Культурологія - Шейко В. М. - 10.2. Погляди М. О. Бердяєва на російську й західну культуру
Проблема "Схід - Захід" вирішується B. C. Соловйовим своєрідно. Свою працю "Росія і всесвітня церква" мислитель присвячує проблемі взаємовідносин західного і східного християнства, а також проблемі створення нової релігії, що включає в себе всі позитивні особливості різних напрямів християнства. B. C. Соловйов вважав, що людство може духовно відродитися лише завдяки істині в Христі. За Соловйовим, основне питання культури "ставить людство перед дилемою: прийняти чи відкинути істину після того, як вона буде пізнана..." Теоретичні пошуки B. C. Соловйова завжди мали практичні цілі: удосконалення світу, подолання себелюбності, реалізація християнських ідеалів любові до ближнього, досягнення абсолютних цінностей. Об'єднання церков, яке проповідував Соловйов, повинне, на його думку, відбутися не в політичних цілях, а з метою порятунку духовної культури, що гине. У ранній період творчості інтереси В. Соловйова зосереджувалися в основному у сфері теософії, пізніше - у сфері теократії, і зрештою - у сфері теургії. На першому етапі він сподівався, що здійснення Софії, мудрості у світі, може бути досягнуте за допомогою пізнання Бога і його відношення до світу. Потім В. Соловйов звертає увагу на державу, яка покликана втілювати християнські ідеї, що гарантувало б, як він вважає, загальну справедливість. На останньому етапі В. Соловйов цілком зайнятий теургією, тобто містичним мистецтвом, що створює нове життя, згідно з божественною істиною.
Ідея теократії у В. Соловйова - це, по суті, ідея об'єднання позитивних ознак культур християнського Заходу й християнського Сходу (Росії).
Мета розвитку людського суспільства й культури, за Соловйовим, - сходження світу до Бога. На нижчому щаблі цього процесу - еволюції природи - створюються наступні щаблі й умови єдності світу. Таких щаблів п'ять: "царство мінеральне, царство рослинне, царство тваринне, царство людське й Царство Боже. Ці щаблі становлять ряд найбільш точних і характерних підвищень буття з погляду морального змісту, здійснюваного в богоматеріальному процесі". Процес же духовного зростання людства описується ним таким чином: "...Природне людство за допомогою своєї діяльності вдосконалює своє життя й на певному етапі піднімається до ідеї безумовної досконалості. Духовне, або від Бога породжене людство не лише розуміє розумом, але й приймає серцем і справою цю безумовну досконалість як справжнє начало всього того, що повинне бути у всьому, і прагне здійснити його до кінця або втілити в житті всього світу"1.
Шлях культури для Соловйова - це шлях до правди, яка зазвичай є і істиною, і релігією водночас. Правду і добро потрібно встановлювати не шляхом насильства, а в результаті щирих потягів людської волі.
На першому плані філософсько-культурологічних побудов В. Соловйова перебуває особистість. Особистість є повною, але для завершення цієї повноти вона потребує суспільства. Суспільство є повним, але потребує завершення цієї повноти в усьому історичному процесі, тобто в культурі. Економічне й політичне життя, держава й право -' це невід'ємні елементи історичного прагнення людства до правди й добра. Але загальна культурно-моральна організація повинна бути релігійною й повністю завершитися у всесвітній церкві. Всесвітня церква - це результат релігійно-культурного синтезу.
10.2. Погляди М. О. Бердяєва на російську й західну культуру
Намагався зрозуміти загадку Росії й М. О. Бердяєв. "Російська душа, - писав він, - є комбінацією різнорідних сутнісних начал - волі Й поневолення, революційності й консерватизму, новаторства й інертності, заповзятливості й лінощів".
М. Бердяєв говорив про світові завдання Росії, про її особливість, неподібність до інших країн. Говорив також і про те, що Росія ще не ввійшла в коло провідних європейських держав, що вона вабить європейців своєю екзотикою, але й не більше. Філософ вважав, що велич російської культури повинна виявитися після першої світової війни, у якій відбулося зіткнення сил Заходу і Сходу.
Аналізуючи післяреволюційну Росію, М. Бердяєв стверджує, що комуністичний експеримент - цілком закономірне явище для Росії, де революційні ідеї визрівали з кінця XVІІІ ст. Ідея месіанізму російського народу виявилася в тому, що він перший у світі втілював у життя ідеї комунізму.
Сутність російської ідеї М. Бердяєв вбачає в державності, у тому, що російський народ створив наймогутнішу державу у світі. Водночас мислитель підкреслює анархізм російської душі, аполітичність народу, який не зміг сам влаштувати своє життя (як приклад наводить переказ про закликання варягів до престолу).
Велику увагу М. Бердяєв приділяє й характеристиці західної культури, яку визначає як цивілізацію. Більше того, він протиставляє духовну культуру Заходу, що розквітла в середньовічний період, сучасній цивілізації, яка вмирає і є буржуазною по своїй природі. Культура ж, навпаки, аристократична. Характеризуючи рух історії, Бердяєв стверджує, що на зміну меркантильній буржуазній цивілізації має прийти новий духовний стан, який він називає новою релігійною свідомістю. У новій релігійній свідомості, на думку Бердяєва, повинен відбутися синтез християнства й культури.
Таким чином, Бердяєв винятково негативно ставиться до цивілізації, показуючи, що індустріальна цивілізація є "цивілізованим варварством".
Європейській культурі, на думку Бердяєва, загрожує внутрішнє й зовнішнє варварство. Внутрішнє варварство - це революційний рух. Зовнішнє варварство - це властива західній цивілізації агресивність.
У цілому європейська культура, на думку Бердяєва, перебуває в глибокій кризі, більшість же представників західноєвропейського людства про цю кризу й не здогадується. Європейське людство стоїть на порозі нової культури, яку Бердяєв називає Новин Середньовіччям. Нове Середньовіччя - це кінець індивідуалістичної фаустівської цивілізації, це епоха "нової колективної релігійності", коли культура й життя значно зміняться. В епоху Нового Середньовіччя, як стверджує Бердяєв, має відбутися відновлення європейської культури, яка почне новий етап свого розвитку.
У цілому, досліджуючи проблеми культури, російські мислителі наголошували на кризі сучасної західної цивілізації, стверджуючи, що духовність і культура потребують захисту й відродження.
Проблеми культури в контексті дослідження символізму, міфології, платонічного розуміння естетики й мистецтва, теорії культу як ядра культури, знайшли своє вираження у філософській спадщині П. Флоренського, Г. Флоровського, К. Леонтьева, СМ. Булгакова, О. Ф. Лосева та ін.
Так, О. Ф. Лосєв, звернувшись до вивчення своєрідної стихії слова-імені, розробив систему логічної конструкції слова й імені на діалектичних началах і розглянув цілий комплекс проблем, пов'язаних із широкою темою взаємовідношення мови, мислення й дійсності ("Філософія імені"). Найважливіше в імені, за Лосевим, те, що воно є енергією сутності речі й несе в собі всі її раціональні, міфологічні й особистісні функції. Звернувшись до проблеми міфу, Лосєв визначає його як живу реальність, а не як поетичний вимисел (як вважалося раніше).
У цілому О. Ф. Лосєв був яскравим представником православно-платонічного енергетизму (паламізму) в дослідженні філософських проблем культури. У працях цього мислителя подібний підхід виявився досить продуктивним, що спричинило його відродження у філософських реаліях XX ст.
У цілому для всієї російської філософсько-релігійної думки відродження культури можливе лише на шляху християнства.
Схожі статті
-
Культурологія - Шейко В. М. - 10.1. Проблеми культури у філософській творчості B. C. Соловйова
Проблема "Схід - Захід" вирішується B. C. Соловйовим своєрідно. Свою працю "Росія і всесвітня церква" мислитель присвячує проблемі взаємовідносин...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.4. Погляди Л. А. Сенеки на культуру й проблеми людства
Головне завдання філософії, як писав Сенека, - донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла...
-
В осмислення сутності культури та закономірностей її розвитку важливий внесок був зроблений і представниками релігійно-ідеалістичного напряму російської...
-
У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.5. Погляди К. Тацита і підходи до культури в імператорському Римі
Головне завдання філософії, як писав Сенека, - донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Психоаналітична теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Екзистенціальна теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.1. "Культура" і "природа"
4.1. "Культура" і "природа" Поняття "культура", як відомо, походить із римської античності та позначає процес людської життєдіяльності. Причому ця...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 3. Давньогрецькі уявлення про культуру
3.1. "Еллінство" і "варварство" Культура античної Греції (самоназва греків - елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 7.4. Світ культури у творчості Г. С Сковороди
Своєрідне сприйняття понять і взаємин ідей культури в контексті просвітницьких підходів явив Г. С. Сковорода. Його творчість фактично починала часи...
-
Культурологія - Шейко В. М. - ВСТУП
Сьогодні, коли світова спільнота перетнула межу третього тисячоліття, як ніколи актуальним є питання про подальшу долю земної цивілізації. Перед лицем...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 6. Діячі відродження про культуру
6.1. Трансформація в духовному житті суспільства в епоху Відродження. Спроба реанімації язичницького світогляду й античної культурної спадщини Ренесанс -...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 2. Міфологічні уявлення про культуру
2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія - найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 4.6. Синкретизм давньоримської культури
У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.1. Поняття культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.7. Функції культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Магічне бачення світу як основа розвитку культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 5.7. Світські й релігійні начала середньовічної культури
У період Середньовіччя християнство пронизувало всі сфери суспільства і насамперед його духовне життя. У цих умовах головною ознакою духовної культури є...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 5.5. Шкала культурних цінностей, за Августином
Основу августинівської філософії культури становить ідея існування двох громад, двох держав, або "двох градів" - божественного (civitas Dei) і земного...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.7. Елліністичне розуміння культури
Архетип циклічності, властивий античній думці в цілому, певним чином розкривається у філософії історії й культури Платона (427-347 рр. до н. е.)....
-
Культурологія - Шейко В. М. - 3.6. Платонівська концепція культури
Архетип циклічності, властивий античній думці в цілому, певним чином розкривається у філософії історії й культури Платона (427-347 рр. до н. е.)....
-
В історію суспільної думки Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг (1775-1854) увійшов як творець трансцендентальної філософії, критик кантіанства, опонент...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Ігрова концепція походження культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 7.3. Розуміння культури німецькими просвітителями
Німецький просвітницький рух розвивався у досить складних умовах. У ХУЛІ ст. Німеччина продовжувала залишатися країною феодальною, економічно й політично...
-
Найінтенсивніше у класичних формах просвітницький рух виявився у Франції. Основні передумови французького Просвітництва пов'язані насамперед із кризою...
-
Основну культурну течію Ренесансу, що стала багато в чому його візитною карткою, зазвичай називають гуманізмом. Етимологічно "гуманізм" бере початок з...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 1. Поняття, зміст, функції культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - МОДУЛЬ І. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
У другій половині XVIII ст. у Західній Європі відбулися суттєві соціально-економічні й духовні зміни, зумовлені як діяльністю просвітителів, так і...
Культурологія - Шейко В. М. - 10.2. Погляди М. О. Бердяєва на російську й західну культуру