Історія України - Коваль М. В. - Внутрішнє становище України
Воєнні дії, що точилися майже безперервно протягом семи років, і безоглядна політика насадження комунізму завдали величезної шкоди народному господарству України. Воно являло собою жахливу картину спустошення - затоплені шахти, висаджені в повітря домни, зруйновані мости, понівечені верстати. Було підірвано грошовий обіг, порушено виробничі зв'язки між районами.
Найбільше постраждала велика машинна індустрія. У Донбасі працювали переважно дрібні шахти з примітивною технікою. Залізорудна промисловість взагалі не діяла. У металургії працювала одна невеличка доменна піч на Петровському заводі в Єнакієвому. Чисельність промислових робітників зменшилася наполовину. Збитки, завдані народному господарству республіки, оцінювалися в 10 млрд крб. золотом.
Ще ніколи робітничий клас не зазнавав голодування в таких масштабах. До всього, епідемії висипного тифу та інших хвороб - постійні супутники недоїдання - косили людей десятками тисяч. Рятуючись від голоду, робітники кидали свої робочі місця і рушали на село.
Тільки-но припинилися воєнні дії, невдоволення селян реквізиціями різко зросло. Поширилися протести проти вилучення продовольства і заборони торгівлі. Продрозкладка виконувалася з величезним напруженням. На весну 1921 р. розкладку з урожаю попереднього року в Україні було виконано менше ніж на 40 %. Державний хлібний фонд у запланованих розмірах утворити не вдалося.
Враховуючи тяжке продовольче становище, яке склалось у Москві, Петрограді та інших пролетарських центрах, ЦК РКП (б) 8 травня 1921 р. прийняв рішення, яким ЦК КП(б)У та наркомпрод УСРР зобов'язувалися під персональну відповідальність X. Г. Раковського і наркома продовольства М. К. Владимирова відправити в розпорядження наркомпроду Росії протягом травня не менше 40 залізничних ешелонів, переважно з хлібом. Вимоги центру ще більше загострили ситуацію. ЦК КП(б)У не знайшов нічого кращого, як запропонувати військовому командуванню "надавати всілякого сприяння при здійсненні продрозкладки". Залучення армії до стягнення селянського хліба свідчило про крайній ступінь загострення політичної ситуації.
Не менш тяжке становище склалося в пролетарських центрах України. Продовольчі утруднення (пайок було скорочено до чверті фунта хліба, тобто до 100 г, та й то видачі здійснювалися не щодня) призводили до страйків, найчастіше у формі "італійських", коли працівники були присутні на робочих місцях, але різко уповільнювали темп праці. Ці виступи нещадно придушувалися. Зокрема, на початку червня зазнали репресій робітники Катеринославських залізничних майстерень. Було оголошено про закриття майстерень і перереєстрацію всіх робітників та службовців. Працівники, які не пройшли перереєстрацію, виключалися з профспілки з позбавленням усіх прав і продовольчих карток. Органи держбезпеки організували "вилучення контрреволюційних елементів", тобто організаторів страйку. Коли ж страйк усе-таки перекинувся на інші підприємства, губвиконком наказав зайняти їх військовими загонами. Керівництво Харківського військового округу опротестувало цю директиву перед ЦК КП(б)У, вважаючи використання збройних сил для придушення страйків "у корені неправильним".
Стягнення продрозкладки за допомогою робітничих і червоноармійських загонів наштовхувалося на збройний опір селянства. Повстанський рух поширився майже на всю територію України. Найбільша його активність спостерігалась у Полтавській, Кременчуцькій, Катеринославській і Донецькій губерніях. Усі верстви села, за винятком наймитсько-бідняцьких, знайшли спільну мову, протестуючи проти продрозкладки. Та в офіційній пропаганді причиною всіх труднощів називали куркульський саботаж продовольчої політики радянської влади. Селянський повстанський рух розглядався як політичний бандитизм.
Боротьба з так званим політичним бандитизмом відбувалася під безпосереднім керівництвом голови Раднаркому X. Г. Раковського і його заступника, командуючого збройними силами України і Криму М. В. Фрунзе. Червоноармійськими частинами, які брали в ній участь, командували В. К. Блюхер, П. Ю. Дибенко, І. Н. Дубовий, Г. І. Котовський, О. Я. Пархоменко. Допомогу регулярній армії надавали самодіяльні частини особливого призначення (ЧОП), які складалися з робітників і селян незаможників.
Схожі статті
-
Історія України - Коваль М. В. - Антибільшовицькі виступи в українському селі
Більшовики шукали і знаходили підтримку серед спролета-ризованих верств селянства. Проте наймити і бідняки "збільшовизовувалися" тільки тимчасово, в...
-
Історія України - Коваль М. В. - Боротьба трудящих мас проти окупантів
Жителі окупованої України швидко побачили, що саме Денікін розумів під очікуваним всіма верствами суспільства "порядком". Це було здійснюване військовою...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розгром основних військових сил Директорії
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Реорганізація Директорії
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Більшовицький тоталітарний режим
§ 16. Відносини українського радянського керівництва з більшовицьким центром Більшовицький тоталітарний режим Як уже зазначалося, пореволюційний розвиток...
-
§ 16. Відносини українського радянського керівництва з більшовицьким центром Більшовицький тоталітарний режим Як уже зазначалося, пореволюційний розвиток...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розділ V. СТАНОВИЩЕ В УСРР У 1920 р. РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА
§ 16. Відносини українського радянського керівництва з більшовицьким центром Більшовицький тоталітарний режим Як уже зазначалося, пореволюційний розвиток...
-
Історія України - Коваль М. В. - Неоголошена війна
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Політичні партії і гетьманський режим
Політичні партії і гетьманський режим Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори,...
-
Історія України - Коваль М. В. - Комуністичне будівництво
Програма перетворень у радянській економіці, яку започаткували більшовики після приходу до влади, грунтувалася на переконаності в тому, що опосередковані...
-
Історія України - Коваль М. В. - "Радянське будівництво"
Побудова державного апарату в Україні починалася, як і першого разу, на початку 1919 р., зі створення революційних комітетів. 11 грудня 1919 р. в Москві...
-
Історія України - Коваль М. В. - Приборкання українських комуністичних партій
Побудова державного апарату в Україні починалася, як і першого разу, на початку 1919 р., зі створення революційних комітетів. 11 грудня 1919 р. в Москві...
-
Історія України - Коваль М. В. - Культурне будівництво
У політичному житті села перших по революційних років панували есерівські партії - українська і загальноросійська. Після розколу обох партій вплив на...
-
Історія України - Коваль М. В. - Утворення комітетів незаможних селян
У політичному житті села перших по революційних років панували есерівські партії - українська і загальноросійська. Після розколу обох партій вплив на...
-
Історія України - Коваль М. В. - "Воєнно-політичний союз"
В міру того; як Червона армія витісняла війська Директорії, реальні ознаки незалежного існування України поступово зникали. Проте декларативна...
-
Історія України - Коваль М. В. - Позиція українських партій
Трудовий конгрес. Тим часом майже усунуті від влади політичні партії дискутували про те, який лад треба встановлювати в Україні. На початку січня 1919 р....
-
Історія України - Коваль М. В. - § 7. Внутрішня політика П. Скоропадського
Політичні партії і гетьманський режим Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори,...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розділ І. УТВОРЕННЯ УНР. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
Ви готуєтеся до самостійного життя у непрості часи. Суспільні зміни, що відбуваються на наших очах, не мають аналогів у житті кількох поколінь. Непросто...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 1. Виникнення Центральної Ради
Ви готуєтеся до самостійного життя у непрості часи. Суспільні зміни, що відбуваються на наших очах, не мають аналогів у житті кількох поколінь. Непросто...
-
Історія України - Коваль М. В. - Переговори у Петрограді
Виконуючи настанови військового з'їзду, Центральна Рада у середині травня надіслала для переговорів з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою повноважну...
-
Історія України - Коваль М. В. - І селянський і II військовий з'їзди
Виконуючи настанови військового з'їзду, Центральна Рада у середині травня надіслала для переговорів з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою повноважну...
-
Історія України - Коваль М. В. - З'їзд народів Росії
Тимчасовий уряд витратив з бюджету мільйони карбованців на підтримку загальноросійських установ в Україні. Але Генеральний секретаріат він тримав у...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 5. Війна УНР з радянською Росією
Боротьба за владу в Україні Висловлену 4 листопада П'ятаковим ідею про перетворення Центральної Ради у ЦВК Рад України більшовики почали інтенсивно...
-
Історія України - Коваль М. В. - Утворення радянської "УНР"
Починаючи повномасштабну війну з Центральною Радою, Раднарком зосередив основні зусилля на Харківщині. Харківська міська організація більшовиків у...
-
Історія України - Коваль М. В. - Боротьба за владу в Україні
Боротьба за владу в Україні Висловлену 4 листопада П'ятаковим ідею про перетворення Центральної Ради у ЦВК Рад України більшовики почали інтенсивно...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розділ II. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - Наступ врангелівських військ
Наступ врангелівських військ Відступаючи під ударами Червоної армії, частина денікінських військ закріпилася в Криму. Корпус генерала Я. О. Слащова в...
-
Наступ врангелівських військ Відступаючи під ударами Червоної армії, частина денікінських військ закріпилася в Криму. Корпус генерала Я. О. Слащова в...
-
Історія України - Коваль М. В. - Контрнаступ радянських військ
Наступ врангелівських військ Відступаючи під ударами Червоної армії, частина денікінських військ закріпилася в Криму. Корпус генерала Я. О. Слащова в...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 18. Боротьба радянських військ з білогвардійцями і петлюрівцями
Наступ врангелівських військ Відступаючи під ударами Червоної армії, частина денікінських військ закріпилася в Криму. Корпус генерала Я. О. Слащова в...
Історія України - Коваль М. В. - Внутрішнє становище України