Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 8. Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера

Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив "етичний принцип", який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними факторами: без твердої моральності немає ринку, грошового обігу, поділу праці, держави. Цікаво, що Шмоллер пояснював існування соціальних градацій і класових відмінностей у суспільстві, спираючись саме на етичний принцип. На його думку, економічного успіху досягають ті люди, вчинки, доброчесність і порядність яких відповідають високим моральним нормам.

Важливого значення надавав Шмоллер моральному факторові у вирішенні робітничого питання. Він писав, що кращий засіб для його розв'язання - виховання моральності в робітників з тим, щоб подолати вороже ставлення до підприємців, активне тяжіння до об'єднання у профспілки, запобігти посиленню революційного руху серед робітничого класу.

Шмоллер пропагував ідею відмови від класової боротьби і закликав виховувати робітників у дусі "соціальної солідарності" з капіталістами.

8. Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера.

У своїх теоретичних концепціях представники нової історичної школи віддавали перевагу реформістському напряму суспільної перебудови. Шмоллер, зокрема, наполягав на проведенні реформ, які б усунули надто велику нерівність у майні та розподілі доходів, що породжує небезпеку соціальних конфліктів. Зазначаючи наростання класового протистояння в суспільстві, представники нової історичної школи виступали проти радикальних методів боротьби робітників із підприємцями, засуджували за це марксизм, пропагували тільки мирні реформи. Цими принципами керувалась у практичній діяльності й створена 1872 р. Шмоллером "Спілка соціальної політики".

9. Л. Брентано - проповідник ідей класового миру. Обгрунтуйте це

Брентано - дуже вправний проповідник ідеї класового миру. Він підкреслював, що за умов розвинутого капіталізму зникає необхідність політичної боротьби, оскільки суто економічна діяльність профспілок цілком задовольняє інтереси робітничого класу і здатна вирішити всі його проблеми.

Концепція Брентано щодо держави відрізняється від тієї" якої дотримувалась більшість його німецьких колег. Він не вірив у позитивну силу держави і не визнавав її вищості над особистістю. Брентано вважав, що особистість завдяки своєму інтелектові, здатна на більш корисні реформи, ніж ті, які може ініціювати держава.

Будучи прихильником реформістського напряму в соціальній політиці, Брентано висловив певні ідеї, спрямовані на пом'якшення соціального протистояння в буржуазному суспільстві. Наприклад, німецьким промисловцям він роз'яснював неефективність застосування ними тривалішого робочого дня і нижчої оплати праці, ніж у Великобританії та США. Брентано вважав, що ці фактори гальмують розвиток технічного прогресу в німецькій промисловості, знижують конкурентоспроможність німецьких товарів на світовому ринку через низьку продуктивність праці. Підвищення заробітної плати робітників і скорочення робочого дня неминуче привели б до зростання продуктивності найманої праці й підвищили б у цілому ефективність економіки.

10. У чому полягає сутність теорії "високої заробітної плати" Л. Брентано?

Досить популярною серед реформістів різних поколінь є теорія високої заробітної плати Брентано. Сутність її полягає в тому, що між прибутком капіталіста і заробітною платою робітника немає суперечності, оскільки підприємці теж зацікавлені у зростанні заробітної плати найманих робітників. Головний аргумент, який висунув на захист цієї тези Брентано, полягав у тому, що підприємці як товаровиробники залежать від розширення ринку, збільшення платоспроможного попиту на товари. А це істотною мірою визначається рівнем заробітної плати основної маси трудящих.



Схожі статті




Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 8. Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера

Предыдущая | Следующая