Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.9. Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення
Трудові спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки отримав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника), або коли терміни розгляду вимог, передбачених Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло (ст. 6 Закону України "Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)").
Класифікувати трудові спори можна за суб'єктами, змістом, характером і порядком розгляду (підвідомчості). За суб'єктами розрізняють індивідуальні та колективні трудові спори. Якщо суб'єктами індивідуальних трудових спорів є працівник і працедавець, то суб'єктами колективних трудових спорів є:
- на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурні підрозділи або профспілкова й інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства або уповноважений ним орган чи представник;
- на галузевому, територіальних рівнях - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій), або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;
- на національному рівні - наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України.
Індивідуальні трудові спори про застосування чинного законодавства про працю вирішуються в порядку, передбаченому ст. 15 КЗпП "Індивідуальні трудові спори".
За ознакою підвідомчості можна виділити три види порядку розгляду індивідуальних трудових спорів:
1. Загальний порядок, відповідно до якого трудовий спір послідовно розглядається в Комісії з трудових спорів (КТС) і в суді (ст. 221 КЗпП). Розгляд одних спорів може закінчитися в комісії, якщо сторони не оскаржать її рішення і спір не буде перенесено до суду. В інших випадках кожна зі сторін має право звернутися до суду у зв'язку з незгодою з рішенням КТС. При цьому необхідно пам'ятати, що Конституція України передбачила право кожного громадянина звертатися до суду за захистом порушеного права. Тому працівник має право вибору органу, куди йому можна звертатися за захистом порушених трудових прав: у комісію з трудових спорів чи у суд.
2. Судовий порядок, за яким трудовий спір безпосередньо розглядається тільки судом (ст. 55, 124 Конституції, ст. 232 КЗпП).
3. Особливий порядок, що передбачає особливості розгляду трудових спорів окремих категорій працівників (суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини) (ст. 222 КЗпП).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р., колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
- укладання чи зміни колективного договору, угоди;
- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
- невиконання вимог законодавства про працю. Колективні трудові спори вирішуються за допомогою примирювальних процедур, які охоплюють розгляд його примирювальною комісією і (або) трудовим арбітражем. У примирювальних процедурах можуть брати участь незалежні посередники та Національна служба посередництва і примирення. У випадку, коли примирювальні процедури не призвели до вирішення колективного трудового спору, працівники можуть вдатися до страйку.
Відповідно до ст. 44 Конституції України, ті, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Страйк може бути розпочато, якщо примирювальні процедури не сприяли вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирювальних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Згідно зі ст. 17 Закону, Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника чи уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.
Схожі статті
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.8. Соціальне партнерство за трудовим правом
Соціальне партнерство як правовий інститут - це сукупність норм, що регламентують відносини між соціальними партнерами - трудовими колективами найманих...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.2. Трудовий договір: поняття, види
Основним інститутом у системі трудового права є трудовий договір. На підставі трудового договору виникають трудові відносини працівника з працедавцем....
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Розділ 5. ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права Предметом трудового права , так само, як і інших галузей права, є певні суспільні відносини. Саме...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.6. Відповідальність за трудовим правом
Трудове право передбачає два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну. Відповідальність за трудовим правом - окремий вид юридичної...
-
Суб'єктами цивільних правовідносин є юридичні особи. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права
5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права Предметом трудового права , так само, як і інших галузей права, є певні суспільні відносини. Саме...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Юридичні особи
Суб'єктами цивільних правовідносин є юридичні особи. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Соціально-політична суть конституції
Поняття та юридична природа конституції . Термін "конституція" (від лат. constitutio - встановлення, устрій) відомий ще за часів Давньої Греції і...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Поняття та юридична природа конституції
Поняття та юридична природа конституції . Термін "конституція" (від лат. constitutio - встановлення, устрій) відомий ще за часів Давньої Греції і...
-
Державна влада в Україні здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Залежно від власного правового статусу, кожен із державних...
-
Відповідно до Конституції України, безпосереднє здійснення влади народом визначається як народне волевиявлення. "Народне волевиявлення здійснюється через...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Набуття права власності на скарб
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Набуття права власності на безхазяйну річ
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Привласнення загальнодоступних дарів природи
Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Політичні права і свободи
Особливість політичних прав і свобод полягає насамперед у тому, що їх носіями, суб'єктами є лише громадяни України, а не всі особи, які проживають на її...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Форма конституції
Поняття та юридична природа конституції . Термін "конституція" (від лат. constitutio - встановлення, устрій) відомий ще за часів Давньої Греції і...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.5. Оплата праці
Заробітна платня - це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором працедавець виплачує працівникові за виконану ним...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Святкові та неробочі дні
Під часом відпочинку розуміють визначений законом або на його підставі час, упродовж якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і має...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.4. Час відпочинку: поняття та види
Під часом відпочинку розуміють визначений законом або на його підставі час, упродовж якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і має...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.3. Поняття та види робочого часу
Робочий час - це встановлений законодавством або на його основі відрізок календарного часу, впродовж якого працівник відповідно до правил внутрішнього...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 3.1. Цивільне право як галузь права
3.1. Цивільне право як галузь права В умовах ринкової економіки та громадянського суспільства визначальне місце у суспільному житті належить відносинам,...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Розділ 3. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
3.1. Цивільне право як галузь права В умовах ринкової економіки та громадянського суспільства визначальне місце у суспільному житті належить відносинам,...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Повноваження Кабінету Міністрів України
Відповідно до Конституції України, Кабінет Міністрів забезпечує суверенітет та економічну незалежність України, внутрішню та зовнішню політику держави,...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.10. Припинення підприємницької діяльності
Розпочата підприємницька діяльність може бути через певний час припинена. За ініціатором припинення підприємницької діяльності розрізняють два види...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.7. Заснування підприємництва
Оскільки підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися у двох організаційних формах, то заінтересовані особи (засновники) можуть засновувати ці...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Приватні підприємства
Відповідно до ст. 95 Господарського кодексу України, виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - Виробничі кооперативи
Відповідно до ст. 95 Господарського кодексу України, виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.4. Фізичні особи - підприємці
Особливості правового статусу фізичних осіб - підприємців визначаються ст. 5 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України та іншими...
-
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 4.3. Суб'єкти підприємництва
Одним із загальних принципів господарювання в Україні, відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах,...
-
Одним із загальних принципів господарювання в Україні, відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах,...
Основи держави і права України - Ортинський В. Л. - 5.9. Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення