Історія української преси - Животко А. П. - Українська радикальна і соціалістична преса перед її народженням. Роль Драгоманова. "Друг"
Зародження української радикальної і соціалістичної преси тісно зв'язане з іменем Михайла Драгоманова. Як визначному національно-політичному діячеві і публіцистові, М. Драгоманову не могло бути байдужим становище української преси. Опинившись за кордоном 1875 р., звертає він на цю галузь діяльності пильну увагу.
Був це час, коли на східноукраїнських землях під Росією українські сили пішли двома виразними стежками. Однією з них була стежка опортунізму й виключно культурної праці, другою - та, що повела активні сили до загальноросійських революційних організацій.
На західноукраїнських же землях, з одного боку, буйним цвітом розцвітало так зване москвофільство, а з другого, нахил до польсько-українського братання.
Течія, на чолі якої став М. Драгоманов, виступила з гаслом організації української національної політичної думки. Знайшла вона між іншим свій вираз і в тезах, поставлених М. Драгомановим для журналістичної діяльності. Сформульовано було їх в конспекті до одного з передбачених часописів ("Поступ"). Як спеціальні завдання для тогочасної української журналістики ці тези ставили:
1. Оборону національності та її волі й збудження потреби національної єдності в усіх ділянках нашої країни.
2. Вишукання в минулому і теперішньому ознак національної сили, змагання до волі й самостійності, організуючих інституцій і т. п., вишукання най практичніших способів до осягнення вишої цілі.
3. Наповнення рамок національності здобутками всесвітньої культури в громадському житті, письменстві й мистецтві".
Щодо внутрішньої організації журналістичної праці, зокрема редакторської, визначив М. Драгоманов становище в одному з листів до І. Франка такими словами: "Не заражайтесь двома редакторськими хворобами: а) вважати публіку за дуже дурнішу від писателів, думаючи, що, мовляв, того і того публіка не розбере, тим не зацікавиться і т. п. Давайте всяку серйозну справу публіці, розказуйте просто, але серйозно, і публіка розбере; б) не вважайте сотрудників дурнішими від себе: підберіть людей по власному вибору, умовтесь з ними в основнішому, - а далі давайте їм волю робити, а особливо не відкладайте розмови про справи пекучі до того часу, коли самі зберетеся поговорити може й ліпше, ніж готовий сотрудник в готовій статті... паче всього не політикуйте... починайте зразу з ясного напрямку. Можете не писати осібної програми, але робіть так, щоб у кожній статті чулось, що у Вас вона єсть, і принципи й система проводу їх"...
Виходячи із соціальної структури, М. Драгоманов підносив засади національного визволення, нерозривно зв'язуючи їх з соціальним визволенням шляхом національної політичної самоорганізації. Були це засади, до яких тогочасне українське суспільство в переважаючій більшості ставилося не лише із застереженням, але часом і відверто вороже. Тому вони не могли знайти місця на сторінках української преси того часу. Для поставлення і розгорнення їх потрібні були нові органи.
Увага М. Драгоманова звернулася до молоді, що видавала в той час свій орган під назвою "Друг". Був це орган "Академічного Кружка". Почав він виходити з ІЗ квітня 1874 р. двічі в місяць як "Письмо для белетристики і науки" за редакцією Ієрона Кордасевича, а потім Алексія Зофіовського та Л. Павлиша.
Серед співробітників були тут такі представники москвофільства як Осип Марко, О. Авдиковський, І. Наумович, тут були М. Павлик, який виступив з поезіями та статтями на теми літературні та етнографічні та І. Франко (Мирон Джеджалик), з творів якого появилися тут такі як "Наймит", оповідання "Борислав", "Казка", повість "Петрії і Довбушуки" та інші, як також кілька розвідок та нотаток.
Зв'язавшись з І. Франком та М. Павликом, як з надійнішими і найактивнішими представниками цього органу, М. Драгоманов опублікував на його сторінках три листи, в яких зо всією силою аргументації виступив проти москвофільства і рутенства. Наслідком цього сталося те, що українська молодь почала відходити від москвофільства, а серед неї в першу чергу І. Франко і М. Павлик. З 1877 р. зі сторінок "Друга" зникли імена представників москвофільства, натомість з'явився тут лист М. Драгоманова до редакції "Правди", та на її сторінках не знайшлося місця. Був це лист під заголовком "Опізнаймося", в якому М. Драгоманов виразно сформулював своє національно-державне становище та шляхи національного визволення.
Цей рік був останнім для "Друга", після якого, при активній праці І. Франка і М. Павлика, народжується українська радикальна і соціалістична преса..
Схожі статті
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Чужинці й "Основа". Журналістика. Суспільство
Як же зустріло "Основу" українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок "Основи". Редакція повідомляє, що на оповістку про...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Як українське суспільство зустріло "Основу"?
Як же зустріло "Основу" українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок "Основи". Редакція повідомляє, що на оповістку про...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Восени 1879 р. з ініціативи проф. М. Грушевського Наукове Товариство ім. Шевченка вирішило зреформувати "Зорю" в напрямі надання часопису значно ширшого...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Зміст і співробітники "Киевской Старины"
Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
На східноукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питання, власне, не існувало. Коли ж на...
-
Історія української преси - Животко А. П. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Затяжні економічні негаразди чи не найбільше позначилися на духовній сфері життя нашого суспільства. Зосібно, на такій важливій ділянці національного,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Програма перших українських часописів
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нова Ера" та її органи
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Історія української преси - Животко А. П. - ВІД ВИДАВНИЦТВА
Затяжні економічні негаразди чи не найбільше позначилися на духовній сфері життя нашого суспільства. Зосібно, на такій важливій ділянці національного,...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Польські змагання. Намісник Голуховський та його роль
Це становище радо використовували як росіяни, так і поляки у своїх власних національно-політичних цілях. Носієм і головним провідником польської...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Співробітники. Зміст "Основи"
Серед співробітників "Основи" в першу чергу треба згадати М. Костомарова (Ієремія Галка), професора і ректора Київського університету М. Максимовича,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського...
-
Тим часом до неприхильних народовецькому руху настроїв почали прилучатися виразні полонізаційні спроби. Йшли вони під протекторатом творця колонізаційної...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис "Русь"
Тим часом до неприхильних народовецькому руху настроїв почали прилучатися виразні полонізаційні спроби. Йшли вони під протекторатом творця колонізаційної...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Цензура і "Киевская Старина"
Великих труднощів і турбот зазнала "Киевская Старина" віл цензури. За час свого існування довелося їй мати діло не тільки з місцевою, а також і з...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Припинення "Основи"
Проіснувала "Основа" неповних два роки. З десятою книжкою другого річника (1862) вона перестала виходити. Склалася думка, що до припинення журналу...
-
Історія української преси - Животко А. П. - С. Шехович і "Семейная Библіотека"
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Реакція 1851 р. Розвиток так званого москвофільства
На східноукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питання, власне, не існувало. Коли ж на...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ПОЧАТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях "Acta senatus", що з наказу Юлія...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Три доби "Киевской Старины". Видавці, редактори
Цілий час існування "Киевской Старины" можна поділити на три доби: 1) доба Т. Лебединцева - від 1882 до 1888 рр.; 2) доба керування О. Лашкевича - 1888 і...
Історія української преси - Животко А. П. - Українська радикальна і соціалістична преса перед її народженням. Роль Драгоманова. "Друг"