Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу
Фондовий ринок - це механізм для укладення угод між тими, хто пропонує цінні папери, і тими, хто пропонує гроші. В операції купівлі-продажу на фондовому ринку продавцем вважається той, хто продає цінні папери, а покупцем - власник грошей. Цінний папір протистоїть грошам як особливий товар, випуск якого в обіг називається емісією.
Продавці цінних паперів (вони ж є і споживачами інвестиційного капіталу) називаються Емітентами, А покупці цінних паперів (вони ж є постачальниками інвестиційного капіталу і тримачами цінних паперів) - інвесторами. Емітент - лише перший продавець цінних паперів, котрий випускає їх для отримання грошей, необхідних йому для своєї діяльності. Він випускає цінні папери від свого імені і несе відповідальність за них. Але емітент може продати цінні папери не кінцевому тримачеві цінних паперів, а посереднику (перекупнику), котрий спочатку виступає як покупець, а потім - як продавець цінних паперів. А відтак поняття "емітент" і "продавець" збігаються лише на первинному ринку цінних паперів. На вторинному ринку, де відбувається їх перепродаж, ці поняття різні.
Єдиним джерелом інвестиційного капіталу є заощадження. Заощадження виникають, коли доходи підприємств, уряду й окремих громадян перевищують їхні витрати. Найбільшими постачальниками інвестиційного капіталу є індивідуальні заощадники. Особисті заощадження (у формі банківських депозитів, сертифікатів пенсійних фондів, облігацій державних позик, корпоративних цінних паперів, страхових полісів тощо) досягають 20-30 % всіх заощаджень.
Нефінансові корпорації є головними творцями інвестиційного фонду (приблизно 60 % у розвинутих країнах), але їхні заощадження в основному, набуваючи форми нерозподіленого прибутку й амортизаційних відрахувань, залишаються всередині корпорації. Фінансові потреби корпорацій, як правило, перевищують їхні заощадження. А тому на ринку інвестиційного капіталу підприємницький сектор виступає як чистий кінцевий позичальник-споживач інвестиційного капіталу. Державний сектор також звичайно виступає чистим позичальником.
За конституцією багатьох країн, місцеві органи влади можуть випускати цінні папери як для власних, так і для закордонних інвесторів. Вартість муніципальних цінних паперів визначається здатністю місцевих органів виплачувати відсотки і дотримуватися строків погашення боргу.
Інституціональними постачальниками інвестиційного капіталу є комерційні банки, траст-компанії, страхові і пенсійні фонди. Комерційні банки проводять фінансові операції в основному на грошовому ринку, де вони виступають покупцями і продавцями казначейських білетів та інших державних цінних паперів зі строком погашення не більше трьох років.
На ринку інвестиційного капіталу їхня роль не така значна. Банки можуть випускати свої акції. Траст-компанії виконують агентську функцію по управлінню і зберіганню індивідуальних портфелів цінних паперів, передачі акцій. Траст може бути опікуном корпоративних облігацій тощо. Інвестиційна діяльність страхових компаній і пенсійних фондів лежить у сфері високодоходних довгострокових цінних паперів. Страховий бізнес є величезним тримачем інституціональних заощаджень. Пенсійні фонди також є великими покупцями високодохідних державних і корпоративних цінних паперів, оскільки доход на інвестиції пенсійних фондів не обкладається податком.
Іноземний сектор (іноземні корпорації, уряди й окремі громадяни) може бути і чистим позичальником, і чистим заощадником щодо певної країни. Якщо іноземний сектор має від'ємний баланс руху капіталу з даною державою, то він по відношенню до неї є чистим кредитором, якщо баланс позитивний, - то чистим боржником.
Особливе місце на ринку займає центральний банк. Центральний банк випускає державні облігації, виплачує з них відсотки і погашає їх. Для управління урядовими депозитами центральний банк має особливий рахунок для вкладання надлишку урядових доходів у цінні папери (звичайно самого ж уряду).
Одним із завдань центрального банку є управління державним боргом: визначення властивостей облігацій, умов їхнього випуску, розміщення, зміна складу боргу.
Державний борг являє собою кумулятивний (за всі роки) дефіцит державного бюджету. Він складається з ринкових облігацій і неринкових облігацій.
Ринкові облігації:
■ казначейські векселі, котрі продаються Міністерством фінансів центрального банку за його заявкою. Строк їх погашення - до одного року;
■ казначейські ноти і казначейські облігації, які мають купони, на котрих вказано відсоток і дату їхньої виплати. Строк погашення - від 2 до 30 років.
Неринкові облігації:
■ заощаджені облігації та інші, котрі реєструються на ім'я тримача і не можуть бути продані. Заощаджені облігації можуть бути продані за номінальною вартістю в будь-який час, що робить їх високоліквідними.
Періодично уряд випускає облігації, які деноміновані в іноземній валюті для розміщення за кордоном. Основна мета таких випусків - забезпечити стабільність валютного курсу.
Керуючи державним боргом, центральний банк збирає і обробляє економічну інформацію, стежить за змінами попиту на цінні папери, рівнем відсотка і ліквідності на РЦП. Центральний банк піклується про умови маркетингу і розподіл облігацій, погоджуючи їх фондову політику з кредитно-грошовою і фіскальною.
Схожі статті
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 8.1. Сутність фондового ринку та ринку цінних паперів
Ключові поняття Міжнародний ринок цінних паперів; світовий фондовий ринок; інвестиційний капітал; фінансові інструменти; емітенти; інвестори; міжнародний...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 8. Міжнародний ринок цінних паперів
Ключові поняття Міжнародний ринок цінних паперів; світовий фондовий ринок; інвестиційний капітал; фінансові інструменти; емітенти; інвестори; міжнародний...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 5.1. Головні світові фінансові центри
Ключові поняття Світовий фінансовий центр; офшорні зони; класифікація офшорних центрів; "податкові гавані"; юрисдикції з "помірним" рівнем оподаткування;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 5. Світові фінансові центри
Ключові поняття Світовий фінансовий центр; офшорні зони; класифікація офшорних центрів; "податкові гавані"; юрисдикції з "помірним" рівнем оподаткування;...
-
Сукупність фінансових ринків та фінансових інститутів (установ), що функціонують у правовому й податковому середовищі міжнародного бізнесу, створюють...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 6.3. Урядове втручання в діяльність валютних ринків
Уряди можуть впливати на обмінний курс своїх валют: а) купуючи і продаючи на валютному ринку великі партії іноземної валюти; б) проводячи економічну...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Арбітражні операції
На валютному ринку зі спекулятивною метою здійснюються також арбітражні операції, тобто операції купівлі-продажу валюти з метою отримання прибутку. Від...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Валютні операції на умовах спот
На міжнародному валютному ринку укладаються різні види угод за конверсійними операціями. Конверсійні операції являють собою угоди, що укладаються на...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 6.2. Угоди на міжнародному валютному ринку
На міжнародному валютному ринку укладаються різні види угод за конверсійними операціями. Конверсійні операції являють собою угоди, що укладаються на...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 7.2. Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту
На умови отримання міжнародного кредиту впливають напрями використання кредитних ресурсів, характер суб'єктів кредитних відносин, рівень...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 7.1. Сутність міжнародного кредитного ринку
Ключові терміни Міжнародний ринок позичкових капіталів; міжнародний кредитний ринок; боргові зобов'язання; комерційний та фінансовий кредит; факторинг;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 7. Міжнародний кредитний ринок
Ключові терміни Міжнародний ринок позичкових капіталів; міжнародний кредитний ринок; боргові зобов'язання; комерційний та фінансовий кредит; факторинг;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 6.4. Ринок євровалют
Ринок євровалют (євроринок) є специфічним сектором валютного ринку. Якщо валютний ринок - це ринок, де здійснюється продаж і купівля валюти в країні її...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Режим валютного курсу в Україні
Вибір режиму валютного курсу в Україні після проголошення незалежності в серпні 1991 р. став центральним елементом її економічної політики, одним з...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 1.1. Сутність валюти та валютного курсу
Глава 1. Валюта та валютні курси Ключові поняття Валюта; національна валюта; іноземна валюта; резервна валюта; міжнародна валюта; валютний курс;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Інвестиційний капітал
Термін "інвестиції" має декілька значень. Найбільш загальне - це визначення інвестицій як використання грошей з метою отримання доходу або нарощування...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 2.5. Конвертованість національної валюти
Валютний ринок реагує на стан платіжного балансу зміною курсу валюти. Звичайно після офіційного повідомлення про зростаючий дефіцит поточного балансу...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Суть і основні риси офшорних зон
Суть і основні риси офшорних зон Серед фінансових центрів виділяють офшорні зони. Офшорні зони - це поза національні фінансові центри, які здійснюють...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 7.4. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються
Один з каналів руху світових фінансових потоків є перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, метою...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 7.3. Ринок єврокредитів
Ринок єврокредиту є важливим джерелом позичкових коштів. Банки надають коротко-, середню - та довгострокові кредити в євровалютах. Використання євровалют...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 6.1. Сутність міжнародного валютного ринку
Глава 6. Міжнародний валютний ринок Ключові поняття Міжнародний валютний ринок; конверсійні операції; ринок спот; курс спот; спред; форвардний ринок;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 6. Міжнародний валютний ринок
Глава 6. Міжнародний валютний ринок Ключові поняття Міжнародний валютний ринок; конверсійні операції; ринок спот; курс спот; спред; форвардний ринок;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Розділ 3. Міжнародні фінансові ринки
Глава 6. Міжнародний валютний ринок Ключові поняття Міжнародний валютний ринок; конверсійні операції; ринок спот; курс спот; спред; форвардний ринок;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 5.2. Офшорні зони в системі світових фінансових центрів
Суть і основні риси офшорних зон Серед фінансових центрів виділяють офшорні зони. Офшорні зони - це поза національні фінансові центри, які здійснюють...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 2.2. Міжнародні розрахунки
Основною формою валютних відносин є міжнародні розрахунки, які проводяться з міжнародних операцій (комерційних і некомерційних платежів) і відображаються...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 1. Валюта та валютні курси
Глава 1. Валюта та валютні курси Ключові поняття Валюта; національна валюта; іноземна валюта; резервна валюта; міжнародна валюта; валютний курс;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Спекулятивні валютні операції
Спекулятивні операції здійснюються на ринку спот і строковому ринку. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких...
-
Глава 1. Валюта та валютні курси Ключові поняття Валюта; національна валюта; іноземна валюта; резервна валюта; міжнародна валюта; валютний курс;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 1.3. Крос-курс та тристоронній арбітраж
Кожна валюта має не один валютний курс, а стільки, скільки існує валют. Обмінні курси валют, маючи різне числове вираження, взаємопов'язані і становлять...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 2.3. Платіжний баланс та його структура
Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світо-господарських зв'язків здійснюється на підставі платіжного балансу. Функціонально...
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу