Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Святкові та неробочі дні
Під часом відпочинку розуміють визначений законом або на його підставі час, упродовж якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і має право використовувати його на власний розсуд. Законодавством встановлено такі види часу відпочинку: перерви впродовж робочого дня (зміни); щоденний відпочинок (між змінна перерва); вихідні дні (щотижневий відпочинок); святкові та неробочі дні; щорічні відпустки.
Відповідно до ст. 66 КЗпП, перерва для відпочинку і харчування надається тривалістю не більше 2-х год. Така перерва повинна надаватися через 4 год. після початку роботи. Правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлюється час початку і закінчення перерви. Працівники використовують час перерви на власний розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити неможливо, працівникам повинна бути надана змога приймати їжу впродовж робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює працедавець за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Перерви для відпочинку і харчування не входять у робочий час і не оплачуються.
Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) повинен становити не менш 42 год. (ст. 70 КЗпП). При п'ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних на тиждень, зазвичай поспіль - у суботу і неділю. При шестиденному робочому тижні працівникам надається один вихідний. Загальний вихідний - неділя. Другий вихідний при п'ятиденному робочому тижні (якщо він не визначений законодавством) визначається графіком роботи підприємства, погодженим з профспілковим комітетом, і, зазвичай, має надаватися підряд із загальним вихідним. На підприємствах, в установах, організаціях, де роботу не може бути припинено в загальний вихідний у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї тощо), вихідні встановлюють місцеві ради (ст. 68 КЗпП). Відповідно до ст. 69 КЗпП, на підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних причин або у зв'язку з необхідністю безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних із роботою транспорту, вихідні надаються в різні дні тижня - почергово кожній групі працівників, згідно з графіком змінності, що затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням із профспілковим комітетом.
Відповідно до ст. 71 КЗпП, робота у вихідні заборонена. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в таких виняткових випадках:
- для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації загалом або їх окремих підрозділів;
- для "виконання" невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
У таких ситуаціях до роботи у вихідний працівників залучають за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Святкові та неробочі дні.
Законодавством України про працю передбачені такі святкові дні:
1 січня - Новий рік;
7 січня - Різдво Христове;
8 березня - Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня - День Перемоги;
28 червня - День Конституції України;
24 серпня - День незалежності України.
Робота також не проводиться і в дні великих релігійних свят. Такі дні, згідно зі ст. 73 КЗпП, називаються "неробочими", чим наголошується на їх недержавному характері. Проте держава, шануючи релігійні традиції більшості населення, закріпила це положення у законі:
7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до трьох днів відпочинку впродовж року для святкування їхніх великих свят із відпрацюванням за ці дні.
Робота у святкові й неробочі дні допускається у виняткових випадках, аналогічно як і у вихідні дні та на тих же умовах. Робота у ці дні компенсується або подвійною оплатою, або наданням іншого дня відпочинку.
Ще одним видом часу відпочинку є щорічні відпустки.
Відпустка - час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної платні за відпрацьований робочий рік. Закон України "Про відпустки" передбачає такі її види:
1. Щорічні відпустки:
- основна;
- додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова за особливий характер праці;
- інші додаткові, передбачені законодавством.
2. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
3. Творча відпустка.
4. Соціальні відпустки:
- у зв'язку з вагітністю та пологами;
- для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- додаткова для працівників, які мають дітей.
5. Відпустки без збереження заробітної платні.
Законодавство, колективний договір, угода та трудовий договір можуть установлювати інші види відпусток.
Щорічна основна відпустка надається працівникам для відновлення працездатності тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується від дня укладання трудового договору. Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховуються при визначенні тривалості відпусток.
Окремі категорії працівників, названі в ст. 6 Закону "Про відпустки", отримують щорічну основну відпустку більшої тривалості.
Тривалість додаткових відпусток визначається колективним договором, але не може перевищувати:
- для додаткових відпусток за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці - 36 календарних днів;
- для додаткових відпусток за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я - 35 календарних днів;
- працівникам з ненормованим робочим днем - 7 календарних днів.
Щорічні відпустки за перший рік надаються, зазвичай, через 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, а за наступні роки - згідно з графіком відпусток, який затверджується працедавцем за погодженням з виборним профспілковим органом.
Схожі статті
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.4. Час відпочинку: поняття та види
Під часом відпочинку розуміють визначений законом або на його підставі час, упродовж якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і має...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.3. Поняття та види робочого часу
Робочий час - це встановлений законодавством або на його основі відрізок календарного часу, впродовж якого працівник відповідно до правил внутрішнього...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.2. Трудовий договір: поняття, види
Основним інститутом у системі трудового права є трудовий договір. На підставі трудового договору виникають трудові відносини працівника з працедавцем....
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Виробничі кооперативи
Відповідно до ст. 95 Господарського кодексу України, виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Види підприємств
Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, основним учасником відносин у сфері підприємництва є підприємство як юридична особа - суб'єкт...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права
5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права Предметом трудового права , так само, як і інших галузей права, є певні суспільні відносини. Саме...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Розділ 5. ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права Предметом трудового права , так само, як і інших галузей права, є певні суспільні відносини. Саме...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Приватні підприємства
Відповідно до ст. 95 Господарського кодексу України, виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою...
-
Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, основним учасником відносин у сфері підприємництва є підприємство як юридична особа - суб'єкт...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 3.1. Цивільне право як галузь права
3.1. Цивільне право як галузь права В умовах ринкової економіки та громадянського суспільства визначальне місце у суспільному житті належить відносинам,...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Розділ 3. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
3.1. Цивільне право як галузь права В умовах ринкової економіки та громадянського суспільства визначальне місце у суспільному житті належить відносинам,...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Набуття права власності на безхазяйну річ
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Привласнення загальнодоступних дарів природи
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.6. Організаційно-правові форми підприємств
Перелічені у ст. 68 Господарського кодексу України види підприємств можуть діяти в різних організаційно-правових формах. До них, зокрема, належать: -...
-
Суб'єктами цивільних правовідносин є юридичні особи. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Юридичні особи
Суб'єктами цивільних правовідносин є юридичні особи. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.4. Фізичні особи - підприємці
Особливості правового статусу фізичних осіб - підприємців визначаються ст. 5 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України та іншими...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Захист права інтелектуальної власності судом
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності (ст. 432 Цивільного кодексу України). Суд у випадках та в...
-
Ліцензування підприємницької діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та Закону України "Про ліцензування певних видів...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.8. Передумови для здійснення підприємництва
З моменту державної реєстрації юридична чи фізична особа набувають статусу суб'єкта підприємництва. Разом із тим, з цього моменту вони реально ще не...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.7. Заснування підприємництва
Оскільки підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися у двох організаційних формах, то заінтересовані особи (засновники) можуть засновувати ці...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Набуття права власності на скарб
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Політичні права і свободи
Особливість політичних прав і свобод полягає насамперед у тому, що їх носіями, суб'єктами є лише громадяни України, а не всі особи, які проживають на її...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 1.1. Виникнення держави і права
Підготовлений авторським колективом учених-правників підручник має на меті формувати правову свідомість і правову культуру студентів неюридичних вищих...
-
Підготовлений авторським колективом учених-правників підручник має на меті формувати правову свідомість і правову культуру студентів неюридичних вищих...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 1.6. Правова держава. Основні права людини
Держава для виконання своїх завдань і функцій потребує створення різноманітних структур. Механізм держави - це система всіх державних організацій, які...
-
Держава для виконання своїх завдань і функцій потребує створення різноманітних структур. Механізм держави - це система всіх державних організацій, які...
-
У сучасній науці немає єдиного підходу до виявлення причин виникнення держави і права, що пояснюється складністю та багатогранністю цих явищ. Проте...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 1.2. Основні теорії виникнення держави і права
У сучасній науці немає єдиного підходу до виявлення причин виникнення держави і права, що пояснюється складністю та багатогранністю цих явищ. Проте...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Соціально-політична суть конституції
Поняття та юридична природа конституції . Термін "конституція" (від лат. constitutio - встановлення, устрій) відомий ще за часів Давньої Греції і...
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Святкові та неробочі дні