Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 7.5. Специфіка інтелектуального капіталу
Становлення економіки знань у розвинених країнах Заходу у 90-ті роки XX ст. привернуло увагу дослідників до категорії інтелектуального капіталу як однієї зі системоутворюючих категорій, породжених новим постіндустріальним суспільством. Загальновизнано, що інтелектуальна, науково озброєна праця, що грунтується на знаннях, творчі здібності працівників, їх професійна кваліфікація, права на дизайн, торговельні знаки, патенти, структура управління та інформаційні технології стають першоосновою та рушійною силою виробництва, стратегічними факторами економічного розвитку національних економік у інформаційну епоху.
Впровадження у науковий вжиток поняття "інтелектуальний капітал" стало відображенням принципово нового підходу до аналізу ринкових відносин, конкурентних переваг та лідерства підприємств, що грунтуються на ефективному використанні унікальних за природою нематеріальних чинників, здатних привести в дію механізм інноваційного розвитку.
На думку провідних західних дослідників, важливим показником, який відображає перетворення інтелектуального капіталу в провідний ресурс постіндустріальної економіки є "знаннєінтенсивність", яка вимірюється відсотковою часткою кваліфікованих робітників у структурі зайнятого населення. Перехід від капітало - та працемістких галузей до науково - та інтелектуальномістких виробництв характеризується зростанням частки витрат на інформацію та знання у собівартості більшості видів продукції37. Створення, ідентифікація та капіталізація знань перетворюються на рушійну силу та визначальні чинники розвитку інтелектуальної економіки.
Дослідники проблем постіндустріальної економіки звертають увагу на збільшення частки НДДКР у загальних витратах державних і приватних фірм та швидке зростання капіталізації високотехнологічних підприємств, яке не можна пояснити лише спекулятивними сплесками на ринку цінних паперів. На початку 80-х років XX ст. індекс Доу-Джонса засвідчив зростаючий відрив ринкової капіталізації провідних фірм від вартості їх матеріальних активів (споруд, запасів, обладнання). Так, коефіцієнт Тобіна (відношення ринкової вартості акцій підприємства до вартості його основних фондів) для фірми "Microsoft" перевищив 5.
Виникнення інтелектуального капіталу цілком закономірне, якщо брати до уваги дію неподоланних історичних і технологічних процес/в, не говорячи про інвестиційні потоки, що заполонили сучасний світ, сприяючи розвитку економіки, в якій знання відіграють провідну роль.
Інтелектуальний капітал скоро стане головним критерієм оцінки наших компаній і закладів, тому що лише він здатен відобразити динаміку організаційної стійкості та процесу створення цінностей. Тільки він придатний для оцінки сучасного виробництва, що змінюється так швидко, що робити висновки про його вартість можна лише з урахуванням таланту його робітників, їх відданості справі та якості знарядь праці, які вони використовують.
Л. Едвінссон, М. Мелоун
За цих умов визначення сутності та структури інтелектуального капіталу набуває особливої актуальності як з теоретико-аналітичного, так і з практичного погляду, оскільки "потрібне не просто визначення інтелектуального капіталу, а й такий його опис, за допомогою якого керівники можуть планувати інвестиції в інтелектуальні фонди та управляти ними"38.
Однією з цікавих спроб виявити специфічну роль інформації, знань та інтелекту в забезпеченні передумов економічного зростання розвинених країн у другій половині XX ст. стало дослідження відомим американським вченим М. Фрідменом так званого "гуманітарного капіталу" та виокремлення ним таких специфічних його ознак; неможливості обміну або заміни матеріальними активами; значні труднощі в переведенні в ліквідну грошову форму; нерозвиненість ринку; зростання витрат на формування.
Вважається, що термін "інтелектуальний капітал" вперше використав у 1969 р. відомий американський дослідник Дж. Ж. Гелбрейт. Водночас глибокі теоретико-методологічні дослідження цієї економічної категорії були започатковані наприкінці XX ст. у працях Л. Едвінссона, Т. Стюарта, М. Мелоуна, Д. Даффі, Т. Форт'юна, П. Салівана, Л. Прусака, Д. Клейна, Е. Брукінга, Л. Хіроякі та ін. Однак новизна та складність цієї проблеми зумовили неоднозначність та суперечливість наявних підходів до визначення сутності та структури інтелектуального капіталу. У сучасній економічній літературі можна виокремити такі підходи до аналізу сутності інтелектуального капіталу:
- визначення інтелектуального капіталу через розкриття його структури (інтелектуальний капітал як єдність людського і структурного капіталів; сума нематеріальних активів фірми; сукупність людського та машинного інтелектів);
- визначення інтелектуального капіталу через аналіз його призначення, тієї специфічної ролі, яку він відіграє у процесі суспільного відтворення (інтелектуальний капітал як формалізований і зафіксований інтелектуальний матеріал, призначений для виробництва більш цінного майна; знання, що використовуються для отримання конкурентних переваг);
- визначення інтелектуального капіталу через усталене розуміння сутності категорії капіталу як певного вкладення (цінності, ресурсу), що уможливлює отримання доходу (інтелектуальний капітал як знання, здатні приносити прибуток; інтелектуальні ресурси підприємства, здатні створювати нову вартість, приносити дохід тощо). Наприклад, Т. Стюарт стверджує, що перетворення інтелекту в капітал означає здатність отримувати дохід шляхом комерційного використання інтелекту39.
Інтелектуальний капітал - це інтелектуальний потенціал, що активно використовується суб'єктами господарювання у процесі економічного розвитку з метою отримання доходу. Інтелектуальний потенціал трактується при цьому як можливості, створені інтелектуальними ресурсами різних рівнів, щодо реалізації певної мети. Інтелектуальні ресурси породжують людський капітал (сукупність розумових функцій, які перетворюють інформацію у знання), штучний інтелект (механічне, репродуктивне відтворення деяких інтелектуальних дій людини, пов'язаних зі сприйняттям інформації та деякими елементами міркування, інтелектуальні продукти (надана на матеріальних носіях інформація, що містить нове знання, яке є результатом інтелектуальної праці).
Виходячи з того, що більшість інтелектуальних ресурсів не входять до складу активів фірми, які є об'єктом фінансового обліку, американський економіст Дж. Тобін запропонував оригінальну формулу інтелектуального капіталу, що грунтується на ідеї визначення цінності останнього як різниці між ринковою вартістю компанії та її ринковою оцінкою.
Як провідний чинник та основа інтелектуальної економіки інтелектуальний капітал має такі специфічні ознаки:
- несе матеріальним у традиційному розумінні, хоча форми, яких набувають інтелектуальні активи можуть бути матеріальними;
- перебуває одночасно у формах запасу і продукту, його споживання є водночас його примноженням;
- зберігається та нагромаджується у специфічних, нетрадиційних формах;
- є основним компонентом визначення ринкової вартості сучасних підприємств.
Отже, інтелектуальний капітал - це нагромаджена у процесі інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, творчості, здібностей, взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу. У сучасній економічній літературі інтелектуальний капітал аналізується у чотирьох взаємопов'язаних аспектах: цінність (актив, здатний приносити дохід); система (сукупність взаємопов'язаних елементів); процес (наявність відтворювальних характеристик, пов'язаних із кругообігом); результат (пріоритет у процесі споживання, наслідок процесу кругообігу).
Сукупний інтелектуальний капітал (інтелектуальний капітал суспільства) - сукупність знань, досвіду, зв'язків, інформації, що накопичені й використовуються на рівні суспільства в цілому; інтелектуальний капітал фірми - сукупність активів окремої фірми, що грунтується на інтелектуальних здібностях її співробітників, які реалізуються в процесі інноваційної діяльності; інтелектуальний капітал індивіда - сукупність знань, досвіду, професійних навичок та інтелектуальних здібностей особистості.
Схожі статті
-
Проблема відтворення і подальшого розвитку інтелектуального потенціалу є нагальною для сучасного постіндустріального суспільства. Проте для України вона...
-
Розділ 7. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ЕКОНОМІЦІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Ми живемо в істинно цікаві часи, і це можна...
-
Розділ 7. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ЕКОНОМІЦІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Ми живемо в істинно цікаві часи, і це можна...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - Частина 3. ПРАКСЕОЛОПЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Розділ 7. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ЕКОНОМІЦІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Ми живемо в істинно цікаві часи, і це можна...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 7.4. Види та результати інтелектуальної діяльності
Загальновизнано, що в умовах постіндустріального суспільства провідну роль у системі суспільного поділу праці відіграє інтелектуальна, творча діяльність,...
-
Сучасний соціально-економічний розвиток характеризується зростанням ролі та значення факторів, пов'язаних з інтелектуалізацією та інформатизацією...
-
Засновник теорії постіндустріального суспільства Д. Белл найважливішою ознакою нового устрою вважав вступ людства в інформаційну епоху. "У міру того, як...
-
Відносини "мети-засобу" передбачають, як і відносини власності, наявність хоча б однієї рефлексивної установки. Поняття мети і власності при цьому...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 2.2. Наукове опредметнення "метафізики економіки"
Чи є коректною постановка питання про метод саме "метафізики економіки"? Позитивна відповідь можлива тільки в тому випадку, якщо ми з'ясуємо основні риси...
-
Метафізика у своїх відповідях на питання про суще як таке перед цим останнім уже уявила собі буття. Вона постійно висловлює буття. Але метафізика не дає...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - Розділ 2. МЕТАФІЗИЧНА ВИЗНАЧЕНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЗНАННЯ
Метафізика у своїх відповідях на питання про суще як таке перед цим останнім уже уявила собі буття. Вона постійно висловлює буття. Але метафізика не дає...
-
Особливий погляд на власність належить видатному німецькому філософу й економісту К. Марксу (1818-1883). Для нього власність виступає насамперед як...
-
Впродовж останніх десятиріч відбулися такі зміни, що західні господарські системи все частіше сприймаються не стільки як постіндустріальні, скільки як...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 3.2. Ейдоси економічної практики: сутність і явище
Основу конструктивного розуміння співвідношення практики і економіки становить соціальний спосіб життєдіяльності людей, продуктом якого виступають...
-
Визначення предмета "метафізики економіки" виокремило завдання розглянути проблему інтерпретації нею навколишньої реальності - "світу економіки". Як...
-
Взаємозв'язок економічного зростання і розвитку людини традиційно є однією з ключових проблем економічних, філософських, соціологічних, культурологічних...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 2.3. Метафізична рефлексія економічного знання
Призначення метафізики - дати відповіді на запити людського духу, які стосуються Бога, свободи і безсмертя, про що говорив /. Кант. Відношення людини до...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 1.2. Економічна субстанція: форма і зміст
Різнопланові рівні економічного розвитку, поліфонія методів економічного пізнання, стилів життя в різних регіонах світу, розмаїття форм економічних...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 1.1. Онтологічні основи економічного знання
Розділ 1. ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ МЕТАФІЗИЧНОГО АНАЛІЗУ Хитромудрі побудови теоретичної економії постають навіть привабливими, достатньо внутрішньо...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 4.5. Відносини власності
Власність як суспільне відношення виникає в її особистій формі. В умовах стародавніх цивілізацій ("азіатський спосіб виробництва" за К. Марксом) особиста...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 4.4. Приватна і особиста власність
Кожна форма власності відіграє свою роль і має певне призначення в економічному процесі, що в підсумку дає можливість більш конструктивно підійти до...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 4.3. Форми і види власності
Традиційне розуміння власності як економічної категорії є вираженням відносин присвоєння засобів виробництва і створюваних за їх допомогою матеріальних...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 4.2. Поняття власності у процесі самореалізації людини
Поняття "власність" в економічній і соціальній історії завжди займало належне місце. Починаючи з біблійних часів, власність ніколи не втрачала своєї...
-
Економічна свідомість невід'ємна від самосвідомості, що зумовлено природою свідомості. Р. Декарт, досліджуючи природу людської свідомості, зазначав, що...
-
Світ людини, взятий з його життєво-практичного боку у всьому своєму чуттєво-предметному багатстві та смисловій варіативності, не містить спеціальних...
-
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - Розділ 1. ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ МЕТАФІЗИЧНОГО АНАЛІЗУ
Розділ 1. ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ МЕТАФІЗИЧНОГО АНАЛІЗУ Хитромудрі побудови теоретичної економії постають навіть привабливими, достатньо внутрішньо...
-
Для "метафізики економіки" суттєвим і значущим завданням стає прагнення співвіднести абстракції, категорії, систему міркувань і обгрунтувань із самою...
-
Постановка такого питання зумовлена необхідністю розуміння факту, у зв'язку з чим той чи інший продукт може ставати товаром? У цьому випадку нас цікавить...
-
Ніщо так не робить життя легким і доступним, як діяльність, спрямована до однієї мети. Ф. Шіллер 6.1. Предмет і структура праці в сучасну епоху та спосіб...
-
Ніщо так не робить життя легким і доступним, як діяльність, спрямована до однієї мети. Ф. Шіллер 6.1. Предмет і структура праці в сучасну епоху та спосіб...
Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - 7.5. Специфіка інтелектуального капіталу