Операційний менеджмент - Михайловська О. В. - 2. Контроль у системі операційного менеджменту

Під час самостійного опрацювання даного питання, слід звернути увагу на з'ясування таких питань, як система і процес контролю, а також скласти чітке уявлення про умови й основні етапи процесу контролю.

Базовим для засвоєння матеріалу є навчальний посібник [25]. Джерела, що можуть бути використані додатково це підручники С. К. Платонова [123], та А. Файоля, Г. Емерсона, Ф. Тейлора, Г. Форда [153].

Один з основоположників науки управління А. Файоль дав чітке визначення контролю. "На підприємстві контроль полягає втому, щоб перевірити, чи усе виконується відповідно до затверджених планів, розроблених інструкцій і принципів. Його мета - виявити слабкі місця і помилки, вчасно виправити їх і не допускати повторення. Контролюється усе: предмети, люди, впливи". І далі вчений додає, що "... контроль є найперший обов'язок тих керівників, що відповідають за виконання яких-небудь планів".

Найбільш прийнятним для українських реалій є визначення:

Контроль це процес визначення якості і коректування виконуваної підлеглими роботи, для того щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства.

Необхідно зазначити, що основний процес контролю, яку б частину підприємства будь-якого виду діяльності (матеріального виробництва чи сфери послуг) він не торкався, складається з наступних етапів [25]:

1. Встановлення нормативів

Нормативи визначаються як критерії ефективності роботи. Це заздалегідь обрані точки в загальній програмі планування, у яких визначається ефективність діяльності, для того, щоб можна було повідомити менеджеру про хід справи і позбавити його необхідності стежити за кожним кроком у виконанні плану.

Нормативи можуть бути виражені в натуральних показниках (обсяг випуску продукції, обсяг послуг, трудомісткість робіт у людино-годинах, частота чи кількість відхилень і ін.)., а також у якісних показниках, що піддаються перевірці, чи будь-яким іншим способом, що дає ясне представлення про ефективність діяльності.

2. Визначення ефективності діяльності

Визначення ефективності діяльності шляхом зіставлення з нормативами.

Але існує чимало видів діяльності, для яких важко розробити точні стандарти. Це, як правило, нетехнічні види робіт - фінансова діяльність та ін. Важливо пам'ятати, що чим менше операції чи види діяльності пов'язані безпосередньо з операційною системою, з цехом, ділянкою, тим складніше, а часто і просто неможливий їхній контроль.

3. Коректування відхилень

Якщо нормативи відображають організаційну структуру і використовуються для оцінки якості роботи, коректувати відхилення набагато легше, тому що керівник точно знає, хто персонально чи яка група несе за них відповідальність, і які необхідно почати коригувальні дії.

У процесі самостійного вивчення студентам необхідно проаналізувати як інформація забезпечує контроль в реальному часі На практиці усе, що пов'язано з інформацією, розглядається у реальному часі як засіб своєчасного контролю в найбільш значимих для менеджера фазах виробничого циклу. На рис. 9.8. видно, що інформація в реальному часі, за винятком найпростіших і нестандартних випадків, не забезпечує контролю в реальному часі. Можливі також одержання інформації в реальному часі за оцінкою ефективності виконаної роботи, зіставлення цих даних з нормативами і виявлення відхилень. Однак з рис 9.8. випливає, що аналіз причин відхилень, розробка програми коригувальних дій і її реалізація вимагають багато часу.

контур зворотного зв'язку управлінського контролю

Рис 9.8. Контур зворотного зв'язку управлінського контролю [25]

Подальшу роботу над темою доцільно спрямувати на розгляд випереджального контролю. Необхідність випереджального контролю очевидна. На рис 9.8 показаний часовий лаг зворотного зв'язку в процесі управлінського контролю. Його наявність переконує втому, що для створення дійсно ефективної системи потрібний випереджальний контроль. Звітних статистичних даних про відхилення найчастіше недостатньо або вони вже застаріли [25].

Слід зазначити, що значення контролю полягає в тому, що він допомагає встановити відповідність продукції заданим вимогам або виявити допущені відхилення до моменту постачання продукції замовникові. На сучасних промислових підприємствах застосовують декілька основних видів контролю, класифікацію яких представлено в табл. 9.3.

Під час вивчення даного питання варто звернути увагу на з'ясування сутності та сфери застосування методів контролю у масовому та великому серійному типах виробництва. До їх складу належать "сім простих інструментів контролю", використання яких було започатковано в Японії, а потім в інших країнах, завдяки їх ефективності й доступності до рядових співробітників підприємства. Крім того, серед методів контролю розглядають й методи вибіркового контролю, які доцільно вивчати звернувшись до [31,45].

Основоположник кібернетики Н. Вінер відзначав, що там, де система має тимчасові лаги, що коректуючі дії повинні попереджати помилки.

Необхідно зазначити, що сьогодні широко відомі такі методики випереджального контролю, як графічні форми планування і контролю, сіткове планування і управління. їх ще називають лінійними, календарними графіками виконання робіт і широко застосовують у багатьох галузях народного господарства, і в кожній вони мають визначені особливості.

Таблиця 9.3. Класифікація видів контролю

Класифікаційна ознака

Вид контролю

1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:

Вхідний контроль - контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та готової продукції, які надходять до нього від інших підприємств чи інших дільниць виробництва. Вхідний контроль дає змогу уникнути зниження якості продукції через помилки постачальника, зібрати об'єктивну інформацію про закупівельні матеріали для вибору найбільш прийнятного постачальника чи формулювання додаткових вимог до показників якості матеріалів. Операційний контроль - контроль продукції (чи технологічного процесу), який здійснюють після завершення певної виробничої операції. Приймальний контроль - це контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій із виготовлення, за результатами якого приймають рішення про придатність продукції для постачання чи використання.

2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і приймальний контроль може бути:

Суцільний рішення про якість контрольованої продукції приймають за результатами перевірки кожної одиниці.

Вибірковий контроль, за якого рішення про якість контрольованої продукції приймаються за результатами перевірки однієї чи кількох вибірок з партії. Для аналізу результатів вибіркового контролю застосовуються методи математичної статистики, що дозволяють, базуючись на обмеженій кількості контрольних перевірок, визначати з потрібним ступенем точності якість партії виробів чи стану технологічного процесу. Подібні методи контролю називають статистичними

3. Під час дослідження однієї або кількох характеристик виробу під впливом сукупності фізичних, хімічних, природних або експлуатаційних факторів проводяться іспити готової продукції, які залежно від цілей поділяються на:

^ попередні - це іспити дослідних (головних) зразків для визначення можливості приймальних іспитів

* приймальні - іспити дослідних (головних) зразків для визначення можливості їх постановки на виробництво

Приймально - здавальні - іспити кожного виробу для визначення можливості його постачання замовникові

^ періодичні - іспити, що проводяться один раз на 3 - 5 років для перевірки стабільності технології виробництва

^ типові - іспити серійних виробів після внесення істотних змін у конструкцію або технологію

Лінійні графіки - це лаконічні графічні форми планування й обліку, що дають гарні можливості для контролю за виконанням робіт на будь-яку дату, а також дозволяють передбачати майбутні труднощі і вчасно запобігати їх виникненню.

Слід зазначити, що однією з кращих сучасних методик випереджального контролю є сіткове планування, вираженням якого служать сіткові графіки (Сіткове планування і управління СПУ). Вони з'явилися як результат трансформації лінійних графіків [37,47].

Сіткове планування і управління (СПУ) засноване на використанні сіткових графіків і ЕОМ являє собою ланцюги робіт і подій, відбиваючи їхню технологічну послідовність і зв'язок.

(Робота - це процес, що передує здійсненню якої-небудь події. Подія - це проміжний чи остаточний результат однієї чи декількох робіт, необхідних для того, щоб можна було почати одну чи кілька інших робіт. Подія здійснюється після виконання усіх вхідних у нього робіт, причому момент здійснення події є моментом закінчення останньої з них.)

(Критичний шлях-безупинна послідовність робіт і подій від їхнього початку до завершення, що вимагає максимуму часу для виконання.)

У процесі самостійного вивчення студентам необхідно розглянути контроль за відхиленнями у критичних точках. Принцип контролю за відхиленнями повинен сполучатися з принципом контролю за критичними точками. Чим більше при контролі менеджери зосереджуються на відхиленнях, тим ефективніше контроль. Найкращі результати будуть досягнуті тоді, коли увага буде звернена на точки, що є критичними для оцінки ефективності усього виробництва.

Вивчення матеріалу теми необхідно продовжити зі зв'язування критичних точок контролю

Критичні точки (критерії) контролю - це точки, що являють собою обмежуючі фактори.

Наявність таких критеріїв дозволяє менеджеру розширити діапазон управління, тобто керувати великою кількістю людей, контролюючи їхню діяльність тільки по критичних точках [25].

Однак деякі види нормативів критичних точок використовуються досить широко. Розглянемо їх докладніше.

Таблиця 9.4. Види нормативів критичних точок [25]

Натуральні нормативи критичних точок

Це критерії не вартісного характеру. Вони широко застосовуються в оцінці ефективності роботи при використанні матеріалів, витрат праці, виробництва товарів і надання послуг. Ці нормативи можуть відбивати кількісні аспекти діяльності. Наприклад: людино-години, витрачені на одиницю продукції; тонно-кілометри, виконані транспортом; кількість одиниць виробленої продукції на одну годину роботи машини (верстата); кілограми палива на виробництво 1 квт-год. електроенергії.

Натуральні нормативи можуть також характеризувати якість, наприклад твердість сталі після термообробки; швидкість розгону автомобіля; міцність тканини чи стійкість барвника.

Норми витрат

Це грошові критерії оцінки ефективності виробничої діяльності, що, як і натуральні, досить широко застосовуються на практиці. До них відносяться прямі витрати на одиницю продукції; вартість робочої сили на одиницю продукції чи робочий час; витрати на матеріали на одиницю продукції; вартість однієї машино-зміни транспортного засобу; витрати на фарбування одного автомобіля.

Капітальні нормативи

Це одна з норм витрат. Норми капіталу, скоріше, відносяться до капіталовкладень підприємства, ніж до експлуатаційних витрат, і в силу цього більше пов'язані з балансом, чим зі звітом про результати господарської діяльності. Найбільш розповсюдженим нормативом нових інвестицій, а також контролю загальної ефективності робіт є прибуток на інвестований капітал.

Нормативи доходів

Це обсяг продажів товару і наданих послуг у грошовому вираженні. Наприклад: доход на 1 грн. витрат за надані послуги; дохід у гривнях на 1 т проданих металоконструкцій; середній обсяг наданих послуг по ремонту квартир на даному ринку з розрахунку на одного жителя в регіоні.

Програмні нормативи

Менеджер може одержати завдання реалізувати програму, що охоплює весь цикл розробки нової продукції, чи, наприклад, програму підвищення ефективності роботи будівельних машин і механізмів. Для оцінки якості виконання програми можна використовувати також суб'єктивні судження, але об'єктивними нормативами служать такі:

> загальний термін виконання програми;

> терміни виконання робіт, що знаходяться на критичному шляху.

Нематеріальні нормативи

Критерії і показники оцінки компетентності співробітників відділу, що займаються питаннями реклами чи кадровими питанням:

> повнота реалізації планів (будь обережним, пам'ятаючи, що план може бути поганим);

> уміння знаходити здатних людей і відповідні робочі місця, де вони можуть виявити свої можливості;

> ступінь особистого сприяння успіху фірми;

> кількість і якість поданих пропозицій по поліпшенню організації і управління;

V здатність створювати постійний колектив з гарними внутрішніми взаєминами;

^ кількість привнесених у фірму ідей ззовні.

Цілі як нормативи

Ціль - це планований результат, що виступає як єдність бажаного і можливого. В даний час на підприємствах спостерігається тенденція до провірки якісних і кількісних цілей на всіх рівнях управління. У процесі реалізації виробничих програм, а також при виконанні самих управлінських функцій менеджери дійдуть висновку, що за допомогою, як наукових методів, так і власних суджень можна сформулювати цілі, що будуть служити нормативами. Кількісні цілі приймуть форму нормативів, розглянутих раніше, а визначення якісних цілей складе нове завдання в області розробки нормативів.

Подальшу самостійну роботу над темою слід спрямувати на вивчення традиційних засобів контролю.

Є безліч засобів контролю, що широко застосовуються в системі операційного менеджменту. Студентам необхідно розглянути найбільш важливі. Для поглиблення знань стосовно методів контролю студенти можуть скористатися навчальним посібником Курочкіна A. C. [25, с. 1 30-131J.



Схожі статті




Операційний менеджмент - Михайловська О. В. - 2. Контроль у системі операційного менеджменту

Предыдущая | Следующая