Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - Модуль 4. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ

Тема 9. Методи оперативної діагностики підприємства в системі контролінгу
9.1. Оцінка якості системи управління підприємством

Якість системи управління проявляється в тому, що всі елементи системи задіяні, функціонують і використаються відповідно до їхнього призначення найбільш ефективно. Це системний ефект, що відбиває як якісні і кількісні характеристики кожного елемента управління як відкритої системи, так і принципово нову якість, що виникла в результаті того, що управлінською працею реалізовані системні зв'язки й відносини.

Для оцінки якості системи управління розроблена синтезована система показників, яка відбиває особливості цілей, завдань, функцій управління, специфіку управлінської праці. При цьому враховуються різні підходи до виміру ефекту управління, що характеризують аспекти якості управління підприємством. Центральне місце у цій системі займають вимірники ефективності використання ресурсів управління, реалізованих у формі посилення управлінського впливу суб'єкта на об'єкт управління.

Оцінка рівня якості системи управління повинна здійснюватись на базі системи критеріїв, які:

- відбивають науково-технічний рівень управління, ефективність використання технічних засобів; прогресивних процесів, методів і структур управління;

- характеризують якість, своєчасність і економічність прийнятих управлінських рішень;

- показують динаміку якісного складу працівників управління й інтенсифікацію управлінської праці;

- відбивають масштаби і ефективність залучення працівників до управління виробництвом.

З огляду на це, розроблено систему показників, які характеризують ефективність суб'єкта управління:

O продуктивність праці одного управлінського працівника;

O коефіцієнт оперативності діяльності апарату управління;

O коефіцієнт ефективності використання інформації;

O коефіцієнт надійності управління;

O коефіцієнт виконавської дисципліни;

O ефективність праці управлінського апарату підприємства;

O кадровий потенціал управління;

O інтелектуальний потенціал;

O рівень організаційного клімату.

Найбільш детальні розрахунки виділених показників розглядаються в роботах С. Борсука і В. Герасимчука [8, 10], але в запропонованій системі виокремлено тільки найбільш суттєві, узагальнені показники оцінки якості управління, синтез яких дасть найбільший результат при визначенні рівня якості системи управління.

Продуктивність праці одного управлінського працівника визначається за категоріями персоналу та за різними видами робіт. Рівень продуктивності праці визначеної категорії управлінського персоналу (77у) характеризується обсягом робіт (операцій), що виконується одним працівником певної категорії за одиницю часу, та розраховується за формулою:

Де Е - обсяг продукції (робіт, операцій), виконаних даною категорією працівників за певний період (рік, квартал, місяць), у відповідних одиницях виміру;

Чу - число осіб управлінського персоналу, зайнятого виконанням певного обсягу робіт (операції, продукції), чол., або витрати часу на виконання даного обсягу робіт, люд.-год.

Коефіцієнт оперативності діяльності апарату управління Коу відображає своєчасність виконання апаратом управління функцій у роботі з адміністративною документацією, ступінь оперативності виконання постанов, наказів, інших документів і розраховується за формулою:

Де Д1, Д2, Д" - встановлений директивно або нормативний строк виконання відповідного виду документів, днів;

Де <)2, Д" - відставання від прийнятого нормативного строку виконання відповідного виду документів в днях (при достроковому виконанні документів Д" = 0);

К1, К2, Кп - коефіцієнти, що умовно характеризують різні види документації за ступенями важливості (К = 1,0 В разі документації вищих організацій;

К = 0,8, якщо це документація заводоуправління; К = 0,6 - документація виробничих та функціональних підрозділів).

Коефіцієнт ефективного використання інформації характеризує ступінь корисного використання інформації, що надходить на підприємство, і обчислюється за формулою:

Де Іе_в - кількість випадків ефективного використання документа (показника);

Іех - загальна кількість документів (показників).

Коефіцієнт надійності управління розраховується за формулою:

Де Кн, р - кількість нереалізованих управлінських рішень; К, - загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі. Коефіцієнт виконавської дисципліни розраховується за формулою:

Де Дф. Є - кількість фактично виконаних за певний період документів (наказів, команд, заходів);

ДГІв - кількість документів (наказів, команд, заходів), що підлягають виконанню за звітний період, включаючи невиконані за попередній період.

Ефективність праці управлінського апарату підприємства визначається за формулою:

Де В - обсяг реалізованої продукції, тис. грн.;

Чуп - середньоспискова чисельність управлінського персоналу, чол.

Щодо аналізу потенціалу управління, то він має такі складові: 1) кадровий потенціал; 2) організаційний потенціал; 3) організаційний клімат.

Кадровий або кваліфікаційний потенціал - це знання та навички кадрів управління. Кадровий потенціал треба визначати комплексно за основними видами діяльності управлінського персоналу. Кваліфікаційний профіль управлінського персоналу, як правило, визначають за чотирма видами діяльності, а саме: 1) планування дій; 2) організаторська робота; 3) аналітична діяльність; 4) застосування технічних засобів обробки інформації (табл. 9.1).

Таблиця 9.1. КОМПЕТЕНЦІЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ПЕРСОНАЛУ УПРАВЛІННЯ [8]

Компетенція

Можливості

Оцінка

Показники

Здатність, уміння реагувати

Тип реагування

Діапазон реакції

Планування дій

Здатність вирішувати проблеми обгрунтовано, послідовно, оригінально, підготовлювати рішення

Методи вирішення проблем

Дослідний, проб та помилок

1

Альтернативний

2

Творче піднесення

3

Організаторська діяльність

Здатність організувати ро-оту, реалізувати рішення в одній або кількох ланках (масштабно)

Масштаб вирішення проблеми

Послідовна та поступова реалізація

1

Послідовно-паралельна реалізація

2

Паралельна масштабна реалізація

3

Аналітична діяльність

Здатність вести пошук інформації, аналізувати її цінність, вибірковість та інтуїція

Способи отримання інформації

Збір фактичних даних

1

Екстраполяція

2

Прогнозування

3

Застосування технічних засобів

Уміння здійснювати комп'ютерний пошук та обробку інформації (вміння користуватися ПК, знання бази даних, програмування, моделювання)

Методи обробки інформації

Обробка більшої частини інформації вручну

1

Використання стандартних програм

2

Побудова системи підтримки рішень

3

Оцінка кваліфікаційного профілю дає змогу визначити наявність можливості оперативного реагування кадрів на виниклі проблеми. Таблиця 9.1 дає змогу оцінити компетенцію та можливості персоналу управління підприємств за вищенаведеними показниками.

Визначення інтелектуального потенціалу здійснюється на підставі проведеного анкетування, яке включає в себе оцінку шести основних характеристик: 1) сприйняття нових ідей; 2) готовність критикувати; 3) бачення перспективи; 4) рівень інтелекту; 5) цілеспрямованість та наміри; 6) управлінське мислення. Теоретичні оцінки інтелектуального потенціалу можуть бути у межах 0-100 %.

Оцінка організаційного клімату включає шість показників [124], пов'язаних попарно взаємовпливом, це:

1) ставлення до змін - відкритість мислення;

2) перспективність мислення - готовність до ризику;

3) організаційні цілі та інтереси коаліцій - бачення факторів успіху. Кожен з показників має чотири варіанти значень (табл. 9.2). Ці показники визначаються на основі методу спостережень.

Таблиця 9.2. ОЦІНКА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КЛІМАТУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА [8]

Показник

Значення

Оцінка

Загальна оцінка

Ставлення до змін (мотиви змін)

Зміни, потрібні за умов кризи

Зміни, потрібні за низьких результатів

Зміни, що дадуть нові досягнення

Вимагають змін зовнішні фактори

Відкритість мислення

Увага до внутрішніх проблем

Внутрішні проблеми в поєднанні з зовнішніми

Оцінка зовнішніх факторів

Увага до навколишнього середовища

Перспективність мислення

Орієнтація на сьогодення

Пошуки найближчих перспектив

Середньострокове планування (2-3 роки)

Прихильність до довгострокової стійкої діяльності

Готовність до ризику

Готовність до ризику відсутня

Готовність до тимчасових труднощів

Готовність до подолання труднощів та тимчасових невдач

Невдачі не змінять готовності до ризику

Організаційні цілі та інтереси коаліції

Прагнення до прибутку

Збільшення частки ринку

Гуманізація цін та завоювання престижу

Збереження коаліції та організації

Бачення факторів успіху

Певна невизначеність щодо шляхів досягнення успіху

Існування шляхів досягнення успіху

Можливість прогнозування досягнення спіху

Чітка перспектива послідовності шляхів досягнення успіху

На підставі оцінок за двома показниками по парах виводиться загальна оцінка в балах за дев'ятибальною шкалою. Далі загальні оцінки усереднюються за допомогою табл. 9.3, та визначається середня бальна оцінка організаційного клімату.

Таблиця 9.3. ДІАГНОСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КЛІМАТУ

Ставлення до змін - відкритість мислення

Готовність до ризику - перспективність мислення

Організаційні цілі - бачення факторів успіху

Загальна оцінка клімату

Характеристика

Бали

Характеристика

Бали

Характеристика

Бали

Зміни, потрібні при загрозі банкрутства

1

Орієнтація на сьогоднішні успіхи, неможливість ризикувати

1

Прагнення до прибутку

1

Зміни, потрібні при кризових явищах

2

Орієнтація на короткострокові плани без ризику

2

Збільшення прибутку за рахунок економії витрат та підвищення цін

2

Зміни, потрібні через низькі результати господарювання

3

Орієнтація на близьку перспективу

3

Збільшення частки ринку при агресивній конкуренції

3

Зміни, потрібні у зв'язку з невідповідністю господарської діяльності обстановці

4

Планомірний розвиток, що грунтується на виважених розрахунках

4

Збереження частки ринку за рахунок підвищення якості

4

Зміни, необхідні у зв'язку 3 недоліками у роботі

5

Довгострокові перспективи без ризикованих кроків

5

Збереження прибутковості за рахунок реорганізації виробництва

5

Зміни, викликані новими вимогами

6

Готовність діяти у складній ситуації

6

Збереження коаліцій та їхньої прибутковості

6

Зміни, що повинні здійснюватись при досягненні нових результатів

7

Орієнтація на довгостроковий плановий розвиток

7

Інтеграція коаліцій - шлях збереження усталеності

7

Зміни, що диктуються зовнішніми факторами

8

Готовність до довгострокового розвитку 3 можливими невдачами

8

Гуманізація зовнішньої політики заради престижу

8

Зміни, що повинні упереджувати зміни навколишнього середовища

9

Прихильність до довгострокового стійкого розвитку

9

Збереження організації

9

На основі визначеної оцінки організаційного клімату проводиться загальна оцінка потенціалу управління підприємствами. Потенціал управління визначають за формулою:

Де К - кваліфікаційний потенціал; Кі - інтелектуальний потенціал;

К0.у, Кож - коефіцієнт, що характеризує відповідно організаційні умови і стан організаційного клімату.

Діагностика та аналіз системи управління надає змогу визначити необхідні значення потенціалу управління підприємствами. При цьому на основі табл. 9.3 розраховується реальний потенціал системи управління підприємствами та визначається різниця в потенціалі (табл. 9.4).

Таблиця 9.4. ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ [124]

Наприкінці оцінки якості системи управління складається прогноз розвитку реального потенціалу - програма компетенції, збільшення можливостей управління та зменшення різниці в потенціалі. Водночас прогнозування здійснюється лише при розробці деякої стратегії нарощування потенціалу, змін організаційних умов та клімату організації. При цьому різні стратегії даватимуть різні результати у підвищенні якості системи управління.

Отже, розглянутий підхід до оцінки якості системи управління належним чином відбиває основні напрямки вище перерахованих підходів і їхній корисний ефект, що проявляється у своєчасності прийнятих якісних управлінських рішень.



Схожі статті




Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - Модуль 4. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ

Предыдущая | Следующая