Країнознавство - Мальська М. П. - 1.2. Найбільші зарубіжні школи географії і країнознавства
Німецька школа описового державознавства зародилася в німецьких університетах у XVII - XVIII ст. Усі, хто навчалися в університетах повинні були вивчати напам'ять численні відомості про країни і міста, території, населення, господарство, державний устрій, армію, фінанси та ін. Характерними рисами цього напрямку була перевантаженість фактами і слабкість просторового аналізу зв'язків між ними.
Близькими до німецького країнознавства були комерційна географія і комерційне країнознавство, тобто товарознавство в його географічній інтерпретації. Оскільки зовнішня торгівля країн-метрополій, які мали заморські колонії, потребувала захисту, то в комерційну географію включалися і питання військової географії. Проте ці наукові школи не визначили основний напрямок еволюції країнознавства.
Антропогеографія сформувалася як наукова школа в середині XIX ст. Назву ввів німецький вчений Ф. Ратцель, хоча напрямок розвивався ще швидше.
Ратцель, який є автором "Антропогеографії" та "Політичної географії", сформулював завдання антропогеографії як вивчення розселення у взаємозв'язку з відмінностями навколишнього географічного середовища, а також способу життя людей, що виникає в процесі розселення.
Французька школа географії людини кінця XIX - початку XX ст. характеризується чітко вираженим країнознавчим напрямком. Його представник Відаль де ла Блаш відомий перш за все своїм шедевром "Картини географії Франції". У ній, зокрема, він порівнює країну з особистістю. Тому людині в цій школі географії приділялося особливе місце.
Це перша відмітна риса французької школи - гуманістичний підхід. Друга риса - велике мистецтво опису.
У французькому країнознавстві відсутньою була чітка й обгрунтована схема характеристики території. Матеріал викладався так, щоб читач відчув "аромат" території. Принцип був таким. Вибиралися найбільш вражаючі деталі, які впливають на уяву, і вони зближалися між собою в тексті. Поряд часто ставилися далекі один від одного факти, наприклад, політичні, археологічні і кліматичні.
Цікавими є думки вченого про географічну специфіку території. Він наголошував на взаємній гармонії між ландшафтом і людською діяльністю. Вираженням взаємодії природи і людини під час адаптації людини до природи Відаль де ла Блаш вважав "спосіб життя", який він називав "первинним основним" предметом дослідження. Варто зазначити, що географи французької школи країнознавства вивчали в першу чергу зовнішні прояви в ландшафті діяльності людини. Тому в роботах школи основний акцент ставився на сферу, в якій людина була найтісніше зв'язана з природою, найбільше від неї залежала. Промислові райони і великі міста, як правило, не вивчалися.
Країнознавчо-краєзнавчий напрям французької школи географії не відрізнявся глибоким теоретичним обгрунтуванням. Розвиток ідей концептуального рівня Відаля підтримав його учень Ж. Брюн. І. А. Вітвер відзначає два основних принципи географії людини, розвинутих Брюном.
Перший - "принцип людської діяльності", у процесі якого безупинно змінюються географічні факти.
Другий - "принцип взаємозв'язку", який означає складання (формування) географічного об'єкта в результаті взаємодії окремих елементів, а також взаємодії даного району чи країни з іншими районами, країнами, зі світовим господарством. Брюн підкреслював, що "географія - не інвентар, а історія; не перерахування, а система" [Вітвер, 1998, с. 519].
Російський вчений М. М. Баранський вважав країнознавство просторовою наукою, наголошуючи на надзвичайному впливу природного середовища на розвиток суспільства. Головною проблемою в країнознавстві М. М. Баранський вважав проблему дослідницького синтезу.
Єдиного погляду на зміст країнознавства, як наукової дисципліни немає. Можна виділити наступні трактування країнознавства:
- наука, яка вивчає конкретні території на відміну від галузевої географії;
- наука, яка вивчає весь комплекс географічних явищ на визначеній території, на відміну від галузевої географії, яка вивчає визначену частину географічної оболонки в масштабах усієї планети;
- наука, яка вивчає весь комплекс географічних явищ на визначеній території, проте лише в межах фізичної чи суспільної географії;
- організаційна форма об'єднання різноманітної інформації про визначену країну чи район.
Схожі статті
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.4. Країнознавство в системі географічних і суміжних наук
Для розвитку науки важливою є суспільна потреба в ній. Спробуємо з'ясувати, чи є чи суспільні потреби в країнознавстві. Роль країнознавства в суспільстві...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЗАВДАННЯ КРАЇНОЗНАВСТВА
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.3. Наукові принципи країнознавства
Як уже було зазначено, наука - це знання про предмет, методи та еволюцію уявлень про нього. Необхідно зазначити, що науки розрізняються не тільки за...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.1. Простір, територія в географії
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.1. Методологічні основи предмета науки
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - Частина 1
1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.5. Геоекономічна структура світу та завдання країнознавства
У країнознавстві дати об'єктивну економіко-географічну оцінку країні можна, лише розуміючи її роль і місце у світовому господарстві. Економісти довели,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.3. Параметри території країни
Особливості території країни визначаються такими основними параметрами, як Розмір, кордони і Конфігурація, кожний з яких по-своєму впливає на людську...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3. ТЕРИТОРІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ
3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.2. Склад території країни
Важливою територіальною одиницею в географії є сучасна держава. Саме в межах державних кордонів територіально поєднані всі структури країни та...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.1. Тенденції глобального розвитку
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.2. Цивілізаційний підхід
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2. ГЛОБАЛЬНІ ПРОСТОРОВІ СТРУКТУРИ І КРАЇНОЗНАВСТВО
2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.4. Цивілізації світу
Дослідники стверджують, що за всю історію існування людства, а це близько 40 тисяч років, виникли десятки тисяч соціо-культурних утворень, проте...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 2.3. Теоретичні проблеми цивілізаційного підходу
Спираючись на цивілізаційний підхід до історичного процесу формування великих культурних регіонів світу, можна виокремити такі основні теоретичні...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - 1.1. Об'єкт і предмет країнознавства
Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1.1. Об'єкт і предмет країнознавства Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - Частина I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРАЇНОЗНАВСТВА
Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1.1. Об'єкт і предмет країнознавства Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і...
-
Територія в країнознавстві З погляду географів головною територіальною одиницею є держава. Саме в державних кордонах територіально сполучені всі...
-
... Думайте, читайте, І Чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Т. Г. Шевченко Особливості унітарної та бінарної систем вищої освіти Розвиток освіти в...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - 1.3. Закономірності й принципи країнознавства
Виникнення, існування та взаємодія країн на політичній карті світу і окремих їхніх частин є наслідком дії (впливу, реалізації) як об'єктивних (незалежних...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1.1. Об'єкт і предмет країнознавства Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.1. Зародження географії в давньому світі
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 1. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М. П. - Державні кордони, їхня характеристика
Державні кордони - це політична й економічна межа, лімітована державним ладом, національною відособленістю, митним контролем, правилами зовнішньої...
-
Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М. П. - Параметри території країни
Територія в країнознавстві З погляду географів головною територіальною одиницею є держава. Саме в державних кордонах територіально сполучені всі...
-
Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М. П. - Територія в країнознавстві
Територія в країнознавстві З погляду географів головною територіальною одиницею є держава. Саме в державних кордонах територіально сполучені всі...
-
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Географія туризму - Кузик С. П. - Розділ 1. Теоретичні основи географії туризму
1.1. Зміст наук "географія туризму", "туризмологія" У світовій літературі не існує одностайного підходу щодо розуміння змісту туризму. Так, у...
Країнознавство - Мальська М. П. - 1.2. Найбільші зарубіжні школи географії і країнознавства