Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Типи контрактів

Порівнявши контракти про наймання і продаж, розглянемо їх структуру. Вирізняють три головні види контрактів - класичний, неокласичний та імпліцитний. Класичний контракт, в якому чітко і детально визначені всі умови взаємодії, випливає з контракту про продаж. Характерними рисами такого контракту є:

- всеохоплювальний характер, що передбачає можливість документально відобразити всі обставини, які виникають, і шляхи їх подолання;

- особисті властивості учасників такого взаємопогодженого обміну не впливають на його умови (керуються юридичними нормами і формалізованими умовами договору);

- трансакційна самоліквідація (якщо один із контрагентів порушив умови договору, відносини з ним одразу припиняються).

Імпліцитний (не оговорений до кінця) контракт, навпаки, виключає чітке визначення умов взаємодії, сторони розраховують на їх специфікацію у процесі реалізації угоди, звідки, власне, і походить назва цього терміна. Такий контракт випливає з контракту про наймання, для нього властиво:

- брак чіткого визначення умов взаємодії, учасники розраховують на його специфікацію під час реалізації угоди;

- взаємовигідна заінтересованість у продовженні відносин - його вирішальний чинник (у разі їх припинення жодна зі сторін не зможе знайти еквівалентної заміни на ринку);

- вирішальне значення набувають особистості учасників;

- пріоритет неформальних правил над формальними. Неокласичний, або гібридний, "відносницький" контракт поєднує

Елементи контрактів про продаж і наймання. Неокласичне контрактне право і доктрина "виправдання" дає змогу сторонам угоди не дотримуватися його букви (чітко зафіксованого положення), якщо з'являються непередбачувані обставини. Особливостями такого виду контракту є:

- довготривалість в умовах невизначеності, оскільки не всі майбутні події можна передбачити;

- довіра сторін до механізму врегулювання спорів (залучення третейської сторони, рішення якої зобов'язуються виконувати у випадку не обговорених в угоді подій);

-контракту неспецифічні або недостатньо специфічні активи є його об'єктом;

- пріоритет формальних правил.

Зв'язок зазначених вище основних типів контракту з контрактами продажу і найму подано на рис. 16.1.

зв'язок основних видів контракту з контрактами продажу і наймання

Рис. 16.1. Зв'язок основних видів контракту з контрактами продажу і наймання

Порівняльні характеристики структури й основних параметрів трьох типів контрактів подано у табл. 16.1

Таблиця 16.1. Порівняльна характеристика класичного, імпліцитного та неокласичного типів контролю

Критерій

Класичний

Імпліцитний

Неокласичний

Характеристика сторін контракту

Зручне знаходження заміни кожному з учасників. Результат не залежить від складу учасників. Сторони однаково нейтральні до ризику

Високий ступінь взаємної залежності сторін контракту, зважаючи на труднощі, пов'язані зі знаходженням рівноцінної заміни. Сторони нейтральні до ризику

Двостороння залежність учасників операції: результат повністю залежить від їх здатності до спільної діяльності. Одна сторона нейтральна до ризику, інша - його супротивник

Форма контракту

Контракт у стандартній формі, в ньому повністю обговорені деталі його виконання

Форма контракту спеціально розробляється "під операцію". Контракт не повністю специфікований, а залишає можливість для коректування

Основні положення можуть взагалі не специфікуватися експліцитно. Контракт передбачає передачу однією стороною права контролю своїх дій іншій

Відносини між сторонами

Сторони зберігають повну автономію

Сторони зберігають автономію

Владні відносини: делегування права контролю діяльності


Продовження табл. 16.1

Критерій

Класичний

Імпліцитний

Неокласичний

Період, на який укладається контракт

Короткостроковий

Середньо - та довготерміновий

Довгостроковий. Період дії контракту може взагалі не обговорюватися: він діє доти, доки для однієї зі сторін вигідніше делегувати право контролю, ніж користуватися ним самостійно

Спосіб адаптації до непередбачених обставин

Переукладання

Контракту

На нових умовах

Переговори, узгодження позицій, взаємні поступки на основі загального досвіду взаємодії сторін, здобутого за час їх відносин

Підпорядкування однієї зі сторін угоди рішенням іншої (щодо виконання завдання Xі з сукупності X)

Стимули до виконання умов контракту

Сильні: винагорода сторін прив'язана до виконання конкретних завдань, зафіксованих у контракті

Середні: використання доктрини "виправдання" дає змогу сторонам посилатися на непередбачені обставини як перешкоди здійсненню зобов'язань

Слабкі: одна зі сторін угоди одержує фіксовану винагороду за сам факт делегування права контролю

Санкції за невиконання умов угоди

Легальні, зафіксовані в контракті

Втрата репутації, набутої за період тривалої взаємодії сторін

Накладання

Адміністративного

Стягнення, менш

Вигідні умови

Компенсації

За делеговане право контролю

Інстанція, в якій

Вирішуються

Конфлікти

Суд

Третя сторона:

Арбітражний

І третейський суди

Конфліктні ситуації вирішуються без залучення третьої сторони. Конфлікти вирішуються на основі використання влади


Закінчення табл. 16.1

Критерій

Класичний

Імпліцитний

Неокласичний

Чинники, що обмежують ефективність процедури конфліктів

Обмеженість

Інформації, якою

Розпоряджається

Суд. Ціна доступу

До закону не дорівнює нулю

Репутація третейського або арбітражного судді. Обмеженість повноважень, що делегуються третій стороні (за винятком арбітражу). Ціна позалегальності відмінна від нуля

Витрати на здійснення адміністративного контролю. Будь-який конфлікт потенційно мас можливість використання охоронцями не тільки "голосу" (владних відносин), але і "виходу", тобто відкликання делегованого права контролю

Приклади

Контракт купівлі - продажу

Франчайзинг. Регулювання природних монополій. Довгострокові контракти між транспортними, енергетичними та сировинними компаніями

Угоди між роботодавцем і найнятим працівником. Весь комплекс внутрішньо-фірмових відносив

Джерело: Олейник А. Л. Институциональная экономика: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2002 - С. 228-229.

Вибір контрагентом того чи іншого типу контракту залежить від властивостей здійснюваних трансакцій.

На думку О. Вільямсона, вибір конкретної форми контракту обумовлюють декілька чинників, зокрема:

- унікальність (специфічність) ресурсів, якими обмінюються (зумовлює виникнення квазиренти і є основою опортуністичної поведінки);

Ступінь невизначеності (недосконалість інформації), що супроводжує угоду;

- частота (регулярність) ділових відносин між сторонами.

Отже, контракт - інституційні межі здійснення конкретних операцій. Як і будь-який інститут, контракт не стільки обмежує взаємодію, скільки створює для неї передумови. Це особливо очевидно у разі угод з не збіганням у часі моментів їх укладання і виконання. Такі контракти пов'язані з ризиком виникнення незалежних від намірів їх учасників обставин. Людей розрізняють за ступенем сприйняття ризику, чим пояснюється існування

Двох видів контрактів - контракт про продаж, що регулює відносини між нейтральними до ризику партнерами, і контракт про наймання, який дає змогу взаємодіяти нейтральним до ризику людям і його противникам.

У свою чергу, контракти про продаж і наймання специфічно пов'язані з головними типами контрактів - класичним, неокласичним та імпліцитним.

Проте у зв'язку з припущенням про обмежену раціональність у моделі угоди для сторін, які її укладають, не можна передбачити у контракті всі обставини й умови його виникнення. У результаті всі складні контракти є недосконалими (імпліцитними), адже потребують постійної взаємодії між учасниками, адаптації їх відносин до змін умов угоди. Невизначеність поведінки - один із найважливіших компонентів невизначеності зовнішнього середовища, що значно ускладнює здіснення трансакцій.

Структура контракту залежить від багатьох умов, наприклад правової системи; соціальних звичаїв; технічних характеристик активів, які обмінюють. При цьому однакова міра специфікації може бути наслідком абсолютно різних умов. Проте такі умови в межах інструментарію мікроекономічної теорії зводяться до таких основних понять, як гранична вигода і граничні витрати. Отже, визнається, що учасники трансакції завжди вибирають такі типи контрактів, за яких генерується позитивний прибуток.



Схожі статті




Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Типи контрактів

Предыдущая | Следующая