Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу - "імперія інків"
Встановити генезис інкської цивілізації було дуже складно й тому досі його остаточно не з'ясовано. У сучасній історичній науці дедалі більше утверджується думка, буцімто в долині Куско, де формувалася культура інків, протягом попереднього тисячоліття етнічний склад її жителів змінювався кілька разів, адже вона багато разів ставала районом еміграційних і рееміграційних процесів. Якщо виходити з топоніміки району Куско, частина якої, без сумніву, доінкського походження, то тут іще до появи інків жили племена кечуа. Певною мірою культурна спадщина цивілізації Тіауанако відіграла не другорядну роль у становленні інкського суспільства. Не випадково перший інка Манко Капак та його дружина Мама Оклью, за одним із міфів, вирушили на пошуки місця для заснування міста, виконуючи волю якоїсь могутньої людини з Тіауанако. Але є й інші міфи про перших інків, які не збігаються з попереднім. За змістом різні міфи про перших інків дуже відрізняються один від одного, не викликаючи сумніву, що вони зародилися в різних етносів (або в окремих гілках одного етносу) й що це відбувалось у різні часи. Іншими словами, інкська культура й сам інкський етнос, які виникли до XII-XIII століть, - результат вельми складного процесу взаємодії культур різних етносів протягом періоду, який тривав понад тисячоліття.
Цивілізація інків - панперуанська й навіть загальноцен-Щальноандська, і не лише тому, що вона охопила величезну територію Центральних Анд (усі гірські райони Перу, Болівії, Еквадору, а також частково Чилі, Аргентину й Колумбію), а, головним чином, тому, що в міру свого поширення вона органічно вбирала в себе дедалі більшу кількість елементів попередніх цивілізацій і культур, створювала умови для розвитку багатьох із них, сприяючи підвищенню їхньої суспільної значущості.
Слово "інки" має великий діапазон значень. Інками називають давніх перуанців, інки - це й уся сукупність підданих інкської держави. Але під інками в точному тлумаченні цього слова слід розуміти лише столичну аристократію держави - нащадків маленької етнічної групи, що жила в долині Куско на півдні Перу на початку XV століття. Пізніше до категорії так званих "інків за привілеями" ввійшло іноплемінне населення околиць Куско, близьке справжнім інкам за культурою й пов'язане з ними родинними стосунками. Саме слово "інка" колись, мабуть, означало воїн, воєначальник, шляхетний чоловік. Звідси логічний перехід до останнього важливого змісту цього слова "інка" - вождь, цар. Таким чином, якщо "інки" - це назва народу або правлячої соціальної верхівки, то "інка" (в однині) - глава держави інків. "Інка" входить у довгу низку епітетів, із яких складалися імена верховних правителів андської імперії. Офіційна інкська історична традиція налічує 12 Сапа Інків (Єдиний Інка), що правили імперією до вторгнення в країну іспанців.
Інки називали свою державу Тауантисуйу - "Чотири сторони світу", або тонніше "Чотири чверті", маючи на увазі чверті земного кола. Ідея поділу держави на чотири чверті відповідно до чотирьох сторін світу корінилась у традиційному поділі земель общини Куско на чотири "суйу". В кожному з них була певна (не завжди однакова) кількість підрозділів, заснованих на реальній або фіктивній спорідненості; кожному такому підрозділові (айлью) відповідав азимут - пряма, яка виходила з центру й називалася секе, відповідно до неї прокладалися кордони між айлью. Коли інки завойовували нові землі, кордони між суйу подовжувалися, але зберігали наперед заданий напрямок. Інки здійснювали активну завойовницьку політику правителів Куско й це давало їм право виступати в ролі творців імперії. Досвід показує, що вузьконаціональна ідеологія - ненадійна основа для наднаціональних об'єднань, тут потрібні політичні символи, близькі різним народам. Визнаючи владу Куско, індіанці Центральних Анд підкорялися істотно новій, етнічно майже нейтральній силі, котра без упередження ставилася як до супротивників, так і до їхніх культурних особливостей. В цьому, очевидно, полягала загальновідома справедливість інків, яку підкреслювали окремі хроністи.
Основною одиницею Тауантисуйу стала община - родова й сільська. На чолі кожної з них стояли місцеві вожді (курака), що визнали владу інків-завойовників. Землі, які обробляли общинники, поділялися на три поля: врожай із "поля інків" ішов до державних сховищ, врожай із "поля сонця" був власністю численних жерців, а третя частина врожаю лишалася рядовим общинникам.
В Тауантисуйу ремесло було відокремлене від землеробства й скотарства. Є також відомості й про існування професійних гендлярів, які, очевидно, не були вільні від державного контролю. Інки практикували переселення до столиці Куско висококваліфікованих ремісників із різних областей держави. Особливо успішно розвивалися кераміка, ткацтво, обробка металів, фарбувальне виробництво. Добре розвинутою була будівельна техніка. Для мореплавства використовувалися спеціальні, обладнані парусами, плоти, що мали вантажопідйомність у декілька тонн.
Високий рівень виробничої діяльності в Тауантисуйу зумовлював значний розмір додаткового продукту, що забезпечило розквіт цивілізації. Бруковані шляхи, які простяглися на тисячі кілометрів, величні храми, оздоблені золотом, сріблом і дорогоцінними каменями, надзвичайне мистецтво муміфікації, розвинута медицина, "вузликове письмо" - кіпу, що сприяло широкому потокові інформації, добре налагоджена система поштової служби й сповіщення за допомогою скороходів - часки, відмінно поставлена статистика, чітка система виховання і освіти, жанрово-тематична спрямованість поезії й драматургії - ці та багато інших проявів матеріальної й духовної культури кечуа свідчать, що стародавнє суспільство Центральних Анд на момент зустрічі з іспанськими завойовниками аж ніяк не вичерпало своїх можливостей. Відомий дослідник інкського суспільства пише: "Виникає бажання назвати його найрозвинутішим із архаїчних і найархаїчнішим із розвинутих"1.
У 1531 році Франсиско Пісарро відплив із Панами завойовувати державу інків, чутки про багатство якої доходили до Центральної Америки, що вже була захоплена іспанцями. А за півстоліття до цієї події до складу Тауантисуйу ввійшло царство Чимор - друга велика цивілізація Центральних Анд стародавнього періоду.
Царство Чимор виникло на території, яку в найдавніші часи займала держава Мочика. З цивілізацією Мочика його пов'язували не лише територія, а й значні культурні запозичення. Період виникнення цієї держави вчені відносять до XII - XIV століть. Його столицею було місто Чан-Чан.
Виробничою основою царства Чимор стало зрошуване землеробство. Воду для цього брали з гірських річок, будуючи канали. Вирощували маїс, квасолю, гарбузи, перець тощо. Розводили лам, особливо у передгір'ях і гірській місцевості, які, хоч і в обмежених розмірах, мало царство Чимор. Широкого розвитку набули ремесла: гончарне, текстильне, будівельне, а особливо - обробка металів. Коли інки захопили Чимор, вони в масових масштабах переселяли майстрів з обробки металів до своєї столиці Куско.
Схожі статті
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 6. Японія. Давня культура
Перші відомості про Японію Європа отримала ще в епоху Середньовіччя, відкривши її разом зі сміливцями-мандрівниками як країну небаченої чемності та...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
Сучасна історична наука поділяє історію доколумбових цивілізацій і держав на Американському континенті на два великі етапи - найстародавніший і...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
Сучасна історична наука поділяє історію доколумбових цивілізацій і держав на Американському континенті на два великі етапи - найстародавніший і...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 2. Історичні форми державності
Архаїчні африканські суспільства, побудовані на родових стосунках, створювалися на грунті єдності та взаємних зобов'язань, тобто на моральних засадах....
-
Падіння Ханьської імперії в результаті повстання "жовтих пов 'язок" (184-204 рр.) і гострого протистояння прибічників і ворогів централізації влади...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 3. Арабо-мусульманське мистецтво
Шедеври арабо-мусульманського мистецтва по праву займають одне з чільних місць у художній скарбниці людства. Своєрідністю художньої культури ісламського...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 5. Мистецтво в культурі Індії
Індійське мистецтво протягом свого існування позначене тісним зв 'язком з панівними в різних періодах релігійними системами. Майже всі його пам'ятки, що...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 3. Релігія в культурі Індії
Культура Індії протягом тисячоліть формувалася й розвивалася в тісному зв'язку з релігійними уявленнями її народу. Тому інколи дослідники індійської...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 10. Культура городян
Із переїздом сьогунського двору в Едо у 1615 році місто стає центром описаних вище процесів; в ньому на противагу надміру жорстоким придворним традиціям...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 9. Культура зрілого феодального суспільства
Певна демократизація культури позначилася й на зміні лінії культурного запозичення - акцент з предметів розкоші переноситься на предмети загального...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 8. Культура періоду становлення феодального суспільства
Нового змісту набуває культура Японії з появою в аристократичному суспільстві, що дедалі більше відривалося від свого патріархального коріння,...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 7. Культура Індії за часів британського правління
Індійська культура періоду мусульманського завоювання позначена життєвістю й плодотворністю завдяки, зокрема, розумному правлінню Моголів. Акбар, перший...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - КУЛЬТУРА СХІДНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АФРИКИ
1. Перші культурні напрацювання Сучасні досягнення у вивченні Африки значно розширили можливості її історико-культурних досліджень, забезпечивши...
-
1. Особливості формування культури Чорної Африки Культура другого за величиною після Євразії материка, що називається Африкою, має давню й багату...
-
Яскраво представляє ці тенденції правління видатного політичного діяча й реформатора Сьотоку-Тайсі (593-621 рр.). Саме в його часи споруджується багато...
-
В перших століттях II тисячоліття до нашої ери на занепалих територіях індської цивілізації з'явилися нові кочові племена, що рухалися хвилями протягом...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 2. Коран - пам'ятка культури
Коран (араб, кур'ан, букв. - читання) - найважливіша священна книга мусульман, унікальне явище світової літератури. Вплив Корану на духовний і суспільний...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 1. Китай. Китайська стародавність
1. Китай. Китайська стародавність Кожний китаєць носить у собі неусвідомлене почуття значущості історії, влади минулого над сьогоденням. За цим стоять...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Розділ II. ДАЛЕКОСХІДНИЙ ЇЇ КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОН
1. Китай. Китайська стародавність Кожний китаєць носить у собі неусвідомлене почуття значущості історії, влади минулого над сьогоденням. За цим стоять...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 2. Перші державні утворення Західної Африки
Виникнення державності у народів Судану вже в давні часи - факт загальновизнаний. Найзначнішими в історії цієї культурної зони були держави Гана, Малі,...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 1. Передумови формування культурного регіону
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 3. Період Сунської імперії та монгольського іга
Танська династія впала на початку X століття. Після кількох десятиліть міжцарів'я, відомих як епоха П'яти династій, до влади прийшла династія Сун (960-...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Розділ I. АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОН
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Розділ V. КУЛЬТУРА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
1. Культурологічна та історична типологія Те, що сьогодні називається Латинською Америкою, явище історично порівняно молоде. Дата її зародження - 1492...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 6. Мусульманська епоха в культурі Індії
Проникнення арабів в Індію розпочалося ще в VII столітті шляхом зовнішньої торгівлі. Займаючись в основному торгівлею морем, вони заклали свої торгові...
-
У 1499 році Васко да Гама обігнув з півдня Африку й повернувся з Індії з багатим вантажем. З усього стало очевидним, що відкрита Колумбом "Західна Індія"...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 1. Особливості формування культури Чорної Африки
1. Особливості формування культури Чорної Африки Культура другого за величиною після Євразії материка, що називається Африкою, має давню й багату...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 3. Мистецтво та художні ремесла
В культурі народів Східної та Південної Африки провідне місце, за африканською традицією, завжди належало мистецтву, що своїм корінням сягало...
-
Визначальною характеристикою традиційно-релігійної свідомості африканських народів є релігійно-міфологічна картина світу. Вона набуває особливих рис у...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - 1. Перші культурні напрацювання
1. Перші культурні напрацювання Сучасні досягнення у вивченні Африки значно розширили можливості її історико-культурних досліджень, забезпечивши...
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу - "імперія інків"