Криміналістика - Волобуєв А. Ф. - 4. Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів

Зібрані під час слідчих дій матеріальні сліди, інші об'єкти-речові докази в переважній більшості випадків піддаються криміналістичним попереднім (доекспертним) та експертним дослідженням із метою отримання інформації про обставини злочину і злочинців. Ці дослідження здійснюються в лабораторних (зазвичай стаціонарних) умовах і провадяться із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів, спеціально призначених для лабораторних досліджень, а також тих, що використовуються в процесі збирання доказів (частково). Провідну роль у дослідженнях відіграють спеціальні засоби і методи. Вони досить різноманітні, повсякчас удосконалюються, поповнюються новими. Техніко-криміналістичні засоби і методи застосовуються в поєднанні, причому деякі засоби використовуються під час застосування практично будь-якого методу, а окремі - лише певного.

Українські криміналісти (М. В. Салтевський, B. C. Кузьмічов та ін.) розглядають окремо техніко-криміналістичні засоби і методи, пропонуючи відповідні класифікації. Зокрема, за конкретним цільовим призначенням розрізняють техніко-криміналістичні засоби: 1) інструментальні: різного роду механічні інструменти, хімічне приладдя тощо; 2) вимірювальні: наприклад, великий вимірювальний мікроскоп "ВІМ-1", окуляр-мікрометр для обладнання будь-якого мікроскопа тощо; 3) освітлювальні: джерела звичайного, ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського і лазерного випромінювання (стаціонарний прилад "Таран", портативний "Фотон" та ін.); 4) відтворення зображень: фототехнічні засоби для отримання зображення у видимій, ультрафіолетовій, інфрачервоній, рентгенівській складових спектра; 5) мікроскопічні: від звичайних до растрових електронних мікроскопів, більшість яких поєднана з фототехнікою, телесистемами, що уможливлює фіксацію дослідження; найбільш поширені стереоскопічні мікроскопи (МЕС), порівняльні різних моделей; 6) фоноскопічні: пристрої для дослідження фонограм у вигляді автоматизованого робочого місця (АРМ); 7) дослідження матеріалів і речовин: оптичні, вимірювальні прилади, призначені для роботи з мікрооб'єктами, серед них і слідами запаху; 8) комп'ютеризації та автоматизації: комп'ютерна техніка, програми, автоматизовано-пошукові системи, що полегшують роботу експерта, здійснюють автоматично пошук необхідної інформації, формують висновок тощо - наприклад, автоматизована дактилоскопічна інформаційна система "Дакто-2000".

Методи дослідження, переважним чином, класифікують за джерелом походження, тобто виходячи з того, з яких наук їх запозичено.

Найбільш поширеними є фізичні методи, які збільшують можливості людського зору сприймати і вивчати слабковидимі та невидимі ознаки досліджуваних об'єктів. За їх допомогою досліджується внутрішня структура об'єктів, що дає можливість визначати їх групову належність; виявляються сліди, наприклад, пострілу з близької дистанції, ознаки підроблення документів; відновлюється зміст видаленого тексту тощо. Зокрема, метод радіоактиваційного аналізу застосовують для встановлення групової належності матеріалів документа: паперу, барвника, яким виконаний текст, тощо. До фізичних методів належать мікроскопічний, люмінесцентного аналізу, рентгеноструктурний, радіоактиваційний, нейтронно-активаційний, атомноабсорбційний, лазерної масспектроскопії та ін. До цієї групи також віднесено фотографічні методи: контрастувальний, кольороподільний, кольоророзпізнавальний, голографічний, електрографічний, термографічний, радіографічний, дослідження в променях невидимої частини спектра - ультрафіолетових, інфрачервоних, рентгенівських, радіоактивних (бета - і гама -) променях; кінематографічний метод (розглянуті в наступній темі). У багатьох випадках фото - і кінематографічний методи застосовуються в поєднанні з іншими, серед іншого й для фіксації перебігу та результатів дослідження. Так, люмінесцентний аналіз здійснюється у видимій та невидимій частинах спектра, відповідні промені викликають люмінесценцію.

Значну групу становлять хімічні методи, сенс яких у визначенні хімічного складу об'єктів. Інтеграційні процеси в науці мають результатом поєднання хімічних методів з фізичними, виокремлення фізико-хімічних. Застосування хімічних методів дає змогу встановлювати походження, групову належність (однорідність) різноманітних досліджуваних об'єктів. Наприклад, використовуючи газорідинну хроматографію, визначають належність речовини до класу вибухових тощо. Серед методів цієї групи полярографічний, хроматографічний (тонкошарова і газова хроматографія), спектрального аналізу (емісійний і абсорбіційний).

Біологічні методи (ботанічні, іхтіологічні, орнітологічні та ін.) застосовують для дослідження об'єктів рослинного і тваринного походження. Зазначені методи допомагають визначити відповідне походження, групову належність досліджуваних об'єктів.

Як складова деяких із названих методів або як самостійні застосовуються кібернетичні методи, що становлять спеціальні програми разом з комп'ютерним обладнанням, за допомогою яких автоматично відбуваються пошук необхідних даних, їх порівняння, розрахунки, необхідні для формування висновку. Кібернетизація, - це наступний за математизацією варіант абстрактно-узагальненої характеристики явищ, глибший за своєю природою; вона набагато повніше представляє змістовне знання, ефективніше реалізує діалектичний синтез останнього зі знанням формальним (І. Б. Новік).

Процес "математизації" є характерним для галузі судових експертиз і наразі відбувається в трьох напрямах.

По-перше, йдеться про загальнотеоретичний напрям. У загальнотеоретичному плані процес "математизації" окреслив перед спеціалістами і експертами завдання принципового обгрунтування можливостей застосування математичних методів дослідження і визначення тих галузей науки, при розробленні яких ці методи можуть сприяти найбільш ефективним результатам (О. О. Ейсман, М. О. Селіванов, Л. Г. Еджубов).

У дослідженнях загальнотеоретичного напряму набули втілення і два інших напрями процесу впровадження здобутків математики в теорію і практику судової експертизи: це безпосередньо використання математичних методів у криміналістичній експертизі та їх використання в процесі доказування у справі.

По-друге, використання математичних методів для розробки проблем теорії спеціальної ідентифікації та її практичного застосування, та проблем судової експертизи загалом. Роль математичних методів у судовій експертизі має два аспекти: це складник функціонування ЕОМ у вигляді програмних комплексів розв'язання завдань та інформаційних систем, а також їх здатність використовуватися самостійно, без ЕОМ та забезпечувати повне або часткове за розв'язання завдань судової експертизи (О. Р. Шляхов).

По-третє, це математизація спеціальних наукових досліджень у галузі судових експертиз, яка зводиться до застосування математичних методів для вирішення проблем криміналістичної тактики й методики.

Зокрема, впровадження у експертну практику математичних методів потребує постановлення теоретико-прикладного питання щодо меж їх застосування. А саме, існують природні обмеження, які природа об'єктів експертизи накладає на можливості використання для їх дослідження математичних методів (Р. Л. Грановського).

У загальному сенсі застосування математичного методу в судовій експертизі полягає в обчисленні певних ознак об'єктів судово-експертного дослідження з метою виведення кількісного покажчика категоричного ідентифікаційного висновку. Однак за своєю сутністю зазначені методи - це не панацея від усіх проблем. Математичний і статистичний методи доцільно, на наш погляд, використовувати як додаткові для перевірки висновку експерта за загальними, традиційними правилами або як початковий (попередній) для імовірного встановлення, зокрема, руки і пальця, яким залишено слід руки під час експертного дослідження дактилоскопічної інформації.



Схожі статті




Криміналістика - Волобуєв А. Ф. - 4. Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів

Предыдущая | Следующая