Історія української преси - Животко А. П. - Буковина. Москвофільство та його органи. Народження української преси. Часопис "Буковина"
По розколі РУП, коли одна частина членів створила Українську соціал-демократичну робітничу партію, друга створила була окрему організацію, як частину загальноросійської соціал-демократичної партії (РСДРП), назвавши її Українською соціал-демократичною Спілкою. Мала вона за завдання зорганізувати робітництво, що говорить українською мовою. Органом для реалізації цього завдання з січня 1905 р. стала "Правда", що мала більш-менш характер "Селянина" і друкувалася спочатку фонетичним правописом, а потім перейшла на російський офіційний, що звався "ярижкою".
Буковина. Москвофільство та його органи. Народження української преси. Часопис "Буковина"
Тоді як в Галичині початки української преси сягають половини XIX ст., на Буковині ще майже чверть століття після того панує москвофільство. Його органом був журнал "неполітическій, посвященный науце й розвеселенію" під назвою "Буковинская Заря", перше число якої появилося у Чернівцях 2.ІІ.1870 р. Був це тижневик у виданні і за редакцією І. А. Глібовецького.
За короткий час з'явилися в ньому поезії та розвідка про "Свирговського, гетьмана козаків українських...", поезії О. Левицького, дещо з праць А. Петрушевича, етнографічні матеріали Гр. Купчейка. Врешті, окремий відділ під заголовком "Из древних документов молдавских й волооких."
Підкреслюючи значення цього відділу, "Правда" зазначила: "На Буковині та в Молдавщині хорониться багато пам'ятників і літописів дотичних нашої історії. Тож прислужилася шановна редакція нашій історії не мало, коли б вона, намість бавитись недоречною схоластикою, зайнялась публікуванням тих забитків нашої старовини".
Там же "Правда", давши характеристику напрямку і змісту часопису, зазначила, що вона далека від того, щоб вважати його виразом народного життя Буковини, та висловила жаль, що не може привітати. "Закінчуючи наше коротке слово, - писала вона, - бажаємо тільки від щирого серця, щоб шановні видавці пішли іншою, путнішою, дорогою."
Не повелося. 30.V. 1870 р. на 16 числі припинила "Буковинськая Заря" своє існування.
Подібне ж сталося і з іншими часописами такого ж характеру: "Сельскій Господарь", "Родимый Листок".
Лише в половині 1880 рр. на Буковині помічається пробудження української національної думки. Знаходить вона своє оформлення в Товаристві "Руська Бесіда", що в цей час переходить до рук народовецьких. Тоді ж при активній праці С. Смаль-Стоцького та О. Поповича появляється і перший орган української думки під назвою "Буковина". Був це політичний і літературний часопис, що з 1.1.1885 р. почав виходити у Чернівцях двічі на місяць. Як редактор, перші річники підписував Ю. Федькович, а потім С. Дашкевич і П. Кирчів. Фактичним редактором перші шість років був О. Попович, активну участь в редакції брав С. Смаль-Стоцький.
Появлення цього органу С. Смаль-Стоцький згадує такими словами: "Я саме тоді був у Відні..., одержавши перше число "Буковини", цілував його, як щось рідне, як щось таке, що від нього серце віщувало кращу долю народові"...
З тижневика часопис став щоденником. Одним із визначніших його редакторів був О. Маковей.
Виходив до світової війни, коли був перенесений до Відня, де виходив знову за редакцією О. Поповича. Впродовж ЗО років служила "Буковина" пробудженню української національної думки.
В перші роки співробітниками "Буковини" були такі місцеві сили як С. Винницький (суддя), В. Михальський (суддя), проф. Е. Пі гул як, пізніш посол, І. Ти мінський (урядовець), що давали вступні та провідні статті.
Крім них бачимо тут твори Ю. Федьковича, С. Вороб-кевича (Данило Млака), Г. Воробкевича (Наум Шрам), К. Устияновича, Є. Ярошинської, не кажучи вже про писання О. Поповича, який одночасно провадив "Бібліотеку для молодіжі", що 1885 р. виходила раз на місяць (до 1893 p.), як видання "Руської Бесіди".
Мала "Буковина" і додатки, як наприклад, "Зерна" та "Неділя". Перший був літературно-науковим збірником, якого вийшло два випуски в 1887-1888 pp. за редакції С. Смаль-Стоцького. "Неділя" була фактично продовженням "Зерна". Почала виходити з 1893 р. за редакцією Осипа Маковея, як ілюстрований літературний тижневик.
Схожі статті
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса соціал-демократичної Спілки
По розколі РУП, коли одна частина членів створила Українську соціал-демократичну робітничу партію, друга створила була окрему організацію, як частину...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Редакція, співробітники, зміст "Слова"
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Народження української соціалістично-демократичної преси
Спадкоємцем "Народу" з 20.111. 1895 р. став також "Громадський Голос", що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Громадський Голос", Редактори й видавці, "Громада"
Спадкоємцем "Народу" з 20.111. 1895 р. став також "Громадський Голос", що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального...
-
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нива"
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Народження преси на українським землях
Початки періодичної преси Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях "Acta senatus", що з наказу Юлія...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Руський Собор" і часопис "Dnewnyk Ruskyi"
Того ж 1848 р. в противагу "Руській Раді Головній" виникло у Львові політичне товариство "Собор Руський". Засновано було його під впливом поляків...
-
А тим часом наступили події, що характеризуються спробою українсько-польської угоди на фунті громадсько-політичного життя Галичини. Органом цієї спроби...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса на західноукраїнських землях від 1860 року
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Продовження "Правди". Допомога східноукраїнських земель
А тим часом наступили події, що характеризуються спробою українсько-польської угоди на фунті громадсько-політичного життя Галичини. Органом цієї спроби...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса РУП (Революційної української партії)
Спадкоємцем "Народу" з 20.111. 1895 р. став також "Громадський Голос", що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. РОКИ 1860-1905 У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
Тоді ж, коли женевська "Громада" почала виходити як періодичний орган, у Львові І. Франко з І. Белеем, колишнім співробітником "Друга" (пізніш педактором...
-
Зародження української радикальної і соціалістичної преси тісно зв'язане з іменем Михайла Драгоманова. Як визначному національно-політичному діячеві і...
-
Цінною скарбницею українського наукового-культурного життя став другий орган, що вийшов з лона Наукового Товариства ім. Шевченка. На цей раз вже стисло...
-
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нова Ера" та її органи
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Не надовго пережив "Основу" і побратим її - "Черниговский Листок", перше число якого за редагування Л. Глібова появилося 12 липня 1861 р. Ініціатива...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Припинення "Основи"
Проіснувала "Основа" неповних два роки. З десятою книжкою другого річника (1862) вона перестала виходити. Склалася думка, що до припинення журналу...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
Історія української преси - Животко А. П. - Буковина. Москвофільство та його органи. Народження української преси. Часопис "Буковина"