Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Інститут громадянства України

Основну частину населення будь-якої країни становить особлива категорія фізичних осіб, а саме: громадяни цієї держави.

Громадянство є тією необхідною підставою, яка надає особі, що має статус громадянина, можливість повною мірою долучитися до політичного, економічного, правового та культурного життя суспільства і держави. Громадянство є одним із визначальних чинників у характеристиці правового становища особи, одним із найважливіших елементів її правового статусу.

Закон України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р. визначає громадянство як "правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках" (ст. 1). Конституція України (ст. 4, 25,92,106) закріпила невід'ємне право людини на громадянство. Згідно з ним:

- в Україні, до складу якої входить Автономна Республіка Крим, встановлено єдине громадянство (ст. 4);

- ніхто не може бути позбавлений громадянства (ч. 1, ст. 25);

- ніхто не може бути позбавлений права змінити громадянство (ч. 1, ст. 25);

- громадянин України не може бути виданий іншій державі (ч. 2, ст. 25);

- держава гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за кордоном (ч. 3, ст. 25);

- питання громадянства визначаються виключно законом України (ст. 92);

- Президент України ухвалює рішення про прийняття громадянства України та припинення громадянства України (ст. 106).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Конституції, питання набуття та припинення громадянства України передбачені в Законі. Ст. 6 Закону про громадянство України визначає такі підстави набуття громадянства України:

- за народженням;

- за територіальним походженням;

- унаслідок прийняття громадянства;

- унаслідок поновлення в громадянстві;

- унаслідок усиновлення;

- унаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

- унаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

- у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

- унаслідок встановлення батьківства;

- за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Умовами вступу (прийняття) до громадянства України є:

- визнання та дотримання Конституції України та законів України;

- зобов'язання припинити іноземне громадянство (окрім випадків, зазначених у Законі);

- безперервне проживання на законних підставах на території України впродовж останніх п'яти років;

- отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

- володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, котрі мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

- наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

До громадянства України не приймається особа, котра:

- вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

- засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

- вчинила на території іншої держави діяння, що визнані законодавством України тяжким злочином.

Громадянство України припиняється (ст. 19):

- унаслідок виходу з громадянства України;

- унаслідок втрати громадянства України;

- за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Громадянство України втрачається, якщо:

1. Громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.

2. Іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього.

3. Іноземець набув громадянство України і скористався правом або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство.

4. Особа набула громадянство України на підставі ст. 9 Закону (прийняття до громадянства) внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

5. Громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

Положення пунктів 1, 2, 3, 5 цієї статті не застосовується, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

До органів, які беруть участь у розв'язанні питань, пов'язаних із громадянством, належать: Президент України; комісія при Президентові України з питань громадянства; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства (Міністерство внутрішніх справ) і підпорядковані йому органи (стосовно осіб, котрі проживають на території України); Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України (стосовно осіб, які постійно проживають за кордоном).

Зміст основних положень Закону про набуття і припинення громадянства України грунтується на одному із загальновизнаних принципів міжнародного права - принципі уникнення без-громадянства.

Конституція України, поряд із низкою найважливіших прав і свобод людини і громадянина, встановлює і конституційні обов'язки як громадян, так і кожного, хто постійно проживає або перебуває на території України" Ці обов'язки закріплені у ст. 65-68 Конституції.

Основний Закон України (ст. 65) визначає обов'язки - захист вітчизни, шанування державних символів; (ст. 66) - обов'язок берегти природу, культурну спадщину; (ст. 67) - сплачувати податки і збори; (ст. 68) - дотримуватися Конституції і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Конституція України закріпила комплекс гарантій прав та свобод людини і громадянина. Умовно їх можна поділити на дві групи:

1) загальні гарантії, які стосуються всіх або більшості прав і свобод;

2) спеціальні гарантії, які стосуються окремих прав і свобод або їх груп, про які йшла мова.

Серед загальних гарантій можна розрізняти політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) й власне права (юридичні) та організаційні гарантії.

Юридичними гарантіями прав і свобод особи є насамперед певні принципи правового статусу особи, передбачені і закріплені Конституцією, процесуальні гарантії (норми), юридичні обов'язки, а також юридична відповідальність за порушення прав і свобод інших осіб.



Схожі статті




Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Інститут громадянства України

Предыдущая | Следующая