малий кругообіги речовин та енергії
У біосфері, як і у кожній підпорядкованій їй екосистемі, між собою та з навколишнім середовищем взаємодіють продуценти, консументи, детритофаги і...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.4. Кругообіги речовини та енергії у біосфері
У біосфері, як і у кожній підпорядкованій їй екосистемі, між собою та з навколишнім середовищем взаємодіють продуценти, консументи, детритофаги і...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.3. Еволюція сучасної біосфери
Планета та її атмосфера утворилися близько 4,5 млрд років тому. А перші живі істоти з'явилися на Землі приблизно 4,25- 3,5 млрд років тому (в архейську...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.2. Основні властивості і глобальні функції живої речовини
Біосфера - це, з одного боку, сукупність живих організмів, що населяють планету, з іншого - сфера активної взаємодії атмосфери, гідросфери і літосфери....
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 4.1. Загальна характеристика біосфери
Як уже зазначалося, головним компонентом біосфери є її жива речовина (сукупність організмів, зведена до їх ваги, хімічного складу й енергії). Для того,...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема
Перші "біосферні" ідеї, тобто ідеї щодо взаємозв'язку між живою та неживою природою, участі рослин і тварин у газообміні, формуванні грунтів і горючих...
Основи екології - Олійник Я. Б. - 5.2.2. Поняття екологічного потенціалу