Історія України - Лазарович М. В. - Адміністративно-політичний устрій
Запорізька Січ стала тим місцем, де козацтво продовжило державницькі традиції України, що брали свій початок у Київській Русі, Галицько-Волинському королівстві, Литовсько-Руській державі. Воно витворило власну військово-політичну і господарську організацію, поступово перетворюючи її у своєрідну державу зі значними підконтрольними територіями, багатотисячною армією, адміністративним апаратом, скарбницею, звичаєвим правом та символікою (корогви, бунчук, булава, печатка із зображенням герба Запорізької Січі - козак із шаблею при боці й рушницею на лівому плечі). За формою правління це була демократична республіка, яка найбільше відповідала національному характеру українців. Тут діяв самобутній державний устрій, що виключав узурпацію влади козацькою старшиною, передбачаючи щорічні звіти та перевибори всіх посадових осіб.
Вищою законодавчою владою на Січі виступала Козацька рада, в якій мали право брати участь всі без винятку козаки й котра вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й зовнішніх відносив. "Тут, - за словами неперевершеного знавця історії Запорізької Січі Д. Яворницького, - панувала повна рівність між усіма членами общини; кожен користувався однаковим правом голосу, кожен міг відкинути пропозиції іншого і взамін запропонувати власні плани й міркування; проте, коли рішення було прийняте більшістю голосів на раді, воно ставало необхідним і обов'язковим для всіх ". Постанови на раді приймалися голосними вигуками присутніх, інколи доходило й до бійок (до речі, бійки у парламентах демократичних країн світу не дивина й сьогодні). Коли пропозиція схвалювалася, козаки підкидали вгору шапки. Козацька рада, як правило, збиралася тричі на рік: 1 січня, на 2-3-й день після Великодня та 1 (14) жовтня (на свято Покрови), а в разі потреби і в інший час. Вона укладала мир чи оголошувала війну, у виняткових випадках здійснювала судові функції, приймала й надсилала посольства, обирала козацький уряд - Кіш. На чолі Коша стояв кошовий отаман, який, об'єднуючи у своїх руках військові, адміністративні, судові й духовні справи, уособлював вищу виконавчу владу на Січі. Він відкривав Козацьку раду, командував військом, здійснював дипломатичні стосунки з іноземними державами, розподіляв військову здобич, затверджував обраних радою урядовців та судові вироки, призначав духовних осіб у січову й паланкові церкви тощо. У мирний час кошовий отаман не міг приймати важливих рішень без згоди Козацької ради, зате під час воєнних походів його влада була необмеженою.
Крім кошового отамана, до складу найвищих урядовців також входили суддя, писар та осавул. Військовий суддя чинив суд над порушниками козацьких законів, відав кошторисом і артилерією, при потребі виконував обов'язки кошового отамана. Військовий писар очолював військову канцелярію і письмово оформляв найголовніші січові справи. Військовий осавул стежив за порядком серед козаків та виконанням судових вироків, проводив дізнання з приводу різних суперечок і злочинів серед сімейних козаків, відав забезпеченням війська, розвідкою, організацією прикордонної служби тощо. Особливе місце відводилося курінним отаманам, які були посередниками між вищою старшиною і простим товариством, здійснювали керівництво куренями, члени яких їх і обирали. Після військової старшини й курінних отаманів за рангом ішли т. зв. батьки або "сивоусі діди" - колишні запорізькі військові старшини, досвід і авторитет яких давав їм моральне право слідкувати за дотриманням " одвічних порядків запорізької громади ". Якщо у діях когось зі старшини, вт. ч. й кошового, козаки вбачали якесь порушення своїх прав і вольностей, безвідповідальність чи шкоду для загалу, то на Козацькій раді їх у будь-який час могли позбавити посади, або й навіть скарати на смерть.
Вже на другу пол. XVI ст. Січ мала чітку військову організацію. Все запорізьке військо ділилося накурені, кількість яких зростала відповідно до збільшення козаків і досягла 38. Курінь - це і своєрідна казарма, у якій постійно проживали козаки, і адміністративна одиниця у самій Січі, і водночас завжди готовий до дії бойовий підрозділ. Сам курінь-казарма вміщував 150-200 чол., хоч загальна кількість приписаних до того чи іншого куреня могла досягти400- 600 осіб. Більшість із них тільки числилися за ним, проживаючи постійно разом із сім'ями при своїх господарствах на території, що підпорядковувалася Запорізькій Січі - у згаданих уже палапках (їх нараховувалося від 5 до 8) і з'являлися на Січ за першим наказом курінного отамана. До служби козак мав прибути із власною зброєю, обладунками, одягом і харчами. Загалом, згідно з даними Д. Яворницького, у період розквіту Запорізька Січ нараховувала в середньому 10-12 тис. добірного війська, а разом із мешканцями зимівників і слобід - бл. 100 тис. чол.
Формально підвладна урядові Речі Посполитої, Січ де-факто виступала як цілком самостійна політична сила не тільки у своїй внутрішній, а й у зовнішній політиці. Вже наприкін. XVI ст. вона починає відігравати помітну роль у міжнародних справах. Зважаючи на запорізьке козацтво як значну військову та політичну потугу, уряди Австрії, Венеції, Московщини, Туреччини, Молдавії, Трансільванії, Швеції, Кримського ханства, Персії та інших країн встановлюють із Січчю зв'язки. Немало козаків воювало в Європі на боці Австрії, Франції, Іспанії. Приблизно з поч. XVII ст. встановлюються сталі взаємини із Західною Грузією. Традиційно добросусідські стосунки і воєнний союз зберігали запорожці з донським козацтвом, координуючи з ним свої великі воєнні акції проти Кримського ханства й Османської імперії. Запорізька Січ активно втручалася в непрості відносини між Кримом і Туреччиною, допомагаючи першому в його боротьбі проти турецького втручання у внутрішні справи.
Залишилася цікава згадка сучасників про перебування козаків у Європі, яка є ніби портретом самого козацького духу воїнів, вимушених "іти в найми" для виконання військових завдань. Одного разу французькі воєначальники не дійшли згоди з козацькими чільниками з приводу платні за їхні "послуги", і французи зневажливо дорікнули їм за "принизливий меркантилізм": "Ми воюємо за нашу честь, а ви - за гроші". На що козаки відповіли: "Кожен воює за те, чого йому не вистачає".
Схожі статті
-
Історія України - Лазарович М. В. - Реєстрове козацьке військо
Термін "козак" на письмі вперше згадується в Початковій монгольській хроніці під 1240 р. й означав самітню людину, "схильну до завоювання ". У словнику...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Організація Січі
Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію магнатів...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 5.2. Запорізька Січ - вільна козацька республіка
Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію магнатів...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Сутність козацтва
Термін "козак" на письмі вперше згадується в Початковій монгольській хроніці під 1240 р. й означав самітню людину, "схильну до завоювання ". У словнику...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Неоліт
Завершальною стадією кам'яного віку стала епоха неоліту (нового кам'яного віку), котра охоплювала VI-IV тис. до Н. X. й характеризувалася великими...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Бронзовий вік
Завершальною стадією кам'яного віку стала епоха неоліту (нового кам'яного віку), котра охоплювала VI-IV тис. до Н. X. й характеризувалася великими...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Енеоліт
Завершальною стадією кам'яного віку стала епоха неоліту (нового кам'яного віку), котра охоплювала VI-IV тис. до Н. X. й характеризувалася великими...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Ранній залізний вік
Завершальною стадією кам'яного віку стала епоха неоліту (нового кам'яного віку), котра охоплювала VI-IV тис. до Н. X. й характеризувалася великими...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 4.1. Литовсько-Руська держава
4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Розділ 4. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ
4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Образотворче та музичне мистецтво
Київська Русь славилася вмілими ремісниками. Було відомо бл. 60 ремісничих професій. Ремісники виготовляли знаряддя праці, вироби для домашнього вжитку....
-
Історія України - Лазарович М. В. - Ремісництво і зодчество
Київська Русь славилася вмілими ремісниками. Було відомо бл. 60 ремісничих професій. Ремісники виготовляли знаряддя праці, вироби для домашнього вжитку....
-
Історія України - Лазарович М. В. - Монголо-татарська навала
Монгольська держава сформувалася в кін. XII ст. Розрізнені племена об'єднав хан Темучин. Обраний у 1206 р. верховним правителем усієї Монголії -...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Формування Київської Русі
У той час як Руська земля розвивалася й міцніла, на півночі, у Славії, розгорялися внутрішні чвари. Для їх подолання на місцевий престол у 862 р. було...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Братства
Проте найбільш яскравими проявами і водночас організаційними осередками загальнонародного руху проти польсько-католицької експансії стали братства -...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Люблінська унія
Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Політика Польщі на західноукраїнських землях
Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування...
-
Як відомо, ще в середині XIV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 рази. Однак для поляків опанування...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Утвердження Литви на українських землях
4.1. Литовсько-Руська держава У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським...
-
Історія України - Лазарович М. В. - ПЕРЕДМОВА
Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! - А сила знову розцвіла... П. Тичина Чи потрібна Україні...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Палеоліт
1.1. Становлення і розвиток людського суспільства У розвитку первісного суспільства, залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці,...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 1.1. Становлення і розвиток людського суспільства
1.1. Становлення і розвиток людського суспільства У розвитку первісного суспільства, залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці,...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Мезоліт
1.1. Становлення і розвиток людського суспільства У розвитку первісного суспільства, залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці,...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Наслідки роздробленості
У процесі децентралізації Київської Русі на її території виділяються окремі політичні утворення. Першими відособилися Новгородська й Полоцька землі, до...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Володимир Великий
Після смерті князя Святослава в Києві почав правити його старший син Ярополк (972-980). Та вже невдовзі між ним і його братами Олегом і Володимиром...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 4.4. Культура України середини XIV - першої половини XVII ст
У XIV-XVI ст. українські магнати поступово ополячилися. Селянство, потрапивши у кріпацьку неволю, було неспроможне захистити національну культуру. Єдиним...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 5.1. Формування козаччини на українських землях
5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Розділ 5. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО
5.1. Формування козаччини на українських землях Центральним явищем історії України XVI-XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Мистецтво
Заслугою членів Львівського братства є започаткування книгодрукарської справи, бо саме завдяки їхнім старанням і матеріальній допомозі найпершою...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Освіта та наука
У XIV-XVI ст. українські магнати поступово ополячилися. Селянство, потрапивши у кріпацьку неволю, було неспроможне захистити національну культуру. Єдиним...
Історія України - Лазарович М. В. - Адміністративно-політичний устрій