Менеджмент підприємства - Хомяков В. І. - 4.3.4. Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

В роботі [34] наведено класифікацію, згідно з якою розрізняють сім типів керівників та службовців.

1) Діти і люди, не здатні працювати; цей тип працівників тут не розглядається.

2) Патріархальний тип. Працівники віддають перевагу керівнику, який говорить їм точно, що і як робити, і який підбадьорює, заохочує підлеглих шляхом надання їм допомоги. Для таких робітників будь-який вид роботи прийнятний, доки в них не змінюється посада і є хороший начальник. Гроші для них важливі тому, що дають можливість сплачувати за житло і робити інші виплати, необхідні для виживання. Свобода для них означає не піклуватися про роботу, стан здоров'я і сплату рахунків.

Керівник цього типу робить все те, що очікують від нього підлеглі, і полюбляє допомагати їм, якщо це необхідно. Він дає знати своїм підлеглим, що, якщо їм важко виконувати додаткову роботу, то бос завжди їм допоможе.

3) Егоцентричний тип. Робітники віддають перевагу жорстко мислячому вольовому керівнику, який і їм дозволяє бути прямолінійними і вольовими. Вони не люблять таку роботу, яка прив'язує їх до місця, але тримаються за неї, щоб отримувати гроші. Вони, як правило, залишають організацію, якщо мають потребу в більшій платні. Гроші важливі для егоцентричних працівників як символ влади. Вони дозволяють їм купувати ті речі, які вони бажають: шикарний автомобіль і одяг, що роблять їх значними. Свобода для них означає мати достатньо влади, щоб не дозволяти подихати собою людям, які стоять вище.

Егоцентричні керівники нікому не дозволяють помикати собою. Вони показують підлеглим, що є керівниками, і намагаються управляти за принципом "кожному своє". Егоцентричний керівник сам вирішує, що краще для його підлеглих. Він намагається бути лояльним тільки до самого себе.

4) Конформіст. Працівники віддають перевагу керівнику, який приймає рішення, виходячи з припущення, що кожний повинен дотримуватися певних правил. Вони вважають, що працюють наполегливо, а інші повинні усвідомлювати, що якщо вони хочуть просуватися по службі, то вони обов'язково мають бути лояльними до організації. Гроші важливі для працівників-конформістів тому, що це дає їм можливість підтримувати пристойний рівень життя і робити заощадження на майбутнє. Вони намагаються бути лояльними до організації і можуть принести себе в жертву, якщо це необхідно для підтримання могутності організації.

Керівники-конформісти надають силу організаційним правилам і політиці фірми. Як правило, вони ділові й послідовні, вважають, що кожний працівник при виконанні своїх обов'язків повинен точно виконувати розпорядження. Конформісти-керівники поважають робітників, які працюють запопадливо, не беруть участь у безпорядках і віддані організації.

5) Підприємець. Працівники віддають перевагу керівнику, який не ставить запитань, доки робота не зроблена. Вони вважають, що самі відповідають за свої власні успіхи, завжди шукають нові можливості, які можуть привести до більш відповідальної посади і більшої грошової винагороди. Гроші для них важливі тому, що вони є мірилом становища в суспільстві і успіхів при просуванні по службі. Працівники підприємницького типу лояльні до організації, якщо вона дозволяє їм робити те, що їм потрібно для досягнення успіху.

Керівники підприємницького типу впевнені, що вони добре знають свої цілі, а також шляхи використання ініціативи підлеглих. Вони намагаються максимізувати виробіток підлеглих за короткий час, тому що це є ключем для просування останніх вперед. Керівники такого типу досягають успіху, використовуючи суперництво, ігрові ситуації, розрахований ризик.

6) Соціально орієнтований тип (соціоцентрики). Працівники віддають перевагу керівнику, який спонукає людей до роботи в тісній гармонії з ним, і який для них є більше другом, ніж начальником. Вони вважають, що краще займатися цікавою справою, ніж пошуками матеріальної винагороди. Гроші важливі для такого типу працівників тому, що вони дають можливість виявляти товариськість і підгримувати стосунки з людьми. Свобода професії для них означає бути товаришем кожному, незалежно від того, чи корисний він організації.

Соціальне орієнтовані керівники створюють приємну і теплу робочу атмосферу і поводять себе з усіма людьми однаково, незалежно від раси, релігії, віку, статі або положення в організації. Вони вважають, що дисциплінарні покарання звичайно негуманні і є джерелом конфліктів. Тому вони намагаються не використовувати примусу, якщо він викликає обурення працівників.

7) Творчий тип. Працівники віддають перевагу керівнику, який забезпечує їм доступ до необхідної інформації, а потім дозволяє їм виконувати роботу по-своєму. Вони обирають роботу, пов'язану з вирішенням складних проблем, що вимагає інтелекту, уяви та ініціативи - навіть якщо вона оплачується невисоко. Гроші важливі для робітників такого типу тому, що забезпечують їм свободу і можливість бути самими собою. Вони підтримують цілі організації до того часу, доки останні не суперечать їх власним інтересам.

Керівники творчого типу створюють відкриту обстановку, в якій кожен може сформулювати свої власні цілі і досягти їх при своїй власній інтенсивності праці, і за мінімуму керівництва зверху. Вони співробітничають з підлеглими як при визначенні ними власних цілей або цілей організації, так і в оцінці власних результатів. Такі керівники діють тільки як джерела інформації тому, що вони вважають, що кращим способом досягнення цілей організації - це дозволити працівникам реалізувати їх власні цілі власним шляхом.



Схожі статті




Менеджмент підприємства - Хомяков В. І. - 4.3.4. Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

Предыдущая | Следующая