Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - 1.2. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки
Історія розвитку музеїв, теорія та методика музейної роботи, суспільні функції музею та музейні аспекти ставлення суспільства до своєї спадщини і впливи цієї спадщини на формування сучасної соціокультурної дійсності досліджуються окремою наукою - музеєзнавством (музеологією).
Музеєзнавство (музеологія) - це наукова дисципліна, що вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, їхні суспільні функції, питання теорії і методики музейної справи, тобто внутрішню організацію, систему наукового комплектування музейних фондів, документування й зберігання колекцій, а також методики побудови музейних експозицій, виставок, різних видів і форм науково-освітньої діяльності музеїв.
Поряд із вітчизняним терміном "музеєзнавство" у міжнародній термінології використовується поняття "музеологія". Міжнародний комітет з музеології (ICOFOM) рекомендує трактувати музеологію як науку, що пояснює реалізацію одного з найважливіших видів суспільної діяльності, що полягає у збереженні і сталому використанні культурної і природної спадщини людства; як науку, що вивчає мету і способи діяльності такої інституції, як музей [87].
Основне завдання музеології на XXI ст., окреслене Міжнародною радою музеїв (ІКОМ) при ЮНЕСКО: описати глобальний музеологічний феномен, проаналізувати і зрозуміти його в історичному й соціально-культурному контекстах.
Поняття "музеєзнавство" і "музеологія" тотожні за суттю, оскільки в рамках теоретичного музеєзнавства реалізується системний підхід і досліджується весь сучасний спектр проблем, пов'язаних із збереженням й актуалізацією усіх форм культурної і природної, рухомої і нерухомої, матеріальної і нематеріальної спадщини [8, 18, 20, 34]. Аналогічно у західному світі має місце зміна парадигми музеології від науки, орієнтованої на музейну установу, до музеології, яка займається суттю музейного явища [6].
Втім, існує протилежна думка іншої частини західних науковців, які відстоюють тезу про еволюційну етапність розвитку музейної науки і ширше - музейної парадигми. Згідно з таким трактуванням історії науки, музеєзнавство як наука про музей як інституцію завершила свій історичний розвиток (хронологічні рамки: 70-ті роки XVII ст. - 70-ті роки XX ст.), на зміну їй прийшла докорінно оновлена на рівні нової суспільної парадигми наука музеологія - наука про способи, форми і сам феномен збирання та зберігання в автентичних проявах множини об'єктів та явищ культурного й природного оточення людини й у такий спосіб виявлення ставлення людини до дійсності [45, 71, 87].
Українське музеєзнавство - порівняно молода наука. В Україні виникло в другій половині XIX ст. Вітчизняні традиції наукового узагальнення музейної справи нараховують близько півтори сотні років, тому, гадаємо, недоцільно відмовлятися від підкріпленого неабияким науковим доробком послуговування українським терміном "музеєзнавство" і переходити до уніфікованого у міжнародній практиці терміна "музеологія"; натомість, концептуально-теоретичні, методологічні та прикладні аспекти української та західної науково-музеологічної спадщини вимагають гармонізації з незворотним переходом до єдиної загальноприйнятої міжнародним співтовариством нової постіндустріальної музеологічної парадигми.
Сучасне музеєзнавство належить до культурологічних дисциплін (у старих посібниках можна натрапити на застаріле й звужене трактування музеєзнавства як спеціальної історичної дисципліни). До того ж посідає належне йому місце в системі наук як суспільна (гуманітарна) наука, що перебуває в тісних стосунках з іншими суспільними, а також природними й технічними науками. Особливо тісні зв'язки склалися між музеєзнавством та тими науковими дисциплінами (у т. ч. спеціальними і допоміжними), якими визначаються профілі відповідних музеїв (геологія, палеонтологія, петрографія, зоологія, біологія, етноекологія, антропологія, етнографія, історія, археологія, мистецтвознавство, літературознавство та ін.).
Об'єкт музеєзнавства - музей і музейна справа як суспільне явище в усіх їхніх проявах.
Предмет музеєзнавства - принципи, технології та процеси нагромадження, збереження і презентації інформації музейними установами, а також процеси виникнення, розвитку і суспільного функціонування музею.
Соціальні функції музеїв виявляються в комплектуванні першоджерел, безпосередньо зв'язаному з вивченням природи і суспільства; у науковому документуванні, дослідженні і збереженні музейних предметів; у створенні експозицій і виставок як характерних форм наукової популяризації; у науково-просвітницькій та гуманістично-виховній діяльності.
Комунікативні функції музеїв виявляються через вивчення соціально-психологічних, емоційних, мотиваційних, гуманістично-світоглядних, патріотичних та педагогічних питань впливу музею на відвідувача.
Музеєзнавче дослідження першоджерел - музейних предметів - також має на меті найповніше виявлення їхніх комунікативних функцій. Для того щоб стародавній, мистецький чи природний експонат міг "спілкуватися" з відвідувачем та передавати йому певну інформацію й естетично-емоційні імпульси, практикам музейної справи необхідно вміти визначати оптимальні режими збереження, методи консервації й реставрації; науково документувати джерела; розкривати експресивні можливості музейних предметів, тобто вміти передбачати емоційний ефект від їх експозиційного використання й у різних видах культурно-освітньої роботи.
Музеєзнавство послуговується сучасною науковою методологією. У теорії та практиці музеєзнавства активно використовуються методи гуманітарних та природничих наук (методи спеціальних і допоміжних історичних дисциплін, педагогіки, психології, соціології; рентгенографія, спектрографія та ін. методи природничих наук; методи польового дослідження, безпосереднього спостереження; експериментальні методи, у т. ч. історичний експеримент; метод моделювання тощо). У той же час, інтегровані в структуру музеєзнавства і пристосовані до вирішення його завдань, ці методи використовуються у площині, не властивій іншим наукам, і, таким чином, здобувають нову якість як суто вузькодисциплінарні методи музеєзнавства.
У XXI ст. завдяки працям групи провідних європейських і північноамериканських музеологів (Фрідріх Вайдахер (Німеччина), Іво Мароєвич (Сербія), Сюзен Пірс (Велика Британія), Грег Фінлі (Канада), Зеновій Мазурик (Україна) та ін.) формується постнеокласична, т. зв. об'єктна методологія, акценти якої зосереджуються у площині дослідження матеріальної культури (material culture studies) і власне музеїв як засадничих елементів культурної і природної спадщини (heritage) [6, 81].
Згідно з цією методологією, музей - це об'єкт спадщини; музеологія займається збереженням, дослідженням і використанням об'єктів спадщини (їх фізичної та інформаційної форми і змісту) в музеологічному контексті. Тобто поряд із фізичним збереженням (музеєфікацією) матеріального об'єкта спадщини рівнозначна або й більша увага в руслі цієї методології повинна приділятися музеєфікації нематеріальної спадщини та інформаційного потенціалу об'єкта матеріальної спадщини. Для прикладу, музеєфікація лемківського храму чи лемківського обійстя позбавлена музеологічного контексту без супровідного збереження усіх ритуально-обрядових і звичаєво-побутових елементів та живого автентичного ритуалу й побуту.
Музеєзнавство як наука має доволі складну структуру (рис. 1.1). У його складі виділяють загальне та спеціальне музеєзнавство. Своєю чергою, загальне музеєзнавство поділяється на низку вужчих дисциплін: історичне музеєзнавство (у т. ч. музеєзнавча історіографія), теоретичне музеєзнавство, музейне джерелознавство.
Загальне музеєзнавство вивчає закономірності розвитку музейної справи і напрями музейної діяльності. Спеціальне музеєзнавство забезпечує зв'язок між загальним музеєзнавством і профільними дисциплінами та вивчає названі закономірності в аспекті особливостей функціонування музею визначеного профілю. Історичне музеєзнавство вивчає причини виникнення, генезис і розвиток музейної справи.
Загальна теорія музеєзнавства формулює базові поняття наукової дисципліни, розробляє понятійний апарат науки, теорію музею як соціокультурного інституту, вивчає об'єкт, предмет і методи музеєзнавства, розробляє класифікації музеїв.
Самостійними структурними підрозділами теоретичного музеєзнавства є теорія тезаврування (скарбування), теорія документування та теорія музейної комунікації.
Теорія тезаврування (від грец. thesauros - скарбниця) досліджує сукупність музейних пам'яток в аспектах: а) пізнання й розкриття їхньої цінності та інформації, котра міститься в них; б) забезпечення їхньої фізичної збереженості. Це теоретична основа фондової, експозиційної і реставраційної діяльності.
Рис. 1.1. Структура музеєзнавства
Теорія документування вивчає напрями дійсності з добору пам'яток музейного значення, що підлягають збереженню і використанню в умовах музею. Це теоретична основа комплектування музейних фондів і музеєфікації об'єктів історико-культурної і природної спадщини.
Теорія комунікації вивчає музей як специфічну комунікаційну систему, у рамках якої відбувається передача соціально значимої інформації в просторі і часі. Це теоретична
Основа для розробки проблем експозиційної, виставкової і культурно-освітньої діяльності музею.
У країнах Західної Європи переважає емпіричний підхід до музеології. Багато музеологів Заходу не визнають музеологію наукою. Однак в окремих країнах розробляються і теоретичні напрями (К. Хадсон і лейстерська школа Великої Британії, нідерландська школа Рейнвардт Академії в Лейден і, розробка теорії музейної комунікації Д. Камерона (Канада), публікації французького музеєзнавця Ж.-А. Рив'єра з історії музеїв і їхньої ролі в суспільстві та з теоретичного обгрунтування екомузеології тощо) [9, 45, 51, 87].
Музейній проблематиці присвячені сотні щорічних наукових і навчально-методичних видань [6, 8, 20, 21, 26, 27, 32, 38, 40, 55, 59, 66, 67, 71, 87], виходить низка періодики, серед якої, зокрема, виокремимо часопис "ICOFOM Study Series" Міжнародного комітету з музеології (ICOFOM), міжнародний журнал "Museum", який видає Міжнародна рада музеїв (ІКОМ) при ЮНЕСКО, а також журнали "Museums" (США), "Museological Working Papers", "The Museum Journal" (Велика Британія), "Musees de France" (Франція), "Наше наследие" (Росія), "Музеї України" (Україна) та ін.
Схожі статті
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - 1.1. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму
1.1. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму Музеї - це скарбниці людської історії і культури, думки і праці, це осередки пізнання...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА
1.1. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму Музеї - це скарбниці людської історії і культури, думки і праці, це осередки пізнання...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - ПЕРЕДМОВА
Народ, який не забуває про свої витоки, про хресну дорогу крізь буремні тисячоліття у сьогодення, - незнищенний, спроможний забезпечити собі гідне...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - 1.4. Класифікація музеїв України
Мережа музеїв в Україні будується на основі усталеної в українському музеєзнавстві їх наукової класифікації та типології. Класифікація музеїв - це поділ...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - 1.3. Історія розвитку музейної справи в Україні
Музеї як скарбниці коштовностей, старожитностей, творів мистецтва й екзотичних речей існують від найдавніших часів, виникнення перших протомузеїв...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - Розглянемо коротко основні профілі музеїв
Музеї історичного профілю. До цієї групи належать музеї, які збирають, зберігають, вивчають і популяризують пам'ятки матеріальної та духовної культури...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1. Предмет і завдання психологічної науки
1. Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психології Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто...
-
Соціологія як самостійна наука виникла в першій половині XIX століття. Це було викликано не появою нового об'єкта дослідження, а тим, що в інших...
-
Предмет, структура та завдання курсу. Стан журналістикознавства в Україні та джерела курсу. Загальні поняття про журналістику. Визначення журналістики....
-
Наука не в ліс веде, а з лісу виводить Українська народна мудрість Мета: розкрити перед студентами магістратури теоретичні підходи до вивчення Педагогіки...
-
Предмет і методи історії держави і права України як науки і навчальної дисципліни Предмет вивчення історії держави і права України як історико-правової...
-
Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології 1. Місце юридичної психології в системі наук, її об'єкт і предмет. 2. Історія розвитку та сучасні напрями...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Поняття юридичної науки та її структура
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Фінанси - Юрій С. І., Федосов В. М. - 3.2. Сутність та структура фінансової науки
У суспільно-історичних реаліях фінансова наука постає у трьох виявах: - як певна сукупність знань, відомостей, інформації про фінанси; - діяльність,...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Предмет та структура курсу юридичної деонтології
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
§ 1. Муніципальне право як наука Поняття, предмет та система науки муніципального права. Наука муніципального права являє собою сукупність знань,...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
Велике значення для розвитку педагогіки мають її зв'язки з іншими науками: філософією, психологією, фізіологією людини, генетикою, етнографією,...
-
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв'язок з іншими науками 1.1. Педагогіка - наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від...
-
Фінанси - Юрій С. І., Федосов В. М. - 1.1. Предмет фінансової науки
1.1. Предмет фінансової науки Розробка наукових підходів до трактування сутності фінансів е однією з найскладніших проблем фінансової науки і практики,...
-
Загальна психологія - Сергєєнкова О. П. - Предмет і завдання психології як науки
Сьогодні психологія як наука має своїм предметом вивчення - загальні закономірності роботи психіки людини. Психіка - це властивість високоорганізованої...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 1.3. Психологія управління як наука. Її об'єкт і предмет
Управління є найстарішою сферою людської діяльності. Воно існує стільки, скільки люди живуть і працюють разом. Тільки завдяки скоординованим діям люди...
-
Що вивчає наука "соціологія"? Що є її предметом? Соціологія (від лат. societas - суспільство і грецьк. А. оуо - слово, поняття, вчення; букв. - вчення...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Предмет і об'єкт науки про політику
Питання про об' єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються...
-
Наука про політику - сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
1.1. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: предмет, метод, основні етапи розвитку 1.2. Теорія світогосподарських зв'язків та її базові...
-
1.1. Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії, як навчальної дисципліни Судова бухгалтерія - це спеціальна комплексна дисципліна, що...
-
Загальне поняття про психологічну науку, її предмет та основні завдання Як наука, психологія виникла на межі XIX і XX ст., експериментальне вивчення...
-
1.1. Предмет фінансової науки Розробка наукових підходів до трактування сутності фінансів е однією з найскладніших проблем фінансової науки і практики,...
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - 1.2. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки