Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.6. Київська Русь
УIX-XII ст. багата і самобутня культура розвинулась на давній східнослов'янській основі. Скандинави називали Русь "країною міст" - Гардарікою. Впровадження християнства, яке прийшло у Київську Русь у візантійській редакції, дало значний поштовх політичному, економічному та культурному розвиткові, оскільки Візантія на той час була найбільш розвиненою країною в Європі. Східні слов'яни мали писемність ще до християнізації. Нова релігія сприяла поширенню писемності серед русичів, в основу алфавіту яких було покладено кирилицю. Давньоруська мова розвивалася на загальнонародній східнослов'янській мовній основі. Нею, зокрема, написано "Руську правду" та різні твори оригінальної художньої літератури. В культурі існувала також література церковнослов'янською, тобто старослов'янською мовою, що сформувалася на близькій русичам македоно-болгарській мовній основі. Князі Володимир та Ярослав Мудрий піклувалися про освіту: за їх правління було організовано школи для служилої знаті і духівництва. Із літопису відомо, що Ярослав Мудрий залучив багатьох перекладачів і переписувачів, які переклали низку творів з грецької мови. В культуру Київської Русі увійшли перекладені з грецької богослужбові книги й апокрифи, романи і повісті ("Александрія" - роман про Александра Македонського, повість Й. Флавія про розорення Єрусалима та ін.), історичні хроніки, а також твори природознавчого характеру: "Фізіолог", "Шестиднев" та ін.
При Софійському соборі в Києві зберігалося зібрання рукописів, і це була перша бібліотека. У X-ХП ст. виникла руська оригінальна література, передусім церковно-богословського характеру - проповіді, повчання тощо. Зразком такої проповідницької" ораторської прози є "Слово про закон і благодать" київського митрополита Іларіона (XI ст.). В той час писалися житія святих, житія монахів і повісті про монастир (Києво-Печерський патерик), існувала література в жанрі подорожей. Особливе місце в культурі русичів належить літописам. Найвидатнішим художнім твором є "Слово о полку Ігоревім" (XII ст.). Талановитим письменником був Володимир Мономах, який написав "Повчання" своїм дітям - один з найвизначніших творів Київської Русі. Цікавою пам'яткою давньоруської літератури XIII ст. є "Слово про погибель Руської землі", де після розповіді про красу, багатство і колишню могутність Київської Русі починається плач про лихоліття, пов'язане з монголо-татарською навалою.
Архітектура в Київській Русі і в найдавніші часи була досить розвинутою (дерев'яною) і мала самобутні форми. Важливою і найбільш убезпеченою частиною руських міст був Дитинець. Використавши досвід візантійських майстрів і свої традиції, давньоруські зодчі збудували оригінальні храмові споруди. Першою кам'яною церквою була Десятинна (X ст.). У 1036 р. закінчили будівництво Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Шедевром архітектури Київської Русі є собор Святої Софії у Києві, закладений у 1037 р. У XI ст. також було споруджено Успенський собор у Києво-Печерській лаврі, у XII ст.. - Кирилівську церкву, Михайлівську церкву (з XIV ст. - Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир).
Разом з кам'яною церковною архітектурою розвивався монументальний і станковий живопис: фрески, мозаїки, іконопис. Ікона (з грец. - зображення, образ) - живописне або рельєфне зображення Бога і святих, предмет релігійного вшанування. Християнська ікона - це зануреність в ірреальний, безкінечний простір, який не має ознак будь-якої реальності. Зображені постаті нерухомі й урочисті, в усьому панує спокій та несуєтність. В образі домінує обличчя (знак перемога духу над плоттю), немає міміки та жестів (знаку підпорядкування індивідуального абсолютному). Безплотність, безтілесність відображають новий ідеальний тип людини, яка перемагає не силою, а величчю духу. Для кращих творів іконопису характерні загострена духовна виразність, одухотворена краса ритму ліній та кольорових поєднань.
Найдавніші ікони (приблизно VI ст.) знайдено на Сінаї. Високого розквіту досягла ікона у Візантії (відомі в Україні "Богоматір Володимирська", "Ангел з золотим волоссям" та ін.) і на Русі. Видатними майстрами православного іконопису були Феофан Грек, Андрій Рубльов, Симон Ушаков, Діонісій. Виникає питання: якщо ікона писалася за каноном, то як в ній зберігалася художня індивідуальність окремого майстра, що власне й робить її твором мистецтва? Скажімо, пристрасна мова Феофана Грека здатна була творити гострі психологічні характеристики. Його в цілому сувора гама кольорів - золотаві, оливкові, сині тони із рантовим спалахом ясно-червоного - передають гординю, душевне сум'яття, трагічне неприйняття світу. Зовсім інший світ описують ікони А. Рубльова: лагідність, сумирність, просвітленість, віра у спасіння. Не відступаючи від канону, істинному майстрові вдавалося виразити власне розуміння світу.
Слід звернути увагу на те, що середньовіччя було часом зближення між філософією і мистецтвом, художня творчість могла переймати функції філософування (як це було на Русі у творах талановитих іконописців). Кожен символ є багатозначним: наприклад, "Трійця" А. Рубльова включає і загальновідомий догмат про неподільну єдність трьох ликів Бога (це зрозуміло кожному віруючому), і заклик до злагоди і подолання страху та роз'єднаності (вчений чернець Єпіфаній Премудрий "вичитав" саме це з рубльовської ікони), а в єдності трьох постатей, які послідовно вписані в коло (злагода) і в квадрат (символ світопорядку з його непорушними закономірностями), звучить впевненість у належному перебігу подій (що є філософією цього твору). В українських іконах переважало відчуття мужньої стійкості та скорботної внутрішньої зосередженості, богородичні ікони сповнені активної життєвої сили ("Волинська богоматір"), а сцени "Страстей Христових" позбавлені жорстокості і натуралізму.
Була поширена на Русі й книжкова мініатюра, Крім храмів, будувалися пишні хороми і палаци. Збереглося чимало ювелірних виробів того часу. Серед них золоті й срібні високохудожні прикраси XI-XII ст. У побуті народу, бояр і князів популярними були музика (гра на бубнах, сопелях, гуслях та інших інструментах), спів, танці.
Схожі статті
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.7. Етапи розвитку культури давніх слов'ян
У сучасній науці розрізняють такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов'ян: мізинський, Трипільський і черняхівський. Висловлюється думка, що...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.5. Диво готики
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.4. Карнавальна культура
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Грецька класика
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Архаїчна Греція
Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, - час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.6. Слов'янська міфологія
Мистецтво, однією з важливих функцій якого є фіксація і передавання наступним поколінням набутого соціального досвіду, певних знань і розумінь, досягло в...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.3. Романіка церковна і світська
У Західній Європі розквіт культури спостерігався з кінця X ст. І першою його "ластівкою" стала архітектура, яку в 20-х роках XIX ст. назвали романською...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.2. Візантія - будівництво християнського світу
Візантійська культура - блискуча і своєрідна, найрозвиненіша в Європі з IV до Х-ХІ ст. - існувала до середини XV ст. Виникненню Візантії як держави...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.5. Первісне мистецтво
Мистецтво, однією з важливих функцій якого є фіксація і передавання наступним поколінням набутого соціального досвіду, певних знань і розумінь, досягло в...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.1. Культура і цивілізація
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.4. Культурна самобутність
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.3. Культурна ідентифікація
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.6. Стародавня Америка
Культура високорозвинених давніх цивілізацій на території доколумбової Америки на момент її відкриття іспанцями у 1492 р. існувала у двох порівняно...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.3. Стародавній Єгипет
Шість тисячоліть тому в родючій долині Нілу виникли державні утворення, об'єднані у IV - на початку ІІІ тис. до н. е. в єдину державу. На характер буття...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.2. Стародавня Месопотамія
4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 4.1. Спільне в культурі стародавнього світу
4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 4 СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.2. Культурна картина світу
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.1. Культурологія
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Передмова
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Римське мистецтво
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Прагматичний геній римлян
Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Римський пантеон
Римський пантеон Давньоримська культура завершує античність. Рим за переказом, був заснований у VIII ст. до н. е. нащадками Енея - Ромулом і Ремом. Після...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 5.2. Стародавня римська цивілізація
Римський пантеон Давньоримська культура завершує античність. Рим за переказом, був заснований у VIII ст. до н. е. нащадками Енея - Ромулом і Ремом. Після...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Еллінізм
Подальшого розвитку давньогрецьке мистецтво набуло на етапі еллінізму, який е умовною назвою періоді в Історії грецької культури та культури на...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина II ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУР ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.9. Інкультурація особистості
Важливою проблемою для кожної людини є здатність орієнтуватися у культурному середовищі. Інкультурація і полягає в тому, щоб поступово виробити навички,...
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.6. Київська Русь