Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Загальні міжнародні засади надання медичної допомоги
У вересні 1988 р. на 40-й Всесвітній Медичній Асамблеї, що проходила у місті Відень (Австрія) була прийнята "Заява про доступність медичної допомоги". Важливість цієї заяви полягає у характеристиці понять:
O доступності медичної допомоги;
O медичних ресурсів країни.
Доступність медичної допомоги зумовлена збалансованістю можливостей держави та медичними ресурсами країни.
Стан медичних ресурсів залежить від таких чинників:
O медичні кадри;
O фінансування;
O транспорт;
O можливість свободи вибору медичної допомоги;
O рівень освіти суспільства;
O якість та розташування медичних технологій.
Ступінь оптимальності балансу перелічених елементів, за критерієм максиміза-ції якості та об'ємом наданої медичної допомоги, визначає її доступність.
Другим міжнародним документом, що визначає загальні засади надання медичної допомоги, є Міжнародний кодекс медичної етики, який був прийнятий у 1949 р. на 3-й Всесвітній Медичній Асамблеї, що проходила в м. Лондоні. Зміни, що відбувалися в суспільстві, пов'язані з досягненням науки і техніки, введенням у медичну практику нових біотехнологій, привели до необхідності введення змін та доповнень у Кодекс. Тому, на 22-й ВМА в м. Сіднеї та 35-й ВМА у м. Венеції було зроблено поправки до Міжнародного кодексу медичної етики.
Кодекс медичної етики складається з чотирьох розділів, у яких висвітлені:
O загальні обов'язки лікаря; види діяльності, які міжнародна медична спільнота вважає неетичними;
O етичні обов'язки лікарів; обов'язки лікарів по відношенню до пацієнтів; обов'язки лікаря по відношенню до своїх колег.
Всесвітня медична асамблея вважає за основні етичні обов'язки лікаря:
O у медичній практиці дотримуватися найвищих стандартів професійної діяльності;
O не дозволяти фінансовим інтересам впливати на професійне рішення;
O надавати медичну допомогу з технічною та моральною незалежністю;
O зі співчуттям та повагою ставитися до пацієнта;
O бути чесним по відношенню до пацієнтів та колег;
O боротися з професійними та особистими недоліками колег.
Всесвітня медична асамблея ухвалила рішення, за яким неетичним вважається самореклама лікаря. При цьому робиться виняток для лікарів тих країн, у яких самореклама дозволена законодавством або Кодексом етики Національної медичної асоціації.
3гідно з Міжнародним кодексом медичної етики кожен лікар повинен:
O поважати права пацієнта, колег та іншого медичного персоналу;
O дотримуватися конфіденційності по відношенню до пацієнта;
O діяти в інтересах пацієнта в тих випадках, коли використовуються засоби, що можуть послабити фізичний або психічний стан пацієнта;
O обережно розповсюджувати нові наукові відкриття та лікувальні методи по непрофесійних каналах;
O Стверджувати тільки те, що перевірив сам.
Кожний лікар має певні обов'язки не тільки перед пацієнтами та їх представниками, а й перед колегами:
O завжди пам'ятати свій обов'язок оберігати людське життя;
O залучати до процесу надання медичної допомоги всі ресурси науки;
O залучати для діагностики або лікування більш компетентного лікаря, якщо необхідна пацієнту медична допомога виходить за межі його професійних можливостей;
O зберігати лікарську таємницю навіть після смерті пацієнта;
O надавати невідкладну допомогу, якщо немає впевненості в тому, що інші бажають і можуть її надати;
O не переманювати пацієнтів у своїх колег;
O дотримуватися принципів "Женевської декларації", схваленої ВМА.
Третім пакетом міжнародних декларацій закладено засади надання медичної допомоги в будь-якій національній системі охорони здоров'я, викладені в резолюціях: 27-ій Всесвітній Медичній Асамблеї (Мюнхен, 1973) та доповнених резолюцією 35-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї (Венеція, 1983).
3гідно з міжнародними деклараціями будь-яка національна система охорони здоров'я повинна включати 12 принципів надання медичної допомоги.
1. У будь-якій системі охорони здоров'я умови роботи медичних працівників повинні визначатися позиціями лікарських товариств.
2. Кожна національна система охорони здоров'я повинна забезпечувати пацієнтові право вибору лікарні, а лікареві - право вибору пацієнта, не нехтуючи при цьому ні правилами лікарні, ні пацієнта. Принципу вільного вибору необхідно дотримуватись і в медичних центрах. Професійним та етичним обов'язком лікаря є надання невідкладної медичної допомоги без усяких винятків.
3. Кожна національна система охорони здоров'я повинна бути відкритою для всіх лікарів, що мають право на медичну практику: ні медичних працівників, ні лікарів не можна примушувати до роботи на неприйнятних для них умовах.
4. Лікар має бути вільним у виборі місця своєї практики і обмеженим тільки своєю спеціальністю.
5. Медичне товариство повинно бути адекватно представлене в усіх державних інститутах, що мають відношення до охорони здоров'я.
6. Усі особи, що беруть участь у лікувальному процесі або контролюють його, повинні поважати та охороняти конфіденційність взаємовідносин між пацієнтом та лікарем.
7. Необхідно гарантувати лікарям моральну, економічну та професійну незалежність.
8. Якщо гонорар за медичні послуги не визначений прямою угодою між лікарем та пацієнтом, то установа, що фінансує надання медичних послуг, зобов'язана адекватно компенсувати працію лікаря.
9. Сума гонорару лікаря повинна залежати від характеру медичної послуги. Вартість медичного обслуговування повинна визначатись угодою за участю представників медичного товариства, а не одностороннім рішенням організації, що фінансують надання медичних послуг або державою.
10. Якість та ефективність надання медичної послуги, обсяг, вартість та кількість послуг повинні оцінювати лікарі, керуючись більш регіональними, а не національними стандартами.
11. Інтереси хворого диктують, що не може бути обмеження права лікаря на виписування будь-яких препаратів та призначення будь-якого лікування, адекватних з точки зору сучасних стандартів.
12. Лікар повинен намагатися поглиблювати свої знання та підвищувати професійний статус.
Професійна незалежність та свобода необхідні лікареві для надання якісної медичної допомоги. Тому лікарі мають право вимагати від суспільства, щоб ніякі філософські, релігійні, расові, політичні, географічні, фізичні та інші бар'єри не перешкоджали їхній професійній лікарській активності, спрямованій на отримання нової інформації знань, умінь та навичок.
Декларація про права людини та свободу особистості практикуючого лікаря підкреслює однакові можливості для кожного лікаря участі в медичних асоціаціях та медичних товариствах; отриманні післядипломної та безперервної освіти, при прийомі на роботу та інших аспектах професійної діяльності.
34-ю Всесвітньою Медичною Асамблеєю, що проходила в 1981 р. в Лісабоні, була прийнята "Декларація про права пацієнта", що зазначає:
O пацієнт має право вільно обирати лікаря;
O пацієнт має право отримувати допомогу лікаря, незалежного від стороннього впливу в своїх професійних, медичних та етичних рішеннях;
O пацієнт має право отримувати адекватну інформацію, погодитися на лікування чи відмовитися від нього;
O пацієнт має право бути впевненим, що лікар буде відноситися до медичної та особистої інформації, як до конфіденційної;
O пацієнт має право померти достойно;
O пацієнт має право користуватись духовною та моральною підтримкою, включаючи допомогу особи будь-якої релігійної конфесії або відмовитись від неї.
Схожі статті
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Індія
На території країни існують державні і недержавні установи охорони здоров'я. Майже всі заклади є договірними - тобто вони уклали договір про надання і...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Малі
На території країни існують державні і недержавні установи охорони здоров'я. Майже всі заклади є договірними - тобто вони уклали договір про надання і...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Чеська Республіка
На території країни існують державні і недержавні установи охорони здоров'я. Майже всі заклади є договірними - тобто вони уклали договір про надання і...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Італія
Згідно з аналізом ВООЗ, Італія посідає друге місце за якістю надання медичної допомоги населенню країни. Державна медицина доступна для всіх громадян....
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Куба
Згідно з аналізом ВООЗ, Італія посідає друге місце за якістю надання медичної допомоги населенню країни. Державна медицина доступна для всіх громадян....
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Швейцарія
Згідно з аналізом ВООЗ, Італія посідає друге місце за якістю надання медичної допомоги населенню країни. Державна медицина доступна для всіх громадян....
-
3.1. Загальні принципи формування моделі охорони здоров'я. 3.2. Ринкова модель організації охорони здоров'я. 3.3. Соціальна модель охорони здоров'я. 3.4....
-
5.1. Міжнародні засади формування державноїполітики в галузі охорони здоров'я. 5.2. Формування державної політики охорони здоров'я в Україні. 5.3....
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Ізраїль
Керівними органами системи охорони здоров'я Ізраїлю є Міністерство охорони здоров'я й Фонд страхування на випадок хвороби для працюючих (КХК), що...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Ярослав Мудрий
На відміну від західноєвропейських країн, Київська держава не стояла відстороню від церковної благодійності. Статут Великого князя Володимира (996 р.)...
-
3.1. Загальні принципи формування моделі охорони здоров'я. 3.2. Ринкова модель організації охорони здоров'я. 3.3. Соціальна модель охорони здоров'я. 3.4....
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Німеччина
В країні історично склалася система медичного страхування, яка справляється зі своїми завданнями автономно й незалежно від державного бюджету. В системі...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Програма Медікейд
Система охорони здоров'я в країні організована за ринковою моделлю. Витрати на охорону здоров'я становлять 15 % ВВП. Більше в США витрачається тільки на...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Програма Медікер
Система охорони здоров'я в країні організована за ринковою моделлю. Витрати на охорону здоров'я становлять 15 % ВВП. Більше в США витрачається тільки на...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Швеція
У країні надання медичної допомоги організовано за принципами системи Беверіджа, за якою держава забезпечує безкоштовну, загальнодоступну і кваліфіковану...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Канада
У країні надання медичної допомоги організовано за принципами системи Беверіджа, за якою держава забезпечує безкоштовну, загальнодоступну і кваліфіковану...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Агапіт Печерський
На відміну від західноєвропейських країн, Київська держава не стояла відстороню від церковної благодійності. Статут Великого князя Володимира (996 р.)...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Стародавній Схід
Археологічні дослідження стверджують, що в первісному суспільстві поряд з наданням допомоги при нещасних випадках, пораненнях, пологах, впроваджувалися...
-
Археологічні дослідження стверджують, що в первісному суспільстві поряд з наданням допомоги при нещасних випадках, пораненнях, пологах, впроваджувалися...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Організація охорони здоров'я в Месопотамії
Археологічні дослідження стверджують, що в первісному суспільстві поряд з наданням допомоги при нещасних випадках, пораненнях, пологах, впроваджувалися...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Організація охорони здоров'я в VII-XVII ст
На відміну від організації охорони здоров'я в Стародавній Греції, яка грунтувалася на приватній практиці лікарів, у Стародавньому Римі була зроблена...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - 3.4. Суспільно-приватна модель охорони здоров'я
Суспільно-приватну модель організації та фінансування охорони здоров'я можна розглядати як систему, що поєднує в собі ринкову та соціальну моделі....
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Система Семашко
Система організації охорони здоров'я грунтується на фінансуванні галузі переважно за рахунок обов'язкового соціального страхування на випадок хвороби. Ця...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Бельгія
У Бельгії медичне страхування громадян здійснюється в рамках системи соціального забезпечення, що має 5 видів діяльності. До програми медичного...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Австрія
Керівництво охороною здоров'я Австрії здійснює Міністерство охорони здоров'я й охорони навколишнього середовища, до компетенції якого входять: O...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Система страхування осіб найманої праці
Система організації та фінансування охорони здоров'я Японії являє великий інтерес у зв'язку з тим, що в порівняно короткий термін країна досягла найвищих...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Національна система страхування здоров'я
Система організації та фінансування охорони здоров'я Японії являє великий інтерес у зв'язку з тим, що в порівняно короткий термін країна досягла найвищих...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Система Беверіджа (універсалістська)
Система організації охорони здоров'я грунтується на фінансуванні галузі переважно за рахунок обов'язкового соціального страхування на випадок хвороби. Ця...
-
Система організації охорони здоров'я грунтується на фінансуванні галузі переважно за рахунок обов'язкового соціального страхування на випадок хвороби. Ця...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - 3.3. Соціальна модель охорони здоров'я
Ринкова модель організації охорони здоров'я передбачає приватне фінансування галузі. При її реалізації не використовується фінансування із суспільних...
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Загальні міжнародні засади надання медичної допомоги