Математична статистика - Руденко В. М. - Критерій Вілкоксона-Манна-Вітні U

Статистика критерію Вілкоксона-Манна-Вітні25 И визначається у такий спосіб. Всі Х-елементи першої і 7-елементи другої вибірки об'єднуються. Об'єднана вибірка х1, х2, хП1, у1, у2, уП2 (п1 і п2 - обсяги вибірок) упорядковуються за зростанням. Елементи першої вибірки х1, х2, хП1 займають у загальному варіаційному ряді місця з номерами Я1, Л2, ЛП1, інакше кажучи, мають ранги Л1, Л2, ЛП1. Тоді сума рангів елементів першої вибірки є статистикою Вілкоксона ТХ:

ТХ = Л1+ ^2 + ...+ Лп1. (5.13)

Статистика Манна-Вітні и визначається формулою

П ■ (п + 1)

И = (п1 o + Х К2Х ' - Тх. (5.14)

Оскільки ТХ і и лінійно зв'язані, то часто мова йдеться не про два критерії - Вілкоксона і Манна-Вітні, а про один - критерій Вілкоксона-Манна-Вітні26. Метод Манна-Вітні визначає зону значень між двома чисельними рядами, що перехрещуються. Чим менше емпіричне значення критерію ИЕм", тим більш ймовірно, що відмінності достовірні. Коли обсяги обох вибірок безмежно зростають, розподіли статистик Вілкоксона і Манна-Вітні є асимптотично нормальними.

Приклад 5.8. За допомогою и-критерію перевірити припущення щодо однорідності вибірок (відмінності між показниками груп) за емпіричними даними прикладу 5.5).

Послідовність рішення:

O Формулювання гіпотез:

Н0: відмінності у показниках ознаки не є статистично значущі;

Hf: відмінності у показниках ознаки є статистично значущі.

Рис. 5.20. Присвоєння імені "Виб1" діапазону даних $В$3:$В$20

O Розрахунки емпіричного критерію (рис. 5.20 і 5.21):

- присвоїти ім'я "Виб1" і "Виб2" двом вибіркам. Для цього виконати команди головного меню MS Excel [Вставка -> Ім'я -> Присвоїти...]. У діалоговому вікні (рис. 5.20) внести ім'я "Виб1" (ім'я записати без пробілів), а також діапазон комірок даних ($В$3:$В$20 - адреса абсолютна). Присвоїти ім'я "Виб2" діапазонові даних С3:С22 за аналогічними діями;

- виконати ранжирування значень вибірок, розглядаючи їх як одну об'єднану групу, приписуючи меншому значенню нижчий ранг (загальна кількість рангів П1 + n2). Для цього внести у стовпчики "Ранг 1" і "Ранг 2" відповідний вираз, який, наприклад, для комірки D3 виглядатиме як:

=(СЧЕТ(Виб1:Виб2) + 1 - РАНГ(В3;Виб1:Виб2; 1) - РАНГ(В3;Виб1:Виб2; 0))/2+РАНГ(В3;Виб1:Виб2;1);

Рис. 5.21. Результати розрахунків критерію иЕмп

- скопіювати вираз в інші комірки стовпчиків Б і Е;

- розрахувати обсяг вибірок п1 і п2. Для цього у комірку В24 внести вираз =СЧЕТ(Виб1), а у комірку В25 - вираз =СЧЕТ(Виб2);

- розрахувати суми рангів Т1 і Т2 для двох вибірок. У комірку В26 внести вираз =СУММ(03:020), у комірку В27 - вираз =СУММ(Е3:Е22);

- визначити обсяг пХ вибірки з більшою сумою рангів. У комірку В28 внести вираз =ЕСЛРІ(В26>В27;В24;В25);

- визначити ТХ - найбільшу з двох (Т1 і Т2 ) рангових сум. У комірку В24 внести вираз =ЕСЛИ(В26>В27;В26;В27);

- визначити емпіричне значення V-критерію за формулою: иЕмп = (п ■ пГ) + ПХ '(ПХ +1) - Тх, (5.15)

Де П} і п2 - обсяги вибірок; пХ - обсяг вибірки з більшою сумою рангів; ТХ - найбільша із двох рангових сум. Для цього у комірку В25 внести вираз =(В24*В25)+В28*(В28+1)/2-В29. ^"=128.00 (див. рис. 5.21).

O Визначення критичного значення и-критерію. За табл. 4 Додатків для П} =18 і П2 =20, а також А = 0,05 критичне значенняи005 = 123.

O Прийняття рішення. Оскільки иЕм">и0і05 (128>123), нульова гіпотеза Н0 приймається на рівні 0,05. Зауваження: для и-критерію Н0 приймається за умови иЕмп > иКр.

O Формулювання висновків. На рівні значущості 0,05 можна стверджувати, що відмінності у показниках ознаки не є статистично значущі.

Критерій Вілкоксона-Манна-Вітні придатний для статистичного аналізу даних, виміряних за порядковою шкалою. Проте у варіанті загальної альтернативи критерій не завжди дозволяє виявити розходження функцій розподілу. Для цього варіанту перевірки однорідності вибірок доцільно застосовувати критерій Лемана-Розенблатта со2.



Схожі статті




Математична статистика - Руденко В. М. - Критерій Вілкоксона-Манна-Вітні U

Предыдущая | Следующая