Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2.2. Співпраця АСН з ЄС
Сфера інтересів андських країн не обмежується лише латиноамериканським регіоном, вона виходить далеко за межі не тільки країн-членів, а й континенту. У напрямку диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності держави Андської спільноти націй докладають значних зусиль. Співпраця з унікальним за своєю наднаціональною суттю об'єднанням - Європейським Союзом - була започаткована у квітні 1993 року підписанням Угоди про співробітництво з ЄС, що дозволило не тільки збільшити обсяг торгівлі з країнами Європейського союзу (10,5 млрд. дол. США у 1993 році та 14,6 млрд. дол. США у 1998 році, де АСН має позитивний баланс), але й збільшити втричі західноєвропейські інвестиції в економіку андських країн (1,7 млрд дол. США у 1998 році) [16; 27].
На думку латиноамериканців, інтенсифікація торгово-економічних стосунків АСН пов'язана з прагненням андських країн зменшити залежність від північноамериканського ринку. Вони намагаються відшукати способи та встановити з державами ЄС такі відносини, щоб європейські країни посіли чільне місце у підтримці інтеграції андського регіону. Між АСН та ЄС діє Угода про співпрацю, в якій пріоритети надаються реалізації всіх спільних програм, встановлюється політичний діалог у формі щорічних зустрічей міністрів закордонних справ та діє спеціальна система преференцій для андських країн, що, до речі, розглядається як визнання їх заслуг у боротьбі з незаконним виробництвом та контрабандою наркотиків. Таким чином, з 1994 року Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу та Еквадор користуються системою генеральних преференцій у торгівлі з країнами Євросоюзу, які закінчуються у 2004 році. Ця угода охоплює майже 80 % експорту андських держав до Європи, до складу якого входять поставки сільськогосподарської продукції, за винятком бананів. До того ж, на відомій зустрічі у Ріо-де-Жанейро Андська спільнота зробила все для того, щоб підписати угоду, якою передбачалося б створення зони вільної торгівлі між цими двома регіональними блоками, що, в свою чергу, забезпечила б таке співвідношення між АСН та ЄС, яке склалося в європейців з країнами МЕРКОСУР та Чилі. Це має дуже велике значення для Андської спільноти націй, адже
Європейський Союз є другим за обсягом споживання експорту андських країн після НАФТА. До європейських країн надходить 46 % експорту АСН.
Зі свого боку, ЄС виявляє також неабияке зацікавлення у розвитку стосунків з Андською спільнотою. Починаючи з 1995 року, Комісія Євросоюзу розробила три доповіді щодо відносин із країнами АСН, в яких було уточнено спеціалізовані цілі співпраці з регіоном [8; 24], зважаючи на його гетерогенність та інші особливості. Згідно з цими документами, трьома найважливішими цілями співпраці визначено:
- розвиток стратегічного альянсу; сюди слід віднести й спільні інтереси та позиції, як і передумови для союзу партнерів у органах міжнародних організацій;
- підтримку диверсифікованих моделей сталого розвитку;
- полегшення і спрощення політичного діалогу між інституціями, що є представниками цивільного населення в обох регіонах.
Погоджено, що цілей співпраці буде досягнуто за допомогою:
- політичного діалогу на рівні міністрів (Римська декларація від ЗО червня 1996 року);
- співпраці у боротьбі з незаконним виготовленням та продажем наркотиків (поки що андський регіон є єдиним, з ким ЄС веде такий специфічний політичний діалог);
- підписання другої Рамкової угоди між ЄС та Договором Картахени і його членами, спрямованої на забезпечення демократичних принципів та дотримання прав людини. Ця угода повинна надати новий поштовх до співпраці між двома регіонами та посилити регіональний інтеграційний процес андських держав;
- спеціальні торговельні преференції, иа підставі яких з урахуванням принципу найбільшого сприяння близько 80 % експорту андських країн до ЄС не обкладаються митом.
Європейський Союз також визначив у співпраці з АСН два пріоритетні напрямки зі специфічними цілями:
І. Сприяння інтеграції в андському регіоні на підставі:
1) підтримки всіх залучених до процесу інтеграції в андському регіоні діючих осіб (йдеться про регіональні та національні інституції, представників всього цивільного населення, незалежно від того, чи це є неурядова міжнародна організація, профспілка чи торгова палата); остаточним результатом повинно стати зближення цих інституцій з основними учасниками інтеграційного процесу;
2) посилення інструментів та дій, необхідних для створення до 2005 року спільного андського ринку;
3) посилення міжнародної ролі АСН у світовій економіці.
II. Сприяння створенню "андської зони миру" [17; 27]:,
1) збереження природних ресурсів та запобігання катастрофам;
2) боротьба з наркозлочинністю;
3) мирне врегулювання існуючих та запобігання потенційним конфліктам.
Вищенаведене доводить, що зацікавленість Євросоюзу андським регіоном постійно зростає. Завдяки вигідному торговельному та політичному партнерству обидва об'єднання зближуються з новими силами, проектами, перспективами.
Схожі статті
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.3. Координація інформаційної політики
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - РОЗДІЛ 3. СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ ПІВДЕННОЇ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.4. Основні сфери взаємодії РСАДПЗ та ЄС
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.4. Зовнішня політика МЕРКОСУР
Для повного осягнення діяльності організації необхідно розглянути її стосунки з третіми країнами. Серед країн Південної Америки найдинамічніше та...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.5. Перспективи та проблеми МЕРКОСУР
Дослідивши основні аспекти створення і діяльності МЕРКОСУР, можна дійти висновку, що на цьому етапі існують проблеми, від подолання яких залежатиме...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.1. Історія створення МЕРКОСУР
3.1. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР) Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.2. Співпраця в галузі торгівлі
Основними завданнями співробітництва в цій сфері є: - Усунення митних бар'єрів між країнами-членами РСАДПЗ. - Звільнення товарів національного...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.2. Цілі організації, її органи та інституції
3.2.2.1. Сутність основних завдань АГ та АСН Утворення Андської групи спричинялось потребою реорганізації наявних тоді господарських стосунків та...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3. Діяльність РСАДПЗ
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.3. Діяльність МЕРКОСУР
Діяльність МЕРКОСУР у галузі економіки та торгівлі. Стислий опис буму у взаємній торгівлі Латинської Америки в 90-х роках дасть змогу визначити...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.1. Економічна політика Ради
2.3.3.1. Економічна політика Ради Програмні документи РСАДПЗ акцентують увагу на політико-економічних питаннях розширення та прискорення...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.2.1. Сутність основних завдань АГ та АСН
3.2.2.1. Сутність основних завдань АГ та АСН Утворення Андської групи спричинялось потребою реорганізації наявних тоді господарських стосунків та...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2.1. Відносини АСН з МЕРКОСУР та НАФТА
Країни андського регіону давно зрозуміли значення їх єдності, більшої сили у випадку виступу блоком. З огляду на це й було розроблено спільну зовнішню...
-
2.3.1. Історична довідка У січні 1981 року, невдовзі після саміту Організації "Ісламська Конференція" (ОІК) в Саудівській Аравії, її лідери офіційно...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.3.3. Діяльність ГУУАМ
Пріоритетними завданнями співпраці в межах ГУУАМ можна визначити такі: - формування зони вільної торгівлі; - розбудову транспортно-енергетичних...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.2.5. Пріоритети співробітництва держав-членів у рамках ОЧЕС
Реальна діяльність ЧЕС лише розпочинається. На нечисленних самітах, що відбулися, було визначено такі пріоритетні цілі та завдання: - створити режим...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2. Стосунки з іншими інтеграційними об'єднаннями
Країни андського регіону давно зрозуміли значення їх єдності, більшої сили у випадку виступу блоком. З огляду на це й було розроблено спільну зовнішню...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.1. Внутрішня співпраця
3.2.3.1. Внутрішня співпраця Підвалини для тісної співпраці в межах угруповання заклала восьма зустріч на вищому рівні, що відбулась у Трухільо у Перу з...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3. Напрямки діяльності організації
3.2.3.1. Внутрішня співпраця Підвалини для тісної співпраці в межах угруповання заклала восьма зустріч на вищому рівні, що відбулась у Трухільо у Перу з...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.2.2. Основні органи організації
3.2.2.1. Сутність основних завдань АГ та АСН Утворення Андської групи спричинялось потребою реорганізації наявних тоді господарських стосунків та...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.1. Історична довідка
2.3.1. Історична довідка У січні 1981 року, невдовзі після саміту Організації "Ісламська Конференція" (ОІК) в Саудівській Аравії, її лідери офіційно...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.1.3. Третій етап (1989 рік - триває досі)
З глибокої кризи, якої зазнала Андська група (як і вся Латинська Америка) у 80-х роках, розпочався другий етап існування об'єднання. "План інтеграції...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.3.2.2. Організаційна структура ГУУАМ
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: - сприяння...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.3.2.1. Мета створення
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: - сприяння...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.3.2. Мета створення та організаційна структура ГУУАМ
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: - сприяння...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.2.7. Труднощі та перспективи розбудови ЧЕС
Згідно з Декларацією про Чорноморське економічне співробітництво, прийнятою на найвищому рівні, інтеграція між країнами регіону має розвиватись поетапно,...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.1.2. Цілі та організаційна структура МЕРКОСУР
Асунсьйонський договір був підписаний з метою створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором передбачається: - вільний рух товарів, послуг і...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 1.2.3. Структура та цілі організації
Статут ЧЕС був підписаний одинадцятьма державами - засновниками 5 червня 1998 року в Ялті [16]. Статут заклав необхідну правову базу для плідної...
-
Міжнародні організації - Кучик О. С - 2.3.3.6. РСАДПЗ та Ізраїль
Як зазначається в документах та деклараціях РСАДПЗ, "у сфері зовнішньої політики курс Ради є чітким, позбавленим будь-якої двозначності і непорозумінь....
Міжнародні організації - Кучик О. С - 3.2.3.2.2. Співпраця АСН з ЄС