Місцеві фінанси - Сунцова О. О. - Трансферти

Міжбюджетні трансферти від уряду місцевим органам влади складають значну частину бюджету більшості міст. Надзвичайно важливе існування виваженої системи визначення та розрахунку міжбюджетних трансфертів. Система не може бути досконалою, доки формула і її застосування не стане надбанням громадськості і буде ретельно перевірятись і оскаржуватись місцевими органами влади чи громадянами. Отримання і виплата коштів підлягають ретельному обліку і мають бути прозорими. Часті скарги з боку місцевих органів влади (в унітарних системах) означають, що уряд перевіряє належність фінансування і потім перераховує кошти місцевим органам влади. Має існувати чітка система збору і обліку перерозподілених доходів на місцевому рівні. Міжфондові трансферти (платежі) часто відбуваються протягом виконання бюджету, але це, як правило, звичайні операції, які дещо відрізняються від великих міжбюджетних трансфертів.

Резервні фонди

Це суми, які відкладає уряд для виходу з особливих (надзвичайних) ситуацій. Ступінь законності їх заснування визначає те, яким чином вони використовуються під час виконання бюджету.

Найбільш поширені типи резервних фондів:

1. Резервний фонд для непередбачених видатків. Як правило, закладається в законі про річний бюджет з визначеною метою, наприклад, для фінансування незапланованих подій, таких як подолання наслідків природних катакліз-мів. Такий фонд складає 1%-3% від суми загального фонду (в Україні сума загального фонду не може перевищувати один відсоток видатків загального фонду). За умови належного заснування, вони встановлюють мету, згідно якій витрачаються кошти.

2. Фонд на чорний день.(про всяк випадок). Як правило, засновується як спеціальний фонд і існує за межами закону про річний бюджет. Це фінансовий резерв уряду для боротьби з непередбаченими обставинами, такими як різкий економічний спад, що призводить до падіння рівня надходжень, чи фінансова криза. Використання фінансових ресурсів цього фонду вимагає законодавчого ухвалення. Але за певних обставин, уряд може отримати деякий обмежений доступ до такого фонду.

3. Невизначене призначення. Не відноситься до резервного фонду, але згадується саме тут. Це спеціальні фонди закріплені за вищим посадовцем чи керівником бюджету протягом бюджетного процесу з повною свободою користування цими фондами. Чіткий облік цих фондів не ведеться, на відміну від прикладів вище, що потенційно може сприяти зловживанням коштами цього фонду.

За умови належного управління, резервні фонди ведуться як окремі рахунки в казначейській системі рахунків. Ведення цих фондів на окремих рахунках комерційних банків вважається неприйнятною практикою. При використанні коштів, вони, як правило, записуються як міжфондові трансферти в загальний фонд, де вони надаються відповідній бюджетній організації, яка може нести відповідальність за фактичні видатки. Кошториси і плани видатків організацій коригуються через повноваження органу влади для збереження балансу бюджету. Як правило, вимагаються документальні підтвердження і обгрунтування трансфертів та видатків. Отже:

- Політичні рішення приймаються під час виконання бюджету для подолання непередбачених обставин, деякі з яких можуть стати причиною внесення значних змін до бюджету.

- Має існувати відповідна нормативно-правова база в законодавстві про бюджетну систему для вирішення проблем реалізації бюджету, коли вони виникають.

- Бюджет, який базується на макроекономічних показниках і занижених оцінках прибутків завжди зробить процес переміщення коштів під час виконання бюджету більш керованим.



Схожі статті




Місцеві фінанси - Сунцова О. О. - Трансферти

Предыдущая | Следующая