Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - 5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
Упродовж середини XII ст. - першої половини XIV ст. розвиток відбувався в умовах феодальної роздробленості - закономірного стану політичної організації феодального суспільства. її економічною основою було натуральне господарство. Київська держава роздробилася на самостійні князівства і землі, на території України - Київське, Переяславське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Галицько-Волинське, Тмутараканське князівства. Кожне з них поступово поділилося на дрібніші удільні князівства. Наймогутнішим князівством було Галицько-Волинське (1199-1349), територія якого охоплювала сучасні Західну та Правобережну Україну. Воно поділялося на князівства-землі, останні - на волості.
Упродовж 1239 р. - 60-х років XIV ст. українські землі були під владою монголо-татарської держави Золота Орда. Після приєднання до Литви їх данницька залежність від татар зберігалася до 90-х років XIV ст.
У сучасній історико-економічній літературі існують два погляди на формування на території України зрілої феодальної економіки:
1) упродовж XII - першої половини XIV ст. за часів політичної роздробленості;
2) у часи польсько-литовської доби другої половини XIV-XV ст.
Внаслідок відсутності достатньої історичної інформації в науковій літературі феодальна економіка українських земель періоду феодального роздроблення чітко не змодельована.
Аграрні відносини
Характеризували утвердження, зростання і зміцнення феодальної власності на землю - монопольної, на основі сеньйорально-васальних та ієрархічних відносин. Верховним правителем і власником землі був князь, переважно титулований великим. Удільні князі та бояри володіли землею на умовах феоду - умовно-спадкового володіння. За виконання адміністративно-військової служби князь надавав урядовцям-васалам умовні довічні земельні володіння із селянами - так звані держави (бенефіціального типу). Земля надавалася "до волі господарської", "до живота" або "в отчину". Бояри також надавали частину земельної власності на умовах держави своїм вільним слугам. Зберігалися надання землі на умовах кормління з правом управління та отримання доходів шляхом стягування податей і повинностей з населення. Як результат, сформувалася верства "служилих людей" - середніх і дрібних земельних власників. У ході міжкнязівських і князівсько-боярських міжусобиць у разі втрати землі сеньйором втрачали землі й бенефіціарії. Джерелами зростання феодального землеволодіння залишалися захоплення земель вільних селянських громад та колонізація неосвоєних територій. Князівсько-боярські земельні володіння зберігали назву "вотчина".
Феодальна ієрархія не мала такого значення, як у Західній Європі. Феодали були могутньою силою: вони боролися з князями за політичну та економічну владу, мали право "від'їзду", могли виступати на боці ворогів великого князя. Розвивався імунітет як юридичне оформлення феодального панування.
Завершилося формування феодально залежного селянства. Селяни-смерди були поземельно, особисто, адміністративно-судово і військово залежні від власника землі (економічна та позаекономічна залежність), сплачували ренту хутром, воском, зерном. Вони зберігали право переходу на інше місце, виконавши визначені обов'язки перед власником землі. Джерела свідчать про працю вільних селян на державних землях перед монголе-та шорською навалою. Вони мали податкові зобов'язання лише перед великим князем.
Особливістю господарства Галицько-Волинського князівства було виокремлення економічно сильної боярської верстви. Значна частина боярства виросла з селян-алодистів. Бояри мали великі спадкові вотчини (землі з селянами, міста) та тимчасові князівські надання - землі-волості на правах кормління. Бояри боролись проти князівської влади: фактично це була боротьба за доходи від експлуатації феодально залежного селянства. Окремі історики пояснюють могутність бояр відсутністю впливу княжої організуючої сили у процесі феодалізації. На їхню думку, князівський домен почав формуватися лише з XII ст.
Галицько-Волинські князі володіння землею, слугами і боярами пов'язували зі службою та васалітетом, які базувались на середньому та дрібному боярстві, що утворювало дружину, та міському населенні. За літописом, князь Данило Галицький, звільнивши землі від угорців, роздав міста боярам і воєводам.
У системі феодальної експлуатації переважали натуральна рента й повинності: будівництво та ремонт міських укріплень і мостів, утримання князівської дружини тощо.
Міст у домонгольський період нараховувалося майже 300, у них проживало приблизно 13-15 % населення. Найбільше міст було в Київській землі - 80. Міста належали князям і великим боярам, їх населення було феодально залежним. Міста залишалися адміністративними, культурними, церковними, військово-стратегічними центрами князівств і вотчин. В економіці міст переважало сільське господарство. Промислово-реміснича і торговельна діяльність мала обмежений характер, і, на відміну від Західної Європи, її значення зростало повільно.
Зовнішня торгівля українських земель
Мала самостійний і транзитний характер, відігравала провідну роль у торговельних операціях, її географічна структура не зазнала суттєвих змін. Торгівлю регулювали за митними правилами. У Галицько-Волинському князівстві митниці були в Холмі, Володимирі, Прешові, Любачеві, Городку і Львові. Спеціальні службовці збирали мито з окремих караванів, коней, залежно від маси, кількості товарів. Стягували ринкове, прикордонне, шляхове, мостове, перевізне, гребельне, ярмаркове, торговельне мито тощо. Князь Андрій Юрійович (1308-1323) зменшив мито до одного гроша з коня, а в 1320 р. повністю скасував його для купців польського міста Торуні. Умови міждержавної торгівлі регулювали спеціальні угоди.
Грошова система Галицько-Волинського князівства була адекватною періоду Київської держави. У літописних джерелах знаходимо назви "гривня кун", розмінних частин гривні - монета, гроші й денарій. Можливо, галицько-волинські князі карбували власні монети. Наприкінці XIII ст. з'явився срібний зливок - карбованець, що дорівнював половині срібної гривні.
Монголе-татарська навала і васальна залежність від монголо-татарської держави Золота Орда зумовили такі негативні наслідки:
O контроль з боку ханської адміністрації, політичну залежність, коли ярлик на княжіння надавав золотоординський хан. Населення платило данину - різні "ординські тягості" (татарщину): поплужне (поземельний податок від плуга), корм (утримання ханських чиновників), ям (надання підвод для ханських чиновників), тамгу (мита), войну (спорядження людей у військо під час походів). Від податків звільнялася церква, обов'язком якої було підтримувати владу хана. Данину, або татарщину, брали хутром, збіжжям, грішми, спочатку ханські баскаки, пізніше - українські князі;
O величезні людські втрати, спричинені масовою загибеллю, полоном і вивезенням населення до Золотої Орди, постійними походами на руські землі, повільне відтворення населення, внаслідок чого Наддніпрянщина залишалася малозаселеною до кінця XVI ст.;
O господарське спустошення багатьох районів, занепад і зникнення окремих ремісничих спеціальностей і технологій, послаблення товарності виробництва. В ювелірній справі втрачено секрет виготовлення перегородчатої емалі, у скловиробництві - скляних браслетів, зменшився асортимент гончарних виробів (у літописах збереглися лише згадки про окремі поселення), повільна відбудова старих міст, зруйнованих ординською навалою. Активною містобудівельною діяльністю займалися Данило Галицький і його брат Василько Романович. Зводилися фортифікаційні споруди, зокрема у Холмі та Львові;
O були перервані торговельні відносини з країнами Сходу;
O почалося економічне відставання від країн Західної Європи.
Похожие статьи
-
Київська Русь (Давньоруська цивілізація) - найбільша держава раннього середньовіччя в Європі. В середині XI ст. її територія охоплювала всі...
-
Розвиток західноукраїнських земель у міжвоєнний період відбувався в умовах недержавності, монополії неукраїнського та обмеження владою українського...
-
Економічну історію Стародавнього Риму традиційно розглядають у контексті основних періодів політичного розвитку: O патріархально-царського (VIII-VI ст....
-
Для економічного розвитку Стародавньої Греції важливе значення мали географічні, економічні та політичні чинники, а саме: різноманітність природних умов,...
-
Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - 5.2.2. Еволюція аграрної економіки
Процес генезису феодальної економічної системи пов'язаний насамперед з формуванням феодальної власності на землю та соціальної структури феодального...
-
Розвиток феодальної економіки на території України був органічною частиною загальноєвропейського процесу, однак мав певні особливості, головними з яких є...
-
Міста у ранньому середньовіччі (V-X ст.) внаслідок натуралізації та аграризації економіки втратили своє економічне значення. Вони перетворилися на...
-
Єгипетська цивілізація виникла на зламі IV-ІІІ тис. до н. е. на енеолітичному техніко-технологічному рівні у вигляді ранньокласових номових міст-держав...
-
Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
Розвивалася на чотирьох основних засадах. По-перше, за умови латинського християнства та єдиної церковної організації. Латинське християнство є...
-
Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - Західнохристиянська цивілізація
Розвивалася на чотирьох основних засадах. По-перше, за умови латинського християнства та єдиної церковної організації. Латинське християнство є...
-
Розвиток феодальної економіки на території України був органічною частиною загальноєвропейського процесу, однак мав певні особливості, головними з яких є...
-
Доба "осьового часу" аналізується як скіфо-античний період, другий період раннього залізного віку. Господарський розвиток на території Південної та...
-
Розділ 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства 2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Первісні...
-
5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів Вивчення історії...
-
5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів Вивчення історії...
-
Розділ 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства 2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Первісні...
-
У кінці IV тис. до н. е. у межиріччі Тигру та Євфрату виникла ранньоцивілізаційна система, яку греки називали Месопотамією, або Дворіччям. Цивілізація...
-
Для радянської соціалістичної економіки (радянської економічної моделі) характерні: панування державної власності, тотальне одержавлення народного...
-
Відомими дослідниками аграрної проблематики були представники ліберального народництва. Павло Чубинський (1839-1884) закликав до державної підтримки...
-
Лютнева буржуазно-демократична революція започаткувала добу національно-визвольних змагань українського народу 1917- 1921 рр. В її історії виокремлюють...
-
Розвиток аграрної економіки характеризувався повільним становленням ринкового підприємництва та загостренням соціально-економічних суперечностей....
-
9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації Господарство провідних суспільств Європейської...
-
3.1. Господарство України у міжвоєнний період в умовах ринкової економіки (1914-1939 рр.) 3.1.1. Вплив Першої світової війни на економіку України Перша...
-
Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - 9.6. Економічний розвиток Франції
Темпи розвитку і структурна перебудова національної економіки Франції уповільнилися. У 1870-1913 рр. порівняно з 1820-1870 рр. темпи розвитку...
-
Крито-Мікенська цивілізація (Егеїда) утворилася у добу бронзи (II тис. до н. е.). її складовими вважають критське суспільство (Мінос) як союз трьох...
-
Економічний розвиток України у третій п'ятирічці Третя п'ятирічка (1938-1942 рр.) - це перший етап розвитку соціалістичної економіки, завдання якого...
-
Економічна політика. Формування командно-адміністративної системи управління народним господарством Реалізація завдань побудови соціалістичної економіки...
-
З червня 1940 р. до 1944 р. Франція була окупована гітлерівською Німеччиною. Війна завдала країні великих збитків, що оцінювалися у 1440 млрд довоєнних...
-
Розділ 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства 2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Первісні...
-
Традиційні цивілізаційні системи Сходу розвивалися переважно внаслідок кризи ранніх цивілізацій і переходу в різних формах і різними темпами до...
Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В - 5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави