Історія України - Коваль М. В. - Війна армії УНР з Денікіним
22 вересня петлюрівці перехопили наказ денікінського командування про оволодіння контрольованою армією УНР територією і знищення цієї армії. Представників Антанти Денікін завчасно поінформував про таке рішення. Вони не висловили заперечень. Зрештою, Великобританія і Франція турбувалися тільки про те, щоб у протиборстві з головним отаманом УНР білогвардійці не зазнали зайвих втрат і тим не послабили себе у війні з більшовицькою Росією. Здавалося, що успіхи, досягнуті білогвардійським головкомом під час походу на Москву, вже виключали таку можливість.
Навчені київською катастрофою, керівники УНР завбачили такий розвиток подій. Вони перебували, як це ставало все більш зрозумілим, у "трикутнику смерті", тобто між Польщею, що окупувала західні райони Волині, радянською Росією і денікінцями. Наближалися холоди, а в української армії не було зимового одягу й чобіт. Вичерпувалися набої, не вистачало медикаментів і медперсоналу для боротьби з епідеміями. Слід було за всяку ціну обмежити кількість фронтів.
Якраз у цей час цілком випадково до Кам'янця потрапив швейцарський комуніст, керівний діяч Комінтерну і добрий знайомий Леніна з часів еміграції Ф. Плат-тен. Він узявся передати керівництву радянської Росії пропозицію Петлюри укласти з більшовиками конвенцію про спільну боротьбу з Денікіним.
Головний отаман нав'язав стосунки і з Польщею. 1 вересня було укладено тимчасове перемир'я, а трохи пізніше до Варшави виїхала дипломатична комісія, яка мала передовсім подбати про те, щоб Пілсудський не зайшов у спілку з Денікіним. Інструкції ДЛЯ МІСІЇ, що їх було схвалено за участю галичан, передбачали таке: домагатися, щоб кордонів між Польщею та Україною не встановлювати до звільнення всієї України, в найтяжчій ситуації йти на поступку Холмщини та Підляшшя, та й то умовно, до скликання українського парламенту, якому належить остаточне рішення, у справі Галичини не йти на поступки через те, що це територіальне питання повинна розв'язувати Паризька мирна конференція.
24 вересня у зв'язку з початком війни з денікінською армією було оголошено декларацію, яку підписали члени Директорії Петлюра, Макаренко і Швець, представники галицького уряду на чолі з Петрушевичем І члени кабінету міністрів УНР на чолі з Мазепою. Декларація закінчувалася так:
"Народе український! Настав слушний час. Всі, хто має силу і любов до свободи, в кому не згасло стремління до землі і волі, всі, кому дорога демократична єдина соборна Українська Республіка, вставайте до посліднього рішучого бою з нашим ворогом".
У дальший перебіг подій втрутився Махно. В середині вересня, як уже вказувалося, він підійшов до лінії розмежування білогвардійських і петлюрівських частин у районі Умані й зайшов у контакт з останніми. Петлюра негайно уклав з ним угоду про спільні дії проти Денікіна. Коли ж білогвардійці розгорнули наступ проти петлюрівців, Махно залишив останнім усіх своїх хворих і поранених, 26 вересня з боєм прорвався на тачанка^ через фронт і почав руйнувати тили Денікіна, знищувати Його гарнізони на півдні України. Через це наступ денікінців проти армії УНР тимчасово захлинувся"
Обопільна незацікавленість петлюрівців і більшовиків продовжувати воєнні дії за умов війни кожної сторони з денікінськими арміями призвела до фактичної ліквідації фронту між ними, що існував на ділянці Чуднів - Бердичів. У середині жовтня січові стрільці й два корпуси УНР, що утримували цей фронт, перебазувалися на південний фронт, проти Денікіна. Петлюра негайно видав наказ розпочати наступ, але він тривав лише кілька днів. Білогвардійці прорвали фронт і захопили Брацлав, Гайсин і Тульчин. Знову дався взнаки брак набоїв. Виявилося й те, що галицькі частини відступають перед нечисленним ворогом, уникаючи бою.
25 жовтня з Москви повернувся Ф. Платтен. Він повідомив уряд УНР про згоду Раднаркому на спільну боротьбу проти Денікіна і його готовність вивільнити для петлюрівської армії певну територію. Конкретні деталі угоди мали обговорити делегації армії УНР і Дванадцятої радянської армії. Після цього член Реввійськради Дванадцятої армії М. І. Муралов, якому доручалося з радянської сторони вести переговори на місці, повинен був, за письмовим наказом Троцького, що його він уже мав на руках, видати Петлюрі 20 тис. рушниць з тисячею набоїв до кожної, гармати, кулемети, амуніцію.
Однак скористатися такими принадними пропозиціями не довелося. Того самого дня, коли в Кам'янці з'явився Платтен, командуючий УГА генерал Тарнавський таємно вислав своїх посланців до білогвардійського командування. 6 листопада було укладено угоду про перехід всієї галицької армії на службу Денікіну. Це означало, що фронт ліквідується. Денікінці розпочали новий наступ, не зустрічаючи серйозного опору.
Відразу після листопадової катастрофи Петрушевич виїхав до Відня. Макаренко і Швець передали свої права членів Директорії Петлюрі. У зв'язку з цим верховний орган УНР розпався вже навіть формально (верховна влада й раніше перебувала в руках Петлюри). 6 грудня Петлюра виїхав у Варшаву, а рештки армії УНР під проводом генералів М. Омельяновича-Павленка і Ю. Тютюнника вирушили в тили радянських і денікінських військ. Розпочався так званий "зимовий похід".
1919 рік в Україні характеризувався найвищою напругою воєнних дій. Прагнення більшовиків розпочати реалізацію прийнятої VIII з'їздом РКП (б) в березні 1919 р. комуністичної програми-призвело до селянського повстання набагато більших масштабів, ніж те, що розгорнулося роком раніше проти німецько-австрійських окупантів і гетьманщини. Це повстання змело підпорядковану більшовикам радянську владу, але наслідками скористалися сили всеросійської контрреволюції, яким сприяла Антанта. Спроби С. В. Петлюри поновити існування незалежної УНР у протиборстві з Росією В. І. Леніна - Л. Д. Троцького і Росією А. І. Денікіна виявилися приреченими на провал внаслідок очевидної нерівності сил і ресурсів.
Той самий брак сил і ресурсів за умов міжнародної ізоляції прирік на невдачу героїчну боротьбу українців на землях колишньої Австро-Угорщини за утвердження незалежної ЗУНР.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Схожі статті
-
Історія України - Коваль М. В. - Розгром основних військових сил Директорії
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Реорганізація Директорії
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Неоголошена війна
Перша і Друга повстанські дивізії прийшли в рух ще до сформування Української радянської армії. 18 листопада частини Другої дивізії зайняли Ямпіль і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Війна на два фронти
Війна на два фронти З появою денікінської загрози Правобережна Україна тимчасово опинилася на манівцях історичного процесу. Події в ній мали другорядне...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 15. Петлюрівці, денікінці та більшовики на Правобережжі
Війна на два фронти З появою денікінської загрози Правобережна Україна тимчасово опинилася на манівцях історичного процесу. Події в ній мали другорядне...
-
Наступ білогвардійців в Україні У квітні 1918 р. командуючим білогвардійською Добровольчою армією став генерал А. І. Денікін. Німецька окупація...
-
Історія України - Коваль М. В. - Антибільшовицькі виступи в українському селі
Більшовики шукали і знаходили підтримку серед спролета-ризованих верств селянства. Проте наймити і бідняки "збільшовизовувалися" тільки тимчасово, в...
-
Історія України - Коваль М. В. - "Воєнно-політичний союз"
В міру того; як Червона армія витісняла війська Директорії, реальні ознаки незалежного існування України поступово зникали. Проте декларативна...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - Відступ радянських військ з України
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - Наступ білогвардійців в Україні
Наступ білогвардійців в Україні У квітні 1918 р. командуючим білогвардійською Добровольчою армією став генерал А. І. Денікін. Німецька окупація...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розділ II. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розгортання національно-визвольного руху
Розгортання національно-визвольного руху Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів, яка фактично перебрала на себе функції всеросійського...
-
Історія України - Коваль М. В. - Організація державної влади
Радянська державність створювалася "з голови", тобто через Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У, що персонально майже збігався з ним. Ради існували здебільшого в...
-
Історія України - Коваль М. В. - II Універсал Центральної Ради
II Універсал Центральної Ради Бездіяльність Тимчасового Уряду в соціально-економічній сфері і його курс на війну до переможного кінця дедалі більше...
-
Історія України - Коваль М. В. - Національно-культурна політика
Реакційна соціальна політика, що настроїла проти гетьмана основну частину суспільства, диктувалася як його класовим походженням та оточенням, так і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Інтервенція Антанти на півдні України
Інтервенція Антанти на півдні України Після жовтневого перевороту в Петрограді країни Антанти поспішили поділити між собою сфери впливу на півдні Росії....
-
Історія України - Коваль М. В. - § 11. Відносини з Антантою. Внутрішня політика Директорії
Інтервенція Антанти на півдні України Після жовтневого перевороту в Петрограді країни Антанти поспішили поділити між собою сфери впливу на півдні Росії....
-
Історія України - Коваль М. В. - Київська катастрофа
Чисельність військ у розпорядженні головного отамана УНР досягала 80 тис. бійців. Крім того, в середині липня до Петлюри прибилися напівпартизанські...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 3. Перші елементи української державності
II Універсал Центральної Ради Бездіяльність Тимчасового Уряду в соціально-економічній сфері і його курс на війну до переможного кінця дедалі більше...
-
Історія України - Коваль М. В. - Поразка білогвардійських окупантів
У вересні армії Денікіна перейшли в новий наступ. Добровольча армія прорвала фронт на орловсько-курському напрямку. Кавалерія білогвардійців 1 жовтня...
-
Історія України - Коваль М. В. - Боротьба трудящих мас проти окупантів
Жителі окупованої України швидко побачили, що саме Денікін розумів під очікуваним всіма верствами суспільства "порядком". Це було здійснюване військовою...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 2. Проголошення автономії України
Розгортання національно-визвольного руху Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів, яка фактично перебрала на себе функції всеросійського...
-
Історія України - Коваль М. В. - Наступ радянських військ
У середині січня 1918 р. Антонов-Овсієнко об'єднав військові сили, що рвалися на Київ з півночі, Харківщини і Катеринославщини, у так звані "армії"....
-
Історія України - Коваль М. В. - Мирні переговори у Брест-Литовську
У середині січня 1918 р. Антонов-Овсієнко об'єднав військові сили, що рвалися на Київ з півночі, Харківщини і Катеринославщини, у так звані "армії"....
-
Історія України - Коваль М. В. - § 7. Внутрішня політика П. Скоропадського
Політичні партії і гетьманський режим Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори,...
-
Історія України - Коваль М. В. - Кримське питання
Коли війська Центральної Ради поверталися в Україну в обозі німецької і австро-угорської армій, перед ними було поставлено як самостійне завдання...
-
Історія України - Коваль М. В. - Бессарабське питання
Переговори про мир з радянською Росією Як уже зазначалося, Раднарком зобов'язувався визнати незалежність УНР і укласти мир з Центральною Радою. Поки...
-
Історія України - Коваль М. В. - Підготовка Раднаркому до вторгнення в Україну
Підготовка Раднаркому до вторгнення в Україну 11 листопада 1918 р. Німеччина підписала акт про перемир'я, що означало її фактичну капітуляцію. Для...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 12. Війна з радянською Росією
Підготовка Раднаркому до вторгнення в Україну 11 листопада 1918 р. Німеччина підписала акт про перемир'я, що означало її фактичну капітуляцію. Для...
Історія України - Коваль М. В. - Війна армії УНР з Денікіним