Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Стаття 91/3. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів

Перевищення затверджених лімітів та нормативів використання природних ресурсів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 912 згідно із Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 21.01.2010 р. № 1827-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (див. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водний кодекс України, Лісовий кодекс України тощо).

Безпосередній об'єкт - ліміти та нормативи використання природних ресурсів. Предмет посягання - природні ресурси.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перевищенні затверджених лімітів та нормативів використання природних ресурсів (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Стаття 91/3. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів

Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 згідно із Законом України від 14.12.99 р. № 1288-ХІУ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання відходів (див. Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та ін.).

Безпосередній об'єкт - ліміти на обсяги утворення та розміщення відходів. Предмет посягання - відходи.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у приховуванні перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов'язана із утворенням та розміщенням відходів).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини лише у формі умислу.

Стаття 91/4. Відмова від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації

Відмова від надання чи несвоєчасне надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством,- тягне за собою накладення штрафу на службових та посадових осіб від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 914 згідно із Законом України від 28.11.2002 р. № 254-ІУ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки (див. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Безпосередній об'єкт - порядок надання екологічної інформації.

Предмет посягання - право на екологічну інформацію.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про.

Стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

Біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;

Джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;

Загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;

Екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

Витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у відмові від надання чи несвоєчасному наданні за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством (формальний склад).

Відповідно до статті 25-1 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

Екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:

А) підготовки спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;

Б) щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;

В) систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;

Г) негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;

Г) передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;

Д) забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові та службові особи, які мають доступ до екологічної інформації - є посадовими/службовими особами органів, наведених у ч. І ст.25-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу (відмова від надання інформації), так й у формі необережності.

Похожие статьи




Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С. В. - Стаття 91/3. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів

Предыдущая | Следующая