Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.2.3. Мексика: вільний ринок versus протекціонізм
Точка зору офіційного Мехіко на НАФТА є дуже оптимістичною. Відразу після завершення тристоронніх переговорів щодо НАФТА ще в серпні 1992 року, виступаючи перед Сенатською Комісією з торгівлі мексиканського Конгресу, міністр торгівлі та промислового розвитку Мексики Хайме Серра Пуче повідомив, що країна "повністю готова" до вступу в дію угоди, котра, як очікується, дозволить Мексиці залучити необхідні капіталовкладення в економіку, модернізувати технологічну базу, створити нові робочі місця, наповнити ринок дешевими та якісними товарами та через деякий час перейти з "третього світу у перший". За останні шість років Мексика зазнала докорінних змін. Президенту-реформатору Салінасу де Гортарі вдалося досягнути позитивного сальдо бюджету країни; проведено вдалі переговори з кредиторами щодо перегляду термінів виплати зовнішніх боргів; в економіці, яка досі перебувала під протекціонізмом держави, вирішальну роль стали відігравати приватні інвестиції; інфляція, котра в 1987 році становила 159 %, зараз дорівнює 8 %; близько 400 державних компаній були приватизовані, що забезпечило казні 23 млрд дол.; за останні роки приплив іноземного капіталу становив близько 25 млрд дол.
Водночас лібералізація зовнішньої торгівлі, на шлях якої країна стала кілька років тому, поряд з очікуваними позитивними наслідками, призвела й до небажаних: колишнє позитивне сальдо в торгівлі з США, як вказувалося вище, перетворилося на негативне (1992 року торговий дефіцит становив 5,4 млрд дол., а 1993 року - вже близько 21,6 млрд).
Високі темпи економічного зростання останнім часом знизилися майже до нульової позначки, багато підприємств закрилися. У результаті, безробіття охопило до 7 млн осіб. Все це одночасно з політикою уряду щодо стримування зростання заробітної плати спричинило зменшення купівельної спроможності населення та внутрішнього попиту, що посилило спад виробництва. Політика штучного підвищення курсу песо щодо долара з метою певного стримування інфляції зробила невигідними експортні операції для багатьох мексиканських виробників. Більшість сільськогосподарських підприємств Мексики виробляє продукцію, вартість якої вища за аналогічну американську чи канадську. Тому існує цілком реальна перспектива їх знищення після скасування митних бар'єрів. За таких умов "85 % виробничих потужностей країни нездатні успішно функціонувати в умовах НАФТА", - заявив голова Конфедерації виробників Мексиканської Республіки Антоніо Санчес.
Необхідно також зауважити, що НАФТА є торговельною угодою, яка не передбачає утворення будь-яких соціальних або регіональних фондів, завдяки яким Європейський Союз надає допомогу своїм найменш заможним членам. Отже, Мексиці доведеться самотужки долати перешкоди, що супроводжуватимуть адаптацію до НАФТА.
Аналізуючи всі "за" та "проти", слід відзначити, що НАФТА має величезне значення для Мексики. Приєднання до Угоди є продовженням курсу уряду на економічні реформи, реалізація яких неможлива без залучення іноземних капіталів. Приєднання до НАФТА повинно поліпшити кредитний рейтинг Мексики, що полегшить отримання необхідних позик.
Важливим джерелом валютних надходжень є також кошти, які надсилають у країну мексиканці, що працюють за кордоном. За підрахунками мексиканського Інституту з вивчення проблем північного кордону, в 1990 році громадяни Мексики перевезли чи переслали в країну 150 млн дол., в 1992 році ця цифра перевищила 2 млрд дол.! Безсумнівно, лібералізація міграції робочої сили, передбачена НАФТА, сприятиме подальшому збільшенню цієї цифри.
Отже, вступ до НАФТА є для Мексики вельми бажаною альтернативою. Більшість неупереджених експертів висловлюють саме таку точку зору. Навіть стриманий у своїх оцінках англійський тижневик "Економіст" характеризує приєднання Мексики до НАФТА як "найвище досягнення Салінаса", зазначаючи, що у такий спосіб країна "долає історію колючого націоналізму", і що шлях економічної інтеграції зі Сполученими Штатами Америки змінити буде дуже важко будь-якому урядові Мексики.
Приєднання Мексики до НАФТА, крім економічного, має й неабияке історико-політичне значення. Як зазначає авторитетний французький часопис "Експрес", "треба враховувати, що воно завершує мексиканську революцію 1910-1921 років, яка встановила однопартійну псевдодемократію з виборчими маніпуляціями та псевдокапіталізм з державною промисловістю і надзвичайним протекціонізмом... НАФТА сприятиме еволюції демократії та розвиткові капіталізму". (Дещо схожий процес, на думку французького журналу, спостерігався в Греції та Португалії після їх вступу до ЄЕС).
Схожі статті
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.2.2. Канада: регіоналізм versus націоналізм
У Канаді питання доцільності приєднання до НАФТА не викликало таких істотних заперечень, як у США. Це значною мірою пояснюється особливістю канадської...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.2.1. США: успіхи експорту versus соціальні кошти
3.3.2.1. США: успіхи експорту versus соціальні кошти У Сполучених Штатах Америки е чимало опонентів угоди: профспілки, котрі побоюються напливу дешевої...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.3. Діяльність МЕРКОСУР
Діяльність МЕРКОСУР у галузі економіки та торгівлі. Стислий опис буму у взаємній торгівлі Латинської Америки в 90-х роках дасть змогу визначити...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.1. Історія створення МЕРКОСУР
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
3.3.1.1. Попередники НАФТА - мексиканські "макіладори" та канадсько-американська КУСТА Утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі і початок її...
-
3.3.1.1. Попередники НАФТА - мексиканські "макіладори" та канадсько-американська КУСТА Утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі і початок її...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.1. Передумови та етапи створення НАФТА
3.3.1.1. Попередники НАФТА - мексиканські "макіладори" та канадсько-американська КУСТА Утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі і початок її...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - РОЗДІЛ 3. СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ ПІВДЕННОЇ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.2. Співпраця в галузі торгівлі
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.4. Зовнішня політика МЕРКОСУР
Для повного осягнення діяльності організації необхідно розглянути її стосунки з третіми країнами. Серед країн Південної Америки найдинамічніше та...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.1.3. Третій етап (1989 рік - триває досі)
З глибокої кризи, якої зазнала Андська група (як і вся Латинська Америка) у 80-х роках, розпочався другий етап існування об'єднання. "План інтеграції...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2.2. Співпраця АСН з ЄС
Сфера інтересів андських країн не обмежується лише латиноамериканським регіоном, вона виходить далеко за межі не тільки країн-членів, а й континенту. У...
-
Зрозуміло, що якщо Клінтонові дісталися в спадщину проблеми, не вирішені Бушем-старшим, то Буш-молодший має вирішувати завдання, не вирішені Клінтоном....
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2.1. Відносини АСН з МЕРКОСУР та НАФТА
Країни андського регіону давно зрозуміли значення їх єдності, більшої сили у випадку виступу блоком. З огляду на це й було розроблено спільну зовнішню...
-
Після підписання статуту 22 березня 1945 року й офіційного створення ЛАД відразу розпочала свою діяльність. Найбільшою була проблема воєнної присутності...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2. Стосунки з іншими інтеграційними об'єднаннями
Країни андського регіону давно зрозуміли значення їх єдності, більшої сили у випадку виступу блоком. З огляду на це й було розроблено спільну зовнішню...
-
З глибокої кризи, якої зазнала Андська група (як і вся Латинська Америка) у 80-х роках, розпочався другий етап існування об'єднання. "План інтеграції...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.3. Координація інформаційної політики
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.1. Економічна політика Ради
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.1.3.1. Основні положення торгівлі товарами
3.3.1.3.1. Основні положення торгівлі товарами Передбачається значне усунення всіх тарифів на північноамериканські товари відповідно до правил НАФТА про...
-
3.3.2.1. США: успіхи експорту versus соціальні кошти У Сполучених Штатах Америки е чимало опонентів угоди: профспілки, котрі побоюються напливу дешевої...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.1.3.2. Порядок вирішення суперечок
3.3.1.3.1. Основні положення торгівлі товарами Передбачається значне усунення всіх тарифів на північноамериканські товари відповідно до правил НАФТА про...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.1.3. Основні положення Угоди про НАФТА
3.3.1.3.1. Основні положення торгівлі товарами Передбачається значне усунення всіх тарифів на північноамериканські товари відповідно до правил НАФТА про...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.4. Основні сфери взаємодії РСАДПЗ та ЄС
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3. Діяльність РСАДПЗ
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.4. Перспективи розвитку. Вступ до ФТАА/ПЗВТ
3.2.4.1. Розвиток ідей створення ФТАА/ПЗВТу контексті латиноамериканської інтеграції Разом з інтеграцією країн Андського пакту прискорився і процес...
-
3.2.4.1. Розвиток ідей створення ФТАА/ПЗВТу контексті латиноамериканської інтеграції Разом з інтеграцією країн Андського пакту прискорився і процес...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.5. Зовнішньополітична діяльність Ради
Як зазначається в документах та деклараціях РСАДПЗ, "у сфері зовнішньої політики курс Ради є чітким, позбавленим будь-якої двозначності і непорозумінь....
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.6. РСАДПЗ та Ізраїль
Як зазначається в документах та деклараціях РСАДПЗ, "у сфері зовнішньої політики курс Ради є чітким, позбавленим будь-якої двозначності і непорозумінь....
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.3.2.3. Мексика: вільний ринок versus протекціонізм