Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 9.4. ПРАВОВА СИСТЕМА
Перший період діяльності Центральної ради мав здебільшого декларативний характер, про що свідчив зміст універсалів, декларацій та інструкцій. Універсали формували підвалини української державності, а декларації і інструкції містили плани законопроектних робіт.
Після жовтневих подій у Росії виникає нагальна необхідність власного законотворення.
25 листопада 1917 року Мала рада прийняла Закон Про правонаступництво, який започаткував процес формування правової системи. Згідно з ним, усі російські закони, прийняті до 27 жовтня, залишалися чинними, а Центральна рада мала право приймати нові закони та інші нормативні акти чи скасовувати старі від імені УНР. Правоохоронним і місцевим органам влади і управління була дана вказівка змінити в діючих законах назву "Росія" на "УНР".
Конституційне право
Відразу ж після проголошення І Універсалу Центральна рада приступила до організації роботи зі створення Конституції України (Статуту автономної України).
24 червня 1917 року була затверджена "Інструкція, на основі якої збирається Комісія по підготовці Статуту автономної України". До складу Комісії було обрано 100 осіб, які представляли всі національності, що проживали в Україні. Очолив конституційну комісію М. Грушевський. За IV Універсалом Конституцію мали ухвалити Всеукраїнські Установчі збори, та за іронією долі її прийняла Центральна рада в останній день свого існування. Сталося це 29 квітня 1918 року.
Конституція мала під-назву: "Статут про державний устрій, права і вольності УНР". Вона складалася з 8 розділів і 85 статей: І розділ - Загальні постанови; II розділ - Права громадян України; III розділ - Органи влади Української Народної Республіки; IV розділ - Всенародні збори Української Народної Республіки; V розділ - Про Раду Народних Міністрів Української Республіки; VI розділ - Суд Української Народної Республіки; VII розділ - Національні союзи; VIII розділ - Про тимчасове припинення громадянських свобод.
У розділі "Загальні постанови" підкреслювалося, що Українська Народна Республіка - держава "суверенна, самостійна і ні від кого не залежна", а носієм державного суверенітету є увесь народ України, всі громадяни України, які проживають на її території. Реально свій суверенітет народ здійснюватиме через Всенародні збори України (ст. 3).
Звертає на себе увагу ст. 4, де зазначалося, що територія України-єдина, неподільна і без згоди 2/3 депутатів Всенародних зборів ніяка зміна кордонів України, а також ніяка зміна у державно-правових відносинах якоїсь частини території держави до всієї цілісності неможлива. "Не порушуючи єдиної своєї власті, - підкреслюється у ст. 5, - УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування". Усім націям і національностям, які населяють Україну, надавалося право "на впорядкування своїх культурних прав у національних союзах".
Відразу за першим загальним розділом йшов розділ про громадянські права й свободи. Отже, у тогочасній Українській державі велике значення надавалося проблемі проголошення і гарантування прав та свобод громадян.
Громадянином УНР вважалася кожна особа, яка набула це право у передбаченому законодавством порядку. Інститут подвійного громадянства не допускався. Позбавити людину громадянства міг тільки суд республіки.
Цивільно-правова, громадянська і політична дієздатність наставала з 20-річного віку. "Ніякої різниці у правах і обов'язках між чоловіком і жінкою, - вказувалося у ст. 11 Конституції, - право УНР не знає".
У Конституції підкреслювалося (ст. 12), що всі громадяни рівні у громадянських і політичних правах - незалежно від статі, національності, раси, віросповідання, освіти, майнового стану. Використання старих титулів і звань заборонялося. Оберігалася недоторканність особи, житла, таємниця листування. Порушення цих прав допускалося тільки правомочними державними органами у випадках, передбачених законом.
Ніхто не обмежувався на території України у свободі слова, друку, віросповідання, створення організацій і союзів, праві на страйк, якщо тільки вказані дії не були кримінальним злочином. Проголошувалася повна свобода вибору місця проживання і пересування.
На території УНР скасовувались смертна кара, тілесні покарання таті, що ображали людську гідність і честь. Скасовувалась (як покарання) конфіскація майна.
Виборче (активне і пасивне) право надавалося тільки громадянам УНР, яким на день виборів виповнилося 20 років. Виборче право було загальним, рівним, таємним. Не мали права голосувати і бути обраними тільки особи, визнані у законному порядку душевнохворими.
У наступних чотирьох розділах Конституції йшлося про виші органи державної влади, управління й судові органи.
Основу побудови вищих органів держави становила відома теорія розподілу влади - на законодавчу, виконавчу і судову. Отже, найвищу законодавчу владу, згідно з Конституцією, мали Всенародні Збори, виконавчу - Рада Народних Міністрів, судову - Генеральний суд.
Місцевими органами влади й управління стали виборні Ради та управи - громад (сільських і міських), волостей, земель.
Парламент країни - Всенародні Збори - мав обиратися населенням на основі рівного, прямого, загального, таємного голосування за пропорційною системою виборів: один депутат від 100 тис. жителів терміном на три роки. Проголошувався принцип депутатської недоторканності, вводилася оплата праці депутатів. Сесії парламенту повинні були скликатися двічі на рік. На першій сесії вибирався Голова, його заступник і так звані товариші. Всі вони становили Президію Всенародних Зборів. Голова організовував і очолював роботу парламенту, виконував "усі чинності, зв'язані з представництвом Республіки" (ст. 35).
Закони приймалися тільки парламентом. Він встановлював бюджет країни, оголошував війну, укладав мир тощо. Право законодавчої ініціативи належало: Президії Всенародних Зборів, партійним фракціям, зареєстрованим Всенародними Зборами, групам депутатів (не менше 30 осіб), Раді Народних Міністрів, органам самоврядування, які об'єднували не менше 100 тис. виборців, виборцям у кількості 100 тис. осіб.
Схожі статті
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Адміністративно-територіальна організація
Визвольна війна 1648-1654 рр. свідчила про пробудження української нації, про її прагнення до самостійного життя, до відродження національної...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Органи влади та управління
Визвольна війна 1648-1654 рр. свідчила про пробудження української нації, про її прагнення до самостійного життя, до відродження національної...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 6.4. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Визвольна війна 1648-1654 рр. свідчила про пробудження української нації, про її прагнення до самостійного життя, до відродження національної...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - І Універсал
І Універсал було проголошено 10 червня 1917 року при закритті II Всеукраїнського військового з'їзду. В ньому зокрема говорилося, що "ми, Українська...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Центральні органи влади і управління
Коли укладався українсько-московський договір 1654 року, Україна була незалежною і мала всі ознаки, притаманні державі: територію, що була...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 7.3. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Коли укладався українсько-московський договір 1654 року, Україна була незалежною і мала всі ознаки, притаманні державі: територію, що була...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 6.6. ПРАВОВА СИСТЕМА
У роки Визвольної війни було здійснено спробу відокремити судові органи від адміністративних. Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди. До...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - IV Універсал
У цих складних умовах 9 січня 1918 року Центральна рада приймає свій останній - IV Універсал. Він сповістив, що "віднині Українська Народна Республіка...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - III Універсал
І Універсал було проголошено 10 червня 1917 року при закритті II Всеукраїнського військового з'їзду. В ньому зокрема говорилося, що "ми, Українська...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - II Універсал
І Універсал було проголошено 10 червня 1917 року при закритті II Всеукраїнського військового з'їзду. В ньому зокрема говорилося, що "ми, Українська...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 6.5. СУДОВА СИСТЕМА ТА ПРОЦЕС
У роки Визвольної війни було здійснено спробу відокремити судові органи від адміністративних. Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди. До...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 8.7. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ
У XIX ст. посилюється великодержавний тиск з боку Російської та Австро-Угорської імперій, спрямований на асиміляцію українського народу як окремої нації....
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Великий князь
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Церква
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Органи управління
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 5.8. ОСНОВНІ РИСИ ПРАВА
Якщо польському уряду і вдалося після Люблінської унії поширити на українські землі адміністративно-територіальну систему та діяльність державних органів...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Зовнішня політика
Чисельність козацького війська постійно змінювалася протягом XVI - першої пол. XVII ст. Наприкінці XVI ст., коли козаки вперше організовано виступили, їх...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Військо та оборона
Чисельність козацького війська постійно змінювалася протягом XVI - першої пол. XVII ст. Наприкінці XVI ст., коли козаки вперше організовано виступили, їх...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 4.3. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
У 1188 році архієпископ Віхман надав привілей на самоврядування Магдебургові. В XIII ст. магдебурзьке право поширюється на інші німецькі землі, на міста...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 2.7. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада...
-
1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ Що ж являє собою історія держави і права України? Це наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає: - еволюцію...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 7.8. ПРАВОВА СИСТЕМА
Дві основні тенденції характеризують розвиток правової системи України після її приєднання до Московської держави. З одного боку, продовжує зміцнюватися...
-
Проблема походження Русі-України була вперше поставлена на початку XII ст. Автор літопису "Повість временних літ" чернець київського Печорського...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 5.2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Встановлення безконтрольного панування польських магнатів та шляхти на українських землях після Люблінської унії 1569 року привело до суттєвих змін у...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Селяни
Після визволення всі землі, що належали польській шляхті, перейшли в державну власність. Тут знаходилися "вільні військові" або ратушні села, мешканці...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Українська шляхта
Хоча знатне військове товариство і відтіснило на певний час українську шляхту як стан, все ж таки вона не переставала відігравати важливу роль у...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Панівна верства
Ті зміни, які намітилися в суспільному ладі в роки Визвольної війни, знайшли своє завершення у другій пол. XVII - середині XVIII ст. Панівна верства...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 7.2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Ті зміни, які намітилися в суспільному ладі в роки Визвольної війни, знайшли своє завершення у другій пол. XVII - середині XVIII ст. Панівна верства...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Шлюбні та сімейні відносини
В Статутах досить детальній регламентації підлягає інститут приватної власності. Громадське землеволодіння на час дії III Статуту було майже ліквідоване....
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
1.1. ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ Що ж являє собою історія держави і права України? Це наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає: - еволюцію...
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 9.4. ПРАВОВА СИСТЕМА