Історія України - Коваль М. В. - Окупаційний режим в Україні
У січні 1919 р. в Катеринодарі А. І. Денікін зробив заяву з визначенням основних засад своєї політики: єдина і неділима Росія, боротьба з більшовизмом до кінця, встановлення порядку і запровадження тимчасової військової диктатури, смертна кара за участь у "бунтах", більшовицьких організаціях, за дезертирство з армії. Ключове питання про форму державного устрою країни відкладалося до кінця війни.
Пізніше, у квітневій заяві генерала, конкретизувалася позиція в земельному питанні. Проголошений ним закон про землю мав бути здійснений упродовж семи років після настання громадянського миру. Йшлося про обмеження поміщицького землеволодіння максимумом у 400 десятин і можливість придбання селянами за викуп поміщицької або іншої землі в розмірі не більше 45 десятин на сім'ю.
Як і за Скоропадського, новий політичний режим в Україні заходився поновлювати поміщицьке землеволодіння. У селян за допомогою військових команд знову забирали землю і реманент. За законом про врожай 1919 р. третину зібраного хліба, половину скошених трав і шосту частину овочів селяни зобов'язувалися безоплатно віддавати поміщикам і орендарям, якщо останні заявляли свої права на землю. Крім того, їх змушували вносити на потреби денікінської армії разовий податок у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі. В разі несвоєчасної поставки подвійна сума боргу стягалася в примусовому порядку. Отже, білогвардійський податок виглядав не краще від більшовицької продрозкладки. Внаслідок таких дій окупаційних властен обстановка в українському селі стала напруженою, як ніколи.
На підприємствах теоретично існував восьмигодинний робочий день. Але його запровадження відкладалося до мирних часів. За умов мілітарізованої економіки робочий день офіційно тривав 9,5 години, а фактично - 11 - 12 годин. Проте багато підприємств через відсутність сировини та палива працювали неповний робочий день або зовсім зупинялися, і робітники залишалися без зарплати. "Некеровані" профспілки, що закликали до страйків або готували їх, розганялися. Денікінський режим прагнув контролювати будь-які вияви робітничої активкості й з цією метою насаджував так звані "кирстівські" профспілки (за прізвищем інженера К. Ф. Кирсти, який очолив їх).
Па території окупованої України було створено три області - Харківську, Київську і Новоросійську. Вони очолювалися "головноначальствуючими", тобто генерал-губернаторами з необмеженими за умов воєнного часу повноваженнями. На чолі Харківської області було поставлено командуючого Добровольчою армією генерала В. 3. Май-Маєвського, Київську очолив голова "Особливої наради" (дорадчий орган у галузі законодавства і верховного управління при головкомі Збройними силами Півдня Росії) генерал О. М. Драгомиров, а Новоросійську - генерал М. М. Шиллінг. Дореволюційний адміністративно-територіальний поділ було збережено, і головно-начальствуючим підпорядкувалися губернатори, а останнім - начальники повітів і волостей.
Принциповий борець за "єдину і неділиму" Росію, Денікін не визнавав незалежності України в усіх формах державної організації, що з'являлися протягом громадянської війни - Української Держави, УНР, УСРР. Він боровся не тільки з національно-визвольним рухом, а й з будь-якими проявами українського національного життя. Наприклад, майже в повному обсязі поновлювалося царське законодавство в галузі загальноосвітньої школи. 18 липня Денікін затвердив прийняті його урядом рекомендації про заборону кредитів на утримання навчальних закладів з викладанням "малоросійською" мовою. Земствам також заборонялося надавати матеріальну підтримку українським школам. Викладання українознавства (мови, історії і географії України) скасовувалося.
Ледь животіла Українська Академія наук. За вимогою попереднього власника - адміністрації пансіону графині Левашової-українських вчених позбавили будинку, в якому розміщувалась академічна бібліотека й наукове обладнання.
Українські вивіски на крамницях знову замінювалися на російські. Було здійснено заміну всіх українських назв залізничних станцій.
Войовничий шовінізм білогвардійських завойовників проявлявся в різних формах. Як тільки вони захопили Київ, чорносотенний натовп скинув з пєдестала бюст Т. Г. Шевченка і розтрощив його. В усі установи надійшла інструкція: зняти портрети поета. Білогвардійці цілком справедливо розглядали їх як символ української державності. Спеціальні цензори проглянули запасники київських книжкових магазинів і вилучили десятки назв українських книжок, навіть тих, що пройшли царську цензуру.
Ненависть до більшовизму в денікінців не зрідка переростала в спалахи дикого антисемітизму (поміж більшовиків, як і представників інших соціалістичних партій, було багато євреїв). Спроби сіоністських організацій і єврейських общин знайти з білогвардійцями спільну мову не увінчалися успіхом. Віддана на поталу місцевим каральним командам, єврейська біднота десятками тисяч гинула під час погромів. За короткий час денікінської окупації криваві наслідки погромів перевершили всі ті страхіття, що роками чинилися в єврейських містечках різноманітними місцевими бандами.
Схожі статті
-
Історія України - Коваль М. В. - Розпуск Центральної Ради
Від уряду УНР чекали пояснень: чи умови окупації змінять його попередній курс, чи він залишиться незмінним. Розуміючи це, Центральна Рада 1 березня 1918...
-
Історія України - Коваль М. В. - Національно-культурна політика
Реакційна соціальна політика, що настроїла проти гетьмана основну частину суспільства, диктувалася як його класовим походженням та оточенням, так і...
-
Історія України - Коваль М. В. - Природа режиму і політика Директорії
Директорія, як уже підкреслювалося, являла собою орган по керівництву повстанням проти гетьмана. П функції були вичерпані після того, як 19 грудня 1917...
-
Історія України - Коваль М. В. - Організація державної влади
Радянська державність створювалася "з голови", тобто через Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У, що персонально майже збігався з ним. Ради існували здебільшого в...
-
Історія України - Коваль М. В. - Загальнонаціональна криза
Прогресуючий параліч народного господарства, зростаючі соціальні й міжнаціональні конфлікти, остогидла народу війна, безсилля державно! влади і анархія...
-
Історія України - Коваль М. В. - Українські політичні партії та організації
Революція 1905 р. поклала початок утворенню українських політичних організацій. Одначе після поразки революції саме їх було піддано особливо ретельному...
-
Історія України - Коваль М. В. - Український національний конгрес
Революція 1905 р. поклала початок утворенню українських політичних організацій. Одначе після поразки революції саме їх було піддано особливо ретельному...
-
Історія України - Коваль М. В. - Позиція українських партій
Трудовий конгрес. Тим часом майже усунуті від влади політичні партії дискутували про те, який лад треба встановлювати в Україні. На початку січня 1919 р....
-
Історія України - Коваль М. В. - Кримське питання
Коли війська Центральної Ради поверталися в Україну в обозі німецької і австро-угорської армій, перед ними було поставлено як самостійне завдання...
-
Історія України - Коваль М. В. - Переговори у Петрограді
Виконуючи настанови військового з'їзду, Центральна Рада у середині травня надіслала для переговорів з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою повноважну...
-
Історія України - Коваль М. В. - II Універсал Центральної Ради
II Універсал Центральної Ради Бездіяльність Тимчасового Уряду в соціально-економічній сфері і його курс на війну до переможного кінця дедалі більше...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 3. Перші елементи української державності
II Універсал Центральної Ради Бездіяльність Тимчасового Уряду в соціально-економічній сфері і його курс на війну до переможного кінця дедалі більше...
-
Історія України - Коваль М. В. - І Універсал Центральної Ради
10 червня виконавчий Комітет Центральної Ради схвалив текст Універсалу й доручив Винниченкові оголосити його на військовому з'їзді, який у цей день...
-
Історія України - Коваль М. В. - І селянський і II військовий з'їзди
Виконуючи настанови військового з'їзду, Центральна Рада у середині травня надіслала для переговорів з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою повноважну...
-
Історія України - Коваль М. В. - Перші національні маніфестації
12 березня у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з приводу роковин смерті Т. Г. Шевченка. Учасники її несли портрети поета, транспаранти з...
-
Історія України - Коваль М. В. - Розгортання національно-визвольного руху
Розгортання національно-визвольного руху Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів, яка фактично перебрала на себе функції всеросійського...
-
Історія України - Коваль М. В. - З'їзд народів Росії
Тимчасовий уряд витратив з бюджету мільйони карбованців на підтримку загальноросійських установ в Україні. Але Генеральний секретаріат він тримав у...
-
Історія України - Коваль М. В. - III Універсал Центральної Ради
Після перемоги повстання у Києві склалося своєрідне двовладдя: місто одночасно контролювали збройні сили Центральної Ради і більшовиків. Таке становище...
-
Історія України - Коваль М. В. - Боротьба за владу в Україні
Боротьба за владу в Україні Висловлену 4 листопада П'ятаковим ідею про перетворення Центральної Ради у ЦВК Рад України більшовики почали інтенсивно...
-
Історія України - Коваль М. В. - Проголошення незалежності УНР
На початку 1918 р. на території УНР існували два уряди, які однаково наполегливо заявляли про те, що вони - українські і робітничо-селянські. Відразу...
-
Історія України - Коваль М. В. - Утворення радянської "УНР"
Починаючи повномасштабну війну з Центральною Радою, Раднарком зосередив основні зусилля на Харківщині. Харківська міська організація більшовиків у...
-
Історія України - Коваль М. В. - Мирні переговори у Брест-Литовську
У середині січня 1918 р. Антонов-Овсієнко об'єднав військові сили, що рвалися на Київ з півночі, Харківщини і Катеринославщини, у так звані "армії"....
-
Історія України - Коваль М. В. - Розділ II. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну
§ 6. Вторгнення німецьких і австро-угорських ВІЙСЬК в Україну Відступ радянських військ з України 18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 7. Внутрішня політика П. Скоропадського
Політичні партії і гетьманський режим Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори,...
-
Історія України - Коваль М. В. - Політичні партії і гетьманський режим
Політичні партії і гетьманський режим Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і запровадив попередню цензуру. Було заборонено будь-які збори,...
-
Історія України - Коваль М. В. - Міжнародні зв'язки України
Старовинні українські землі Холмщина і Підляшшя мали відійти за Брестським миром до України. Під час війни північну частину Холмщини разом із Підляшшям...
-
Історія України - Коваль М. В. - Утворення Українського Національного Союзу
§ 9. Падіння гетьманського режиму Ставлення білогвардійців до української державності Коли в центральній Росії утвердилася радянська влада, її противники...
-
Історія України - Коваль М. В. - Ставлення білогвардійців до української державності
§ 9. Падіння гетьманського режиму Ставлення білогвардійців до української державності Коли в центральній Росії утвердилася радянська влада, її противники...
-
Історія України - Коваль М. В. - § 9. Падіння гетьманського режиму
§ 9. Падіння гетьманського режиму Ставлення білогвардійців до української державності Коли в центральній Росії утвердилася радянська влада, її противники...
Історія України - Коваль М. В. - Окупаційний режим в Україні