Історія України - Литвин В. М. - Селянська війна 1905-1907 рр
Селянський рух становив органічну складову революції 1905-1907 рр. Селянство було основною рушійною силою революції, що цілком зрозуміло для країни, де більшість населення були селяни. Сільський чинник зумовлював колорит першої російської революції, робив її народною за характером вимог й набором засобів боротьби. Окремі селянські виступи, що мали локальний характер, зливалися в єдиний потік народного протистояння державній машині - поліції, армії, урядовцям, поміщикам - землевласникам.
Рушійною силою селянської революції виступало селянство, склад і соціальні ролі якого характеризують три основних типи. Перший тип - селяни середньої заможності, які були свідомі своїх дій, організовані і становили найчисленнішу групу. Другу групу репрезентували селянські низи - "темна маса" неписьменних, агресивних, жорстоких, безпомічних, консервативно налаштованих, відкритих до сприйняття шовіністичних, чорносотенних закликів селян. Третя, "неактивна група" - найбідніші прошарки, що виявляли пасивність, та заможні селяни - куркулі, котрі демонстрували обережність, свідомий консерватизм і не брали активної участі у виступах, протестах.
Початок селянських заворушень в Україні припадає на весну 1905 р. Форми боротьби були традиційними, але мали масовий, демонстративний, зухвалий характер. На цьому етапі селяни захоплювали землю, вирубували ліси, забирали збіжжя, реманент, провіант у поміщиків, власників цукроварень і винокурень.
Влітку селянські виступи досягають свого піка. Рух охопив усі регіони України, але найбільша його інтенсивність спостерігається на Правобережжі. З 36 повітів Правобережної України селянськими заворушеннями були охоплені 23. Поряд з традиційними формами протесту селяни використовують нові для них форми - сільські страйки. Поступово селянські заворушення за масовістю, характером дій набувають вигляду справжньої селянської війни, учасники якої мали свої цілі і стратегію. У липні 1905 р. виникає і перша суспільно-політична організація селян Всеросійська селянська спілка.
Новий спалах селянської війни припадає на жовтень. Імпульсом до нього слугували події в містах, виступи робітників, загальнонаціональний жовтневий страйк. На цьому етапі форми боротьби стають агресивнішими, включається руйнівний чинник селянського протесту. Напади на маєтки, їх підпали стають масовими. Епіцентром анти поміщицьких погромів в Україні була Чернігівська губернія, де лише в одному Городянському повіті в жовтні 1905 р. знищено 16 панських маєтків та 2 винокурні.
З листопада уряд видав маніфест, що скасовував селянські викупні платежі, введені аграрною реформою 1861 р. В листопаді відбувся черговий (уже легальний) з'їзд Всеросійської селянської спілки, який сформулював політичну платформу селянства в революції, засудив урядові репресії, виступив з вимогою демократичних свобод, але й відкинув збройний виступ як спосіб боротьби за свої права.
Свого апогею селянська війна досягла влітку 1906 р. Розпуск І Думи в липні 1906 р. збігся з піком селянських виступів. Після цього уряд перейшов у рішучий наступ. Вводилися жорсткі заходи проти ватажків страйків, широко використовували для придушення виступів війська. Наприкінці літа селянська боротьба пішла на спад. Навесні 1907 р. знову почалися активні дії селян. Але наприкінці літніх місяців селянська війна стає слабшою і поступово завмирає.
В процесі революції виникали селянські організації - керівні органи, які скеровували дії селян, стримували насильства, надавали політичну спрямованість та упорядкованість боротьбі, встановлювали революційну дисципліну. Центральними керуючими органами селянського руху стали Всеросійська селянська спілка та фракція трудовиків в І та II Державних думах. На місцях діяли відділи Спілки та селянські комітети як органи селянського самоврядування, революційні "уряди" на селі.
Протягом 1905 р. було проведено 3 з'їзди Селянської спілки, де формувалися політичні, економічні й соціальні очікування та побажання селянства. Лави цієї організації, незважаючи на репресії, швидко зростали: наприкінці 1905 р. налічувалось близько 200 тис, а в 1906 - І мли членів.
Важливим наслідком селянської революції було руйнування традиційного селянського суспільства і світосприйняття. Якщо в революцію селяни вступали, маючи традиційні ілюзії (цар дасть землю і волю), то в ході революції, особливо на етапі її спаду (каральні експедиції, масові екзекуції, арешти, розстріли, шибениці, заслання, тюрми) ці традиційні уподобання селянства зазнали суттєвих змін. В ході революції "знизу" формувалося нове, політично незалежне селянство. Основною метою його боротьби була земля, але селяни інтуїтивно відчували потребу в політичних змінах на підставі конституціоналізму (вимога Установчих зборів, політичних свобод), усвідомлення об'єднання зусиль з робітниками міста в протистоянні з урядовцями, поліцією, поміщиками. Про зростання політичної культури і свідомості селянства свідчили утворені ними альтернативні органи влади, місцевого самоврядування.
Схожі статті
-
Історія України - Литвин В. М. - Форми народного соціального протесту
На відміну від дворянської опозиції режиму, що мала організовані форми - таємні політичні організації, програмові документи, визнаних лідерів тощо,...
-
Історія України - Литвин В. М. - Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"
Закарпаття - це територія, заселена українцями на південних схилах і передгір'ях Карпат. Має різні назви: Карпатська Україна, Закарпатська Україна,...
-
Історія України - Литвин В. М. - Селянська реформа 1860-х pp
Одним з головних важелів модернізації суспільства виступала селянська реформа. Підготовка до проведення селянської реформи в Російській імперії почалася...
-
Історія України - Литвин В. М. - Історичний розвиток Буковини
Обставини входження Буковини в єдиний масив західноукраїнських земель були достатньо драматичними. Під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр....
-
Внаслідок тотальної соціально-політичної та конфесійної кризи польського суспільства, ослаблення міжнародного впливу Речі Посполитої у 1772 р. відбувся...
-
Історія України - Литвин В. М. - Соціальні потоки та ритми першої російської революції
Соціальні потоки та ритми першої російської революції Перша в Російській імперії революція початку XX ст. не була ні буржуазною, ні соціалістичною. Можна...
-
Соціальні потоки та ритми першої російської революції Перша в Російській імперії революція початку XX ст. не була ні буржуазною, ні соціалістичною. Можна...
-
В середині XIX ст. беззастережним лідером українського руху були наддніпрянські діячі, українофіли. Наслідком репресивної політики російського уряду...
-
Історія України - Литвин В. М. - Народництво в Україні
Народництво в Україні Народництво - це складне явище, притаманне суспільно-громадському життю України та Росії другої половини XIX ст. Причина його...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ
Народництво в Україні Народництво - це складне явище, притаманне суспільно-громадському життю України та Росії другої половини XIX ст. Причина його...
-
Історія України - Литвин В. М. - Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р
Після отриманої під Полтавою перемоги над опозицією Виговському не довелося почивати на лаврах переможця. Адже невдовзі, в середині червня 1658 р., в...
-
Історія України - Литвин В. М. - Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави
Політична дезінтеграція руських князівств, викликана як розростанням князівської родини, усвідомлення представниками окремих її гілок власної...
-
У 1093 р. помер Всеволод Ярославович - останній з київських Князів, названих У заповіті Ярослава Мудрого. І таким чином, освячений авторитетом мудрого...
-
В економічному розвитку Європи принципові зрушення розпочинаються ще з кінця XV ст., коли в Західній Європі протікають процеси інтенсивного становлення...
-
Історія України - Литвин В. М. - Південна Русь після монгольського завоювання
Південна Русь після монгольського завоювання Після погрому Київської землі наприкінці 1240 р. монгольські орди рушили далі на захід. Здолавши впертий...
-
Гетьман Данило Апостол помер наприкінці січня 1734 р. Скликана зразу ж по отриманні трагічної звістки надзвичайна нарада Кабінету міністрів прийняла...
-
Історія України - Литвин В. М. - Нова Січ
Звістка з України про закриття Малоросійської колегії та відновлення на Лівобережжі гетьманства вселила неабиякий ентузіазм запорозьким козакам, котрі...
-
Несподівана смерть імператора Петра І в січні 1725 р. відкрила нову епоху російської історії, коли наступники монарха-реформа-тора були змушені...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Південна Русь після монгольського завоювання Після погрому Київської землі наприкінці 1240 р. монгольські орди рушили далі на захід. Здолавши впертий...
-
Історія України - Литвин В. М. - Дворянська опозиція. Декабристський рух в Україні
Дворянська опозиція. Декабристський рух в Україні На початку XIX ст. виникають і здобувають організаційне оформлення прояви політичної і соціальної...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
Дворянська опозиція. Декабристський рух в Україні На початку XIX ст. виникають і здобувають організаційне оформлення прояви політичної і соціальної...
-
Перша після Переяслава проба сил мала місце вже взимку 1654 р., коли на Подністров'я вдерлися коронні хоругви С. Потоцького, яким вдалося оволодіти...
-
Історія України - Литвин В. М. - Українсько-російський договір 1654 р
На початку січня 1654 р. царське посольство прибуло до Переяслава, на який вказав Хмельницький як на місце проведення переговорів та проголошення акта...
-
Історичні долі різних частин запорозького козацтва після зруйнування царськими військами Січі в 1775 р. розвивалися по-різному. Частина козаків...
-
Історія України - Литвин В. М. - Запорозьке козацтво після ліквідації Січі
Історичні долі різних частин запорозького козацтва після зруйнування царськими військами Січі в 1775 р. розвивалися по-різному. Частина козаків...
-
Історія України - Литвин В. М. - Господарське освоєння земель Південної України
Південній Україні випало відіграти особливу роль в економічній і політичній інтеграції усіх українських земель. Зовнішньополітичний курс Російської...
-
Історія України - Литвин В. М. - Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України
З другої чверті XVI ст. в більшості країн Західної та Центральної Європи набув поширення соціально-політичний та ідеологічний рух, спрямований на...
-
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
На рубежі XIX-XX ст. набуває темпів процес політизації українського руху, що було пов'язано із виникненням українських політичних партій. Перша політична...
Історія України - Литвин В. М. - Селянська війна 1905-1907 рр