Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.6. Дивідендна політика корпорації
Дивідендна політика корпорації прямо пов'язана, з одного боку, з політикою фінансування її діяльності, а з другого - з оцінкою акціонерами діяльності фірми з тим, щоб визначити, як дивідендні виплати впливають на добробут акціонерів і на вартість фірми.
Одним із джерел фінансування корпорації є рефінансований прибуток. Оскільки відсоток прибутку, виплачуваний акціонерам готівкою у вигляді дивіденду (показник дивідендного виходу), зменшує обсяг рефінансованого прибутку, вирішення про виплату дивідендів є в той же час рішенням про фінансування. Рефінансування прибутку визначає можливість розподілу прибутку (за величиною і за строками) між акціонерами у формі дивідендів.
Як же можуть бути погоджені інвестиційні рішення з рішеннями про виплату дивідендів в інтересах акціонерів і зміцнення становища фірми на фінансових ринках?
Існує дві точки зору з приводу дивідендної політики корпорації: 1) пасивна роль дивідендної політики в забезпеченні добробуту акціонерів і впливу на вартість фірми; 2) активна роль дивідендної політики.
При пасивній ролі дивідендів, показник дивідендного виходу не впливає на добробут акціонерів і вартість фірми. Якщо дивідендна політика розглядається тільки як рішення про фінансування, то виплаті дивідендів відводиться місце пасивного залишку. Величина дивідендного виходу змінюватиметься від періоду до періоду відповідно з коливанням кількості прийнятних, з точки зору фірми, інвестиційних проектів. Якщо у фірми буде багато можливостей для інвестування, то дивідендний вихід, можливо, дорівнюватиме 0. І навпаки, якщо фірма не має можливостей для вигідного вкладення коштів, то дивідендний вихід може дорівнювати 100 %. Таким чином, значення дивідендного виходу залежить від сприятливих можливостей для інвестування коштів і може коливатись в межах 0-100 %.
Згідно з першою точкою зору, інвестори самі своїми діями самостійно приймають рішення про свої дивіденди. Ці рішення є досконалими замінниками корпоративних дивідендів, тобто дивідендні виплати можуть компенсуватися іншими засобами фінансування. Якщо виплачені дивіденди будуть нижчі від очікуваних, то акціонери можуть продати частину своїх акцій, щоб отримати бажану кількість коштів. Якщо дивіденди перебільшили очікування, то інвестори можуть витратити їх на купівлю нових акцій компанії. Таким чином, інвестори можуть регулювати свій доход незалежно від дивідендної політики корпорації.
Згідно з іншою точкою зору, дивіденди відіграють активну роль. Інвесторам може бути неоднаково, одержать вони свій доход у формі дивідендів, чи в формі продажу акцій. Для них дивіденди є основним критерієм оцінювання акцій. Оскільки дивіденди належать до різновидності поточного доходу, а перспектива одержання інших доходів з капіталу відсунена на майбутнє, тому виплата дивідендів компанією дає інвесторам відчуття визначеності. За інших однакових обставин вони готові заплатити вищу ціну за акції, що дають право на отримання поточного дивіденду. Практика дає достатню кількість прикладів того, що інвестори вважають за краще не приймати рішення про дивіденди самостійно, а отримати реальний доход безпосередньо від компанії.
Активна роль дивідендів проявляється і в тому, що в умовах недосконалості ринку фінансової інформації фірми використовують підвищення дивідендів з тим, щоб повідомити як про очікувані зміни в тенденціях зростання рентабельності, так і про те, що вартість акцій не відображає належною мірою стану справ і перспектив розвитку фірми. Відповідно і вартість акцій може реагувати на цю зміну дивідендів і зрости.
Для того щоб виплата більш високих дивідендів, ніж це продиктовано обсягом коштів, які залишаються після фінансування прибуткових інвестиційних проектів, була виправдана, необхідно, щоб інвестори віддавали перевагу дивідендам.
Розроблюючи дивідендну політику, корпорація бере до уваги багато різних критеріїв і аналізує ряд чинників, від яких залежить успіх дивідендної політики. Насамперед фінансовий менеджер повинен оцінити фінансові потреби фірми і джерела коштів, проаналізувати чинники, які впливають на стан грошових залишків компанії: можливість довгострокових інвестицій, збільшення запасів і обсягу дебіторської заборгованості тощо. Він повинен включити в аналіз прогнозування можливого ризику і перспектив розвитку фірми на розумну кількість років і, виходячи з цього, визначити здатність фірми підтримувати стабільний рівень дивідендів і можливість регулярної їх виплати.
Рішення про виплату дивідендів залежить від стану ліквідності компанії і передбачуваного її використання. Чим більша ліквідність фірми, тим вища її здатність виплачувати дивіденди. Якщо запас ліквідності недостатній для виплати дивідендів на очікуваному рівні, то фірма повинна знайти можливість отримати позикові кошти: одержати кредит або вийти на ринок капіталу з пакетом своїх облігацій. Чим більше у фірмі можливостей залучити позикові кошти, тим ширші її можливості щодо виплати дивідендів і менше занепокоєння про вплив, котрий справляє виплата готівкою дивідендів на ліквідність фірми.
Проводячи дивідендну політику, компанія використовує інформаційний ефект дивідендних виплат, вирішуючи питання про те, яку саме інформацію про існуючі дивіденди і про їхні зміни вона хотіла б розповсюдити.
Рішення щодо дивідендів не завжди можуть бути достатньо обгрунтовані, але багато керівників корпорацій вважають, що дивідендні виплати впливають на вартість акцій, і будують свою діяльність, надаючи великого значення питанням, пов'язаним з виплатою дивідендів. Фірма, погоджуючи інтереси нагромадження з виплатою дивідендів в умовах обмеженості коштів, може виплатити дивіденди, а на цілі накопичення випустити нові акції. Такий варіант дивідендної політики застосовується досить часто. Однак при цьому фінансовий менеджер повинен стежити за тим, щоб випуск нових акцій як джерело дивідендних виплат не призвів до розмивання контрольного пакету акцій. Це з одного боку. З іншого боку, він повинен мати на увазі можливість перетягування акціонерів конкуруючими фірмами, якщо дивідендний вихід буде зменшено.
Крім відсоткового показника дивідендного виходу, інвесторів цікавить стабільність дивідендів не лише тому, що вони одержують стабільний доход, а й тому, що, за однакових інших умов, ціна акцій буде вищою, якщо вона забезпечує одержання стабільного поточного дивіденду протягом деякого періоду. Підтримуючи стабільність виплати дивідендів, фірма може впливати на позитивне відношення фондового ринку до її акцій.
Одним з варіантів дивідендної політики може бути виплата дивідендів новими акціями, тобто шляхом передачі акціонерам акцій додаткової емісії. Компанія може вдатися до використання такого варіанта у випадку, якщо вона хоче заощадити гроші, що є в її розпорядженні.
Фірма може збільшити реальний рівень дивідендних виплат акціонерам і залучити нових інвесторів шляхом роздрібнення акцій. Наприклад, компанія може провести роздрібнення акцій у відношенні 2 : 1 і встановити відсоткову ставку на рівні 1,20 дол. на одну акцію. До роздрібнення акціонер, що володіє 100 акціями компанії, за дивідендної ставки 2 дол. на акцію отримав 200 дол. за рік. Після роздрібнення цей же акціонер став власником 200 акцій, і його дивіденди становили 240 дол. за рік.
Оголошення про виплату дивідендів акціями або роздрібнення акцій має інформаційний ефект, котрий полягає в тому, що формується думка про сприятливі прогнози керівництва фірми стосовно стану справ у майбутньому і тягне за собою найчастіше підвищення вартості акцій компаній, які оголосили про виплату дивідендів акціями або роздрібнення акцій. Але тривалість такого ефекту врешті-решт залежить від реального збільшення прибутку фірми.
Ще одним з елементів дивідендної політики фірми є викуп акцій на вторинному ринку з метою вилучити їх з обігу. Звичайно викуп акцій є сигналом для ринку про низьку оцінку акцій фірми, що спонукає ринок до переоцінювання їхньої вартості. Викуп акцій як один з елементів дивідендної політики особливо зручний у ситуації, коли фірма має значний обсяг коштів, який необхідно розмістити.
Схожі статті
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Визначення ринкової вартості акції
Акція має номінальну і ринкову вартості (ціни). Номінальна ціна - це ціна, визначена на акції. Ринкова ціна, або курс акції, - це ціна, за котрою акція...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.5. Фінансування міжнародної торгівлі
Міжнародні фінансові відносини з торговельних операцій складніші, аніж внутрішньо-національні, і відрізняються в частині використовуваних коштів і...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Міжнародний ринок акцій
Міжнародний ринок титулів власності поділяється на ринок акцій, на який припадає близько 80 % усіх нових міжнародних розміщень титулів власності, та...
-
Так само, як і при купівлі акцій, кожний інвестор повинен мати стратегію поведінки у випадку продажу своїх акцій. Перший принцип продавця Грунтується на...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.2. Управління портфелем зарубіжних цінних паперів
Останнім часом зріс інтерес до міжнародних портфельних інвестицій. ТНК збільшили випуск цінних паперів, а також цінних паперів зарубіжних філій на...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.1. Капітальне бюджетування
Ключові поняття Капітальне бюджетування; чиста поточна вартість; диверсифікація портфеля зарубіжних цінних паперів; міжнародні взаємні фонди; пасивне та...
-
Ключові поняття Капітальне бюджетування; чиста поточна вартість; диверсифікація портфеля зарубіжних цінних паперів; міжнародні взаємні фонди; пасивне та...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - А. Принципи формування портфеля акцій інвестора
Враховуючи фазу циклу і виходячи з прогнозів тенденцій зміни ринку цінних паперів (індексів Доу-Джонса чи інших), інвестор повинен під час формування...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.4. Транснаціональне фінансування
Одним із завдань фінансового менеджменту ТНК є вилучення коштів для фінансування зарубіжних філій. Фінансування ТНК залежно від мети може бути...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 8.4. Міжнародний ринок титулів власності
Міжнародний ринок титулів власності поділяється на ринок акцій, на який припадає близько 80 % усіх нових міжнародних розміщень титулів власності, та...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Суть і основні риси офшорних зон
Суть і основні риси офшорних зон Серед фінансових центрів виділяють офшорні зони. Офшорні зони - це поза національні фінансові центри, які здійснюють...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Спекулятивні валютні операції
Спекулятивні операції здійснюються на ринку спот і строковому ринку. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 10.1. Втеча від податків та ухилення від них
Ключові поняття Втеча від податків; ухилення від податків; запобігання втечі та ухиленню від податків; офшорні центри; анти офшорне регулювання:...
-
Ключові поняття Втеча від податків; ухилення від податків; запобігання втечі та ухиленню від податків; офшорні центри; анти офшорне регулювання:...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Визначення вартості облігації
Ціни облігацій визначаються п'ятьма основними моментами: O рівнем позичкового відсотка; O кредитним рейтингом емітента; O строком до погашення; O...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Валютні опціони
Валютний опціон - це контракт, що засвідчує право його покупця, але не зобов'язує його купити або продати стандартну суму іноземної валюти на визначених...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 8.2. Етапи й тенденції розвитку світового фондового ринку
Розвиток світових фондових ринків пройшов 4 етапи. Перший етап Охоплює період 1860-1914 рр. На цьому етапі бурхливо розвиваються національні фондові...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.3. Чинна капітальна політика
Чинна капітальна політика - це управління активами і пасивами міжнародної фірми на короткостроковий період, тобто управління оборотним капіталом....
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Інвестиційний капітал
Термін "інвестиції" має декілька значень. Найбільш загальне - це визначення інвестицій як використання грошей з метою отримання доходу або нарощування...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 8.6. Міжнародний ринок фінансових деривативів
За останні три десятиліття на фінансових ринках з'явилося багато нових фінансових інструментів, які отримали назву похідних цінних паперів, або...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 6.4. Ринок євровалют
Ринок євровалют (євроринок) є специфічним сектором валютного ринку. Якщо валютний ринок - це ринок, де здійснюється продаж і купівля валюти в країні її...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Збирання і накопичення інформації
Розпізнавання має важливе значення в інформуванні правоохоронних органів про здійснення злочину відмивання грошей. Ефективність процедури розпізнавання...
-
Розпізнавання має важливе значення в інформуванні правоохоронних органів про здійснення злочину відмивання грошей. Ефективність процедури розпізнавання...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - В. Способи відмивання грошей у стадії інтеграції
Після успішного маскування "брудних" грошей, найчастіше з використанням різноманітних технологій, виконавець, який займається легалізацією доходів від...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Б. Способи відмивання грошей на стадії маскування
Ці способи мають пряме призначення - сховати сліди походження злочинного прибутку і забезпечити анонімність володарю "брудних" грошей. Один з...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 5.2. Офшорні зони в системі світових фінансових центрів
Суть і основні риси офшорних зон Серед фінансових центрів виділяють офшорні зони. Офшорні зони - це поза національні фінансові центри, які здійснюють...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Глава 1. Валюта та валютні курси
Глава 1. Валюта та валютні курси Ключові поняття Валюта; національна валюта; іноземна валюта; резервна валюта; міжнародна валюта; валютний курс;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 1.4. Види валютних курсів залежно від ступеня гнучкості
У міжнародній практиці використовують такі основні режими валютних курсів: фіксовані, плаваючі (гнучкі), компромісні. Режим фіксованих валютних курсів -...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 1.1. Сутність валюти та валютного курсу
Глава 1. Валюта та валютні курси Ключові поняття Валюта; національна валюта; іноземна валюта; резервна валюта; міжнародна валюта; валютний курс;...
-
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - Арбітражні операції
На валютному ринку зі спекулятивною метою здійснюються також арбітражні операції, тобто операції купівлі-продажу валюти з метою отримання прибутку. Від...
Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г. - 13.6. Дивідендна політика корпорації