Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Формування внутрішнього ринку
На початку XX ст. прогресувала тенденція до нерівномірності розвитку регіонів. Найвідсталішою територіальною одиницею, де зберігалися залишки кріпацтва, було Лівобережжя. У цей період сформувалася певна спеціалізація промислових регіонів України. Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн - марганцевої, Кривий Ріг - залізорудної, Правобережжя і певною мірою Лівобережжя - цукрової. Ці осередки промислового виробництва згодом набули загальноросійського значення, а частка промисловості України в загальному обсязі продукції всього народного господарства становила 48,2 %.
У 1913 р. виробляли 69 % загальноросійської продукції чавуну, 57 - сталі та 58 - прокату. На Україну в цей час припадало 20,2 % усієї продукції машинобудування (65 підприємств сільськогосподарського машинобудування здійснювали майже 70 % загальноімперського виробництва сільськогосподарських знарядь) і металургійної промисловості, 70 % видобутку сировини та виготовлення напівфабрикатів Російської імперії. Тривало підпорядкування української промисловості імперському центрові. Це певною мірою визначило характер розвитку економіки України загалом: вона залишалася сільськогосподарським районом імперії, у селах якого проживало 80 % населення.
Важливу роль у завершенні формування внутрішнього ринку та капіталістичного промислового виробництва мало шляхове будівництво. На території України першу залізницю Львів - Перемишль проклали в 1861 р. До 1900-го довжина залізничних колій становила 8417 км. Харківський і Луганський паровозобудівні заводи, що виникли наприкінці XIX ст., до 1900 р. випустили 233 паровози. Збільшення обсягів промислового виробництва і розвиток мережі залізниць сприяли розширенню стаціонарної торгівлі, яка з 80-х років почала переважати. Ярмарки та базари поступаються місцем стаціонарній роздрібній мережі - крамничній і магазинній торгівлі.
Розвиток ринкових відносин потребував створення стабільної державно кредитної системи. У 1860-му уряд Росії ліквідував старі дореформені банки і створив якісно новий Державний банк, завдання якого полягало у зміцненні та роз витку грошової й кредитної систем. В Україні функціонувало три контори цієї установи - у Києві, Харкові й Одесі - та 24 відділення в інших містах, що кредитували торгівлю, промисловість і сільське господарство. У 1897 р. банк отримав право самостійно здійснювати емісію грошей.
У 60-70-х роках сформувалася мережа комерційних банків. У Росії перший акціонерний Комерційний банк заснували в Петербурзі в 1864-му. У 1868 р. утворили Київський приватний комерційний банк і Харківський торговельний банк, у 1871-му - Київський промисловий, 1872-го - Катеринославський комерційний з філіями в Полтаві та інші великі банки. У 1873 р. в Україні діяло 10 акціонерних комерційних банків, які використовували власні засоби як позиковий капітал та з метою надання позик під цінні папери або заставу товарів. Для їх діяльності характерне розширення операцій, що зумовлено значним попитом на кредити в умовах буму залізничного будівництва. Проте 1871 р. став для багатьох із них роком великих збитків, низьких дивідендів і великих списань безнадійних боргів, спричинених частковими банкрутствами. Потрібен був час, щоб акціонерні комерційні банки знову посіли належне місце у фінансово-кредитній системі.
У 80-х роках створено нові державні земельні банки: Селянський (1882) і Дворянський (1885). Державний Селянський банк підпорядковувався Міністерству фінансів і мав дев'ять філій в Україні. Його основна функція полягала в наданні довготермінових позик селянам під заставу землі, яку вони викупляли у поміщиків, на умовах оплати 7,5-8,5 % обсягу кредиту щороку. Державний Дворянський банк мав в Україні сім філій, котрі надавали довготермінові позики спадковим дворянам-землевласникам.
Призупинення падіння курсу рубля і зміцнення національної валюти внаслідок політики девальвації та курсу на золоту валюту міністра фінансів М. Бунге мало важливе значення для розвитку економіки. Нагромадження золота у Державному банкові дало змогу у травні 1895 р. Державній раді своєю постановою відновити дозвіл укладати угоди у золотій валюті (заборонено наприкінці 1863-го), а міністр фінансів І. Вишнеградський мав право дозволяти приймання золотих монет для сплати податків, а також встановлювати й змінювати курс золотої монети за платежами в казну. Після того, як постанову затвердив цар, вона набула чинності закону, що фактично означало офіційне визнання золота як грошей. У січні 1897 р. Державна рада ухвалила закон "Про карбування й випуск і обіг золотих грошей", що давало змогу вільно обмінювати паперові кредитні рублі на золото за фактичним курсом. Розпочалася активна хлібна експансія на За хід, що дало можливість ліквідувати дефіцит державного бюджету.
Монети з чистого золота карбували вартістю 5,10,15 рублів (імперіали), встановили фіксований курс кредитного рубля - 7 руб. 40 коп. за золотий напівімперіал номіналом 5 рублів. Один рубль прирівнювався до 0,77 г золота. У так званій миколаївській десятці чистого золота було 7,7 г (золотий паритет основних у той час валют був таким: 1 долар - 1,5 г, 1 фунт стерлінгів - 7,8, 1 франк - 0,29,
1 марка - 0,35 г). Державний банк мав виключне право емісії банкнот, котрі забезпечували державним золотим запасом і обмінювали на золото як і в провідних країнах світу. Це значно зміцнило фінансово-кредитну систему країни, що сприяло розвитку економіки, розширенню торгівлі та посиленню зовнішньоекономічних зв'язків.
Важливу роль у товаризації виробництва на селі відіграла столипінська аграрна реформа. Сутність указу 1910 р. полягала в утвердженні на селі приватної селянської власності, що передбачало спадкове володіння, купівлю-продаж та заставу землі. Мета - формування міцних селянських господарств фермерського зразка. В Україні (найбільше на Правобережжі й Півдні) на хутори й відруби виселилося 226 тис. селянських господарств, або майже половина загальної їх чисельності. Реформа сприяла розвитку аграрних відносин на селі, широкому застосуванню машин і добрив, що у свою чергу зумовило зростання обсягів товарності сільського господарства.
Україна на початку XX ст. забезпечувала 40 % експорту зернової продукції Російської імперії. Третину всієї продукції сільського господарства продавали на внутрішньому та зовнішньому ринках. Проте наявність 2 млн селян із середнім наділом 2 десятини (половина з них не мали ні коня, ні корови), 5 тис. поміщиків, які володіли в середньому 1600 десятинами (1914 р.), зумовлювала невисоку середню врожайність - 9-10 ц/га; село перебувало в постійній соціальній напрузі.
Велике значення в індустріалізації України мала протекціоністська політика російського уряду. Порівняно з 1868 р., у 1891-му мита на чавун збільшились у 10 разів, гас - утричі, рейки - у 4,5 разу, машини - у 8, паровози - у 4, на бавовняні тканини - у 2 рази. Сума мита в 1868 р. становила 17,6 % вартості товару, а в 1891-му - 33 % вартості вивозу. Для порівняння: в Італії цей показник становив 18 %, у Франції - 9, Німеччині - 8, у США - 30, у Бразилії він був вищим і дорівнював 40 %.
Значні митні збори на імпортовані іноземні товари забезпечували внутрішній ринок для вітчизняної промисловості та сприяли її розвитку. Разом із тим така політика спрямовувалася на імпорт не товарів, а капіталів.
Активний торговельний баланс і стійкий курс рубля підтримувався експортом хліба. У той період навряд чи хто чув про монетаризм, проте політика міністрів фінансів М. Бунге і І. Вишнеградського була монетаристською. Вони розпочали із фінансової стабілізації, надаючи їй пріоритетного значення. Продовжив цю політику й їх наступник С. Вітте, який розумів велике значення для ринкової економіки грошової стабілізації. Саме йому вдалося спрямувати фінансову політику на стимулювання виробничих інвестицій, адже економічне зростання є функцією інвестицій.
Схожі статті
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Розвиток продуктивних сил
Розвиток продуктивних сил У XIV-XV ст. активно формувалися товарно-грошові відносини, виникли елементи нової, капіталістичної, господарської системи....
-
Розпад феодального устрою в промисловості й сільському господарстві Франції почався наприкінці XV ст. Порівняно з Нідерландами й Англією формування...
-
Розпад феодального устрою в промисловості й сільському господарстві Франції почався наприкінці XV ст. Порівняно з Нідерландами й Англією формування...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Епоха Великих відкриттів
Значного розвитку в Західній Європі до XVI ст. досягли виробництво і торгівля, що зумовило зростання потреби в грошах як у загальному засобі обміну. В...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Наслідки промислового перевороту
Розвиток банківської системи полегшував мобілізацію капіталів, потрібних промисловості. 50-ті роки стали періодом банківського посередництва,...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Формування грошово-кредитної системи
Розвиток банківської системи полегшував мобілізацію капіталів, потрібних промисловості. 50-ті роки стали періодом банківського посередництва,...
-
Особливості промислового перевороту у Франції Франція, на відміну від Англії, повільніше рухалася до капіталістичної ринкової економіки. Промисловий...
-
Особливості промислового перевороту у Франції Франція, на відміну від Англії, повільніше рухалася до капіталістичної ринкової економіки. Промисловий...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Грошовий ринок
Розвиток промисловості й ремісничих виробництв, внутрішньої та зовнішньої торгівлі потребував реформ у грошовому обігу. У XVII ст, на території України в...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Особливості розвитку промисловості
У пореформений період розвиток капіталізму в сільському господарстві відбувався двома шляхами - прусським й американським. Першого шляху дотримувалися...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Особливості розвитку капіталізму
У пореформений період розвиток капіталізму в сільському господарстві відбувався двома шляхами - прусським й американським. Першого шляху дотримувалися...
-
Розвиток банківської системи полегшував мобілізацію капіталів, потрібних промисловості. 50-ті роки стали періодом банківського посередництва,...
-
Розвиток продуктивних сил У XIV-XV ст. активно формувалися товарно-грошові відносини, виникли елементи нової, капіталістичної, господарської системи....
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Форми об'єднання купців
Еліту становили багаті торговці купці, котрі займалися транзитною торгівлею й оптовим продажем. Між купцями виникали родинні та корпоративні зв'язки....
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Торгівля
Основу промислового розвитку в Україні становили ремесла та промисли. Для ремісничого виробництва цього періоду характерні: 1) розширення спектра...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Ремісниче і мануфактурне виробництво
Основу промислового розвитку в Україні становили ремесла та промисли. Для ремісничого виробництва цього періоду характерні: 1) розширення спектра...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Розвиток капіталістичного фермерства
Передумови промислового перевороту Однією з перших країн, де почався промисловий переворот, який створив умови для винаходу машин, була Велика Британія...
-
Передумови промислового перевороту Однією з перших країн, де почався промисловий переворот, який створив умови для винаходу машин, була Велика Британія...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Утворення грошового ринку
Еліту становили багаті торговці купці, котрі займалися транзитною торгівлею й оптовим продажем. Між купцями виникали родинні та корпоративні зв'язки....
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Реформи Шан Яна і його послідовників
Формуванню внутрішнього ринку перешкоджали численні митниці. УIV ст. до н. е. Шан Ян здійснив реформи, що прискорили об'єктивний процес руйнації...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Професійні об'єднання
Міста Західної Європи X-XV ст. виконували передусім економічні функції. Втрачені функції експлуатації селян перейшли до міста, але при цьому змінилися...
-
В Англії - закономірний результат прихильного ставлення суспільства до питань розвитку освіти і науки. На початку епохи Реставрації, у 1662 р., у Лондоні...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Передумови промислового перевороту
Передумови промислового перевороту Україна не була індустріальною країною. Рух до високого рівня розвитку індустріалізації розпочався у XX ст....
-
Передумови промислового перевороту Україна не була індустріальною країною. Рух до високого рівня розвитку індустріалізації розпочався у XX ст....
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Економічні функції міста
Міста Західної Європи X-XV ст. виконували передусім економічні функції. Втрачені функції експлуатації селян перейшли до міста, але при цьому змінилися...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Економіка періоду імперії
У П-І ст. до н. е. відбувся інтенсивний розвиток сільського господарства. Його становище докладно характеризували римські письменники Катон (II ст. до н....
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Ліквідація пережитків феодалізму в Англії
Важливою подією у становленні й розвитку ринкової економіки в Англії стала буржуазно-демократична революція 1640-1660 рр. Економічні та соціальні...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Основи економічного зростання Нідерландів
Індустріальна цивілізація починалася у визначеній соціально-економічній формі. За всіма ознаками - це був капіталізм. Процес переходу до капіталізму...
-
Індустріальна цивілізація починалася у визначеній соціально-економічній формі. За всіма ознаками - це був капіталізм. Процес переходу до капіталізму...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Капітал
У теорії капіталу А. Сміта очевидна його прогресивніша позиція порівняно з фізіократами. Він визначав поняття капітал як одну з двох частин запасів, від...
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Формування внутрішнього ринку