Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б. П. - Тепловий удар

Висока температура повітря іноді може призвести до перегрівання організму і теплового удару. Перегрівання не обов'язково пов'язане зі спекотною сонячною погодою, іноді високий тиск (перед грозою) або застояне повітря (наприклад, під час пересування вологою затіненою лісовою гущавиною) викликають у деяких туристів симптоми перегрівання - посилення потовиділення, слабість, головний біль, носову кровотечу, прискорення дихання, нудоту. Відтак, якщо не зробити привал, може статись тепловий удар із втратою свідомості.

Профілактика теплового удару. Для попередження перегрівання і теплового удару слід дотримуватись таких правил:

- не одягати занадто теплого одягу або такого, що не забезпечує вентиляції і не поглинає поту;

- влітку переходи на маршрут слід проводити у ранній, прохолодний час доби, а відпочинок - у спекотний;

- пересуватися по змозі у затінених місцях або місцях, які продуває вітер;

- не виходити на маршрут відразу після вживання їжі;

- знижувати темп руху під час спеки.

Перша допомога при тепловому ударі. Потерпілого слід перенести у тінь, звільнити від тісного одягу, дати холодний напій, змочити голову і груди холодною водою (голова має бути трохи піднята). За потреби зробити штучне дихання, внутрішньо дати ЗО-40 капель настойки валеріани з конвалією, а у разі головного болю - амідопірин, анальгін. Якщо постраждалий перебуває у тяжкому стані, зробити внутрішньом'язову ін'єкцію кордіаміну (2 мл), по можливості - кофеїну (Імл).

Якщо почалася кровотеча з носа, потерпілого необхідно посадити і забезпечити спокій. На перенісся і потилицю слід прикласти холодний компрес. Якщо кровотечу не можна спинити, ніздрі на 3-б хв. здавлюють пальцями або змочують ніздрю, яка кровоточить, перекисом водню за допомогою тампона із вати, марлі.

Сонячний удар, опік, снігова сліпота

Сонячна радіація у вигляді сильної або тривалої дії ультрафіолетових променів може спричинити у людини сонячний удар (явище, аналогічне тепловому удару), а на незахищеній ділянці шкіри або слизовій оболонці - опіки. Навіть легка форма опіку ("перезасмага") викликає болючі відчуття від тиску шлейок рюкзака на уражені ділянки плечей туриста.

Також обережно слід поводитись на снігу і воді. Одним із видів опіку є снігова сліпота - опік слизової оболонки очей, що супроводжується різями в очах, нудотою, сльозотечею, тимчасовою втратою зору.

Дуже небезпечні сонячні опіки на початку літа, а в горах - навесні, коли не звичний до інтенсивного сонячного світла організм людини потрапляє в зону підвищеного випромінювання. При цьому туманна погода лише підсилює небезпеку опіку; туристи зазвичай не дбають у цей час про захисні заходи і отримують опіки тіла. Якщо маршрут пролягає засніженими схилами, біля води, по світлому грунту чи піску, то опіки з'являються у несподіваних місцях: під носом, підборіддям і колінами. Найчастіше обгоряють ніс, лоб, вуха, шия, зовнішній бік долоней.

Профілактика сонячних ударів, опіків, снігової сліпоти. Вона полягає у захисті усіх ділянок тіла від пекучих променів сонця. Так, сорочка повинна бути з довгими рукавами, до легкого капелюха з козирком слід пришити (особливо у високогір'ї) збоку шматок марлі у два шари, який буде закривати шию і вуха. За сильної інсоляції на обличчя одягають марлеву двошарову пов'язку з прорізаними отворами для очей, а на руки - тонкі світлі бавовняні рукавички; у ранкові і вечірні години можна обмежитись застосуванням захисних кремів.

Особливу увагу слід приділяти захисту очей темними окулярами (лінзи мають бути скляні). У літній час заборонено приймати сонячні ванни на ситий або голодний шлунок і спати на сонці. Загартування сонцем у поході має відбуватись поступово і обережно.

Перша допомога при сонячному ударі і опіку. При сонячному ударі постраждалого переносять у тінь, звільняють від тісного одягу, дають холодні напої, обтирають голову і груди холодною водою. За потреби дають ЗО-40 крапель настойки валеріани, при головному болю - долорен, анальгін.

При сонячних опіках слід накласти на уражені місця синтоміцинову емульсію або мазь Вишневського.

Перша допомога при сніговій сліпоті. Очі промивають слабким розчином борної кислоти, соди, блідо-рожевим розчином перманганату калію або міцним холодним чаєм. Потерпілому необхідні тимчасовий спокій і темні окуляри. У разі ускладнень рекомендують асептичну пов'язку.



Схожі статті




Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б. П. - Тепловий удар

Предыдущая | Следующая