Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.5. Розподільно-категоричний силогізм
Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший - категоричним.
Існує два модуси розподільно-категоричного силогізму:
1) модус ствердно-заперечний (modus ponen do tollеns) і
2) модус заперечно-ствердний (modus tollen do ponens).
1. Модус ствердно-заперечний - це такий розподільно-категоричний силогізм, в якому у меншому засновку стверджується належність суб'єкту одного предиката із перелічених у більшому засновку, а у висновку заперечується належність суб'єкту всіх інших предикатів. Формула цього модусу:
Тут більший засновок перелічує усі можливі предикати. У меншому засновку йдеться про належність суб'єкту тільки одного з названих предикатів ("Підпис виконаний самим В."). На цій підставі у висновку заперечується належність суб'єкту всіх інших предикатів ("Підпис на розписці не міг бути виконаний ні С, ні К.).
2. Модус заперечно-ствердний - це такий розподільно-категоричний силогізм, у якому в меншому засновку заперечується належність суб'єкту перелічених у більшому засновку предикатів, крім одного, а у висновку стверджується належність суб'єкту цього предиката. Формула заперечно-ствердного модусу:
Логічною основою висновків розподільно-категоричного силогізму є така аксіома: якщо думки перебувають у розподільному (альтернативному) відношенні, то, стверджуючи одну думку, ми заперечуємо другу, і, навпаки, заперечуючи одну, стверджуємо другу.
Для того, щоб висновок у розподільно-категоричному силогізмі був достовірним, необхідно дотримуватися такого правила:
1. У більшому засновку мають бути перелічені всі можливі предикати, всі випадки, всі факти.
2. Члени розподілу (предикати) мають виключати один одного, тобто засновок має бути судженням строго розподіленим.
Дотримання першого правила мас винятково важливе значення, коли в більшому засновку перелічені всі можливі предикати і ми доходимо висновку про те, що S є Р, шляхом заперечення у меншому засновку всіх, указаних у більшому засновку предикатів (Р2, Р3 і Рn), крім одного (Р1, то висновок буде достовірним.
Але якщо більший засновок не вичерпує усіх можливих предикатів, коли їх названо в засновку, наприклад, три, а насправді існує п'ять, то висновок про те, що S є Р1, на основі того, що S не є ні Р2 ні Р3, не є достовірним, оскільки може виявитися, що S є Р5.
Правило про те, що в більшому засновку розподільно-категоричного силогізму мають бути перелічені всі можливі предикати, має настільки важливе значення для судового дослідження, що воно здобуло закріплення в спеціальному положенні криміналістики про те, що з кожної розслідуваної справи необхідно висувати всі об'єктивно можливі версії.
Під час розслідування кримінальних справ висновок про правильність однієї версії робиться часто на підставі доказовості хибності інших версій. Якщо у справі висунуті всі можливі версії, то достовірність однієї версії унаслідок спростування всіх інших буде обгрунтована. Якщо ж у справі висунуті не всі можливі версії, то висновок про достовірність однієї версії унаслідок спростування тільки висунутих версій буде необгрунтованим, оскільки правильною може виявитися саме версія не висунута.
Порушення другого правила найчастіше буває у тих випадках, коли як більший засновок береться єднально-розподільне судження і висновок робиться за формою ствердно-заперечного модусу.
Як уже відомо, єднально-розподільне судження (S є Р, або Р2 , або Р3) характеризується тим, що його предикати можуть належати суб'єкту одночасно. Тому від ствердження належності одного з перелічених предикатів не можна прийти до заперечення належності суб'єкту решти предикатів. Інакше кажучи, якщо більший засновок розподільно-категоричного силогізму е судженням єднально-розподільним, то робити умовиводи можна тільки за формою заперечно-ствердного модусу і не можна робити висновки за ствердно-заперечним модусом. У противному разі ми будемо припускатися логічних помилок. Наприклад:
Здобутий висновок не можна визнати істинним, оскільки могло б бути, що Петренко не тільки організатор, а й виконавець вчиненого злочину
Розподільно-категоричний силогізм широко використовується в судовій практиці. Необхідно тільки мати на увазі, що різноманітні його модуси застосовуються для доказовості різноманітного характеру положень.
У процесі пізнання і практики перед нами виникають різноманітні завдання. В одному випадку необхідно здобути знання про те, що "Цс S є Р" ("Цей злочин вчинив Петренко"), а в другому - довести судження про тe, що "Це S не є ні
Р2, ні Р3" ("Під час вчинення злочину Петренко не був ні в себе вдома, ні у свого знайомого Іваненка").
Заперечно-ствeрдний модус є логічним засобом доказовості положень типу: "Це S є Р1 ". За допомогою ствердно-заперечного модусу доводяться положення типу: "Це S не є
Ні Р2, ні Р3".
До заперечно-ствердного модусу ми вдаємося в тих випадках, коли маємо знання загального положення про тe, що "S є або Р1 або Р2, або Р3", і в процесі пізнання наявна можливість достовірно встановити, що всі перелічені предикати, крім одного, суб'єкту не належать.
У заперечно-ствердному модусі належність суб'єкту (в) певного предиката (Р) встановлюється не безпосередньо, а суто логічно, через виключення належності суб'єкту всіх предикатів, крім одного. Звичайно, якби ми володіли достатньою кількістю наукових фактів, із котрих безпосередньо б випливав висновок про тс, що "Це S є Р то не було б необхідності проводити спеціальне дослідження і доводити, що "Це S не є Р2" ("S не є Р3" і т. д.) і на цій підставі доходити висновку про те, що "Це S є Р.". Цс була б зайва робота, що суперечить принципу економії мислення. Але оскільки часто даних про те, що "Це S є Р." буває недостатньо або їх зовсім немає, то спосіб доказування належності суб'єкту певного предиката через заперечення належності суб'єкту всіх предикатів, крім одного, є цілком виправдуючим себе.
Заперечно-ствердний модус є формою висування і доказування судових версій.
У логічному відношенні висунуті у справі версії є розподільні судження типу "Це S є або Р1, або Р2, або Р3
Приклад, Убивство Т. могло бути вчинене або В. із помсти за те, що Т. приділяла увагу іншій молодій людині, або шофером, котрий збирався одружитися з Т. і з яким вона посварилася, або молодою людиною, з котрою Т. була вночі з 11 на 12 серпня.
Щоб довести істинність якоїсь однієї версії, наприклад "Це S є Р не досить зібрати факти, що вказують на тс, що "Це S є Р,", необхідно також довести хибність усіх останніх версій, довести, що "Це S не є ні Р2, ні Р3". Версія обвинувачування визнається доведеною лише у тім випадку, якщо спростовані всі останні версії у справі. Цс означає, що доказування правильності версії у кримінальній справі може проходити тільки за заперечно-ствердним модусом.
Ствердно-заперечний модус для доказування правильності судових версій застосовувати не можна.
У судовій експертизі, навпаки, висновки можуть проходити за ствердно-заперечним модусом і не можна користуватися заперечно-ствердним силогізмом. Так, при визначенні того, ким виконаний підпис: А., чи В., чи С, експерт не може дати висновку про те, що підпис у відомості виконаний А., на тій лише підставі, що він не виконаний ні В., ні С.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.3. Суто умовний силогізм
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.1. Умовно-категоричний силогізм
(продовження) 9.1. Умовно-категоричний силогізм Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
А. Поняття про фігури силогізму Категоричний силогізм має різні види, котрі набули назви фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
Злочинна подія як об'єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов'язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб'єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.4. Загальні правила категоричного силогізму
Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму. 1. У кожному силогізмі має бути...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 9 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ
(продовження) 9.1. Умовно-категоричний силогізм Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв'язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.5. Правила поділу
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
Засновки в категоричному силогізмі можуть бути не тільки достовірними, а й імовірними. Наприклад: В умовиводах із імовірним засновком висновок може бути...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
Засновки в категоричному силогізмі можуть бути не тільки достовірними, а й імовірними. Наприклад: В умовиводах із імовірним засновком висновок може бути...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 3.4. Поділ понять
Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.8. Значення логіки для судового пізнання
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.9. Судження і пропозиційна функція
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання". Пропорційною функцією називається такий...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.5. Просте судження, види і структура
Прості судження, залежно від того, що вони відображають - властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.2. Структура судження
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.1. Загальна характеристика суджень
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 4 СУДЖЕННЯ
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 7 УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ
7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.6. Значення законів логіки для судового дослідження
Вимоги основних законів мають настільки важливе значення для судового пізнання, юридичної практики, дотримання законності, що вони спеціально закріплені...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.5. Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.4. Закон виключеного третього
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.3. Закон суперечності
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 6.2. Закон тотожності
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась. Думка...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 5.1. Умовне судження
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження "Крадіжка є злочин" є простим, у ньому наявний...
Логіка - Жеребкін В. Є. - 9.5. Розподільно-категоричний силогізм