Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Кирило-мефодіївці
У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація - Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції.
Програму товариства виклав М. Костомаров у праці "Книга буття українського народу", що є одним із найяскравіших документів української політичної думки XIX ст. Написана в дусі романтизму і під впливом християнських цінностей, пронизана ідеєю месіанства, вона стала своєрідним маніфестом відродженого українства, декларацією прав української нації. У програмі Костомаров висловив думки про необхідність верховенства закону, закликав до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, братерства й свободи. Особливу увагу вів приділив національному питанню, пропонував оригінальну ідею його вирішення. Костомаров виступив з ідеєю про необхідність утворення децентралізованої держави і встановлення федеративних основ у відносинах між народами. Усі слов'янські народи, на його думку, повинні "утворити слов'янську федерацію з демократичними інститутами, аналогічними тим, що є в Сполучених Штатах".
Доповнював програму "Устав" Кирило-Мефодіївського товариства, написаний Василем Білозерським (1825- 1899). Основними завданнями, сформульованими у ньому, були духовне і політичне єднання слов'ян, ліквідація кріпосництва, від чого, на думку автора, залежав подальший прогресивний розвиток економіки і культури слов'янських народів. В "Уставі" товариства було зафіксовано, що воно дотримується мирного шляху розв'язання політичних проблем - морального впливу на певні класи.
Цілісну систему державно-правових поглядів виклав у "Нарисах конституції республіки" юрист Георгій Андрузький (1827 - після 1864). Він запропонував ідею слов'янської федерації, до якої входила б і Україна з Причорномор'ям, Кримом і Галичиною як окремий штат. У проекті конституції він обстоював ідею соборності українських земель, принципи рівності всіх перед законом, свободи, верховенства закону.
Кожен штат, згідно з проектом, мав поділятися на області, області - на округи, а округи - на громади, які визначалися основою суспільного життя. Управління в громадах здійснювали через управу, яка поєднувала розпорядчу, виконавчу і судову владу. На чолі управи стояв голова, до неї входило троє-четверо старшин, десять депутатів від громади, священнослужитель, кілька писарів, а також один місцевий житель із гімназійною освітою.
Думку про реформаторський шлях політичного розвитку суспільства поділяла більшість учасників Кирило-Мефодіївського товариства. Вони виступали за еволюційну перебудову суспільства, національне звільнення українського народу, релігійну віротерпимість. Основним засобом досягнення своїх цілей демократично налаштовані члени товариства вважали ведення пропаганди серед широких верств народу з метою пробудження в ньому громадянських почуттів. Жодна мета" на їхню думку, не може виправдовувати нехристиянські методи, тому помірковані представники товариства виключали можливість політичної революції і визвольної війни. Це були перші паростки українського ліберального світогляду.
Тарас Шевченко (1814-1861)
Український поет, художник. Він увібрав і синтезував у своїй творчості надбання і сподівання української і російської інтелігенції, думки західноєвропейських мислителів, поєднав їх із одвічними прагненнями українського народу до волі і самостійності. Т. Шевченко гостро виступав проти будь-яких форм деспотизму і поневолення народу; осуджував системи імперського законодавства і судочинства, покликані захищати інтереси панівних класів; закликав до боротьби за національне і соціальне визволення, соціальну рівність, політичні свободи, що грунтуються на вселюдській справедливості; до самоуправління народу й колегіальної форми реалізації влади, ліквідації національного гніту і утвердження державної самостійності українського народу; до встановлення рівноправності слов'янських народів, справедливого життя всіх людей на Землі.
У своїх творах, зокрема таких як "Гайдамаки", "Сон", "Кавказ", "І мертвим, і живим...",поет у гострій формі висловив антимонархічні, антикріпосницькі, національно-патріотичні ідеї, в т. ч. й думки про самостійність України. З його творів постають політико-правові уявлення про державу, політичну систему. Держава, на його думку, не є чимось вічним і незмінним, вона виникає на певному етапі розвитку суспільства як інструмент гноблення. Упродовж усієї історії існувала тиранія цезарів, імператорів, царів, які експлуатували, визискували людей, жорстоко придушували будь-які спроби визволитися з-під ярма. З цих позицій Шевченко підходив і до політичної системи Російської імперії. Царський уряд, російських, українських панів, чиновництво, державні установи поет розглядав як єдину систему політичного та економічного гноблення народу. Гострій критиці він піддавав російське законодавство, судочинство, протестував проти царських законів і юридичної практики, що царизм використовував насамперед для захисту інтересів панівних класів, утверджувала безправ'я селянина-кріпака, українського та інших народів.
Суспільно-політичним поглядам Т. Шевченка притаманна орієнтація на природні потреби людини, причому не в абстрактному тлумаченні, властивому представникам школи природного права, а в конкретно-історичному захисті пригнічених верств населення. Виводячи суспільство і державу з потреб природи людини, Шевченко особливу увагу звертав на умови забезпечення прав і свобод людини. Основною умовою мислитель вважав необхідність звільнення селян від кріпосництва й наділення їх землею. Право Шевченко розглядав як явище історичне, мінливе, залежне від інтересів правлячої верхівки. Його погляд незмінно був звернений у майбутнє, у зв'язку з чим він, зокрема, обгрунтував несумісність кріпосницьких законів зі справедливими законами прийдешнього соціально-політичного устрою.
Шевченко мріяв про утвердження соціальної рівності й політичної свободя9 громадського самоврядування і справедливої законності. Він вважав, що буржуазна республіка - це історично прогресивний порівняно з монархією державний устрій. Проте майбутнє суспільство Шевченко пов'язував із самоуправлінням народу, колегіальною формою реалізації влади як гарантії від свавілля. Важливою передумовою справді людяного суспільства він вважав наявність "праведного закону", який би відповідав поняттям "правда", "істина", "справедливість".
Схожі статті
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Михайло Сперанський (1772-1839)
В історії Росії ХІХ ст. відбулося кілька вагомих спроб лібералізації політичного режиму й перетворення всієї системи центральних органів управління....
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 6.6. Розвиток державно-правової думки в Росії
В історії Росії ХІХ ст. відбулося кілька вагомих спроб лібералізації політичного режиму й перетворення всієї системи центральних органів управління....
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Шан Ян (400/390-338 до н. е.)
Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм - політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Цицерон (106-43 до н. е.)
У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 2.5. Державно-правові вчення Давнього Риму
У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Габріель Бонно де Маблі (1710-1785)
Філософ, історик, дипломат, автор праць "Публічне право Європи, що грунтується на договорах, починаючи з Вестфальського миру до наших днів" (1748),...
-
В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності...
-
В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Володимир Соловйов (1853-1900)
Публіцист, поет і громадсько-політичний діяч, видавець (разом з О. Герценом) першої російської революційної газети "Колокол" у Лондоні та Женеві, один з...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Микола Огарьов (1813-1877)
Публіцист, поет і громадсько-політичний діяч, видавець (разом з О. Герценом) першої російської революційної газети "Колокол" у Лондоні та Женеві, один з...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Олександр Герцен (1812-1870)
Теоретик "селянського" соціалізму, основаного на общинному побуті, фундатор закордонних літературно-політичного альманаху "Полярная звезда" (1855-1867) і...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Костянтин Неволін (1806-1855)
Досліджував проблеми держави і права. У 1837-1843 рр. він був ректором Київського університету Св. Володимира. Свої ідеї виклав у працях "Енциклопедія...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Джон-Стюарт Мілль (1806-1873)
Провідний ідеолог ліберально-демократичної думки. Його погляди мали потужний вплив на суспільно-політичне життя епохи. Свою позицію щодо влади, держави,...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Єремія Бентам (1748-1832)
ХІХ ст. було періодом формування методологи теоретичного пізнання державно-правового розвитку, виникнення вчення про діалектику, утвердження класичного...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 6.1. Розвиток державно-правової думки в Англії
ХІХ ст. було періодом формування методологи теоретичного пізнання державно-правового розвитку, виникнення вчення про діалектику, утвердження класичного...
-
ХІХ ст. було періодом формування методологи теоретичного пізнання державно-правового розвитку, виникнення вчення про діалектику, утвердження класичного...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Мореллі (між 1713 і 1718-?)
Філософ, історик, дипломат, автор праць "Публічне право Європи, що грунтується на договорах, починаючи з Вестфальського миру до наших днів" (1748),...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Захисники прав і вольностей народу
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - "Історія русів"
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних...
-
Українська державно-правова думка XIX ст. розвивалася під впливом формування капіталістичного виробництва в економіці та лібералізму в політичних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Мо-цзи (479-400 до н. е.)
Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм - політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - 5.3. Державно-правові вчення в Англії
Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький);...
-
У XVII ст. у Західній Європі почалися кардинальні революційні перетворення. Перехідний період від феодального ладу до зародження нових капіталістичних...
-
У XVII ст. у Західній Європі почалися кардинальні революційні перетворення. Перехідний період від феодального ладу до зародження нових капіталістичних...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Формування демократичного світогляду
У період перебування більшої частини території України у складі Литви і Польщі (XIV-XVII ст.) "шляхетська демократія" орієнтувалася на "Руську правду",...
-
У період перебування більшої частини території України у складі Литви і Польщі (XIV-XVII ст.) "шляхетська демократія" орієнтувалася на "Руську правду",...
-
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Лоренц фон Штейн (1815-1890)
Автор праць з теорії та історії держави і права, державного, адміністративного, господарського, фінансового, залізничного права, правосуддя, теорії...
Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Кирило-мефодіївці