Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Міжнародна конкурентоспроможність і політика екологічного регулювання
Сьогодні цілком закономірно виникають питання щодо того, чи можуть спроби окремих країн покращити якість життя спотворювати структуру міжнародної торгівлі. Зокрема, вважається, що оскільки Сполучені Штати є більш сутяжницькою країною порівняно з іншими країнами, то американські компанії зазнають відносно високих регуляторних витрат, які завдають шкоду їх міжнародній конкурентоспроможності, причому більша частина вартості соціального регулювання у США пов'язується з екологічною політикою.
Так, з початку 1960-х років уряд США почав приділяти все більшу увагу різноманітним аспектам якості життя свого населення, зокрема умовам виробництва товарів і послуг, впливу виробництва на суспільство, фізичним характеристикам продукції. Як результат, відповідне державне регулювання спрямовувалося на забезпечення виробництва більш безпечної продукції кращої якості, зменшення забруднення, поліпшення умов праці, а також вирівнювання можливостей. І хоча цілі такого регулювання взагалі визнавались як прийнятні, було очевидно, що вони значно збільшували витрати і ціни підприємств, оскільки вартість природоохоронного обладнання сягнула мільйонів доларів.
На початку 1990-х років Сполучені Штати, Канада і Мексика уклали Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (NAFTA), метою якої було усунення взаємних торговельних бар'єрів. Проте екологічні активісти у цих країнах висловлювали занепокоєння тим, що ця угода стимулюватиме багато американських компаній-забруднювачів переносити своє виробництво у Мексику, де екологічні вимоги вважалися менш суворими. Вони також вважали, що конкуренція за інвестиції між країнами зони вільної торгівлі може призвести екологічні стандарти до найнижчого загального знаменника. Деякі екологічні групи навіть стверджували, що NAFTA стимулюватиме імпорт екологічно небезпечних продуктів (наприклад, aгpoпродукції з високим вмістом пестицидів) у Сполучені Штати. Більше того, було занепокоєння щодо впливу NAFTA на прикордонні території між Сполученими Штатами і Мексикою, де розміщуються зарубіжні виробництва. Населення побоювалося, що збільшення обсягів торгівлі згідно з NAFTA призведе до подальшої деградації довкілля всіх трьох країн-учасниць NAFTA.
Взагалі екологічні стандарти розвинутих країн, як правило, є набагато суворішими за стандарти країн, що розвиваються. Проте відповідні регуляторні витрати не є достатньо великими для того, щоб заперечувати результати інших дослідників щодо важливості капіталу, сировини, кваліфікації працівників і заробітків, як факторів ефективності торгівлі. Так, згідно з останніми дослідженнями, у більшості випадків витрати на екологічне регулювання становлять менше ніж 5 % загальновиробничих витрат виробників у США.
Порівняно в екологічними стандартами багатьох країн, що розвиваються, екологічні стандарти Сполучених Штатів (та інших індустріальних країн) є більш суворими. Країни, що розвиваються (Мексика, Південна Корея, Бразилія і Таїланд) піддаються критиці за те, що вони є так званими гаванями для забруднення внаслідок не-суворих екологічних вимог, які стимулюють розвиток "брудного" виробництва. Щоправда, тут слід зазначити, що основна маса індустріальних країн є більшими забруднювачами, ніж менш розвинені країни. Країни, що розвиваються, погоджуються, що індустріальні країни, замість запровадження радикальних змін у внутрішній екологічній політиці (які загрожуватимуть їх власному економічному зростанню), намагаються нав'язувати суворі екологічні стандарти країнам, що розвиваються, без надання будь-якої фінансової допомоги. У свою чергу, відсутність відповідної компенсації зменшує можливості зростання для менш розвинутих країн.
Отже, чому менш розвинуті країни застосовують менш суворі різновиди екологічної політики порівняно з індустріальними країнами? Бідніші країни можуть надавати вищі пріоритети (порівняно із заможними країнами) соціально-економічним вигодам від виробництва (більша кількість робочих місць і вищі доходи) порівняно з вигодами від кращої якості довкілля. Проте, у міру підвищення доходів зростатиме і попит на екологічну якість.
Деякі експерти вважають, що торговельні та екологічні проблеми взаємопов'язані. Вважається, що суворі екологічні стандарти можуть стимулювати створення і покращення конкурентної переваги, змушуючи компанії покращувати якість і технології. Особливо корисним є суворе екологічне регулювання, що приводить до прийняття схожих стандартів в інших країнах.
Проте, що все-таки можна зробити, коли національні виробники втрачають конкурентоспроможність внаслідок суворих екологічних стандартів? Уряд має надавати національним виробникам субсидії з метою компенсації втрати виробничої ефективності в результаті екологічного регулювання. Однак субсидії мають фінансуватися шляхом підвищення податків, що може не відповідати національним інтересам. Міжнародні відмінності у вартості екологічного регулювання також можуть бути нейтралізовані за допомогою тарифів (податків) на імпорт товарів, вироблених зарубіжними галузями-забруднювачами. Проте, така політика може спричинити так звану тарифну помсту з боку урядів інших країн.
Міжнародна екологічна політика індустріальних країн, зокрема США, базується на принципі "забруднювач сплачує", згідно з яким вартість попередження забруднення і витрати на заходи щодо контролю за ним мають відображатися в цінах товарів і послуг, виробництво чи споживання яких стало причиною забруднення. Метою такого підходу є надання виробникам стимулу розробляти більш ефективні методи контролю за забрудненням та впроваджувати виробничі процеси, які є не такими брудними, а також знаходити товари-замінники, використання яких зменшить обсяги забруднення. Водночас субсидії на здійснення контролю за забрудненням розглядаються як такі, що послаблюють ці стимули.
Щоправда, є винятки з принципу "забруднювач сплачує". Всі індустріальні країни, у т. ч. Сполучені Штати, запропонували вітчизняним компаніям державну допомогу щодо фінансування витрат на зменшення забруднення. Наприклад, уряд США сприяє отриманню компаніями кредитів за субсидованими відсотковими ставками.
Схожі статті
-
Глобалізація та економічна взаємозалежність. Економічна інтеграція. Міжнародна торгівля. Міжнародна конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність...
-
Глобалізація та економічна взаємозалежність. Економічна інтеграція. Міжнародна торгівля. Міжнародна конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність...
-
Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або...
-
Теорія порівняльної переваги є доречною при поясненні того, чому окремі країни найбільше підходять для експорту товарів і послуг для підтримки...
-
Конкурентоспроможність економіки, методи її виміру та визначення зв'язку із динамікою зростання на різних етапах економічного циклу вже не перше...
-
З другої половини XX століття, коли міжнародний обмін набуває "вибухового характеру", світова торгівля починає розвиватися високими темпами. В період...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 1.3.2. Регулятивні теорії розвитку
Теорія Хекшера - Оліна Основи сучасних уявлень про те, чим визначаються напрями і структура міжнародних торгових потоків, заклали шведські...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 2.3. Рента в глобальному просторі
На межі тисячоліть в економіці зі стрімкими темпами глобалізації, що переживає болісний перехід до постіндустріального суспільства і четвертого покоління...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Глобалізація і конкурентоспроможність
Теорія порівняльної переваги є доречною при поясненні того, чому окремі країни найбільше підходять для експорту товарів і послуг для підтримки...
-
Меркантилізм Очевидно, першою систематизованою теорією міжнародної торгівлі можна вважати меркантилізм, хоча вона не має конкретного автора. Однак у цієї...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2. Головні міжнародні організації
3.2.1. Світова організація торгівлі Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємницею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2.5. МЕРКОСУР
Спільний ринок південної зони (скорочено - МЕРКОСУР) створений відповідно до договору від 26 березня 1991 р. Його мета - забезпечити вільний рух товарів,...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2.4. Європейський Союз
В Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) беруть участь 25 держав. Загальне населення держав - членів ОЕСР становить 16 % світового, а...
-
В Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) беруть участь 25 держав. Загальне населення держав - членів ОЕСР становить 16 % світового, а...
-
Протягом 1992-1994 рр. Україна набула членства у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР),...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2.1. Світова організація торгівлі
3.2.1. Світова організація торгівлі Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємницею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі...
-
Спільний ринок південної зони (скорочено - МЕРКОСУР) створений відповідно до договору від 26 березня 1991 р. Його мета - забезпечити вільний рух товарів,...
-
Спільний ринок південної зони (скорочено - МЕРКОСУР) створений відповідно до договору від 26 березня 1991 р. Його мета - забезпечити вільний рух товарів,...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2.6. Андський пакт
Спільний ринок південної зони (скорочено - МЕРКОСУР) створений відповідно до договору від 26 березня 1991 р. Його мета - забезпечити вільний рух товарів,...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - ПЕРЕДМОВА
Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації,...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 3.2.12. ГУУАМ
Головна мета Конференції з торгівлі і розвитку - сприяти розвитку міжнародної торгівлі, особливо з метою прискорення економічного розвитку. Конференція є...
-
Головна мета Конференції з торгівлі і розвитку - сприяти розвитку міжнародної торгівлі, особливо з метою прискорення економічного розвитку. Конференція є...
-
Європейський банк реконструкції та розвитку - регіональний міждержавний банк. Його головна мета - довгострокове кредитування країн Центральної і Східної...
-
Європейський банк реконструкції та розвитку - регіональний міждержавний банк. Його головна мета - довгострокове кредитування країн Центральної і Східної...
-
Теоретичні концепції управління зовнішньоекономічною діяльністю є поєднанням управлінських ідей і теорій міжнародної торгівлі (бізнесу). Практична...
-
Головна мета Конференції з торгівлі і розвитку - сприяти розвитку міжнародної торгівлі, особливо з метою прискорення економічного розвитку. Конференція є...
-
Зовнішньоекономічна діяльність пов'язана з проведенням різними господарськими суб'єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України "Про...
-
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - 1.5. Предмет і завдання курсу
Для досягнення високої ефективності ЗЕД необхідно враховувати два об'єктивно існуючі підходи в управлінні міжнародним бізнесом. Вони дають відповіді на...
-
Для досягнення високої ефективності ЗЕД необхідно враховувати два об'єктивно існуючі підходи в управлінні міжнародним бізнесом. Вони дають відповіді на...
-
Глава 1. Теоретичні основи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Зовнішньоекономічна діяльність в Україні. Суб'єкти зовнішньоекономічної...
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O. A. - Міжнародна конкурентоспроможність і політика екологічного регулювання