Менеджмент - Дикань Н. В. - 5.3. Поняття стратегії. Елементи та рівні стратегії. Визначення місії фірми
Стратегія - це модель узагальнення дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координування і розподілу ресурсів фірми, тобто розробка стратегії фірми полягає в розробленні планів досягнення цілей, в якому передбачені можливості фірми. Під час розробки стратегії фірми користуються певними показниками. У практиці менеджменту якісні показники називають орієнтирами, а кількісні - завданнями. Між орієнтирами, цілями та завданнями є тісний взаємозв'язок.
Вибір стратегії на основі вивчення елементів стратегії. Вирізняють дев'ять елементів стратегії, поєднавши які можна визначити, наскільки вдало підприємство концентрує та використовує ресурси. Зазначимо їх перелік та стисло охарактеризуємо.
1. Корпоративна місія, що визначається ясністю її стратегії.
2. Конкурентні переваги формулюються чітко з визначенням цінових та нецінових чинників.
3. Культура та компетентність управління визначаються такими чинниками: ставлення до підприємницького ризику, проблеми якості, прагнення вести справу на професійному рівні, ставлення до персоналу підприємства, покупців, роботи, успіхів і невдач.
4. Ринки визначаються географічними чинниками й особливостями застосування продукції.
5. Ресурси - це інвестиції та поточні витрати.
6. Програми розвитку пов'язують з діловою активністю і, зокрема, інвестиційною політикою.
7. Продукція має відповідати структурі запитів споживачів.
8. Організація справи характеризується способом поділу підприємства на підрозділи.
9. Структурні зміни - придбання або продаж підприємств. Стратегія є детальним всеохоплювальним комплексним
Планом, що розробляється на перспективу і має сприяти досягненню місії організації та цілей, що її конкретизують. Стратегію розробляє та формує вище керівництво (top management), але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління, а інформаційне забезпечення з метою затвердження стратегії створюють працівники, які виробляють продукцію або надають послуги.
З погляду економіки процес розробки стратегії, принаймні зовні, побудований за принципом раціональності. Він визначається за допомогою системи взаємодії комплексів, які можуть встановлюватися об'єктивно, формально і навіть кількісно.
У сучасному менеджменті велика увага приділяється стратегічному управлінню, що передбачає:
- визначення ключових позицій на перспективу;
- визначення ресурсів організації, які вона має, щоб досягти цілі;
- створення центрів управління для досягнення стратегія" ної мети;
- оцінювання і стимулювання підрозділів фірми та їх керівництво за ступенем досягнення мети.
Стратегічне планування - сукупність дій та рішень, які використовує керівництво, вони сприяють розробці специфічних стратегій для досягнення цілей організації.
Стратегічний план має розроблятися з позицій перспективи всієї організації, а не окремого її представника. Так діяти може лише власник на приватному підприємстві, але не пересічне підприємство, де власність є колективною, державною або будь-якою іншою. Стратегія розвитку має підкріплюватися масштабними дослідженнями та фактичними даними. З метою ефективної конкуренції в сучасному світі бізнесу організація повинна постійно зважати на розвиток галузі, ринок (власний ринковий сегмент, співвідношення попиту та пропозиції), характер і рівень конкуренції, постійно займатися збором та аналізом інформації про ці та інші явища та процеси.
Від стратегічного плану організації залежать її специфіка, індивідуальність, притаманні їй ознаки, організаційна структура, персонал тощо.
Стратегія має передбачати можливість її перегляду, модифікації та трансформування, тобто вона має бути гнучкою, а не сталою.
Стратегічне планування здійснюється у кілька стадій:
- процес розробки плану;
- корегування планових завдань;
- внесення змін і доповнень.
Стратегічне управління - це насамперед процес, що відбувається у три етапи:
1) у межах стратегічного планування визначаються довготермінові перспективи розвитку підприємства та його підрозділів;
2) на етапі реалізації планів розробляються заходи з реалізації стратегії фірми;
3) за допомогою контролю з'ясовуються основні проблеми в компанії.
У сучасному менеджменті розрізняють такі фактори, що визначають стратегію будь-якої організації:
- місія організації, яку має корегувати менеджер фірми під впливом зміп попиту та пропозиції фірми на ЇЇ продукцію та послуги;
- діяльність конкурентів;
- характер виробленої продукції й особливості її збуту;
- диференціація продукції, процеси інтеграції;
- наявність ресурсів, які має фірма (матеріальні, фінансові, кадрові, інформаційні);
- потенціал розвитку організації (інноваційна політика, масштаби діяльності);
- компетентність, культура управління (внутрішній клімат у колективі);
- ступінь розвитку діяльності організації;
- здібність бути лідером з боку вищого керівництва.
На сучасному етапі розвитку менеджменту визначають різні причини, у зв'язку з якими стратегія фірми зазнає фіаско на стадії реалізації. Основними з них є:
- ігнорування на етапі визначення політики та її реалізації, можливих труднощів (насамперед, технічних і соціальних);
- зовнішні фактори, що не контролюються (конкуренти);
- нечітка постановка цілей, недостатня відповідальність і компетентність менеджерів, яким доручено реалізацію програми;
- слабка координація діяльності з реалізації запланованих заходів;
- брак взаємозв'язку між стратегічними й оперативними планами;
- помилки у виборі відповідальних керівників;
- недостатність знань і здібностей співробітників;
- неправильне розуміння з боку оперативного керівництва персоналу загальної політики підприємства;
- відсутність підтримки або протидія з боку підлеглих;
- недостатня поінформованість;
- недостатній авторитет керівництва;
- низький рівень контролю;
- занижена оцінка;
- неправильний розподіл ресурсів;
- невідповідність організаційної структури і стилю управління;
- несумісність культурно-ціннісних нормативних можливостей підприємницької діяльності фірми.
Елементами стратегії розвитку фірми вважаються:
1) система цілей;
2) пріоритети розвитку фірми (передусім розподіл ресурсів);
3) правила організації управлінських дій:
- оцінювання роботи персоналу;
- регламентація внутрішніх відносин;
- виконання різних спеціальних операцій;
- зв'язки з навколишнім середовищем.
Види стратегій. У сучасному менеджменті розробляються різпі стратегії фірми залежно від конкретних ситуацій та обраних цілей.
1. Портфельна стратегія пов'язана з придбанням цінних паперів у нових галузях або поступовим виходом з певних галузей.
2. Фундаментальна стратегія використовується з метою визначення діяльності певного підрозділу організації в рамках місії фірми. Тобто функціональна стратегія зводиться до орієнтації підрозділів у певному напрямі.
3. Конкурентна стратегія полягає в тому, що організація намагається отримати певні переваги на ринку стосовно своїх конкурентів. Розвитку цієї стратегії велику увагу приділив Л. Портер у своїй праці "Конкурентна стратегія". Він виокремив п'ять складових конкуренції, що впливають на прибутковість фірми:
- поява нових конкурентів;
- загроза появи па ринку товарів-аналогів (тобто замінників);
- можливості покупців;
- можливості постачальників;
- конкуренція між компаніями, що вже завоювали ринок. Мета конкурентної стратегії полягає в зміні правил на користь своєї компанії.
4. Загально корпоративна (універсальна) стратегія. У межах цієї стратегії вирізняють базові стратегії:
- лідерство у зменшенні витрат виробництва;
- диференціація продукту;
- фокусування, тобто процес намагання фірми в певному сегменті ринку скоротити витрати виробництва або розширити диверсифікацію виробництва (розширення різноманітної продукції).
Після вибору загальної стратегії бізнесу починається етап її реалізації.
Важливим механізмом стратегії є розробка планів та орієнтирів розвитку: тактики, політики, процедур і правил.
Місія організації - супер завдання, сутність бізнесу, головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. Тобто, це вибір галузі, визначення номенклатури й асортименту продукції, робіт або послуг, вибір ринку та шляхів товаро просування, напрями інвестиційної діяльності, розподіл прибутку тощо.
Цілі розробляються з метою забезпечення місії та підпорядковуються їй. Місія визначає напрями й орієнтири для розвитку організації, забезпечує правовий статус фірми. Усі перспективні плани й наслідки діяльності є похідними від її місії.
У межах загальної місії розрізняють такі компоненти:
- вибір зовнішнього середовища організації;
- основні цілі, завдання, ринки, технології та ін.;
- персонал, вимоги до нього, принципи набору та розстановки кадрів.
Схожі статті
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 5.1. Поняття "планування". Його місце серед функцій управління
5.1. Поняття "планування". Його місце серед функцій управління. 5.2. Поняття "мети в управлінні" та класифікація цілей організації. Концепція управління...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - Тема 5. ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
5.1. Поняття "планування". Його місце серед функцій управління. 5.2. Поняття "мети в управлінні" та класифікація цілей організації. Концепція управління...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - ІІ. Терміни і поняття
Питання для самостійного вивчення Сучасні напрями розвитку науки управління: тенденція посилення технократичного аспекту менеджменту. Орієнтація на...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - Тема 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Організації та їх загальні властивості 1.2. Ознаки діяльності менеджера. 1.3. Рівні управління. 1 4. Управління, спрямоване на успіх. Менеджмент,...
-
Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і мають відповідати таким вимогам: 1) бути конкретними, чітко визначеними і підлягати визначенню;...
-
3.1. Розширене та вузьке поняття и прийняття рішень". Місце прийняття рішень у процесі управління. 3.2. Етапи раціонального вирішення проблем. 3.3....
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - VІI. Кросворди
По горизопталі 1. Зіткнення протилежних сторін, поглядів. Його потрібно уникати. 3. Група людей, діяльність яких свідомо координується з метою досягнення...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 1.1. Організації та їх загальні властивості
1.1. Організації та їх загальні властивості 1.2. Ознаки діяльності менеджера. 1.3. Рівні управління. 1 4. Управління, спрямоване на успіх. Менеджмент,...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 1.3. Рівні управління
Для всіх організацій характерні загальні ознаки, враховуючи потребу управління, тому управлінська праця також має багато загальних властивостей. Г....
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 3.2. Етапи раціонального вирішення проблем
Ми розглядаємо процес розв'язання проблеми, який відбувається у п'ять етапів (плюс запровадження та зворотний зв'язок), хоча фактична їх кількість...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 2.3. Інтегровані підходи до управління
Процесний підхід уперше запропонували прихильники школи адміністративного управління, які намагалися визначати функції менеджера. Однак вони...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - Тема 3. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
3.1. Розширене та вузьке поняття и прийняття рішень". Місце прийняття рішень у процесі управління. 3.2. Етапи раціонального вирішення проблем. 3.3....
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - ПЕРЕДМОВА
Останнє десятиліття XX ст. характеризується для України серйозними і глибокими змінами багатьох аспектів життя людей. Змінюються відносини власності,...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ МІСІЇ ТА ЦІЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
Формулювання та характеристика елементів місії Поняття, види та принципи формулювання цілей організації Процес визначення цілей Організування формування...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 1.4. Управління, спрямоване на успіх
Організація вважається такою, що досягла успіху, якщо вона досягла своєї мети. Складовими успіху організації вважаються: - виживання; - результативність...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 2.2. Ранні теорії менеджменту
У першій половині XX ст. розвивалися чотири різні школи управлінської думки: школа наукового управління, адміністративна школа, школа психології та...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 4.2. Методи прогнозування
Прогнозування - це метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення....
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 2.1. Розвиток науки управління
2.1. Розвиток науки управління. 2.2. Ранні теорії менеджменту. 2.3. Інтегровані підходи до управління. Адміністративна школа управління, класична теорія...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 3.4. Моделювання у процесі прийняття рішень
1. Особисті оцінки керівника . Кожна людина має особисту систему цінностей, що визначає її дії та впливає на рішення, які вона приймає. Ціннісні...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 3.3. Людський та організаційний фактори у процесі прийняття рішень
1. Особисті оцінки керівника . Кожна людина має особисту систему цінностей, що визначає її дії та впливає на рішення, які вона приймає. Ціннісні...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - Тема 2.РОЗВИТОК НАУКИ УПРАВЛІННЯ
2.1. Розвиток науки управління. 2.2. Ранні теорії менеджменту. 2.3. Інтегровані підходи до управління. Адміністративна школа управління, класична теорія...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 1.2. Ознаки діяльності менеджера
Для всіх організацій характерні загальні ознаки, враховуючи потребу управління, тому управлінська праця також має багато загальних властивостей. Г....
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Визначення місії та цілей
Для нових і діючих корпорацій, які вже сформували свої види діяльності, але під впливом різких змін в оточенні переглядають і розробляють нові стратегії,...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - 3. Поняття стратегії та їх види
Що ж розуміють науковці під цією життєдайною компонентою стратегічного управління? За Альфредом Чандлером [2,18], стратегія-це визначення основних...
-
Стратегічне управління - Міщенко А. П. - 1.1.2. Стратегія фірми: поняття, типи, особливості розробки
Поняття "стратегія" етимологічно походить від грецького слова strategia (stratos - військо і ago - веду), за допомогою якого описували найважливішу...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - 4.1. Методи обгрунтування управлінських рішень
4.1. Методи обгрунтування управлінських рішень. 4.2. Методи прогнозування. Аналітичні методи обгрунтування управлінських рішень, змішані стратегії, метод...
-
Менеджмент - Дикань Н. В. - Тема 4. МЕТОДИ ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
4.1. Методи обгрунтування управлінських рішень. 4.2. Методи прогнозування. Аналітичні методи обгрунтування управлінських рішень, змішані стратегії, метод...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 3.3. Процес визначення цілей
Підготовчим етапом визначення цілей вважають усвідомлення керівниками важливості їх формування, тому що однією з найпоширеніших помилок, які істотно...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 3.1. Формулювання та характеристика елементів місії
Формулювання та характеристика елементів місії Поняття, види та принципи формулювання цілей організації Процес визначення цілей Організування формування...
-
Стратегічне управління - Дикань В. Л. - 1.4. Поняття стратегічного управління
Кожна організація в процесі своєї діяльності дотримується певної стратегії поведінки і це не залежить від того, в який час і за яких умов вона...
Менеджмент - Дикань Н. В. - 5.3. Поняття стратегії. Елементи та рівні стратегії. Визначення місії фірми