Логіка - Конверський А. Є. - 3. Висновки із категоричних суджень
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку.
Отже, йтиметься про силогістику Арістотеля, яка викладена у славнозвісних "Аналітиках".
Висновки із категоричних висловлювань поділяються на:
- безпосередні та
- опосередковані.
А) Безпосередні умовиводи.
До безпосередніх умовиводів відносять:
А) обернення, перетворення, протиставлення предикату;
Б) умовиводи за логічним квадратом.
До опосередкованих умовиводів відносять простий категоричний силогізм.
Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається дедуктивний умовивід, у якому висновок отримують із одного засновку.
У практиці міркувань зустрічається той факт, що побудова різноманітних умовиводів дозволяє виділити і донести до співрозмовника смислові відтінки інформації, що міститься в засновках. Особливо це очевидно у випадку з безпосередніми умовиводами:
Всі студенти історичного факультету вивчають логіку - (засновок)
1. Отже, деякі особи, що вивчають логіку є студентами історичного факультету - (висновок, отриманий шляхом обернення засновку).
2. Жоден студент історичного факультету не може бути серед тих, хто не вивчає логіку - (висновок, отриманий шляхом перетворення засновку)._
3. Жоден, хто не вивчає логіку не належить до студентів історичного факультету - (висновок, отриманий, шляхом протиставлення предиката засновку до суб'єкта)._
Отримання тієї чи іншої інформації з конкретного висловлювання обумовлюється безпосередньою мовною ситуацією (це може бути урок, бесіда, будь-яке пояснення тощо), дослідницькими мотивами, суто практичними міркуваннями. Про це і свідчать наведені приклади.
Обернення.
Аналіз безпосередніх умовиводів розпочнемо з обернення.
Якщо взяти категоричне судження, то в ньому безпосередньо наявна інформація про відношення S до Р і є прихованою інформація про відношення Р до S. Саме тому, метою безпосереднього умовиводу шляхом обернення є отримання інформації про відношення Р до S у структурі категоричного судження.
Схема цього умовиводу така:
Отже, О б е р н е н н я м називається такий безпосередній умовивід у висновку якого суб'єктом стає предикат засновку, а предикатом - суб'єкт засновку.
У процесі отримання умовиводу шляхом обернення відбувається перестановка місцями S і Р, але якість засновку зберігається для висновку. У ролі засновків можуть виступати судження А, Е, І, О.
Якщо у ролі засновку маємо судження А, то у висновку отримуємо судження І:
Всі підручники мають методичний зміст.
Отже, деякі книги методичного характеру є підручниками.
Зауважимо, що в безпосередніх умовиводах шляхом обернення, перетворення, протиставлення предиката діють правила розподіленості термінів у категоричних судженнях.
Якщо у ролі засновку наявне судження Е, то у висновку також отримуємо судження Е:
Жодний мій знайомий не був учасником минулого кінофестивалю.
Отже, жоден учасник минулого кінофестивалю не був серед моїх знайомих.
У випадку із судженням І висновком матимемо судження І:
Деякі книги нашої бібліотеки є рідкісними. Отже, деякі рідкісні книги є в нашій бібліотеці.
Відповідно до загальних правил про розподіленість термінів у засновку і висновку судження О оберненню не підлягає. Наприклад, "Деякі рослини не є деревами" - із цього судження шляхом обернення неможливо отримати істинний висновок.
Обернення суджень Е і І називають оберненням без обмежень. Обернення судження А називають оберненням з обмеженням.
Перетворення.
Розглянемо умовиводи, які отримують у результаті перетворення засновку.
Схемою такого умовиводу є:
Виявляється, що в категоричному судженні, окрім явного знання про відношення Р до S (про що йшлося вище), міститься неявне знання про відношення S до Р.
Наприклад, якщо всі елементи множини S належать множині Р (у випадку судження А), то ні в якому разу вони не можуть належати множині Р (доповненню Р).
В умовиводі шляхом П е р е т в о р е н н я м и отримуємо висновок де суб'єктом є суб'єкт засновку, а предикатом є поняття, що суперечить предикату засновку. Це стає можливим завдяки зміні якості засновку.
Тобто, здійснюється це шляхом введення у висновок двох заперечень одного перед зв'язкою, а іншого - перед предикатом.
У ролі засновків виступають судження А, І, Е, О. Отже, існують чотири варіанти перетворення.
Судження А перетворюється у судження Е.
Наприклад,
Усі мої друзі мають вищу освіту._
Отже, серед моїх друзів немає жодного, хто не мав би вищої освіти.
Схематично це можна зобразити так:
Отже, якщо всі елементи множини S належать множині Р, то ні в якому разі вони не можуть належати множині не-Р (доповненню Р).
Судження Е перетворюється у судження А.
Зауважимо, що вставляючи у судженні Е, як у засновку, заперечення перед зв'язкою, отримуємо подвійне заперечення. Тому ми їх усуваємо керуючись принципом: подвійне заперечення рівносильне твердженню.
Наприклад,
Жоден мій приятель не має вищої освіти.
Отже, усі мої приятелі є людьми без вищої освіти.
Схема цього умовиводу така:
Наведена схема показує, що усі елементи множини S належать множині не-Р.
Судження І перетворюється у судження О.
Наприклад,
Деякі мої приятелі вивчають англійську мову. Отже, деякі мої приятелі не належать до людей, що не вивчають англійську мову.
Схема цього умовиводу така:
Ця схема показує, що частина S (заштрихована) не належить множині не-Р.
Судження О перетворюється в судження І.
Наприклад,
Деякі науки не є гуманітарними. Отже, деякі науки є не гуманітарними
Схематично цей умовивід зображується так:
Схема вказує на те, що частина множини S (заштрихована) належить множині не-Р.
У процесі отримання умовиводу шляхом перетворення необхідно відновити зв'язку, яка часто опускається у засновку і, лише потім, послідовно ввести заперечення перед зв'язкою та предикатом у висновку.
Протиставлення предикату.
Вказуючи на те, що із відношення S до Р можна отримати інформацію про відношення S до Р, необхідно враховувати ще один вид інформації, що випливає з цього відношення, тобто йдеться про відношення Р до S.
Таке перетворення категоричного судження (у ролі засновку) називається безпосереднім умовиводом через протиставлення предикату. Схема цього умовиводу така:
Протиставленням предикату називається такий безпосередній умовивід у результаті якого отримують висновок суб'єктом якого є поняття, що суперечить предикату засновку, а предикатом стає суб'єкт засновку.
Протиставлення предикату розглядається як результат двох послідовних дій: перетворення і обернення.
Наприклад,
Будь-яка наукова теорія об'єктивно відображає дійсність. І Отже, жодна наукова теорія не може не об'єктивно відображати дісність.
II. Отже, все, що не об'єктивно відображає дійсність не може належати до наукової теорії.
Із судження А шляхом протиставлення предикату отримують судження Е.
Наприклад,
Будь-яка теорія підтверджується на практиці. Отже, все, що не підтверджується на практиці не теорією.
Схематично цей умовивід зображується так:
Наведена схема демонструє, що множини не-Р і S не мають жодного спільного елементу.
Із судження Е шляхом протиставлення предикату отримують судження А.
Наприклад,
Жоден мій приятель не має вищої освіти. Отже, деякі люди без вищої освіти мої приятелі.
Схема цього умовиводу така:
Із цієї схеми очевидно, що лише деякі елементи множини не-Р є спільними з елементами множини S.
Із судження О шляхом протиставлення предикату отримують судження І.
Наприклад,
Деякі студенти не є учасниками конференції. Отже, деякі не учасники конференції студенти.
Схематично це зображується так:
Ця схема вказує на те, що лише частина елементів не-Р і S є спільними.
Із судження І шляхом протиставлення предикату висновок отримати неможливо. Це зумовлено тим, що перетворюючи судження /, отримують судження О, яке оберненню не підлягає.
Умовиводи за "логічним квадратом".
Будувати безпосередні умовиводи можна не лише із урахуванням інформації між 5 і Р, але й виходячи із змісту логічних відношень між категоричними судженнями. Нагадаємо, що таких відношень існує чотири види: підпорядкування, суперечності, противності і підпротивності.
Умовиводи, які будуються із урахуванням цих 4-х типів відношень між категоричними судженнями, називають умовиводами за "логічним квадратом".
Побудова умовиводів за "логічним квадратом" підпорядкована певним правилам, які:
По-перше, забезпечують правильність умовиводу в кожному конкретному випадку; а
По-друге, дають систематичний огляд всіх можливих міркувань такого типу.
Правила висновку умовиводів за "логічним квадратом" поділяються на:
- основні та
- похідні.
Розпочнемо аналіз цих правил з основних.
До основних правил висновку відносяться правила, які регламентують умовиводи, що засновані на:
А) відношенні контрадикторності, або суперечності, і
Б) підпорядкування.
Зазначимо, що при побудові умовиводів за "логічним квадратом" використовуються, окрім суджень ASP, ESP, ISP, OSP ще й одиничні судження: а єР та а єР.
Якщо засновоком буде будь-яке із 6 категоричних висловлювань: ASP, ESP, ISP, OSP а є P, а є P, то можна побудувати правильні умовиводи на основі вказаних правил.
Коректність похідних правил можна перевірити, побудувавши їх доведення:
Таким способом можна довести всі похідні правила.
Розглядаючи умовиводи "за логічним квадратом", ми переконалися, що суттєвою особливістю безпосередніх умовиводів є отримання інформації різноманітних відтінків.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Умовиводи логіки суджень
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - г) Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці
Окрім розглянутих правил висновку логіки висловлювань у традиційній логіці досліджується низка умовиводів логіки суджень на аналізі яких ми зупинимося....
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Види суджень. Атрибутивні судження
Розглянемо види суджень. Усю множину суджень можна поділити на дві підмножини: прості і складні судження. П р о с т и м називають таке судження у якому...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 11. Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Загальна характеристика умовиводу
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ Х. Умовивід
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Види складних суджень
Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: "Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з'єднаних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів
У традиційній логіці структура атрибутивних суджень фіксується схемою "Всі S є Р" або символом Asp тощо. Очевидно, що тут поряд з елементами формалізації...
-
Логіка - Конверський А. Є. - а) Типологія правил висновку
Умовивід аналізується на двох рівнях: синтаксичному і семантичному. З точки зору синтаксису умовивід являє собою правило висновку. Правилом висновку є...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Судження існування
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - в) Метод аналітичних таблиць
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих...
-
Логіка - Конверський А. Є. - б) Обгрунтування правил висновку
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Судження з відношеннями
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
Так як і поняття усю множину суджень можна розділити на дві підмножини: порівнювані судження і не порівнювані судження. П о р і в н ю в а н и м и...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VIII. Поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Характеристика дескриптивних термінів
Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на: - терми, - предикатори, - функціональні знаки. До логічних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 12. Логічні відношення між складними судженнями
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IX. Судження
1. Загальна характеристика судження Судження - це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: "Судження - це думка,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Види дефініцій
У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція: По-перше, відшукує,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 9. Запитання
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 8. Модальні судження
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Логічні операції над поняттями
Л о г і ч н о ю о п ер а ц і є ю над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 9. Логічні відношення між поняттями
З'ясувавши види понять перейдемо до характеристики логічних відношень між поняттями. Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Зміст поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв'язок з мовою. Тобто,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Мовні засоби виразу поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв'язок з мовою. Тобто,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Висновки із категоричних суджень