Культурологія - Шейко В. М. - 11.4. Культура в концепції "американського постмодернізму" Ф. Джеймісона
Створюючи власну концепцію, американський філософ, дослідник сучасної культури Ф. Джеймісон (нар. 1934 р.) синтезує досягнення марксистської традиції та структуралістської методології.
На думку Джеймісона, історія постає перед нами як накопичення текстів (цей погляд характерний взагалі багатьом представникам постмодерністського дискурсу), представлених в оповідальній формі як соціально-символічний акт. Першочерговою метою читача є адекватне розуміння тексту; це передбачає його інтерпретацію, яка для Джеймісона є діалектичною процедурою осягнення змісту тексту засобом розкриття взаємозв'язків структури твору, суспільного ладу, за якого текст було створено, історії загалом.
Тексти культури - літературні, художні, музичні твори, архітектурні витвори, кіно тощо - повинні розглядатися в історичній перспективі, яка, за Джеймісоном, є перспективою розвитку капіталістичного суспільства. Трьом його фазам (національний капіталізм, монополістичний капіталізм і мультинаціональний капіталізм) відповідають три художні стилі - реалізм, модернізм і постмодернізм. Мистецтво реалізму намагається бути істинним засобом пізнання світу. Мистецтво модернізму проголошує домінування індивідуального стилю й автономію автора. Постмодернізм же декларує неможливість цілісного бачення світу й авторського стилю. Людина в системі постмодернізму, на думку Джеймісона, втрачає смисловий зв'язок з історією і замикається в колі інтенсивностей.
У постмодернізмі Джеймісон констатує відсутність парадигмальних моделей, проте постмодернізм, за Джеймісоном, завдяки своїй руйнації класичного розуміння суб'єкта може вийти за межі капіталізму, створити нову колективну суб'єктивність. Джеймісон передбачає виникнення після капіталізму нового історичного етапу, на якому соціальність переживатиметься індивідом безпосередньо, а не опосередковано, в естетичній формі. Іншими словами, капіталізм має перспективи для свого розвитку. Для здійснення цього розвитку Джеймісон висуває ідею "культурного картографування" світу пізнього капіталізму. Для сучасного західного суспільства з його ідеями "кінця історії", неможливості людства створити бездоганнішу фазу свого розвитку, ніж капіталізм, погляди Джеймісона не зовсім характерні. Не зовсім характерне для цієї культури пристрасне звернення Джеймісона до марксизму як універсальної парадигмальної моделі знання. Перспективи розвитку капіталізму Джеймісон виводить за допомогою марксистської методології з її ідеєю поступової заміни одного способу виробництва іншим.
Близьке Джеймісону і марксистське ставлення до культури. Він наголошує на тому, що культура займає центральне місце в структурі суспільства, а проблеми культури в сучасному капіталістичному суспільстві не відокремлені від економічного, політичного і соціального життя. Культурна сфера перетинається і взаємодіє з усіма іншими соціальними сферами, слугує умовою їх поєднання, забезпечуючи первинні механізми посередництва.
Основа поглядів Джеймісона на культуру полягає в існуванні її тісного зв'язку з проблематикою репрезентації. Ф. Джеймісон наслідує К. Маркса, підкреслюючи, що форми і структури, які визначають сучасне суспільство, недосяжні для емпіричного аналізу. Безпосередньо ми можемо розглядати лише те, що Маркс називає проявами капіталістичного способу виробництва. У цьому сенсі вся соціальна теорія, навіть наука, є проблемою інтерпретації. Іншими словами, ми не маємо доступу до суспільства безпосередньо як до об'єкта дослідження, а лише до його репрезентацій. Наше знання, за Джеймісоном, завжди сформоване інтерпретацією того, що репрезентується.
Погляди на культуру взагалі у Джеймісона розширюються його всебічним аналізом культури сучасного суспільства, культури постмодернізму. Американський філософ, як зазначалося, пов'язує виникнення постмодерну з появою пізнього транснаціонального капіталізму, тоді як двом попереднім етапам в естетичному плані відповідають реалізм і модернізм.
Новий міжнародний порядок - неоколоніалізм, молодіжна революція, комп'ютеризація, розповсюдження інформатики - привів до формування нового типу суспільства - постіндустріального, чи суспільства споживання. У ньому присутні нові типи споживання, проникнення реклами, телебачення та мас-медіа в найглибші прошарки суспільства, планується зміна одних поколінь речей іншими тощо.
На останній стадії капіталізму відбувається перетворення на товар будь-яких проявів соціального життя, зокрема найціннішого - мистецтва, а також природи, людської душі. Тому постмодернізм знаменує собою кінець стилю в мистецтві та руйнування класичного суб'єкта.
Джеймісон виділяє декілька основних ознак постмодернізму: пастиш - як специфічну форму постмодерністського досвіду простору; шизофренію - як особливий пост модерністський спосіб прийняття часу; візуальність - як базовий спосіб існування сучасної культури; теоретичний дискурс сучасної культури; теоретичний дискурс сучасної науки. Джеймісон відзначає наявність у постмодерні культури іміджу і симулякру, послідовне послаблення історичності, виникнення форм індивідуальної темпоральності, нових типів базисних емоційних станів.
Пастиш, наявний у культурі постмодернізму, на відміну від пародії, яка має сатиричний імпульс, не містить іронії, не критикує наявного стану речей, а лише покликаний показати віртуозність того, хто його виконує.
Щодо розуміння часу в постмодерністській культурі Джеймісон зазначає, що постмодерністська людина втрачає здатність осмислити, збагнути й організувати своє минуле та майбутнє і замикається в колі теперішнього.
Ще однією особливістю постмодерністської епохи є зміна глибинних моделей (діалектика, герменевтика, семіотика тощо) на новий вид дискурсу, який поглинає всі наукові дисципліни гуманітарного циклу, але не представляє жодну з них. Цей новий вид дискурсу, на думку Джеймісона, є свідченням кінця філософії як такої.
Специфічність сучасної культури Джеймісон вбачає також у її виключно візуальному характері. Візуальність і кінематографічність стали базовим способом існування культури "пізнього капіталізму", загальним принципом структурування її продуктів. На думку Джеймісона, свідомість сучасної людини не здатна охопити всю мережу класичних наративних (розповідних) текстів, тому візуальна форма, як така, що фрагментує, протиставляється розповідній формі, що об'єднує. Відтак візуальне мистецтво більш притаманне постмодерній культурі, яка провокує нові конфігурації суб'єкт-об'єктних відносин у мистецтві.
Схожі статті
-
У сучасному гуманітарному знанні значно посилився інтерес до феномену постмодерної культури: філософи, культурологи, літературознавці висувають власні...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 11. Постмодерністські уявлення про культуру
У сучасному гуманітарному знанні значно посилився інтерес до феномену постмодерної культури: філософи, культурологи, літературознавці висувають власні...
-
Кризові явища в культурі XX ст. привернули пильну увагу й філософа, теоретика культури Ж. Бодріяра. На його думку, криза охопила всі сфери духовної й...
-
Видатний теоретик постмодернізму Ж. Ф. Ліотар вважає, що перехід суспільства в його постіндустріальну фазу, а культури - у фазу постмодернізму почався з...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.4. Погляди Л. А. Сенеки на культуру й проблеми людства
Головне завдання філософії, як писав Сенека, - донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 10.2. Погляди М. О. Бердяєва на російську й західну культуру
Проблема "Схід - Захід" вирішується B. C. Соловйовим своєрідно. Свою працю "Росія і всесвітня церква" мислитель присвячує проблемі взаємовідносин...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 3. Давньогрецькі уявлення про культуру
3.1. "Еллінство" і "варварство" Культура античної Греції (самоназва греків - елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Ігрова концепція походження культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.7. Функції культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Марксистське вчення створювалося протягом приблизно одного десятиліття - з кінця 30-х до кінця 40-х років XIX ст. Карл Маркс був видатним соціологом та...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 9. Марксистська концепція культури та її варіанти
Марксистське вчення створювалося протягом приблизно одного десятиліття - з кінця 30-х до кінця 40-х років XIX ст. Карл Маркс був видатним соціологом та...
-
В історію суспільної думки Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг (1775-1854) увійшов як творець трансцендентальної філософії, критик кантіанства, опонент...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 7.3. Розуміння культури німецькими просвітителями
Німецький просвітницький рух розвивався у досить складних умовах. У ХУЛІ ст. Німеччина продовжувала залишатися країною феодальною, економічно й політично...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Магічне бачення світу як основа розвитку культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - ВСТУП
Сьогодні, коли світова спільнота перетнула межу третього тисячоліття, як ніколи актуальним є питання про подальшу долю земної цивілізації. Перед лицем...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 4. Концепції культури в давньому Римі
4.1. "Культура" і "природа" Поняття "культура", як відомо, походить із римської античності та позначає процес людської життєдіяльності. Причому ця...
-
У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
У другій половині XVIII ст. у Західній Європі відбулися суттєві соціально-економічні й духовні зміни, зумовлені як діяльністю просвітителів, так і...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 8. Концепції культури в класичній німецькій філософії
У другій половині XVIII ст. у Західній Європі відбулися суттєві соціально-економічні й духовні зміни, зумовлені як діяльністю просвітителів, так і...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.1. "Культура" і "природа"
4.1. "Культура" і "природа" Поняття "культура", як відомо, походить із римської античності та позначає процес людської життєдіяльності. Причому ця...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 6. Діячі відродження про культуру
6.1. Трансформація в духовному житті суспільства в епоху Відродження. Спроба реанімації язичницького світогляду й античної культурної спадщини Ренесанс -...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 2. Міфологічні уявлення про культуру
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
Найінтенсивніше у класичних формах просвітницький рух виявився у Франції. Основні передумови французького Просвітництва пов'язані насамперед із кризою...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Психоаналітична теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Екзистенціальна теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.5. Ідеї Л. А. Уайта про специфіку науки культурології
Утвердження науки про культуру як рівноправну серед інших наукових дисциплін "соціального циклу" Леслі А. Уайт вважав одним зі своїх основних завдань. І...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 5.6. Фома Аквінський про буття й культуру
Літературна творчість Фоми Аквінського (Фоми Аквіната) складається з великої кількості трактатів, які можна поділити на такі групи. 1. Коментарі, що...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.4. Поняття "калокагатія" в давньогрецькій культурі
Техне (від грец. techne - мистецтво, майстерність, уміння) - одна з базових характеристик грецької культури. Це широке поняття, що охоплює майже всі...
-
Г. В. Ф. Гегель є найвидатнішим представником німецької класичної філософії. Гегель народився в 1770 р. у Штутгарті в сім'ї впливового чиновника...
Культурологія - Шейко В. М. - 11.4. Культура в концепції "американського постмодернізму" Ф. Джеймісона