Митна справа - Дубініна А. А. - 4.3. Сертифікація товарів та верифікація сертифікатів при митному оформленні

Практика світової сертифікації свідчить, що регулювання її державою існує в усіх країнах світу, і чим більш розвинута економіка держави, тим складніше система державного регулювання. В Україні, як і в більшості країн світу, проектування, підготовка до виробництва, виготовлення багатьох видів продукції існують під контролем державних органів. По-перше, це відноситься до харчових продуктів, лікарських засобів, миючих засобів, електропобутових товарів, тим самим створюються визначені гарантії якості та безпеки вітчизняної продукції. Експерти Всесвітнього банку в результаті переговорів та всебічного аналізу інформації признали українську систему сертифікації відповідною до принципів ГАТТ/СОТ.

Для усунення торгових бар'єрів, подолання технічної ізоляції України Держстандарт активно працює в міжнародних організаціях зі стандартизації, встановлює двосторонні сприятливі для України відносини з більш ніж 40 країнами світу щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності. У зв' язку з цим територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації, акредитовані як органи в Системі УкрСЕПРО, можуть видавати свідоцтво про визнання сертифіката з зазначеними країнами СНД. Рішення про можливість видачі свідоцтва про визнання сертифіката, зареєстрованого в національних системах сертифікації зазначених держав, повинно прийматися на підставі перевірки:

O наявності реєстраційних номерів органу з сертифікації, що видав сертифікат, та акредитованих випробувальних лабораторій, що провели випробування з метою сертифікації;

O відповідності позначень та назв нормативних документів, зазначених у сертифікаті, позначенням та назвам нормативних документів, які наведені в Переліку продукції, що підлягає обов' язковій сертифікації в Україні.

Головним вітчизняним документом, що став основою Української системи сертифікації є Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію", яким визначено Держстандарт національним органом з сертифікації. Дія Декрету поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності.

Державні стандарти містять обов' язкові та рекомендовані вимоги до продукції. До обов' язкових належать вимоги стосовно безпеки продукції для життя та здоров' я громадян, охорони навколишнього середовища, техніки безпеки і гігієни праці, метрологічних норм та правил, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань. Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню усіма підприємствами (ст. 5 декрету). Статтею 18 декрету наголошується, що імпортовані товари мають супроводжуватися сертифікатом, який засвідчує їхню відповідність обов' язковим вимогам нормативних документів, що діють в Україні. Разом з цим підкреслюється, що іноземний сертифікат має бути визнаний уповноваженим на те органом з сертифікації України. Обов' язковій сертифікації не підлягають товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, у разі розміщення на митних ліцензійних складах, а також майно, що тимчасово ввозиться в Україну.

Порядок ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов' язковій сертифікації, запроваджується наказом Держстандарту. Він застосовується до продукції, що імпортується та включена до відповідного переліку товарів, розробленого Держстандартом та є об' єктом купівлі-продажу або обміну.

Об'єктами сертифікації є:

O продукція, яка ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам або відповідає аналогічному продукту;

O яка ввозиться в Україну і не відповідає чинним в Україні нормативним документам, але має позитивний висновок санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України. Обов'язково сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність обов' язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки життя, здоров' я людей та охорони довкілля.

Усі роботи з сертифікацією проводяться з заявником на договірних підставах. Для проведення сертифікації продукції в Системі УкрСЕПРО заявник подає до акредитованого органу заявку та митну декларацію МД-2 з відміткою митниці - для імпортної продукції. Якщо на сертифікацію заявляється імпортна продукція, яка не відповідає вимогам чинних стандартів, у реквізиті заявки зазначається код продукції за УКТ ЗЕД. Код УКТ ЗЕД переноситься заявником в заявку з ВМД. Термін від розгляду заявки до прийняття рішення повинен бути не більше 15-ти днів.

Сертифікація товарів проводиться за наступною схемою рисунок 4.1.

Документами, що засвідчують відповідність характеристик товару нормам Держстандарту та надають право ва випуск товару у вільний обіг в Україні, є сертифікат відповідності (додаток 9) або свідоцтво про визнання (додаток 10). Сертифікат відповідності видається на імпортовані товари у разі проведення випробувань органами Держстандарту України. Якщо іноземний сертифікат що надійшов разом з імпортованою партією товару в Україні визнається то Держстандарт видає відповідне свідоцтво про визнання такого сертифіката.

схема сертифікації товарів

Постановою Кабінету Міністрів України у 1997 році введено в дію Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають в Україні та є предметом купівлі-продажу або обміну. Зазначений Порядок не поширюється на імпортні товари (продукцію), які ввозяться:

O як подарунки;

O як гуманітарна та технічна допомога;

O як інвестиція до статутного фонду суб' єктів підприємницької діяльності України;

O як виставкове майно;

O в режимі реімпорту;

O для розміщення на митних ліцензійних складах;

O в режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Підставою для проведення митного оформлення імпортованої партії товару, що підлягає обов' язковій сертифікації в Україні, для вільного використання на внутрішньому ринку е поданий до митниці сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (в окремих випадках можна подати до митного органу копію сертифіката). Дія зазначених документів Держстандарту як підстави для митного оформлення поширюється на партію товару, яка надходить на адресу одного одержувача-імпортера за одним товарно-транспортним документом. У разі відмови органу Держстандарту у видачі сертифіката відповідності на імпортовану партію товару або невизнання іноземного сертифіката, товар має бути вивезений за межі України.

Окремим законодавчим актом в Україні введено обов' язкову сертифікацію товарів 1-24 груп УКТ ЗЕД, де визначено, що "підставою для переміщення через митний кордон України продукції 1-24 груп УКТ ЗЕД є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката" (Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції").

Органи системи УкрСЕПРО поряд з сертифікацією також займаються і визначенням країни походження товарів. Термін "країна походження товарів" Означає державу в якій товар був повністю вироблений, або підданий достатній переробці. Згідно зі ст. 276-277 МКУ країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Країна походження є однією з трьох основних, поряд з кодом товару і митною вартістю товару, характеристик, на яких базується застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Щодо значення країни походження для застосування тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то згідно з Законом України від 05.02.92 р. № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" ввізне мито є диференційованим:

O до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

O до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб' єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

O до решти товарів та інших предметів застосовуються повні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України. Також вирішальне значення визначення країни походження для тарифного та нетарифного регулювання має при застосуванні спеціальних заходів відповідно до Законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Вважаються повністю виробленими в даній країні наступні товари (ст. 278 МКУ):

1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8.

Товар вважається походженням із країни експорту тільки в разі, якщо він закуповується виключно у підприємства, фірми, зареєстрованих у належному порядку в країні експорту і імпортується шляхом прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту. Вимогам прямого відвантаження відповідають також товари які транспортуються через територію однієї або декількох країн в наслідок географічних транспортних, технічних або економічних причин, а також при тимчасовому їх ввозі або складуванні на території цих країн за умовою знаходження товарів в режимі транзиту.

Для визначення країни походження товару треба знати критерії достатньої переробки, характерні для товарів. Термін "критерій достатньої переробки" - один із принципів визначення країни походження товару, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві чи більше країни, уважається таким, що походить із країни, в якій він був підданий останній істотній переробці, достатній для надання товарові його характерних властивостей.

Критерій достатньої переробки визначається: o правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

O або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки;

O або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми (перелік таких виробничих та технологічних операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України).

У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн встановлюються та застосовуються з дотриманням вимог МКУ в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

O операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

O операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

O прості складальні операції;

O змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

O комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

O забій тварин.

Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання Сертифіката про походження Такого товару (ст. 282 МКУ).

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

O на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

O на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

O якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

O у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України" затверджено перелік країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю та перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму при ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів походженням з яких застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

Підтвердженням походження товарів, які ввозяться на митну територію України, з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, є сертифікат про походження товарів, виданий згідно з правилами відповідної міжнародної угоди.

Щодо товарів, які імпортуються з країн, з якими укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму підтвердження походження здійснюється на основі товаросупровідних документів, маркування та інших документів, що можуть підтверджувати походження товарів.

Країна походження товару заявляється митному органу шляхом подання вантажної митної декларації під час переміщення товару через митний кордон України. Для підтвердження відомостей про заявлену декларантом країну походження товару лри ввезенні товарів на митну територію України необхідне подання митному органу сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару. За відсутності сертифіката про походження товару до оформлення приймається декларація про походження товару, яка являє собою заяву (на комерційному рахунку або іншому документі, що стосується товару) про країну походження товару, зроблену виробником, продавцем або особою, що переміщує товар, і засвідчену цими особами або вповноваженим органом, що видає сертифікати.

За відсутності сертифіката про походження товару, якщо в документах, що подаються для митного оформлення товару, існують розбіжності у відомостях про країну походження товару або декларантом у результаті проведення ідентифікаційного огляду товару встновлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат і додаткові відомості.

Для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару можуть використовуватися додаткові відомості про країну походження, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах відповідності, якості, фітосанітарному, ветеринарному тощо, митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках експертиз митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару, зокрема, в письмових поясненнях органу, яким видано сертифікат, або експортера (виробника) товару про причину розбіжностей у відомостях про походження товару.

За відсутності додаткових відомостей або пояснень причини розбіжностей у відомостях про походження товару країна походження товару визначається як невідома. У такому разі товари, країну походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг за умови сплати мита за повними ставками.

У разі вивезення товару з митної території України країна його походження визначається на підставі даних сертифіката, виданого органом, уповноваженим видавати сертифікати про походження товару з України, якщо необхідність подання сертифіката митним органам передбачено національними правилами країни ввезення чи міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. При цьому країна походження товару визначається з урахуванням таких умов:

O при експорті товарів у країни, з якими укладено угоди про вільну торгівлю або інші торговельно-економічні угоди, що обумовлюють правила визначення країни походження товарів, застосовуються правила, передбачені цими угодами;

O при експорті товарів у країни, з якими не укладено угоди та не встановлено правила визначення країни походження товарів, застосовуються правила, визнані в міжнародній торгівлі.

Повноваження видачі сертифікатів про походження товару з України надано Торгово-промисловій палаті.

Сертифікат про походження товару, згідно зі ст. 283 МКУ, повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:

O письмову заяву експортера про країну походження товару;

O письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених МКУ, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Для підтвердження походження товарів у зовнішньоекономічній діяльності застосовуються такі форми сертифікатів:

O сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - при експорті товарів українського походження до країн, з якими не обумовлено правил визначення країни походження;

O сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - при експорті товарів українського походження до країн СНД, якщо не виконується якась із умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів СНД від 30. 11.00 p.;

O преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - при експорті товарів українського походження до країн СНД, якщо задовольняються умови Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.00 p. (додаток 11);

O преференційний (пільговий) сертифікат форми "A" ("Sertificate of origin") (англійською мовою) - на товари, які підпадають під преференційний режим у рамках Генеральної Системи Преференцій для країн ЄС, Чехії, Словаччини, Японії, СШ А;

O сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILEPRODUCTS) (англійською мовою) - при експорті текстильних виробів українського походження до країн ЄС відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною та ЄС;

O сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою) - при експорті металопродукції до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством по вугіллю та сталі щодо торгівлі деякими сталеливарними виробами;

O преференційний (пільговий) сертифікат форми EUR (англійською мовою) - для товарів, що оформляються на виконання відповідних угод між Україною та країнами Балтії;

O преференційний (пільговий) сертифікат форми EUR, серія М (англійською мовою) - для експорту в Республіку Македонія згідно з положенням Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною. Сертифікат про походження товару має однозначно свідчити про те,

Що зазначений товар походить з відповідної країни і подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, необхідними для митного оформлення (додаток 12). ДМСУ своїми листами доводить зразки сертифікатів походження, підписів уповноважених осіб і печаток, якими засвідчуються дані сертифікати. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений компетентними органами дублікат.

Метою верифікації сертифікатів про походження товарів з України, як правило, є встановлення визначення країни походження та застосування пільгових або повних ставок ввізного мита до товарів що імпортуються в країну. В Україні функцію по верифікації сертифікатів про походження з України покладена на ДМСУ. У ДМСУ функція щодо здійснення верифікації сертифікатів покладена на Управління тарифного регулювання.

Органи, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов' язані за запитом митних органів надавати їм необхідну інформацію, пов' язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України (ст. 315 МКУ). З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть затребувати у підприємств - виробників товарів документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов' язаної з таким виробництвом ст. 316 МКУ). Порядок надання зразків товарів та документації, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Верифікація сертифікатів про походження товарів з України - Комплекс адміністративно-правових заходів, спрямованих на встановлення достовірності документа (сертифікату), що підтверджує українське походження товарів. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється на підставі запитів митних органів зарубіжних країн або за ініціативою ДМСУ. Верифікація сертифікатів може здійснюватися у формах перевірки сертифіката на автентичність (справжність) та перевірки правильності даних, внесених до сертифіката, зокрема, критерію походження товару.

1. Перевірка сертифіката на автентичність здійснюється шляхом:

O отримання відповідної інформації від ТПП України;

O встановлення на підставі даних ТПП достовірності видачі сертифіката;

O порівняння даних, внесених у графи сертифіката, з даними ТПП;

O проведення, у разі потреби, експертизи бланка сертифіката, відбитку печатки та підпису уповноваженої особи ТПП.

2. Перевірка правильності даних, внесених до сертифіката, здійснюється шляхом:

O встановлення належного застосування правил визначення країни походження, які діють у країні ввезення;

O експертизи критерію походження, який зазначено в сертифікаті;

O установлення достовірності іншої інформації, що міститься в сертифікаті;

O порівняння товару (або його фотокопії), надісланого митним органом зарубіжної країни, з товаром, ідентичним тому, на який видавався сертифікат.

У разі потреби для проведення перевірки сертифікатів можуть бути залучені спеціалісти та експерти сторонніх підприємств, організацій та установ. За результатами перевірки складається акт перевірки сертифіката про походження товарів з України, на підставі якого ДМСУ надсилає повідомлення митному органу зарубіжної країни. У разі виявлення недостовірності даних, внесених до сертифіката, ДМСУ виходить з пропозицією до ТПП України про анулювання сертифіката та надсилає відповідне повідомлення митному органу зарубіжної країни. Уся інформація щодо здійсненої перевірки сертифіката про походження є конфіденційною і може використовуватися тільки з метою митного контролю.

Якщо митними органами під час перевірок сертифікатів виявлено факти грубих порушень (надання неправдивих даних, підробки документів та інше) з боку суб' єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призвели до ускладнення умов експорту українських товарів, ДМСУ інформує про це правоохоронні органи і виходить з пропозицією до Мінекономіки щодо застосування до цього суб' єкта санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

До органів, уповноважених видавати сертифікати про походження товарів з України, законодавець відносить ТПП.



Схожі статті




Митна справа - Дубініна А. А. - 4.3. Сертифікація товарів та верифікація сертифікатів при митному оформленні

Предыдущая | Следующая